Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №344/16208/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16208/26

Провадження № 1-кп/344/1323/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді: ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_5 — ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , згідно ст.89 КК України раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 вчинив: таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, 01.07.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_2 солдата ОСОБА_5 прийнято на військову службу за призовом під час мобілізації та направлено для її проходження до військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині, солдат ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 49, 126, 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов`язаний: свято і непорушно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки, додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтримці порядку і дисципліни; додержуватися правил поведінки військовослужбовців; виконувати службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому.

Окрім того, відповідно до ст.ст.1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України солдат ОСОБА_5 зобов`язаний: додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, воєнний стан в Україні запроваджено із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення було ухвалено у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”.

Згідно вимог ст. 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_5 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.

Проте, солдат ОСОБА_5 в порушення вимог вищевказаних нормативних актів, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, у період часу з 09.05.2025 року по 13.05.2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи у квартирі своєї знайомої ОСОБА_7 , що в АДРЕСА_2 , побачив у спальній кімнаті шафу, де остання зберігала грошові кошти та ювелірні вироби. Після чого у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме: двох золотих каблучок та грошових коштів у сумі 2 000,00 доларів США.

ОСОБА_5 , перебуваючи у спальному приміщенні вищевказаної квартири, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно та в умовах воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого ЗУ від 24.02.2022 року №2102-ІХ, продовженого відповідно до Указу Президента України від 14.07.2025 року №478/2025, затвердженим ЗУ від 26.07.2025 року №4524-ІХ з 05 год. 30 хв., з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав дві золоті каблучки та грошові кошти в сумі 2 000,00 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 13.05.2025 року становило 83 060,00 грн., які належать ОСОБА_7 .

Після чого, ОСОБА_5 з викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд, таким чином довівши свій злочинний умисел до кінця, чим завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 106 253,34 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у пред`явленому обвинуваченні за ч.4 ст. 185 КК України визнав повністю, та ствердив все вищенаведене, відповідно до викладеного. Усвідомлює, що своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, на даний час щиро розкаюється у вчиненому, критично оцінює свій вчинок, просив суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_7 31.08.2026 року подала заяву, відповідно до якої просила розляд справи проводити без її участі, цивільний позов задоволити в повному обсязі, щодо призначення покарання покладається на розсуд суду (а.с.48).

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються та дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого ОСОБА_5 . При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану.

Суд вважає дану кваліфікацію вірною.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням, особу винного, зокрема те, що він раніше судимий, на обліку в лікаря психіатра та нароколога не перебуває.

Окрім того, суд також враховує, що згідно інформації, яка міститься в досудовій доповіді органу пробації у обвинуваченого ОСОБА_5 наявний середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та високий ризик небезпеки, яку він становить для суспільства, в тому числі для окремих осіб, Центральний районний відділ філії ДУ “Центр пробації” в Миколаївській області вважає, що виправлення ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на нього обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та не виїжджати за межі України без дозволу відповідно до ч.3 ст.76 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає: визнання вини, щире каяття обвинуваченого у вчиненому, сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи всі вищенаведені обставини, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а саме те, що він повністю визнав вину у вчиненому, щиро розкаявся, активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення, беручи до уваги позицію Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 28 березня 2023 року у справі №722/594/22, про тлумачення ознаки «в умовах воєнного стану або надзвичайного стану» з врахування того, що обвинуваченим ОСОБА_5 не були використані умови воєнного стану для вчинення даного кримінального правопорушення та принципу індивідуалізації покарання, визначеного ч. 2 ст. 61 Конституції України. Виходячи з позиції, зазначеній у рішенні КСУ від 2 листопада 2004 року, суд вважає, що принцип індивідуалізації і пропорційності покарання вимагає також не ставити осіб, які вчинили злочини різної тяжкості в однакове становище. Особи, які використали фактичні обставини воєнного чи надзвичайного стану, і особи, які вчинили злочини за звичайних обставин, знаходяться у суттєво різному становищі. Недискримінаційне застосування до них однакових покарань не тільки не переслідує мету, заявлену законодавцем, але й не забезпечує розумну пропорційність ужитих заходів і поставленої мети, навіть якщо б така мета була заявлена. Враховуючи думку прокурора, який просив призначити покарання в межах санкції ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, захисника яка просила звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ст.75 КК України, письмову заяву потерпілої, яка щодо міри покарання поклалась на розсуд суду, беручи до уваги вимоги ст. 50 КК України, в якій зазначається, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, суд вважає за можливе призначити покарання обвинуваченому у вигляді позбавлення волі із застосуванням вимог ч.1 ст.69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.4 ст.185 КК України. Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним злочинів.

Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Так, потерпілою ОСОБА_7 пред`явлено цивільний позов до обвинуваченого про стягнення матеріальної шкоди в сумі 106 253,34 грн. та 40 000,00 грн. моральної шкоди, оскільки неправомірними діями обвинуваченого їй завдано матеріальної шкоди на вищевказану суму, що підтверджується матеріалами кримінального провадження та визнається обвинуваченим.

Крім цього, статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно вимог ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Потерпіла ОСОБА_7 зазначає, що діями обвинуваченого ОСОБА_5 їй було завдано моральної шкоди, яка полягала у психологічному дискомфорті внаслідок втрати сімейних коштовностей. Викрадені кошти нею накопичувались протягом тривалого періоду часу на випадок хвороби чи надзвичайної ситуації, беручи до уваги стан в Україні. Таким чином, внаслідок суспільно небезпечних дій обвинуваченого, їй були заподіяні психологічні (моральні) страждання, розмір яких вона оцінює у 40 000,00 грн.

Беручи до уваги вищенаведене, позовна вимога про стягнення моральної шкоди є підставною, та виходячи з вимог розумності, справедливості, визнання обвинуваченим, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Достатніх підстав для зміни, скасування чи обрання іншого запобіжного заходу ОСОБА_5 судом не встановлено, а отже запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін.

Питання речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ч.15 ст. 615, ст.ст.373-375 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України — 3 (три) роки позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з часу затримання — 04.07.2026 року.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою — до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 - задоволити. Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 — 106 253 (сто шість тисяч двісті п`ятдесят три) гривні 34 копійки матеріальної шкоди та 40 000 (сорок тисяч) гривень моральної шкоди.

Речові докази:

- носій інформації DVD-R диск із надписом “Fiesta” (4.7 GB, 16Х) із відеозаписами з камер внутрішнього відео спостереження, які розташовані на фасаді книгарні-кафе “Слово”, що за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.А.Мельника, 10 та камер внутрішнього відеоспостереження, які розташовані в приміщенні Залізничного вокзалу, що за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Привокзальна Площа, 1, який постановою слідчого від 30.05.2025 року визнано речовим доказом— зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- шеврон, змив із коробки, змив із коробки від відпарювача, картонну коробку, які постановою слідчого від 15.10.2025 року визнані речовими доказами та передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області — знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави, процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 8 697 (вісім тисяч шістсот дев`яносто сім) гривень 80 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Суддя ОСОБА_8