Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №215/8644/25 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/8644/25

2/215/1087/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючого, судді - Демиденка Ю.Ю.

за участю: секретаря - Мироненко А.О.

розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія» «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

05.11.2025 позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з даною позовною заявою, в обґрунтування якої вказує, що 08.05.2023 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір про надання фінансового кредиту №08919-05/23, згідно якого остання отримала кредит в сумі 15000 грн. строком на 360 днів по 01.05.2024 зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,50% від суми кредиту за кожен день користування (912,50% річних). Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплаті відсотків належним чином не виконала, має заборгованість, яка станом на час подання позовної заяви становить 16734,16 грн. з яких: 5312,50 грн. – заборгованість за кредитом; 11421,66 грн. – заборгованість за процентами.

30.07.2023 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» укладено Договір факторингу №3072023, згідно якого до ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» перейшло право грошової вимоги за Договором про надання фінансового кредиту №08919-05/23 від 08.05.2023.

29.01.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №29012024, згідно якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги за Договором про надання фінансового кредиту №08919-05/23 від 08.05.2023.

На підставі викладеного, позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №08919-05/23 від 08.05.2023 в розмірі 16734,16 грн.

01.01.2026 представник відповідача адвокат Чубенко М.С. подав відзив на позовну заяву в якому вказує, що: всі нарахування здійсненні поза межами строку кредитування мають характер відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, яке встановлено ст.625 ЦК України та не можуть застосовуватись під час воєнного стану; до позовної де додано документів, які б підтверджували право суб`єктів надавати фінансову послугу факторингу, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, а також не додані витяги з реєстрів боржників до договорів факторингу та не надані повідомлення боржника про відступлення права вимоги; заявлена позивачем сума судових витрат на правничу допомогу є значно завищеною та не відповідає критерію розумності (а.с.47-54).

26.01.2026 представник позивача адвокат Усенко М.І. надав відповідь на відзив на позовну заяву в якій зазначає, що відступлення права вимоги за кредитним договором відбулось на законних підставах та у відповідності до умов кредитного договору, а 30.01.2024 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» було надіслано відповідачу ОСОБА_1 лист-повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитним договором. Заявлена сума судових витрат на правничу допомогу є обґрунтованою, співмірною зі складністю справи про стягнення кредитної заборгованості, оскільки потребує не лише знання банківського законодавства, а й аналізу значного обсягу документації. Дана сума відповідає середнім ринковим розцінкам на подібні юридичні послуги в Україні (а.с.59-66).

Заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву відповідачем та його представником не подано.

Сторони у справі в судове засідання не з`явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 08.05.2023 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір про надання фінансового кредиту №08919-05/23, згідно якого остання отримала кредит в сумі 15000 грн. строком на 360 днів по 01.05.2024 зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,50% від суми кредиту за кожен день користування (912,50% річних) (а.с.15-21).

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів не спростовується відповідачем, а тому суд не входить в обговорення даних обставин.

Водночас, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами належним чином не виконала, має заборгованість, яка станом на час подання позовної заяви становить 16734,16 грн. з яких: 5312,50 грн. – заборгованість за кредитом; 11421,66 грн. – заборгованість за процентами (а.с.21-23).

30.07.2023 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» укладено Договір факторингу №3072023, згідно якого до ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» перейшло право грошової вимоги за Договором про надання фінансового кредиту №08919-05/23 від 08.05.2023 (а.с.26-27).

29.01.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №29012024, згідно якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги за Договором про надання фінансового кредиту №08919-05/23 від 08.05.2023 (а.с.27-31).

Відповідно до ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

30.01.2024 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» було надіслано відповідачу ОСОБА_1 лист-повідомлення про відступлення прав вимоги за Договором про надання фінансового кредиту №08919-05/23 від 08.05.2023 (а.с.27).

Крім того, 16.10.2025 позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було надіслано відповідачу ОСОБА_1 досудову вимогу в якій зокрема повідомлялось про відступлення прав вимоги за Договором про надання фінансового кредиту №08919-05/23 від 08.05.2023 (а.с.31).

Частиною першою статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст.612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем ОСОБА_1 умов Договору про надання фінансового кредиту №08919-05/23 від 08.05.2023, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5312,50 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом суд приходить до такого висновку.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 суд, формуючи практику, дійшов такого висновку: «проценти за користування кредитом проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч.1 ст.1048 ЦК України.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Позивач вказує, що станом на дату подання до суду позовної заяви, розмір заборгованості по процентам за користування кредитом становить 11421,66 грн.

Разом з тим, у п.1.2, 1.4 Договору про надання фінансового кредиту №08919-05/23 від 08.05.2023, визначено, що кредит надається строком на 360 днів, а процентна ставка за користування кредитом є фіксованою, становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, тобто дорівнює 912,50% річних (а.с.15-16).

Тобто, із зазначених умов кредитного договору та Додатку №1 до нього, що містить графік платежів (а.с.19) слідує, що за користування кредитом відповідач має сплатити проценти в розмірі 135000 грн. (360 днів * 2,50% * 15000 грн. тіла кредиту).

Також, у п.4 Паспорта споживчого кредиту, реальна річна процентна ставка зазначена як 99923,40% річних, а загальні витрати за кредитом (нараховані проценти за користування кредитом протягом строку кредиту) складають 135000 грн. (а.с.15, 19).

Як видно із наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачем ОСОБА_1 на виконання умов Договору про надання фінансового кредиту №08919-05/23 від 08.05.2023, було сплачено 17875 грн. та залишилось несплаченим до остаточного погашення заборгованості 16734,16 грн. (а.с.21-23).

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Відповідно до ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.21-23), нараховані відповідачу суми процентів не відповідають умовам Договору про надання фінансового кредиту №08919-05/23 від 08.05.2023, Паспорту споживчого кредиту та Графіку платежів (а.с.15, 16, 19), що унеможливлює встановлення формули за якою здійснювалось нарахування відповідачу процентів за користування кредитом та перевірки судом правильності такого нарахування.

Враховуючи викладене, суд не може вважати наданий позивачем розрахунок заборгованості належним та достовірним доказом наявності у відповідача заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом у заявленому позивачем розмірі, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за нарахованими процентами в сумі 11421,66 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем було понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн. сплаченого судового збору та 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу (а.с.1, 32-33).

Оскільки, позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» були задоволенні судом частково, а саме із заявленої позивачем суми заборгованості в розмірі 16734,16 грн. стягнуто лише 5312,50 грн. (31,75% від заявленої суми заборгованості), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 769,11 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн., то слід зазначити наступне.

Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 904/4507/18.

Як видно з Акту №475 наданих послуг від 08.10.2025 вартість послуг з правничої допомоги становить 8000 грн. (а.с.32).

Чинне процесуальне законодавство встановило такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.

У постановах Верховного Суду у справі №905/1795/18 та у справі №922/2685/19 вказано, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд вважає, що фактично наданий обсяг юридичної допомоги, є неспіввісним з заявленою сумою судових витрат, а тому підлягають стягненню судові витрати, пов`язанні з отриманням професійної правничої допомоги в сумі 2000 грн., вважаючи суму в 8000 грн., яку зазначає представник позивача, завищеною.

Керуючись ст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273, 274 ч.4 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія» «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія» «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №08919-05/23 від 08.05.2023 в розмірі 5312,50 грн., що складається з тілу кредиту, а також понесені судові витрати в розмірі 769,11 грн. сплаченого судового збору та 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 8081,61 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Сторони мають право оскаржити рішення подавши на протязі тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційну скаргу безпосередньо в Дніпровський апеляційний суд.

Повне рішення складено 06.10.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1/28.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ: