Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №511/2733/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/6413/26

Справа № 511/2733/25

Головуючий у першій інстанції Гринчак С. І.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Шевиріної Т.Д.

за участю секретаря судового засідання — Рудуман А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 16 березня 2026 року

за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Роздільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство Оборони України, Біляївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2025року представник заявника-адвокат Ялова Ю.О., яка діяла на підставі ордера серії АЕ № 1415503 від 15.08.2025 року, звернулася до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою.

В подальшому, 30.09.2025 року представник заявника- адвокат Ялова Ю.О., яка діяла на підставі ордера серії АЕ № 1415503 від 15.08.2025 року уточнила вимоги та надала уточнену заяву, в якій просила:

- оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_2 , громадянина України, уродженця м. Роздільна, Роздільнянського району, Одеської області, Україна, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , військовослужбовця Збройних Сил України (в/ч НОМЕР_1 ) померлим, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Мазанівка, Донецької області під час захисту Батьківщини, виконуючи бойове завдання та забезпечуючи здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення;

- датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_2 , громадянина України, уродженця м. Роздільна, Роздільнянського району, Одеської області, Україна, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцем смерті населений пункт село Мазанівка, Краматорського району, Донецької області, Україна;

- причиною смерті - громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Роздільна, Роздільнянського району, Одеської області, Україна, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , вважати пов`язаною із захистом Батьківщини.

Вимоги мотивовані тим, що вона є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісти 18.08.2022 року р районі населеного пункту села Мазанівка, Краматорського району, Донецької області. Син заявниці, солдат ОСОБА_2 , як військовослужбовець під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Мазанівка, Донецької області потрапив під обстріл противника, відхід до безпечних позицій не здійснив, на точку збору не вийшов, подальші його пошуки ніяких результатів не дали. Від ОСОБА_2 немає жодних відомостей про його місце перебування, немає спілкування з ним, відтак є обґрунтовані підстави, що дають можливість припускати, що він загинув, що, у свою чергу, є підставою для оголошення його померлим.

Підставою для звернення до суду із даною заявою є та обставина, що судове рішення про оголошення ОСОБА_2 загиблим (померлим) необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть, можливості вступу у спадщину що відкриється після його смерті, оформлення соціальних гарантій, передбачених сім`ям загиблих військовослужбовців та отримання відповідної грошової компенсації, яка виплачується родинам загиблих військовослужбовців від Міністерства оборони України, передбаченої Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Отже, від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії РФ проти України залежить виникнення та реалізація особистих майнових та немайнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця, тобто має індивідуальний характер.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 16 березня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Роздільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство Оборони України, Біляївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою,– відмовлено.

Рішення суду вмотивовано тим, що відсутні достатні достовірні докази загибелі ОСОБА_2 , а існування активних бойових дій на території ймовірної загибелі зниклого безвісті ОСОБА_2 унеможливлює початок відліку шестимісячного строку для оголошення особи померлою.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Ялова Ю.О. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що оскаржуване рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Роздільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство Оборони України, Біляївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити в повному обсязі. Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_2 , громадянина України, уродженця м. Роздільна, Роздільнянського району, Одеської області, Україна, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , військовослужбовця Збройних Сил України (в/ч НОМЕР_1 ) померлим, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Мазанівка, Донецької області під час захисту Батьківщини, виконуючи бойове завдання та забезпечуючи здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення. Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_2 , громадянина України, уродженця м. Роздільна, Роздільнянського району, Одеської області, Україна, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцем смерті населений пункт село Мазанівка, Краматорського району, Донецької області, Україна. Причиною смерті - громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Роздільна, Роздільнянського району, Одеської області, Україна, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , вважати пов`язаною із захистом Батьківщини.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції не досліджено в повній мірі обставини справи та зроблено не точне їх трактування, у зв`язку з чим прийшов до висновку про передчасність заявлених вимог.

Наголошується, що оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті, і підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи. А тому, ураховуючи наявні у матеріалах справи докази які надані заявнице свідчать про ймовірну смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , за обставин, що загрожували йому смертю та вказане відбулось під час припинення на території активних бойових дій, тому відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою розпочався від дня настання події, тобто з 18.08.2022 року, і саме з ця дата є відправною точкою для обчислення шестимісячного строку для оголошення особи померлою. Отже, шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, у даному випадку мав обчислюватися з 18.08.2022 року, і станом на момент звернення заявника ОСОБА_1 до суду цей строк був дотриманий, що свідчить про відсутність передчасності звернення до суду та про наявність передбачених законом умов для оголошення особи померлою.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Представник ВЧ НОМЕР_1 Гринів Н.Р. ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подала на неї відзив, в якому зазначено, що висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі. У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Зауважується, що у військовій частині НОМЕР_1 за висновками службового розслідування встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_2 є таким, що зник безвісти під час захисту Батьківщини 18 серпня 2022 року, тобто він командуванням військової частини НОМЕР_1 вважається зниклим безвісти військовослужбовцем під час виконання бойового завдання в районі н.п. Мазанівка Донецької області, тіло ОСОБА_2 не знайдено, а тому він вважається зниклим без вісті, а тому військова частина НОМЕР_1 вважає, що на даний час у суду відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , з урахуванням правових позицій Верховного Суду, які є обов`язковими при застосуванні норм права визначених ст.46 ЦК України.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У судове засідання, сторони не з`явилися, про розгляд справи були належним чином повідомлені, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не направляли.

Представником Міністерства оборони України Добровим Ю.І. подана заява про розгляд справи за відсутності представник МОУ, апеляційну скаргу вважають необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, просять рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 16.03.2026 року у справі № 511/2733/25 залишити без змін.

Від представників Біляївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, також надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника.

Від представника скаржниці ОСОБА_1 адвоката Ялової Ю.О. надійшла заява про проведення розгляду справи без участі скаржниці та її представника, вимоги апеляційної скарги підтримують в повному обсязі.

ВЧ НОМЕР_1 та Одеський ТЦК повідомлені шляхом надсилання судової повістки до їх електронного кабінету, зазначене підтверджується довідкою про доставку електронного документа.

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, час знаходження справи на розгляді апеляційного суду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому її розгляді, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів визнає повідомлення осіб належним та вважає можливим розглянути справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Роздільнянського районного управління юстиції в Одеській області від 05 березня 2003 року на підставі актового запису № 14.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого Дачненською сільською радою Одеського району Одеської області від 22 лютого 2024 року на підставі актового запису № 38.

24 лютого 2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України за Указом Президента України оголошено та проводиться загальна мобілізація. Ця обставина є загальновідомим фактом.

ОСОБА_2 28.07.2022 року уклав з Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №34-РС від 28.07.2022, солдата ОСОБА_2 зараховано до лав Збройних Сил України.

Згідно наказу №191 від 28.07.2022 року солдата ОСОБА_2 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від «28» липня 2022 року № 34-рс на посаду оператора відділення радіоперехоплення загону радіо — і радіотехнічної розвідки, який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_6 з «28» липня 2022 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення і вважати таким, що з «28» липня 2022 року справи і посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з тарифним розрядом 4 посадовий оклад 2730 грн шпк «солдат». Вислуга років у Збройних Силах становить: календарна 00 років 00 місяців 00 днів.

Відповідно до Указів Президента України №64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який було неодноразово продовжено та продовжує діяти до теперішнього часу.

Тобто, солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з 28.07.2022 року проходив військову службу в особливий період, у зв`язку із веденням в Україні воєнного стану.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 №200 від 05.08.2022 солдата ОСОБА_2 , оператора відділення радіоперехоплення загону радіо - і радіотехнічної розвідки вважати таким, що вибув у відрядження до військової частини НОМЕР_5 з «05» серпня 2022 року для виконання бойових завдань. Підстава: бойове розпорядження оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » від 29.07.2022 № 2181, посвідчення про відрядження від 05.08.2022 № 434, 435,436, 437, 438, 439, 440, 441,442, 443.

