Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №345/5029/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Суд: Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №345/5029/26

Суддя: Кулаєць Б. О.

Справа №345/5029/26

Провадження № 2/345/3382/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

07.10.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Кулаєць Б.О., розглянувши в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

представник позивача звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 09.01.2026-100001220 від 09.01.2026 у розмірі 30260 гривень. Судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 130,98 грн. покласти на відповідача. Крім того, просить проводити розгляд даної справи за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр» та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (надалі – Кредитодавець/Позивач) та ОСОБА_1 (надалі – Позичальник/Відповідач) 09.01.2026 уклали кредитний договір (оферти) № 09.01.2026-100001220 (надалі – Договір). Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 8000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 09.01.2026, на строк, вказаний в заявці. Відповідно до умов договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору.

19.01.2026 між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору. Сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 8000 грн. 00 коп., яка складається з усіх траншів (частин Суми кредиту), зазначених в договорі (1-й Транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові Транші).

Позивач констатує факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало належним чином та в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 30260 грн., що складається з: тіла кредиту - 8000 грн., процентів - 12100 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 720 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 1440 грн., відсотків, нараховані по 625 ст. ЦК України – 8000 грн.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 04.09.2026 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи та надано відповідачці строк для подання відзиву на позовну заяву.

У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачкою не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву остання не скористалася, хоча ухвалу про відкриття провадження вона отримала, що підтверджується трекінгом поштового відправлення, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд ухвалює рішення у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

09.01.2026 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 09.01.2026-100001220.

Зокрема, 09.01.2026 ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора Е212 підписала пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), заявку та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), за умовами яких відповідачці надано кредит на наступних умовах: сума кредиту: 5000 грн. 00 коп. Строк, на який надається кредит - 217 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 13.08.2026. Процентна ставка "Стандарт" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі – «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту (надалі – "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність – плата за надання Кредиту) – 9% від суми кредиту та дорівнює 450 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі – "Комісія за обслуговування", "Комісія") – 450 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Крім того, 19.01.2026 ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора К469 підписала примірну пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення додаткового договору (оферта) до кредитного договору (кредитної лінії) № 09.01.2026-100001220 від 09.01.2026 та примірну відповідь кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт), за умовами яких сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору: 1.1. Сума кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 8000 грн. 00 коп., яка складається з усіх Траншів (частин Суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші). 1.2. За даним Додатковим Договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й Транш у розмірі 3000 грн. 00 коп.; дата надання/видачі Кредиту (2-го Траншу) - 19/01/2026. Строк, на який надається Кредит (а саме 2-й Транш) - 207 днів з дати його надання. 1.3. Сторони домовились, що позичальник відповідно до даного Додаткового Договору зобов`язаний сплатити Комісію, пов`язану з наданням 2-го Траншу (частини Суми Кредиту) (надалі – "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність – плата за надання Кредиту) – 9% від суми 2-го Траншу (частини Суми Кредиту), що дорівнює 270 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми 2-го Траншу (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитодавцем та обліковується в день видачі Траншу, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 720 грн. 00 коп., починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом. Кількість і порядкові номери чергових періодів, у яких сплачується Комісія за обслуговування, не змінюються даним Додатковим Договором, Комісія за обслуговування сплачується у чергові періоди №№ 2-3. Грошова сума у розмірі різниці між Комісією за обслуговування у черговому періоді (у черговому періоді №1), у якому надається Транш, встановленою до та з дати укладення даного Додаткового Договору, становить 270 грн. 00 коп., нараховується та обліковується в день укладення даного Додаткового Договору та сплачується у складі відповідного чергового платежу згідно Графіку платежів, встановленого даним Додатковим Договором.

Відповідно до листів генерального директора ТОВ «УПР» за вих. № 1-1804 від 18.04.2026 ТОВ «Споживчий центр» повідомлено про те, що ними було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта, а саме: 09.01.2026 у розмірі 5000,00 грн. та 19.01.2026 у розмірі 3000,00 грн. за договором кредиту № 09.01.2026-100001220 та додатковим договором до нього.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 09.01.2026-100001220 від 09.01.2026 у відповідачки станом на 25.08.2026 наявна заборгованість в сумі 30260,00 грн., з яких: тіло кредиту - 8000 грн., проценти - 12100 грн., комісія (пов`язана з наданням кредиту) - 720 грн., додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості) - 1440 грн., відсотки, нараховані по 625 ст. ЦК України – 8000 грн.

Таким чином між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачкою заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Оцінка суду:

суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що даний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 09.01.2026 між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 09.01.2026-100001220, а 19.01.2026 між останніми було укладено додатковій договір до нього, що не заперечується відповідачкою.

У вказаному кредитному договорі та додатковому договору до нього визначені умови кредитування, про що вказано вище, де, серед іншого, обумовлений і розмір відсотків, які нараховуються на кредит та розмір комісії за його надання, з чим відповідачка погодилася, підписавши їх електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Разом з тим, відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість за кредитним договором, яка становить 30260,00 грн., з яких: тіло кредиту - 8000 грн., проценти - 12100 грн., комісія (пов`язана з наданням кредиту) - 720 грн., додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості) - 1440 грн., відсотки, нараховані по 625 ст. ЦК України – 8000 грн.

Водночас доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачка суду не надала, не подала будь-яких доказів на спростування користування нею наданими їй позикодавцем кредитними коштами, а також не подала будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, не заперечила щодо складових суми заборгованості, порядку та обгрунтованості їх нарахування.

Однак, відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Таким чином позовні вимоги про стягнення 8000 грн. заборгованості за відсотками на підставі статті 625 ЦК України є безпідставними у зв`язку зі звільненням позичальника від відповідальності, визначеної вказаною статтею у період дії воєнного стану.

Крім того, щодо стягнення 1440,00 грн. заборгованості по комісії за обслуговування кредитної заборгованості суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

За правовим висновком ВП ВС у справі №496/3134/19 від 13 липня 2022 року (п. 31.33, 32.2-32.8) комісія за обслуговування кредитної заборгованості без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем є нікчемною, адже відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» має надаватись безкоштовно. При чому, відповідач не зобов`язаний заявляти зустрічний позов, а вправі лише заявити відповідні заперечення проти заявленого позивачем позову, посилаючись на нікчемність правочину.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі з подібними правовідносинами № 204/224/21 зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що відповідачці надавалися послуги з обслуговування кредиту безоплатність яких встановлена законодавством частіше, ніж один раз на місяць або взагалі надавалися будь-які інші послуги з обслуговування кредиту, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідачки заборгованості за додатковою комісією у розмірі 1440,00 грн. за обслуговування кредиту є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідачка істотно порушила умови укладеного з позивачем договору № 09.01.2026-100001220 від 09.01.2026, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашала кредит, проценти за користування ним та комісію за надання кредиту, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 20820,00 грн., з яких: тіло кредиту - 8000 грн., проценти - 12100 грн., комісія (пов`язана з наданням кредиту) - 720 грн., а у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю. А тому, позовні вимоги необхідно задоволити частково.

Розподіл судових витрат:

відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією від 28.03.2026 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн. (а.с. 12).

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1831,83 грн. (20820,00 грн. х 2662,40 грн. / 30260,00 грн.).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною другою статті 141 КПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач поніс витрати, пов?язані з надсиланням відповідачці позовної заяви з додатками листом з описом вкладення, які складають 130,98 грн., що підтверджується квитанцією директора ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» від 27.08.2026.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, то згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, витрати пов?язані з надсиланням позовної заяви з додатками необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 90,12 грн. (20820,00 грн. х 130,98 грн. / 30260,00 грн.).

На підставі викладеного, ст.ст. 204, 207, 525, 526, 610, 612, 639, 1048, 1049, 1054, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст.ст. 11, 12 ЗУ «Про споживче кредитування», ст.ст. 3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 09.01.2026-100001220 від 09.01.2026 в розмірі 20820,00 (двадцять тисяч вісімсот двадцять) гривень, з яких: тіло кредиту - 8000 грн., проценти - 12100 грн. та комісія (пов`язана з наданням кредиту) - 720 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1831 (одну тисячу вісімсот тридцять одну) гривню 83 копійки судового збору та 90 (дев`яносто) гривень 12 копійок витрат пов?язаних з надсиланням відповідачці позовної заяви з додатками листом з описом вкладення.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua