Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №344/12374/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12374/26

Провадження № 1-кп/344/1208/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Милування Івано-Франківського району Івано-Франківської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, з середньою освітою, неодруженої, фізичної особи-підприємця, на утриманні має одну малолітню дитину, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 вчинила умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, 17.11.2025 постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі №344/18914/25 ОСОБА_5 визнано винуватою у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік. Згідно постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 17.12.2025, рішення суду першої інстанції залишено без змін. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі №344/18914/25 від 17.11.2025 набрало законної сили 17.12.2025 року, із яким ОСОБА_5 була обізнана та належним чином ознайомлена, окрім того, остання, згідно квитанції №1.465055381.1 від 26.12.2025, сплатила вищезазначений штраф.

Незважаючи на вищевикладене, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про наявність зазначеної постанови Івано-Франківського міського суду, яка набрала законної сили, та, будучи належно ознайомленою із нею, з метою її умисного невиконання щодо позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, та, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, діючи всупереч рішенню суду, не виконала постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.11.2025 у справі № 344/18914/25 у частині позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік за наступних обставин.

Так, 08.04.2026 о 17 год 21 хв ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Івано-Франківську, по вул. Угорницька, поруч буд. 3, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про наявність постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.11.2025 у справі № 344/18914/25, та, діючи умисно, керувала автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_2 , після чого, була зупинена працівниками поліції.

За даним фактом, 08.04.2026 поліцейським Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області капралом поліції ОСОБА_6 на водія ОСОБА_5 було складено постанову серії ЕНА №6991733 за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину визнала повністю, щиро розкаялася та підтвердила обставини вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення, та показала, що їй було відомо про те, що рішенням суду вона позбавлена прав керування транспортними засобами строком на 1 рік. У зв`язку із тим, що їй потрібно було привезти свою бабусю та дитину, які перебували за межами м.Івано-Франківська, вона сіла за кермо автомобіля, та була зупинена працівниками патрульної поліції. До вчиненого обвинувачена ставиться критично, щиро кається, та просить суд її суворо не карати, запевняючи суд, що такого більше не повториться.

Показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів у даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відтак, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує її дії за ч.1 ст.382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття ОСОБА_5 .

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу винної, зокрема її вік, те, що обвинувачена раніше не судима, неодружена, на утриманні має одну малолітню дитину, на диспансерному обліку лікарів нарколога та психіатра КНП «ПОК ЦПЗ ІФ ОР» та КНП «ПНЦ ІФ ОР» не перебуває; щире каяття, що підтверджено також прокурором у судовому засіданні, як обставину, що пом`якшує покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

З огляду на викладене, враховуючи позицію прокурора, що просила призначити обвинуваченій покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позицію обвинуваченої та її захисника, які просили суд суворо не карати та застосувати покарання у виді штрафу п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, враховуючи також особу обвинуваченої, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання за ч.1 ст.382 КК України у межах санкції вказаної статті у виді штрафу.

Положеннями ст. 50 Кримінального кодексу України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, таке покарання на переконання суду буде адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності, даним про особу, достатнім для перевиховання обвинуваченого та попередження скоєння нових злочинів; відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому злочину.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Цивільний позов відсутній.

Запобіжний захід в даному кримінальному провадженні не обирався.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 370,373, 374,393, ч. 15 ст. 615 КПК України, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити їй покарання - штраф у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 17 000 гривень.

Речові докази:

- оптичний диск із відеозаписами (постанова від 30.04.2026 року) – зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинуваченням.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Суддя ОСОБА_7