Суд: Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №346/3825/26
Суддя: Сольський В. В.
Справа № 346/3825/26
Провадження № 2/346/3232/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Сольського В.В.,
за участю секретаря судових засідань Пігуляк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
в с т а н о в и в:
21 липня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що з відповідачем по справі перебуває у зареєстрованому шлюбі з 2012 року. Від спільного подружнього проживання сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначає, що спочатку сімейного життя відносини між подружжям складалися добре, однак на даний момент подружжя разом не проживає, шлюбні відносини між ними припинились. Сторони перестали розуміти та любити один одного, проживати однією сім`єю, вести домашнє господарство, а також зявилися розбіжності в поглядах на сімейне життя, сімейні обов`язки з ведення спільного господарства, виховання дітей та ведення спільного побуту. Всі зусилля щодо знаходження компромісу між стороеами не дали жодних результатів, тому позивач вважає, що наразі немає можливості збереження сім`ї. Позивач вважає, що подальше спільне життя з відповідачем є неможливим та таким, що суперечитиме її інтересам, тому просила розірвати шлюб між нею та відповідачем.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, 23 липня 2026 року її представник адвокат Герасимчук О.О. просила розглядати справу без його участі та позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач в судові засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності до суду не подавав. Про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою адресою його місця проживання. Однак, поштові відправлення були повернуті до суду без вручення з зазначенням причини «адресат відсутній за вказаною адресою».
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 223, 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення проти чого позивача в своєму клопотанні не заперечувала.
В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає повному задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 вбачається, що 22 вересня 2012р. Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Коломия Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , актовий запис № 392.
Сторони є батьками двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей серії НОМЕР_2 та витягом з реєстру актів про народження за № 249 частина 1 серія А від 06.06.2017 року, яке видане Відділом реєстрації актів цивільного стану м. Аверса.
Відповідно до статті 24 СК України та до ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану (ч. 1 ст. 21 СК України). Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ч.1 ст. 24 СК України). Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (ч. 2 ст. 104 СК України). Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 109 цього Кодексу (ч. 2 ст. 105 СК України). Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей (ч. ч. 1, 3 ст. 109 СК України).
Згідно із ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Частиною 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітніх дітей, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
За таких обставин, враховуючи фактичні взаємини подружжя, позицію позивача при розгляді заявлених вимог, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, беручи до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя, суд знаходить підстави для розірвання шлюбу, оскільки його збереження суперечило б інтересам сторін.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що шлюб необхідно розірвати.
Згідно ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки позивач не просила після розірвання шлюбу відновити її дошлюбне прізвище, суд залишає її прізвище без змін.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалюючи рішення суд присуджує стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1064 грн. 96 коп., які сплачено позивачем при зверненні з цим позовом до суду.
Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В даній справі представником позивача не було надано суду опису виконаних ним робіт та їхню вартість. Умови договору про надання правничої допомоги ( розділ 3, п. 3.1 Клієнт сплачує адвокату за надання правової допомоги гонорар в розмірі 6 000 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції) містять розмір суми гонорару адвоката. В матеріалах справи міститься квитанція про сплату позивачем своєму представнику 4 000 грн за отримані юридичні послуги. Таким чином, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати витрат на правничу допомогу в сумі 4 000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 81, 89, 137, 141, 263-265, 274, 279, 280-284, 354-355 ЦПК України, -
у х в а л и в :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 22 вересня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коломия Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис № 392 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064 грн. 96 коп. та витрати на правничу допомогу у сумі 4 000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя:Сольський В. В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua