Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №941/1905/25 — Петрівський районний суд Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 рокуселище Петрове Справа № 941/1905/25

Провадження № 2/941/305/26

Петрівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Шаєнко Ю. В.

при секретарі – Фатьяновій А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Петрове Кіровоградської області справу за позовом акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, мотивуючи тим, що 13.07.2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Центр фінансових рішень» та відповідачем було укладено кредитний договір №8725900440, відповідно до якого банк надав відповідачу грошові кошти на умовах, передбачених договором, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов`язання у строки, передбачені договором. Відповідач не виконує покладені на неї договором зобов`язання щодо своєчасності погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 105674 гривні 11 копійок. АТ «ТАСКОМБАНК» є фінансовою установою та має право здійснювати факторингові операції, і 14.07.2022 року ТОВ «Центр фінансових рішень» та АТ «ТАСКОМБАНК» уклали договір факторингу №01/09/21, відповідно до умов якого ТОВ «Центр фінансових рішень» відступив на користь позивача право вимоги до відповідача по кредитному договору відповідача №8725900440 від 13.07.2022 року, згідно реєстру боржників, і в зв`язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не виконує свої зобов`язання по договору, позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором та сплачених судових витрат.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить справу слухати без її участі, позов не визнає, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Центр фінансових рішень» та відповідачем 13 липня 2022 року було укладено кредитний договір №8725900440, відповідно до якого банк надав відповідачу грошові кошти в сумі 77175 гривень 00 копійок на умовах визначених кредитним договором, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором(п.1.1. кредитного договору). Відповідно до умов кредитного договору відповідачу надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту – 77 175,00 гривень; строк користування – 60 місяців; річні проценти – 0,01 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти – 2,49 % від суми кредиту. Відповідач повідомлена кредитодавцем у відповідності до вимог чинного законодавства, у чіткій та зрозумілій формі з інформацією, вказаною в ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.6, 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою інформацією, необхідною для свідомого та добровільного вибору фінансової послуги. Позичальник підтвердив, що ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних позичальником умов кредитування. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Відповідно до умов договору відповідач зобов`язаний у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором. Відповідач не виконала належним чином умов кредитного договору у порушення вимог ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно абз.1 ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому згідно ст.627 ЦК України та відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зокрема, ст.628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч.1 ст.638 ЦК України та ст.1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін. Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначені норми, основними умовами надання кредиту є безумовне його повернення, строковість, платність, цільова спрямованість і забезпеченість. Водночас, кредитний договір не може змінюватись в односторонньому порядку, і позичальник несе відповідальність за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відстоків за його користування. Згідно вимог частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Отже, термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим позивач змушений звернутись із позовом до суду про стягнення заборгованості з відповідача у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, та відсотків у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.

АТ «ТАСКОМБАНК» є фінансовою установою та має право здійснювати факторингові операції, і 14.07.2022 року ТОВ «Центр фінансових рішень» та АТ «ТАСКОМБАНК» уклали договір факторингу №01/09/21, відповідно до умов якого ТОВ «Центр фінансових рішень» відступив на користь позивача право вимоги до відповідача по кредитному договору відповідача №8725900440 від 13.07.2022 року, згідно реєстру боржників. Відповідно до п. 2.2 договору відступлення сторони погодили, що первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов`язаний набувати такі права шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимог із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей позичальників. Підписані сторонами відповідні реєстри прав вимог є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до п.3.4. договору право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог та зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора, після чого новий кредитор стає новим кредитором до позичальників стосовно їх заборгованостей по кредитним договорам. Таким чином, сторони погодили, що договір відступлення є завершеним по відношенню до конкретного позичальника тільки за умови підписання відповідного реєстру та сплати ціни цього конкретного реєстру. 14.07.2022 року права вимоги за кредитним договором відповідача були відступлені позивачу, витяг з реєстру прав вимог та платіжний документ щодо сплати позивачем первісному кредитору суми фінансування з договором про відступлення права вимоги маються в матеріалах справи. Відповідно до умов цього договору та витягу з реєстру прав вимоги до договору відступлення, позивач є новим кредитором відповідача за кредитним договором з усіма наступними додатками та змінами. Зазначене також підтверджується відповідним меморіальним ордером щодо сплати суми фінансування за договором відступлення права вимоги, який доданий до позовної заяви. Факт передачі права вимоги за вищезазначеним договором, а також відповідний розмір зобов`язання, що існував на момент передачі підтверджуються реєстром прав вимоги до договору відступлення, випискою та розрахунком заборгованості, що маються в матеріалах справи. Відповідач повідомлена про те, що права вимоги за кредитним договором відповідача були відступлені позивачу.

