Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №331/4808/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

05 жовтня 2026 рокуСправа № 331/4808/26

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Губанова Р.О.,

секретарка судового засідання Петрова А.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в заочному порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Короткий зміст позову, рух справи.

3 червня 2026 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя через підсистему «Електронний суд» надійшов зазначений цивільний позов.

Узагальненими доводами позовної заяви є те, що 21.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі – ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» або позивач) та ОСОБА_2 (далі – відповідач або позичальник) укладено кредитний договір № 21.09.2023-100001887 (далі – Договір) в електронній формі, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у розмірі 5000,00 грн.

Кредитний договір (оферти) було переоформлено шляхом укладення між ТОВ «Споживчий центр» та позичальником кредитного договору (оферти) № 20.11.2023-010000357 від 20.11.2023.

Відповідачка належним чином взяті на себе зобов`язання не виконала, у встановлені договором строки кредитні кошти не повернула, проценти та передбачені договором платежі не сплатила, у зв`язку з чим станом на день звернення до суду утворилась заборгованість у загальному розмірі 9900,00 грн, яка складається з: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4900,00 грн - заборгованість за процентами.

Виходячи з наведеного, посилаючись на норми ст. 14, ч. 1 ст. 16, ст. ст. 509, 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610, ч. 1 ст. 612, ст. 1049, 1054 ЦК України, представник позивача просив стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за Договором у розмірі 9900,00 грн, а також понесені судові витрати.

Враховуючи те, що відповідачем у позовній заяві зазначено фізичну особу, про наявність у якої статусу суб`єкта підприємницької діяльності суд не має відомостей, суддею на підставі ст. 187 ЦПК України було зроблено запит щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи відповідача.

Згідно з відповіддю з Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 09.06.2026 № 06.4-06/02/20804, за вищевказаною адресою з аналогічним РНОКПП та датою народження проживає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 15.06.2026 витребувано з Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належним чином завірену копію актового запису або інший передбачений законодавством України документ про зміну прізвища ОСОБА_4 .

17.07.2026 на адресу суду від Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб, згідно з яким прізвище відповідачки після державної реєстрації шлюбу – ОСОБА_5 .

Ухвалою судді від 20.07.2026 відкрито провадження у справі, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив і заперечень та вирішено провести розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження вважається отриманою відповідачкою відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України 07.08.2026.

Відповідачка у встановлений судом строк не подала відзиву.

Сторони в судове засідання не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача в позові просив справу розглянути без участі останнього, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Будь-яких інших заяв чи клопотань сторонами не подано.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права.

21.09.2023 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та відповідачкою укладено кредитний договір № 21.09.2023-100001887. Договір укладено в електронному вигляді шляхом направлення позивачем пропозиції (оферти) укласти договір та прийняття її (акцепту) відповідачкою, підписаний відповідачкою одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору, Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти.

Відповідно до п. 3.2. Кредитного договору, Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності.

За умовами Кредитного договору (Заявка, яка є невід`ємною частиною договору):

Дата надання/видачі кредиту: 21.09.2023.

Сума кредиту: 5000,00 грн.

Строк, на який надається Кредит: 42 дні з дати його надання.

Дата повернення кредиту: 01.11.2023.

Період користування кредитом – кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту.

Продовження строку, на який надається кредит, не передбачене. У Позичальника та Кредитодавця відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту.

Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.1 % за 1 (один) день користування Кредитом яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту/залишку Кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Позивачем надано квитанцію АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (система LiqPay) від 21.09.2023, якою підтверджується перерахування коштів відповідачці на підставі вищевказаного кредитного договору в сумі 5000,00 грн.

Кредитний договір (оферти) було переоформлено шляхом укладення між ТОВ «Споживчий центр» та позичальником кредитного договору (оферти) № 20.11.2023-010000357 від 20.11.2023 шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною даного Договору. Відповідно до умов кредитного договору

Позичальнику надається Кредит на наступних умовах:

Дата надання/видачі кредиту - 20.11.2023.

Сума Кредиту: 5000 грн. 00 коп.

Строк, на який надається Кредит - 42 днів з дати його надання.

Дата повернення (виплати) кредиту - 31.12.2023.

Первинний період користування Кредитом - 14 днів з дня його надання.

Черговий період користування кредитом – кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду.

Продовження строку, на який надається кредит, не передбачене. У Позичальника та Кредитодавця відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту.

Процентна ставка "Економ" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім первинного періоду. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Відповідачка взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків належним чином не виконала, кредит та проценти за його користування, у строки, передбачені графіком погашення кредиту, не сплатила.

Позивач у позовній заяві зазначив, що відповідачкою проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 1 470,00 грн. від 04.10.2023.

Згідно з Розрахунком заборгованості за Договором, відповідачка має заборгованість у сумі 9900,00 грн, в тому числі: 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4900,00 грн. - заборгованість по відсоткам.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі ч. 2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з положеннями частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом установлено, що Договір укладено сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями, а саме прийняття Позичальником пропозиції Кредитора про укладення кредитного договору (оферти), підписанням його шляхом накладення одноразового ідентифікатора. Договір складається з таких електронних документів, які містять всі його істотні умови.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 зазначає, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З огляду на зазначене, суд висновує, що Договір підписаний відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», тим самим він акцептував пропозицію позивача та уклав Договір шляхом введення одноразового ідентифікатора на сайті Кредитодавця.

Отже, між відповідачем та Позикодавцем укладено письмовий правочин за допомогою електронного засобу зв`язку; Договір підписаний його сторонами з використанням одноразового ідентифікатора, який став законною підставою на вчинення передбачених цими документами дій. Між сторонами здійснені всі необхідні дії задля виникнення, припинення або зміни цивільних прав та обов`язків.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачка не надала суду заперечень на позов та будь-яких доказів на їх підтвердження.

З огляду на вказане, надані представником позивача докази у їх сукупності підтверджують наявність у відповідачки заборгованості за кредитним договором в сумі 9900,00 грн (5000,00 грн – тіло і 4900,00 грн – відсотки).

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

До позовної заяви додано платіжну інструкцію № СЦ00098979 від 23.04.2026, якою підтверджується сплата позивачем судового збору в сумі 2662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Окрім того, представник позивача у позовній заяві зазначив, що протягом 5 днів після ухвалення рішення суду буде подана заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 - 284, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 , задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 20.11.2023-010000357 від 20.11.2023 в сумі 9900 (дев`ять тисяч дев`ятсот) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» витрати на сплату судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Реквізити учасників справи:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133А, ідентифікаційний код: 37356833;

- відповідачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

СуддяР.О. Губанов