Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №388/1749/23 — Долинський районний суд Кіровоградської області

справа № 388/1749/23

провадження № 2/388/17/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кнурова О.А.,

при секретарі судового засідання Гриньковій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

за участі:

відповідача ОСОБА_2 ,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернулась до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 , у якому (позові) просила:

- в порядку поділу майна подружжя, припинити право, належне ОСОБА_1 на 1/2 частину автомобіля марки MERCEDES-BENZ, VITO 113 CDI, 2011 року випуску, коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вказаної частки в сумі 232479,00 грн.;

- судові витрати по справі покласти на відповідача стягнувши їх на користь позивача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Перебуваючи у шлюбі вони придбали автомобіль MERCEDES-BENZ, VITO 113 CDI, 2011 року випуску, який на підставі ст. 368 ЦК України та ст. 60 СК України є їх спільною сумісною власністю. Після розірвання шлюбу автомобіль залишився у користуванні ОСОБА_2 . Зазначила, що відповідно до звіту про належну оцінку зазначеного автомобіля його вартість станом на 28.08.2023 становить 464958,00 грн. Також зазначила, що вона не вміє водити авто та не має відповідного посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Крім того позивач клопотала про витребування у відповідача копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки MERCEDES-BENZ, VITO 113 CDI, 2011 року випуску, коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Ухвалою від 02.10.2023 (головуючий суддя Степанов С.В.) зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом з постановленням здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження у справі.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Від відповідача до суду надійшло клопотання про призначення у справі авто-товарознавчої експертизи та почеркознавчої експертизи.

Від відповідача до суду надійшла копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на автомобіль марки MERCEDES-BENZ, VITO 113 CDI, 2011 року випуску, коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Ухвалою від 27.03.2026 (головуючий суддя Степанов С.В.) клопотання сторони відповідача про призначення авто-товарознавчої експертизи та почеркознавчої експертизи задоволено частково. Призначено авто-товарознавчу експертизу, а в іншій частині заявленого клопотання відмовлено. Провадження у справі зупинено.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 06.06.2024 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а ухвалу від 27.03.2024 без змін.

Ухвалою від 30.09.2024 (головуючий суддя Степанов С.В.) провадження у справі поновлено у зв`язку з надходженням висновку експерта від 05.08.2024 № 4243.

Ухвалою від 04.11.2024 (головуючий суддя Степанов С.В.) підготовче провадження у справі закрито та її призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Від відповідача до суду надійшла заява, у якій відповідач просив стягнути з позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Від позивача до суду надійшла заява про часткову відмову від позовних вимог, у якій позивач просила продовжити розгляд справи з вимогою про припинення права, належного ОСОБА_1 на 1/2 частину автомобіля марки MERCEDES-BENZ, VITO 113 CDI, 2011 року випуску, коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вказаної частки в сумі 184414,81 грн.

Від відповідача до суду надійшла заява, у якій відповідач просив стягнути з позивача витрати на проведення експертизи у розмірі 6700,00 грн.

04.03.2025 у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_3 у відставку на підставі проведеного повторного автоматизованого розподілу справи на підставі розпорядження керівника апарату суду справа передана для розгляду судді Кнурову О.А.

Від відповідача до суду надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою від 27.05.2026 відмовлено у задоволені клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи.

Від відповідача до суду надійшла заява про відвід судді.

Ухвалою від 28.07.2026 відмовлено у задоволені заяви відповідача про відвід судді.

Сторона позивача звернулась до суду із заявою у якій просила розглядати справу за відсутності позивача та її представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників, які не з`явились у судове засідання на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову аргументуючи свою позицію по суті позовних вимог тим, що документи, подані адвокатом Чуприною С.П., а саме: договір про надання правничої допомоги, договір про оцінку майна №40/23_ від 27.08.2023, акт прийому-передачі від 28.08.2023 до договору №40/23 та ще низка документів мають ознаки фальсифікації та підробки, а отже й адвокат Чуприна С.П. не міг звертатися з позовом представляючи інтереси позивачки.

Судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відкладення ухвалення та проголошення судового рішення і повідомлено, що рішення суду буде проголошене о 13 год. 10 хв. 07.10.2026.

Заслухавши відповідача, дослідивши докази у справі і з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, враховуючи позиції учасників справи, висловлені ними у заявах по суті справи, які було подано до суду, виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, - суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Поряд з цим, відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами у розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

На підставі досліджених у судовому засіданні доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 14.02.2013, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 (актовий запис № 3 від 14.02.2013).

01.11.2018 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на транспортний засіб MERCEDES-BENZ, VITO 113 CDI, 2011 року випуску, коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 13.09.2022 (справа № 388/729/22) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Транспортний засіб MERCEDES-BENZ, VITO 113 CDI, 2011 року випуску, коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуває у фактичному володінні ОСОБА_2 , що підтверджується даними висновку експерта № 4230 від 05.08.2024, за змістом якого зазначений транспортний засіб для проведення огляду надав ОСОБА_2 .

Відповідно до висновку експерта № 4230 від 05.08.2024 ринкова (дійсна) вартість КТЗ MERCEDES-BENZ VITO 113 CDі, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску, який належить ОСОБА_2 станом на дату оцінки складає 368829,62 грн.

Зазначені вище, встановлені судом обставини сторонами у справі не заперечувалися, як і не заперечувалась вартість зазначеного транспортного засобу, встановлена за результатами проведеної експертизи.

Щодо відмови позивача від частини позовних вимог.

Зваживши доводи, викладені у заяві представника позивача про відмову від частини позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття такої відмови, з огляду на таке.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, зокрема, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).

Відмова позивача від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Суть заяви сторони позивача про відмову від частини позовних вимог фактично зводиться до зменшення розміру позовної вимоги у зв`язку із надходженням висновку експерта № 4230 від 05.08.2024 із встановленням ринкової вартості спірного автомобіля, яка є меншою від вартості з якої виходила позивач при заявлені позовної вимоги.

При цьому, судом відзначається, що зменшення розміру (ціни) позову не є тотожним відмові від частини позовних вимог. Це два абсолютно різні процесуальні інструменти, хоча на практиці вони часто мають схожий зовнішній результат - зменшення суми, яку позивач хоче стягнути.

Так, відмова від частини позовних вимог за своєю суттю є повною відмовою від окремого матеріально-правового прохання (вимоги) або його частини, а зменшення розміру позовних вимог за своєю суттю є зміною кількісного показника (цифрового чи грошового еквівалента) у межах тієї самої вимоги.

Беручи до уваги зазначене суд констатує відсутність процесуальних правових підстав для прийняття часткової відмови позивача від позову.

З огляду на наведені вище правовідносини між сторонами, з приводу яких виник спір, судом відзначається таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Сторонами у справі у період шлюбу був набутий автомобіль, щодо якого наразі виник спір щодо його поділу.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Сторони не повідомляли суду про наявність між ними домовленості чи шлюбного договору щодо визначення часток у спірному майні, а отже їх частки у спільному майні - спірному будинку є рівними.

Положеннями ч. 2 ст. 364 ЦК України передбачено, що якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Сторонами не заперечувалась вартість спірного транспортного засобу, встановлена за результатами проведеної експертизи (висновок експерта № 4230 від 05.08.2024) у розмірі 368829,62 грн.

При цьому позивач погодилась на отримання компенсації їй вартості частки у об`єкті спільної власності - транспортному засобі.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та наведені вище положення процесуальних норм та норм матеріального права, розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог з урахуванням предмету та підстав пред`явленого позову, беручи до уваги, що спірне майно у вигляді автомобіля, є спільною сумісною власністю сторін у рівних частинах та позивач заявила про свою згоду отримати компенсацію за свою частку, - суд дійшов висновку, що вимога позивача про поділ майна подружжя є частково обґрунтованою та доведеною, а тому така вимога, з урахуванням вартості спірного майна у розмірі 368829,62 грн. та наведених вище мотивів, підлягає частковому задоволенню, що не суперечить чинному законодавству, зокрема тому, що регулює сімейні правовідносини та відносини щодо права власності і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, і таке рішення суду у повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, оспорюваних прав та інтересів фізичних осіб.