Умови вищезазначеного кредитного договору відповідачем не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті. 23.10.2024 року відповідачу було надіслано повідомлення-вимогу щодо дострокової сплати заборгованості за кредитним договором, зазначена вимога відповідачем не виконана.

Враховуючи вищевикладене, станом на 04.12.2025 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 105 674 гривні 11 копійок, а саме: заборгованість по тілу кредиту(в т.ч. прострочена) – 68 711 гривень 44 копійки; заборгованість по річним процентам(в т.ч. прострочена) – 8 гривень 58 копійок; заборгованість по щомісячним процентам(в т.ч. прострочена) – 36 954 гривні 09 копійок, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по кредитному договору та виписками.

Відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі та вказує на те, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували обгрунтованість заявленої до стягнення суми, зокрема, до матеріалів справи не додано документа, що містить детальний розрахунок заборгованості, відсутня формація щодо порядку її формування, не розкрито складові заявленої суми, не зазначено періоди та підстави нарахування процентів, штрафних санкцій та комісій, а також не надано первинних бухгалтерських документів або банківських виписок, які підтверджують реальний розмір заборгованості.

Відповідно до статей 526 та 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, водночас згідно зі статтею 1048 ЦК України проценти можуть нараховуватися лише у порядку та розмірі, визначених договором. Оскільки позивач не надав належних доказів правильності здійсненого розрахунку та документів, що підтверджують підстави нарахування кожної складової боргу, заявлена до стягнення сума є недоведеною та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» у періодії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення кредитодавцю забороняється нараховувати позичальнику штрафи, пеню та інші платежі за прострочення виконання зобов`язань за договором споживчого кредиту. Крім того, позичальник у цей період звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 Цивільного кодексу України, за прострочення грошового обов`язання. У разі нарахування таких платежів вони підлягають списанню кредитодавцем. Отже, включення позивачем штрафних санкцій та пені до розрахунку заборгованості є незаконним і свідчить про безпідставне завищення суми позовних вимог.

Також відповідач вказує на те, що позивач не надав належних доказів укладення між сторонами кредитного договору саме у передбаченій законом формі, так як у матеріалах справи відсутній оригінал договору з її власноручним підписом або належні докази накладення кваліфікованого електронного підпису, а надані копії не підтверджують факту належного укладення договору, що суперечить вимогам ст.207 та ст.638 Цивільного кодексу України, а тому не можуть вважатися належним доказом існування зобов`язання.

Крім цього, відповідач зазначає, що позивач просить стягнути суму у розмірі 105 674 гривень 11 копійок, що більш ніж удвічі перевищує фактичний залишок тіла кредиту, є явно завищеним та неспівмірним зобов`язанням. Відповідно до статті 551 ЦК України, якщо розмір неустойки є надмірним, суд має право зменшити її до справедливого розміру.

Позивач заперечує проти пояснень відповідача, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Позивач вважає аргументи відповідача у відзиві на позовну заяву такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання. Відповідач стверджує, що нібито позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість заявленої до стягнення суми, не додано документів, що містять детальний розрахунок заборгованості відсутня інформація щодо порядку її формування і т.д. Всі ці твердження є безпідставними та не відповідають матеріалам справи. До позовної заяви позивачем додано детальний розрахунок заборгованості, який містить всі основні параметри заборгованості позичальника, а саме: залишок заборгованості по кредиту, суми та дати сплат по основному боргу, період та розмір нарахування щомісячних та річних відсотків, відсоткові ставки, дати та суми сплат за річними та щомісячними відсотками, загальну заборгованість за щомісячними та річними відсотками. Вказаних параметрів більш ніж достатньо для встановлення дійсної заборгованості відповідача. Окрім того, до позовної заяви позивачем надано виписки по всім позичковим рахункам відповідача. Для обліку кредитної заборгованості позивачем відповідачу відкриті позичкові рахунки типу «2240» (облік тіла та простроченого тіла кредиту) «2248» (облік поточних та прострочених річних відсотків) та «2248» (облік нарахованих та прострочених щомісячних відсотків). Зазначені рахунки згідно плану рахунків є внутрішньобанківськими аналітичними рахунками, які не належать позичальнику та не є особовими рахунками. Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ №75 від 04.07.2018 року п.3 4) внутрішньобанківські операції - операції банку, що не пов`язані з виконанням доручень клієнтів; 5) внутрішньобанківські рахунки - усі інші рахунки аналітичного обліку, що не належать до клієнтських рахунків; 14) первинний документ - документ, який містить відомості про операцію. Відповідно до п.42 Положення підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Це виписки по рахункам. Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. За змісту норми закріпленої у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Таким чином, надані банком виписки за рахунками позичальника, яким суди дають оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь яким контррозрахунком відповідача. Зазначену позицію закріплено також в постановах Верховного Суду України від 25.05.2021 року(справа 554/4300/16-ц), від 17.12.2020 року (справа № 278/2177/15-ц) та інші. Отже, позивачем надано первинні документи, що підтверджують розмір заборгованості за кредитним договором та розрахунок заборгованості, що відповідає наданим первинним документам.

Окрім того, відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутній кредитний договір з її підписом, зазначене спростовується матеріалами справи та наданою завіреною копією кредитного договору. Крім того, відповідач заперечує проти включення та задоволення стягнення штрафних санкцій та пені. Однак позивачем штрафні санкції та пеня по кредитному договору не нараховувались та до стягнення не заявлені. Інших суттєвих заперечень відзив на позовну заяву не містить.

Стосовно заявленої у відзиві вимоги щодо витребування оригіналів документів, що підтверджують перехід права вимоги та детальний розрахунок слід зазначити наступне. Як вже зазначалось вище, розрахунок заборгованості додано до позовної заяви, більш детальним він бути не може, оскільки містить всі необхідні параметри. Стосовно клопотання про витребування оригіналів документів, що підтверджують перехід права вимоги слід зазначити наступне. Відповідно до ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1)який доказ витребовується; 2)обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3)підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4)вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Також відповідачем жодним чином не обґрунтовано, які обставини можуть довести документи, які вже є в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій. Крім цього, повний реєстр (в оригіналі) до договору відступлення стосується декількох тисяч позичальників, що призведе до неправомірного розкриття банківської таємниці.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається відповідно до статті 525 ЦК України.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанні у цей строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що під порушенням зобов`язання передбачено його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, у відповідності до ч.1 статті 612 ЦК України.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.ст.1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором, до того ж, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача: заборгованості по кредитному договору №8725900440 від 13.07.2022 року в сумі 105 674 гривні 11 копійок, а також у відповідності до ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати у справі: судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Вказані правовідносини регулюються ст.ст.525, 526, 530, 536, 550, 610, 612, 625, 1077, 1079 Цивільного кодексу України.

Керуючись ст.ст.141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором №8725900440 від 13.07.2022 року в сумі 105 674(сто п`ять тисяч шістсот сімдесят чотири) гривні 11 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту(в т.ч. прострочена) в сумі 68 711 (шістдесят вісім тисяч сімсот одинадцять) гривень 44 копійки; заборгованість по річним процентам(в т.ч. прострочена) в сумі 8(вісім) гривень 58 копійок; заборгованість по щомісячним процентам(в т.ч. прострочена) в сумі 36 954(тридцять шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 09 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» судовий збір в розмірі 2422(дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Суддя (підпис) Ю. В. Шаєнко