Суд: Заводський районний суд м. Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №332/4007/26
Суддя: Марченко Н. В.
Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/4007/26
Провадження №: 2/332/3744/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2026 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Марченко Н.В, за участю секретаря судового засідання – Волкова Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
ВСТАНОВИВ:
Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.11.2018 по 30.04.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстровані відповідачі. В зв`язку з тим, що відповідачі сплачують кошти за надані послуги не в повному обсязі, за вказаний період виникла заборгованість в розмірі 39393,89 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку та судові витрати в розмірі 2662,40 грн. судового збору.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Сторони в судове засідання не з`явились. Представник Концерну «Міські теплові мережі» у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, позов підтримує, не заперечує про розгляд справи в заочному порядку.
Відповідачі в судове засідання повторно не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, відзиву на позовну заяву не подали. Про дату, час і місце судового засідання відповідачі повідомлялися в установленому законом порядку, заяв чи клопотань по суті позовних вимог чи з процесуальних питань не надали.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.
У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 03.06.2003 по теперішній час, Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 02.09.2010 по теперішній час. Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 25.06.2014 по теперішній час.
Не зважаючи на відсутність договору між відповідачами та концерном, останній здійснював, у період виникнення спірних правовідносин з 01.11.2018 по 30.04.2026 та продовжує надавати за адресою місця проживання відповідачів за адресою: АДРЕСА_1 послуги з централізованого опалення.
Відсутність укладеного між сторонами договору, обов`язковість укладання якого лежить як на споживачеві так і на теплопостачальній організації, не виключає можливість стягнення зі споживача на користь теплопостачальної організації вартості послуг з теплопостачання, оскільки між сторонами склалися фактичні договірні відносини.
02 жовтня 2021 року Концерн «Міські теплові мережі» розмістив на офіційному сайті індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
З 01.11.2021 року між концерном та відповідачами укладений типовий індивідуальний договір про надання послуги з теплової енергії, послуги гарячої води.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, у період з 01.11.2018 по 30.04.2026 Концерном «МТМ» були надані, а відповідачами за вказаною адресою спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання та теплової енергії, гарячої води без будь-яких зауважень щодо їхньої якості.
У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 20, п. 5 ч. 2 ст. 7 Законів України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004 року та №2189-VIII від 09.11.2017 року відповідно (далі Закони України №1875-IV, №2189-VIII) споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
За змістом ч. 1 ст. 9 Закону України №2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. При цьому, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Проте, як зазначено позивачем у позові і проти чого не надано заперечень відповідачами, зобов`язання зі сплати спожитих послуг остання належним чином не виконували, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 39393,89 гривень, що підтверджується відповідною довідкою та розрахунком.
У відповідності до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлені строки відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст.ст. 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що позивач просить стягнути солідарно з відповідачів за житлово-комунальні послуги, яка утворилась за період з 01.11.2018 по 30.04.2026.
Разом з цим, із матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зазначений період надання житлово-комунальних послуг не досягли повноліття, тобто не мали повної цивільної дієздатності.
Враховуючи наведене, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не можуть нести солідарну відповідальність за єдиною сумою заборгованості, яка включає період, коли вони не мали повної цивільної дієздатності.
Правова природа солідарного обов`язку, визначена статтею 541 ЦК України, полягає у тому, що кожен із солідарних боржників відповідає перед кредитором за виконання одного й того самого зобов`язання у повному обсязі. Водночас покладення такої відповідальності можливе лише за умови, що особа була належним суб`єктом відповідного зобов`язання протягом усього періоду, за який заявлено вимогу про солідарне стягнення.
При цьому, солідарний обов`язок не передбачає можливості його поділу судом на окремі часові проміжки залежно від моменту набуття особою повної цивільної дієздатності. В іншому випадку фактично відбувалася б зміна предмета та способу захисту порушеного права, обраного позивачем.
Оскільки, Концерн «Міські теплові мережі» заявило вимогу саме про солідарне стягнення єдиної суми заборгованості за весь період з 01.11.2018 по 30.04.2026, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим статтею 13 ЦПК України, не вправі з власної ініціативи змінювати предмет або спосіб захисту порушеного права, зокрема самостійно здійснювати розподіл заявленої до стягнення суми між відповідачами.
За таких обставин суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.11.2018 по 30.04.2026.
Водночас, враховуючи відсутність правових підстав для покладення солідарної відповідальності на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
Таким чином, аналізуючи надані докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, за наявності доказів, наданих сторонами на підтвердження своїх вимог, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь позивача заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 39393,89 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим суму судового збору суд стягує з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд:
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ЄДРПОУ: 32121458, розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 у Філії АТ Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313) заборгованість з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води ( особовий рахунок № НОМЕР_3 за період з 01.11.2018 по 30.04.2026 у розмірі 39393,89 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ЄДРПОУ: 32121458, МФО 320478, розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК») судовий збір 2662,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст заочного рішення складено 07.10.2026.
Суддя Н.В. Марченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua