Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №349/1029/26 — Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1029/26

Провадження № 2/349/794/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 жовтня 2026 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Гаврилюк О.О.

з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №349/1029/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», інтереси якого представляє Кудіна А.В., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №6265587, №101689436 від 15 листопада 2025 року в сумі 52 956,40 грн.

В обгрунтування позову зазначено, що 15 листопада 2025 року між ТОВ " Мілоан " та відповідачем ОСОБА_1 укладений в електронній формі шляхом підписання ним одноразовим ідентифікатором кредитний договір №6265578, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн, строком кредитування - 360 днів, зі сплатою відсоткової ставки в розмірі 0,97 % в день від суми кредиту, яка застосовується у межах строку кредиту, комісії за видачу кредиту в сумі 1350,00 грн та комісії за обслуговування кредиту за весь строк кредитування в сумі 16 060,00 грн.

Крім того, 15 листопада 2025 року між ТОВ " Мілоан " та відповідачем ОСОБА_1 укладений в електронній формі шляхом підписання ним одноразовим ідентифікатором кредитний договір №101689436, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн, строком кредитування - 360 днів, зі сплатою відсоткової ставки в розмірі 0,98 % в день від суми кредиту, яка застосовується у межах строку кредиту, комісії за видачу кредиту в сумі 2250,00 грн та комісії за обслуговування кредиту за весь строк кредитування в сумі 16 280,00 грн.

24 квітня 2026 року між ТОВ "Мілоан" і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24042026, відповідно до якого ТОВ " Мілоан " передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, зокрема, за договорами № 6265587, №101689436 боржником за якими є відповідач ОСОБА_1 .

Згідно Реєстру боржників №1 від 24 квітня 2026 року до договору факторингу №24042026 від 24 квітня 2026 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 21 920,00 грн., з яких: 5 000,00 грн – заборгованість за основною сумою боргу, 6570,00 грн - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 1350,00 - заборгованість за комісією за надання кредиту, 9 000,00 грн - заборгованість за неустойкою.

Відповідно до реєстру боржників №2 від 24 квітня 2026 року до договору факторингу №24042026 від 24 квітня 2026 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 31 036,40 грн., з яких: 10 000,00 грн – заборгованість за основною сумою боргу, 7126,40 - сума заборгованості за процентами, 6660,00 грн - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 2250,00 - заборгованість за комісією за надання кредиту, 5 000,00 грн - заборгованість за неустойкою.

Позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за вказаними кредитними договорами на загальну суму 52 956,00 грн та судові витрати по справі, які складаються з 2 662,40 грн сплаченого судового збору.

Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позов. У відзиві зазначив, що нарахування штрафних санкцій відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу є неправомірним. також відповідно до ч.3 ст.21 Закону україни "Про споживче кредитування" для кредитів, розмір яких не перевищує мінімальну заробітну плату сукупна сума всіх нарахувань не може перевищувати подвійного розміру суми, одержаної споживачем. Просив відмовити у стягнення штрафних санкцій, зменшити суму відсотків відповідно до вимог ч.3 ст.21 Закону України "Про споживче кредмтування", відмовити в позові в частині стягнень, що перевищують законні ліміти. Справу просив розглянути за його відсутності.

18 серпня 2026 року позивачем надано вдповідь на відзив. Позивач зазначає, що відповідач визнає укладення кредитних договорів та отримання кредитних коштів. Вважає. що штрафні санкції нараховано правомірно. Під час укладення кредитних договорів відповідач ознайомився з Правилами надання коштів у позику. Позивач просить стягнути заборгованість, яка виникла у відповідача перед первісним кредитором. З цих підстав просив позовні вимоги задовольнити повністю, слуханян справи провести за відсутності представника позивача.

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 08 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Кудіна А.В. не з`явилася, просила справу розглядати у її відсутності, про що зазначила у позовній заяві, а також представник позивача Миколаєнко В.М. у відповіді на відзив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув. У відзиві зазначив про розгляд справи за його відсутності.

Участь у судових засіданнях є правом, а не обов`язком сторін по справі.

У зв`язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

15 листопада 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит №6265587.

ОСОБА_1 підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) 709619.

Відповідно до пунктів 6.1., 6.3. Договору він укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. Приймаючи пропозицію товариства про укладення кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами договору ( Правилами, Графіком платежів).

Сума кредиту становить 5 000,00 грн (п. 1.2. Договору).

Строк кредитування – 360 днів, з 15 листопада 2025 року по 10 листопада 2026 року (п. 1.3., п. 1.4. Договору).

Проценти за користування кредитом - 0,0010% річних від фактичного залишку кредиту ( п. 1.5.3, п.1.5.4. Договору).

Комісія за надання кредиту 1350,00 грн, яка нараховується за ставкою 27,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1. Договору).

Комісія за обслуговування кредиту 16060,00 грн., що нараховується за ставкою 14,60% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період ( рім останнього періоду), що встановлені графіком платежів (п.1.5.2. Договору).

У разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування, та/або комісій, та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1 000,00 грн за кожен випадок порушення зобов`язання зі сплати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більше ніж 2 дні (п.4.1. Договору).

15 листопада 2025 року кредитні кошти в розмірі 5 000,00 грн перераховані на платіжну карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , призначення платежу: кошти згідно договору №6265587, що підтверджується копією платіжного доручення 166316896 від 15 листопада 2025 року.

15 листопада 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит №101689436.

ОСОБА_1 підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) 880657.

Відповідно до пунктів 6.1., 6.3. Договору він укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений і інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. Приймаючи пропозицію товариства про укладення кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами договору ( Правилами, Графіком платежів).

Сума кредиту становить 10 000,00 грн (п. 1.2. Договору).

Строк кредитування – 360 днів, з 15 листопада 2025 року по 10 листопада 2026 року (п. 1.3., п. 1.4. Договору).

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеногографіком платежів, нараховуються за ставкою 90,00% річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандарткною процентною ставкою 180,00% річних від фактичного залишку кредиту. починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів ( п. 1.5.3, п.1.5.4. Договору).

Комісія за надання кредиту 2 250,00 грн, яка нараховується за ставкою 22,50 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1. Договору).

Комісія за обслуговування кредиту 16 280,00 грн., що нараховується за ставкою 7,40 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів (п.1.5.2. Договору).

У разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування, та/або комісій, та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1 000,00 грн за кожен випадок порушення зобов`язання зі сплати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більше ніж 2 дні (п.4.1. Договору).

15 листопада 2025 року кредитні кошти в розмірі 10 000,00 грн перераховані на платіжну карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , призначення платежу: кошти згідно договору №101689436, що підтверджується копією платіжного доручення 111982875 від 15 листопада 2025 року.

24 квітня 2026 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24042026, за яким згідно п. 1.1. Договору клієнт зобов`язується відступити фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників.

На підставі Акта прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу № 24042026 від 24 квітня 2026 року, клієнт ТОВ «Мілоан» передало, а фактор ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло реєстр боржників в повному об`ємі відповідно до умов договору факторингу.

Відповідно до Реєстру боржників №1 до договору факторингу №24042026 від 24 квітня 2026 року представники ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на виконання договору факторингу підписали реєстр, за яким рахується заборгованість за кредитним договором №6265587 на загальну суму 21920 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5 000,00 грн, комісія за обслуговування кредиту – 6570,00 грн, комісія за надання кредиту 1350,00 грн. та неустойка – 9 000,00 грн.

Відповідно до Реєстру боржників №2 до договору факторингу №24042026 від 24 квітня 2026 року представники ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на виконання договору факторингу підписали реєстр, за яким рахується заборгованість за кредитним договором №101689436 на загальну суму 31036,40 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 10 000,00 грн, комісія за обслуговування кредиту – 6 660,00 грн, комісія за надання кредиту 2 250,00 грн. та неустойка – 5 000,00 грн., сума боргу за процентами 7 126,40 грн.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивачем надано належні та допустимі докази виникнення між первісним кредитором ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 правовідносин у зв`язку з укладенням договорів про надання споживчого кредиту за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем цих кредиторів, а також наявності з його сторони невиконаних зобов`язань за договорами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до договорів факторингу до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитними договорами.

З розрахунків заборгованості встановлено, що відповідачем порушено умови укладених кредитних договорів щодо погашення кредиту, відповідно до умов кредиту.

Доказів погашення тіла кредиту за кожим із кредитних договорів матеріали справи не містять, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту в сумі 5 000,00 грн за договором про надання коштів у кредит №6265587 від 15 листопада 2025 року, в сумі 10 000,00 грн за договором про споживчий кредит №101689436 від 15 листопада 2025 року.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками за кредитними договорами

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1-3 ст. 10561 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Однак пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%.