Відповідно до сповіщення сім`ї № 4 від 21.06.2023 виданого ІНФОРМАЦІЯ_9 за вих. №2/1174, оператор відділення радіоперехоплення загону радіо-і радіотехнічної розвідки ВЧ НОМЕР_1 , залишаючись вірним військовій присязі, виявивши стійкість і мужність у бою за Україну її свободу і незалежність зник безвісті 18.08.2022 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Мазанівка, Донецької області.

Інформація щодо теперішнього місця знаходження ОСОБА_2 невідома, зв`язок з ним відсутній, за місцем проживання він не з`явився.

Згідно із Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.09.2022 року, у ВП № 4 Краматорського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області перебуває кримінальне провадження № 12022163250000224, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Згідно даних ЄРДР 13.09.2022 року до поліції звернулася ОСОБА_1 із заявою про те, що її син військовослужбовець ЗСУ (ВЧ НОМЕР_1 ) – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з 14.08.2022 року не виходить на зв`язок.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати проведення службового розслідування» № 83 від 10.11.2022, в ході проведення службового розслідування встановлено, що в період з 26.08.2022 по 09.11.2022 начальником інформаційно-аналітичної групи капітаном ОСОБА_4 , було проведено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли 18.08.2022 року зникненню безвісти інженера - оператора відділення аналізу радіовипромінювань загону оперативно — технічного аналізу військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_5 та оператора відділення радіоперехоплення загону радіо і радіотехнічної розвідки військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання. В ході проведення службового розслідування встановлено, що лейтенант ОСОБА_5 та солдат ОСОБА_2 зникли безвісти під час виконання обов`язків військової служби. Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у відповідності до ст. 1 Закону України «Про оборону України» вони зникли в умовах дії воєнного стану. Інженера-оператора відділення аналізу радіовипромінювань загону оперативно-технічного аналізу військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_5 та оператора відділення радіоперехоплення загону радіо-і радіотехнічної розвідки військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 вважати безвісти зниклими з 18.08.2022 під час здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації.

Згідно Акту службового розслідування ВЧ НОМЕР_1 від 09.11.2022 року вбачається, що відповідно до рапорту інженера - оператора відділення аналізу радіовипромінювань загону оперативно-технічного аналізу капітана ОСОБА_6 вх. № 2661 від 26.08.2022р стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання бойового завдання інженер-оператор відділення аналізу радіовипромінювань загону оперативно-технічного аналізу лейтенант ОСОБА_5 , та оператор відділення радіоперехоплення загону радіо і радіотехнічної розвідки солдат ОСОБА_2 близько 19.00 у складі групи потрапили під обстріл противника в районі населеного пункту Мазанівка Донецької обл. та були змушені відходити до безпечних позицій. Знаходячись на безпечних позиціях члени групи виявили відсутність лейтенанта ОСОБА_5 та солдата ОСОБА_2 .

Обставини та факти, що були встановлені під час проведення службового розслідування.

Відповідно до розпорядження Командувача оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » від 09.08.2022 № 2373 Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 206 від 11.08.2022р було відряджено до військової частини НОМЕР_6 до окремого розпорядження для виконання бойових завдань особовий склад серед якого були: лейтенант ОСОБА_5 інженер-оператор відділення аналізу радіовипромінювань загону оперативно-технічного аналізу солдат ОСОБА_2 оператор відділення радіоперехоплення загону радіо- і радіотехнічної розвідки. Відповідно до рапорту старшого відрядженої групи інженера-оператора відділення аналізу радіовипромінювань загону оперативного аналізу капітана ОСОБА_6 вх. № 2661, пояснень капітана ОСОБА_6 , солдата ОСОБА_7 , солдата ОСОБА_8 солдата ОСОБА_9 , доповіді командира військової частини НОМЕР_6 від 18.08.2022 (по факту зникнення безвісти під час виконання бойових завдань), витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_6 інв№ 256т/окп сторінка 11 за 25.08.2022, витягу із наказу Командира військової частини НОМЕР_6 №217 від 18.08.2022 стало відомо, що приблизно о 16.00 18.08.2022 дві розвідувальні групи вирушили для виконання завдання з дорозвідки місцевості у район «Плоське» поблизу населеного пункту Довгеньке Харківської обл. і населеного пункту Мазанівка Донецької обл.