Ухвалюючи рішення у справі, суд щодо його умотивованості відзначає, що доводи сторін та їх представників у даній справі оцінені судом на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин, а відтак, інші доводи ними озвучені у судовому засіданні та зазначені ними у заявах по суті справи і заявах з процесуальних питань, які було подано до суду, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на суб`єктивному трактуванні ними фактичних обставин справи і норм матеріального права, судової практики та процесуального закону, а тому такі доводи враховуючи, зокрема, практику Європейського суду з прав людини, не вимагають детальної відповіді або спростування.

Щодо судових витрат у справі.

У межах даної справи позивачем понесені такі судові витрати:

- судовий збір за подачу позовної заяви - 2324,79 грн. (а.с. 3, т. І);

- судовий збір за подачу апеляційної скарги - 605,60 грн. (а.с. 116, т. І).

Щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу судом відзначається таке.

Відповідач клопотав про стягнення з позивача на його користь витрат на професійну правничу, які він поніс у сумі 8000,00 грн. (а.с. 209-215, т. І).

На підтвердження понесення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, відповідачем надано: договір про надання правничої правової допомоги від 10.12.2023; додаткову угоду до договору про надання професійної правничої допомоги від 23.12.2024; квитанцію до прибуткового касового ордеру № 294 від 23.12.2024.

Клопотання від позивача про зменшення витрат відповідача на оплату правничої допомоги адвоката із зазначенням обґрунтування на спростування співмірності таких витрат до суду не надходило.

Таким чином, керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності досудової підготовки, підготовки заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань, які було подано до суду, участі у судових засіданнях і значимості таких дій у справі, суд, беручи до уваги складність справи, характер виконаної адвокатом роботи, її обсяг та витрачений ним час, їх пропорційність до предмета спору, - дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність понесення відповідачем витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 8000,00 грн.

Крім того, відповідач клопотав про стягнення з позивача на його користь витрати понесені на проведення експертизи у розмірі 6700,00 грн. (а.с.278-280, т. І).

З урахуванням зазначеного у межах даної справи позивачем понесені такі судові витрати:

- на професійну правничу допомогу - 8000,00 грн.;

- на проведення експертизи - 6700,00 грн.

Таким чином, питання розподілу судових витрат слід вирішити відповідно до вищенаведених обставин та положень цивільного процесуального законодавства, зокрема, положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що позов задоволено частково, - суд дійшов висновку, що судові витрати у справі підлягають стягненню пропорційно задоволених позовних вимог виходячи з розміру понесених сторонами витрат, а саме:

- з відповідача на користь позивача - 2324,54 грн., виходячи із розрахунку - (2324,79 + 605,60) х 184414,81 / 232479,00);

- з позивача на користь відповідача - 3039,17 грн., виходячи із розрахунку - (8000,00 + 6700,00) - (8000,00 + 6700,00) х 184414,81 / 232479,00).

Разом з тим, відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Отже, підсумовуючи зазначене щодо судових витрат у справі суд констатує, що з позивача слід стягнути на користь відповідача судові витрати у розмірі 714,63 грн. (3039,17 - 2324,54).

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.

Припинити право ОСОБА_1 на об`єкт спільної сумісної власності - транспортний засіб MERCEDES-BENZ, VITO 113 CDI, 2011 року випуску, коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості її частки у об`єкті спільної власності - транспортному засобі MERCEDES-BENZ, VITO 113 CDI, 2011 року випуску, коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у розмірі 184414 (сто вісімдесят чотири тисячі чотириста чотирнадцять) грн. 81 коп.

Визначити право власності ОСОБА_2 на транспортний засіб MERCEDES-BENZ, VITO 113 CDI, 2011 року випуску, коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в цілому.

У задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування понесених судових витрат 714 (сімсот чотирнадцять) грн. 63 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя О.А. Кнуров