Щодо заборгованості за відсотками в розмірі 7126,40 грн за договором про надання споживчого кредиту №101689436 від 15 листопада 2025 року.

Згідно з умовами цього договору розмір кредиту – 10 000,00 грн, кредит надано на строк - 360 днів, з 15 листопада 2025 року по 10 листопада 2026 року, розмір процентної ставки - 90,00 % річних на фактичну заборгованість за кредитом протягом першого розрахункового періоду, протягом 180,00% річних на фактичну заборгованість за кредитом протягом другого розрахункового періоду.

За період з 16 листопада по 15 грудня 2025 року сума відсотків становить 739,80 грн. (24,66 грн.Х30 днів = 739,80 грн.). За період з 16 грудня 2025 роу по 24 квітня 2026 року становить 6411,60 грн. ( 49,32 грн.Х 130 днів= 6411,60 грн.)

Таким чином розмір відсотків за користування кредитними коштами за цим договором становить 7 151,40 грн.

Оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 7 126,40 грн заборгованості за відсотками та враховуючи вимоги ч.2 ст. 264 ЦПК України, відповідно до якої при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, тому позов в частині стягнення заборгованості за відсотками підлягає до задоволення у розмірі, заявленому позивачем.

Щодо заборгованості за комісіями з обслуговування кредиту.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною 5статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У п. 1.5.2. Договорів зазначено, що комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) нараховується за договором про споживчий кредит №6265587 за ставкою 14,60% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, за договором про споживчий кредит №101689436 за ставкою 7,40% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів.

Позивач не надав доказів надання відповідачу послуг, пов`язаних з обслуговування кредиту, тому заявлена позивачем вимога про стягнення комісії в сумах 6 570,00 грн. за договором№6265587 і 6 660,00 грн. за договором №101689436 за обслуговування кредитів не підлягає до задоволення.

Щодо стягнення комісій за надання кредиту.

Згідно правової позиції, яку висловила Велика Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, що відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Тобто Велика Палата Верховного Суду зробила висновок щодо правомірності встановлення у кредитному договорі комісії за розрахунково-касове обслуговування.

Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами щодо сплати комісії за надання кредитів не виконав, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з нього комісій за надання кредитів в розмірі 1350,00 грн. і 2250,00 грн.

Щодо стягнення 9 000,00 грн, 5 000,00 грн. неустойки (пені, штрафу) за кредитними догорами.

Положення п.18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, в суду відсутні підстави для стягнення неустойки, оскільки вона нарахована у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.

Таким чином загальний розмір заборгованості відповідача за договором про споживчий кредит №6265587 від 15 листопада 2025 року становить 6 350,00 грн. з яких - 5 000,00 грн тіла кредиту, 1350,00 заборгованість за комісією за надання кредиту; за договором про надання фінансового кредиту №101689436 ві 15 листопада 2025 року - 19 376,40 грн, з яких: 10 000,00 грн – тіло кредиту, 7 126,40 грн. – відсотки за кредитом, 2 250,00 грн. заборгованість за комісією за надання кредиту.

Всього загальна сума заборгованості за кредитами становить 25 726,40 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

За ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зза подання позовної заяви позивачем сплачено 2 662,40 грн. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №160702 від 19 червня 2026 року.

Враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог на суму 25 726,40 грн, що становить 48,58 % від ціни позову (25 726,40 грн х 100% : 52 956,40 грн =48,58% ), тому розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1293,39 грн ( 2 662,40 грн х 48,58 % ).

Керуючись ст. 141, 263-265 ЦПК України,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про споживчий кредит №6265587 від 15 листопада 2025 року в розмірі 6 350,00 гривень з яких 5 000,00 грн. тіла кредиту, 1350,00 грн. заборгованість за комісією за надання кредиту; за договором про споживчий кредит №101689436 від 15 листопада 2025 року в розмірі 19 376,40 грн. з яких 10 000,00 грн. сума боргу за тілом кредиту, 7126,40 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, 2 250,00 грн. сума заборгованості за комісією за надання кредиту. Всього на загальну суму 25 726,40 гривень.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення комісій за обслуговування кредиту та неустойки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати в розмірі 1293,39 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня оголошення судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Лісова,2 м. Бровари Київська область, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя О.О.Гаврилюк