Група в складі лейтенанта ОСОБА_5 (старший групи), солдата ОСОБА_7 , солдата ОСОБА_2 та солдата ОСОБА_8 близько 19 години просуваючись лісом потрапили у засідку противника, який почав обстрілювати групу зі стрілецької зброї. Зав`язався бій. Відхід групи в напрямку яким група заходила був перекритий вогнем противника. Лейтенантом ОСОБА_5 було прийняте рішення здійснити відхід групи до позиції 95 бригади «Великий дуб». Під час переміщення на другу позицію солдат ОСОБА_7 отримав поранення ягодиці, а солдат ОСОБА_8 поранення руки. Між 19.00 та 19.30 командир групи лейтенант ОСОБА_5 наказав солдату ОСОБА_7 та солдату ОСОБА_8 самостійно відійти на позиції «Великий дуб» для надання їм домедичної допомоги, а він з солдатом ОСОБА_2 залишились у лісі прикривати відхід поранених. Після надання домедичної допомоги солдати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були евакуйовані у місто Барвінково в лікарню і до теперішнього часу з лейтенантом ОСОБА_5 та солдатом ОСОБА_2 на зв`язок не виходили та про їх місцезнаходження даних не мають.

З пояснень військовослужбовця ОСОБА_9 який виконував бойове завдання в складі другої групи та пояснень капітана ОСОБА_6 стало відомо, що друга група висунулась на допомогу для прикриття відходу першої групи. Перша група вийшла на позиції «Великий дуб» без лейтенанта Закалюжного та солдата ОСОБА_10 . Після евакуації поранених частина другої групи повернулись до лісосмуги та проводили розшук зниклих. Вони чекали виходу лейтенанта ОСОБА_5 та солдата ОСОБА_2 до 9.00 19.08.2022 року, але вони на точку збору так і не вийшли. Пошуки їх ніяких результатів не дали. На теперішній немає інших даних про зникнення та місцезнаходження лейтенанта ОСОБА_5 та солдата ОСОБА_2 .

Місце знаходження лейтенанта ОСОБА_5 та солдата ОСОБА_2 невідомо з 18.08.2022, вони зникли під час дії воєнного стану, під час виконання ними обов`язків військової служби, пов`язаних з захистом територіальної цілісності та незалежності України під час відсічі агресії російських окупаційних військ та не пов`язане з вчиненням ними кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння. Відповідно до «Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України», затвердженої наказом Міністерства оборони України № 333 від 26.05.2014 Лейтенанта ОСОБА_5 та солдата ОСОБА_2 слід обліковувати як безвісти зниклих.

Згідно відповіді Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України на адвокатський запит щодо військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , повідомив, що в Об`єднаному центрі наявна інформація про факт зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 . Під час взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями відомості про місцезнаходження ОСОБА_2 , перебування його у полоні держави-агресора тощо Об`єднаним центром не отримувались.

З відповіді наданої Державним підприємством «Український Національний Центр Розбудови Миру», яке виконує функції Національного інформаційного бюро відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни від 12.08.2025 року вбачається, що за наявною у НІБ розпорядженні інформацією відомості про ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , внесені до реєстру НІБ, однак відомості про перебування запитуваної особи в полоні відсутні. Також зазначено, що станом на дату звернення, інформація від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста про ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до НІБ не надходила.

Відповідно до Виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора підтвердження про перебування у полоні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 відсутнє.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (місце народження: Україна, Одеська обл., Роздільнянський район, Роздільна) внесений до єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, що підтверджується Витягом з єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, який сформований Міністерством внутрішніх справ № 20250711-2307 від 11.07.2025 р. Дата набуття статусу особи, зниклої безвісті за особливих обставин: 16.05.2024 р.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Статтею 18 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 ЦК України.

Згідно зі статтями 3,4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Частиною першою статті 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.

Оголошення громадянина померлим має нам меті усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові також зазначила, що для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців, використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права. Телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норм права зосереджується на цілі та призначенні законодавчого припису, враховуючи права й законні інтереси суб`єктів і суспільні інтереси.

Мета досліджуваної правової норми полягає у забезпеченні балансу між правовою визначеністю та захистом прав зниклої особи. З одного боку, закон хоче запобігти поспішному оголошенню особи померлою, оскільки це може спричинити значні правові наслідки, як-от відкриття спадщини. З іншого - потреба у відновленні правової визначеності стає особливо актуальною у випадках зникнення в умовах активних бойових дій, коли значно зростає ризик загибелі.

Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції.

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Отже, визначені статтею 46 ЦК України строки спрямовані суто на те, щоб запобігти ситуації, в якій передчасно буде визнано померлою особу, яка зникла в умовах невизначеності на територіях, де тривають активні бойові дії.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що закон доповнив частину другу статті 46 ЦК України реченням другим задля врегулювання ситуацій, коли у суду є достатні істотні підстави вважати, що на основі доказів у конкретній справі фізична особа - з надзвичайно великою вірогідністю - є дійсно померлою (загиблою), і що впродовж двох років, зазначених у частині першій цієї статті, про особу не буде додаткових відомостей як про живу.

Таким чином, при вирішенні такої категорії справ у розпорядженні суду мають бути належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або наявність суперечностей у доказах, поданих заявником та/або заінтересованими особами на підтвердження відповідних обставин, унеможливлює оголошення особи померлою. Отже, предметом доказування у справі є безпосередньо обставини, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про загибель особи, яку заявник просить оголосити померлою (див. постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24, від24 грудня 2025 року у справі № 205/16123/24).

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату (територіального центру комплектування та соціальної підтримки) або від командира військової частини (у разі загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі за обставин, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним і може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин (див. постанову Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23)).

Результат аналізу наведеного дає підстави для висновку, що застосування судом, зокрема, шестимісячного строку, який обчислюється з моменту зникнення фізичної особи безвісти, можливе тільки за умови наявності істотних підстав для припущення її загибелі внаслідок воєнних дій або збройного конфлікту, тобто за умови доведеності предмета доказування у справі про оголошення особи померлою.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2025 року у справі № 205/16123/24 (провадження № 61-6220св25)).

Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Надані заявником на підтвердження обставин імовірної загибелі сина ОСОБА_2 докази не дають підстав з надзвичайно великою вірогідністю припускати його смерть у певний час і за певних обставин, тому апеляційний суд доходить висновку, що немає підстав для оголошення його померлим до спливу строків, вказаних у частині другій статті 46 ЦК України.

Оскаржуване рішення суду ухвалене з врахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, висловлених у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/2, які є обов`язковими для застосування судами при розгляді заяв про оголошення фізичної особи померлою.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

У контексті вказаної практики колегія суддів вважає вищенаведене обґрунтування цієї постанови достатнім, а висновки суду першої інстанції визнає більш логічно обґрунтованими та послідовними, аніж аргументи апеляційної скарги.

Разом з тим, колегія суддів вважає за потрібним роз`яснити, що заявник не позбавлений права на повторне звернення із такою ж заявою після спливу строків, установлених ст. 46 ЦК України, або раніше з наданням доказів які встановлюють факт смерті.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 1ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 16 березня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

Т.Д. Шевиріна