Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №344/13675/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 344/13675/26

Номер провадження 2/341/1159/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді Островської Н. І., за участю секретаря судових засідань Гомерди Г.М., розглянувши позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: вул. Лісова , 2, м. Бровари) до ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,

встановив:

16.07.2026 представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» Кудіна А.В. звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 35 948,00 гривень та судових витрат.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.07.2026 цивільну справу передано за підсудністю до Галицького районного суду Івано-Франківської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 31.08.2026 вищевказана справа розподілена судді Островській Н. І.

Як підставу зазначено, що 08.12.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 45417515 на умовах повернення позики в кінці строку позики.

Згідно з п.1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі – «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.

Підписанням цього Договору позикиВідповідач підтверджує він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». (п.п. 5.1. п. 5 Договору позики).

Також погодився, що до моменту підписання Договору позики вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі. (п.п. 5.3. п. 5 Договору позики).

Правила надання грошових коштів у позику ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», перебувають в ЗАГАЛЬНОМУ доступі, будучи опублікованими на сайті www.mycredit.ua.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору

Крім того, 26.12.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 7928218.

Згідно з п.1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату від суми позики.

Позивач зазначає, що є належним кредитором за договором позики № 45417515 від 08.12.2025 року та договором № 7928218 від 26.12.2025 , оскільки право грошової вимоги за вказаними правочинами перейшло до нього на підставі укладених договорів факторингу, реєстру боржників та акту приймання-передачі, які додаються до позовної заяви.

Ухвалою суду від 31.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28.09.2026.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві зазначила про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не подав, у судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Поштове повідомлення повернулось без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У Постанові від 01.12.2023у справі № 591/4832/22,провадження № 61-10261св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22 березня 2024 року у cправі № 922/1648/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 27.02.2023 у справі №909/548/16(909/947/20).

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка сторони. Сторони самостійно повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. ст. 280-282 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Судом встановлено, що 08.12.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 45417515 (а. с. 8-14).

Відповідно до його умов ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу кредит у розмірі 10 000,00 грн. на строк 30 днів; дата повернення 06.01.2026; процентна ставка – 0,466%.

Згідно з паспортом договору сума кредиту становить 10 000,00 грн., строк кредитування 30 днів, процентна ставка 0,466%, комісія за надання кредиту 1 600,00 грн. (а. с. 18-19).

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 08.12.2025 перерахувало на платіжну картку НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується квитанцією з номером транзакції 58160сс3-4а18-44fa-92d3-d4f13c2a9f9f (а. с. 20.)

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, заборгованість за договором №45417515 від 08.12.2025 згідно з розрахунком позивача становить 17 798,00 грн., що складається з : заборгованості за тілом кредиту – 10 000,00 грн., заборгованості за процентами – 1 398,00 грн.,заборгованості за понадстроковими процентами – 4 800,00 грн., заборгованості за комісією – 1 600,00 грн. (а. с. 21-23).

Згідно з договором факторингу № 23/04/26 від 23.04.2026 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" укладено вищевказаний договір.

Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 23/04/26 від 23.04.2026 ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів " передало, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло реєстр боржників кількістю 5789 на загальну суму заборгованості 57 528 583,52 грн.

Відповідно до реєстру боржників № 2 від 23.04.2026 за договором факторингу 23/04/26 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набула права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в розмірі 17 798,00 грн.

Крім того, 26.12.2025 ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 45417515.

За умовами договору сума кредиту становить 5 500,00 грн.; строк кредитування 30 днів; процентна ставка 0,01 %; комісія за надання кредиту 29,71%, що становить 1 634,05 грн.; дата повернення кредиту 24.01.2026.

Відповідно до довідки ТОВ «Європейська платіжна система» 26.12.2025 на платіжну картку 4149-60ХХ-ХХХХ-3448 перераховано грошові кошти в розмірі 5 500,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» загальна сума заборгованості за договором № 7928218 становить 18 150,грн..

Згідно з договором факторингу № 27042026 від 27.04.2026 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" укладено вищевказаний договір.

Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 270420/26 від 27.04.2026 ТОВ "СІРОКО ФІНАНС " передало, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло реєстр боржників кількістю 4906 на загальну суму заборгованості 30 755 698,99 грн.

Відповідно до реєстру боржників № 1 від 27.04.2026 за договором факторингу 27042026 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набула права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в розмірі 18 150,00 грн.

Відповідач не скористався процесуальним правом передбаченим статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надав до суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Перевіряючи правильність нарахування процентів за договором № 45417515 суд враховує наступне.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до положень договору позики № 45417515, п. 2.2. строк кредитування складав 30 днів.

Відповідно до положень договору про споживчий кредит № 45417515,,кредит надається строком на 30 днів та може бути продовжений на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди,що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права (п.7.1).

Таким чином, за умовами договорів сторони встановили строк кредитування, однак позивач просить стягнути з відповідача проценти за понадстрокове користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку.

Оскільки договорами визначений строк кредитування, а доказів його пролонгації за жодним з договорів до суду не надано, саме протягом даного строку позивач мав право нараховувати відповідачу передбачені цими договорами проценти.

З огляду на це, правомірно нарахованими процентами за договором позики № 45417515 суд вважає 1 398,00 грн. (10 000 грн х 0,466% х 30 дн.).

З огляду на підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів і користування ними та обставини щодо наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором, суд вважає обґрунтованими заявлені позивачем вимоги в частині стягнення заборгованості прострочених платежів за договором № 45417515 по тілу кредиту у розмірі 10 000,00 грн.; заборгованості за прострочені платежі по процентах в розмірі 1 398,00 грн.; за договором № 7928218 по тілу кредиту у розмірі 5 500,00 грн.; заборгованості за прострочені платежі по процентах в розмірі 15,95 грн.

Щодо стягнення комісії за надання кредиту суд зазначає наступне.

За умовами кредитного договору № 45417515 від 08.12.2025 року передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 16,00% від суми кредиту, що в грошовому виразі становить 1 600,00 грн. Крім того, умовами договору № 7928218 від 26.12.2025 року також визначено комісію за надання кредиту в розмірі 29,71% від суми кредиту, що дорівнює 1 634,05 грн.

Зазначеними договорами передбачено, що позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та відповідно, укладає договір. Позичальник підтверджує ознайомлення з інформацією, передбаченою законодавством України, зокрема ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

В свою чергу, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Аналізуючи умови даного кредитного договору, суд дійшов висновку про правомірність дій товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов`язкових платежів.

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення комісії в сумі 1 600,00 грн. за договором № 45417515 та 1 634,05 грн. за договором № 7928218 також підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення штрафу за договором № 7928218 в сумі 11 000,00 грн., то суд звертає увагу, що відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд дійшов о висновку про те, що на договір позики, укладений між сторонами у справі, розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак позичальник ОСОБА_1 звільняється від обов`язку сплати на користь позикодавця штрафу за таке прострочення, а нарахований позикодавцем штраф в сумі 11 000,00 грн., підлягає списанню позикодавцем.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд, враховуючи обсяг задоволених позовних вимог, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1 492,20 грн.

На підставі ст. ст. 526, 530, 549, 625, 629, 634, 641, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 141, 258, 259, 265, 268, 279, 280-282 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: вул. Лісова , 2, м. Бровари) заборгованість в розмірі 20 147,95 грн., яка складається із заборгованості:

-за договором позики № 45417515 в розмірі 12 998,00 грн., з яких: тіла кредиту в розмірі 10 000,00 грн., за простроченими відсотками в розмірі 1 398,00 грн. , заборгованості за комісією в розмірі 1 600,00 грн.;

-за договором позики № 7928218 в розмірі 7 149,95 грн., з яких: тіла кредиту в розмірі 5 500,00 грн. ,заборгованих відсотків у розмірі 15,95 грн., заборгованості за комісією в розмірі 1 634,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: вул. Лісова , 2, м. Бровари)понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 492,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА