Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №754/12691/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/1043/26

Справа№754/12691/26

Вирок

Іменем України

06 жовтня 2026 року місто Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12026100030001268, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2026, щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоселківка Пологівського району Запорізької області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою за фахом слюсаря-електромонтера, одруженого, який працює соціальним працівником і здійснює догляд за матір`ю, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та місці у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на носіння кастета без передбаченого законом дозволу.

Реалізуючи свій злочинний умисел у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та місці, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, ОСОБА_4 придбав без передбаченого законом дозволу кастет, який належить до контактної неклинкової холодної зброї ударно-дробильної дії та виготовлений кустарним способом, який надягнув на зв`язку ключів та надягнув на шию, тим самим почав незаконно носити вищевказаний кастет при собі без передбаченого законом дозволу, який надалі переніс за адресою: м. Київ, вул. Кубанської України, 51, де 14.06.2026 близько 07 год. 30 хв. був зупинений працівниками поліції.

У подальшому 14.06.2026, у період з 10 год. 14 хв. до 10 год. 33 хв., у ході проведення огляду місця події ОСОБА_4 добровільно надав працівникам поліції для вилучення кастет, який належить до контактної неклинкової холодної зброї ударно-дробильної дії та виготовлений кустарним способом, який ОСОБА_4 незаконно носив без передбаченого законом дозволу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, та не оспорював час, спосіб і місце його вчинення. Показав, що кастет йому напередодні цих подій подарував незнайомий чоловік, якого він бачив уперше. Кастет носив на шнурку на шиї разом зі зв`язкою ключів. У день подій прийшов до під`їзду будинку на вул. Кубанської України, щоб продати пральну машину, і чекав покупців, однак ті з квартири вже з`їхали і до нього ніхто не вийшов. Під час очікування його зупинили працівники поліції, які вилучили кастет. Точної дати спочатку не пригадав, однак на запитання прокурора підтвердив, що події відбулися 14.06.2026 у світлу пору доби на вул. Кубанської України в м. Києві. Зазначив також, що разом з кастетом у нього вилучили ніж, який він знайшов неподалік на смітнику. Свій вчинок оцінює негативно, вважає, що вчинив неправильно.

Обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того у суду немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченому та прокурору порядок та наслідки розгляду справи у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи викладене, суд робить висновок про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 263 КК України як носіння кастета без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до загальних засад призначення кримінального покарання, передбачених ст. 65 КК України, суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, та ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Так, санкцією ч. 2 ст. 263 КК України передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або пробаційного нагляду на строк від двох до п`яти років, або обмеження волі на той самий строк, або позбавлення волі на строк до трьох років. Відповідно до встановлених обставин ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке за класифікацією, згідно зі ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Суд ураховує, що юридична відповідальність особи, відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер. Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає, зокрема, у визнанні обвинуваченим обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі часу, місця і способу вчинення.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї вини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого.

Обвинувачений ОСОБА_4 висловив щирий жаль з приводу вчинених дій, засудив свою поведінку та щиро розкаявся.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 він раніше не судимий, під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо. Суд також ураховує, що ОСОБА_4 пройшов навчання за програмою підготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду, і здійснює догляд за матір`ю, 1948 року народження, яка після перенесеного ішемічного інсульту виписана зі стаціонару з потребою амбулаторного реабілітаційного лікування та сторонньої допомоги, що підтверджується наявними в матеріалах судового провадження медичними документами та довідкою Київського міського центру соціальних служб.

Також суд ураховує позиції прокурора та обвинуваченого, висловлені в судових дебатах, які просили призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу.

Призначаючи ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 263 КК України, з огляду на його щире каяття, обставини і мотиви вчиненого кримінального правопорушення, суд робить висновок про необхідність призначення йому покарання у виді штрафу в межах, встановлених санкцією цієї статті.

Це покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті - виправленню засудженого, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, адже втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, і має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

На переконання суду, призначення будь-якого іншого виду покарання не сприятиме досягненню мети, визначеної ст. 50 КК України, та не відповідатиме засадам, регламентованим ст. 65 цього Кодексу.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України. Кастет належить до предметів, поводження з якими без передбаченого законом дозволу заборонено, тобто є вилученим з обігу, а тому на підставі ч. 6, ч. 9 ст. 100 КПК України підлягає знищенню.

Відповідно до ст. 118 КПК України до процесуальних витрат належать витрати, пов`язані із залученням експертів. Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі викладеного та керуючись статтями 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речові докази у кримінальному провадженні: два диски DVD+R «НР» зберігати при матеріалах кримінального провадження; кастет, після набрання вироком законної сили, знищити; ніж , після набрання вироком законної сили, повернути власнику за належністю.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, у сумі 2 888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн 16 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_5