Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №183/3786/25 — Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3786/25

Провадження № 2/188/937/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Сахно А.А.

справа №183/3786/25

позивач ОСОБА_1

представник Ракоїд Людмила Вячеславівна

відповідач:

Лисичанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області;

про визнання права приватної власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач шляхом приватизації набув право власності на жилий будинок з надвірними спорудами у АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на домоволодіння від 28.09.1989 року. Згідно будинкової книги в будинку АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 .

Згідно технічного паспорта, що є невід`ємною частиною свідоцтва про право і власності на житло, нерухоме майно АДРЕСА_1 , складається з 6-кімнат, житловою площею 80.0 кв. м. Загальна площа 133.7 кв. м.

24.02.2022 російська федерація в порушення пункту 4 статті 2 Статуту Організації Об`єднаних Націй здійснила акт військової агресії проти України, що вбачається зокрема з Резолюції Генеральної асамблеї ООН від 02.03.2022 (А/КЕ8/Е8-11/1).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», було введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та триває.

З початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну Позивач, рятуючи своє життя, змушений був залишити Луганську область та виїхати на більш безпечну підконтрольну територію України.

З метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини позивач був вимушений переміститись з місця свого проживання та позивач зміг виїхати в м. Черкаси, де став на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується Довідкою.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_3 , Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, Черкаська обл., розглянувши заяву від 20.03.2025 за реєстраційним номером 65938304 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету

Міністрів України від 25 грудня 2015 року N7 1127, та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року N7 1141, встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій: - подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме: згідно з абзацом першим пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Просить суд визнати за ним право власності на належний йому будинок.

В судове засідання позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Відповідач в особі Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про розгляд справи належним чином неодноразово повідомлений, від відповідача не надійшло відзиву, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи .

Вивчивши позов та матеріали справи суд приходить до висновку, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розпорядженням начальника Лисичанської міської військової адміністрації від 09 січня 2024 року № 03, перейменовано вул. Свердлова

на вул. Національної Гвардії.

Суд бере до уваги, що у всіх документах при зазначені адреси вказана назва вулиці до перейменування.

Відповідно до свідоцтва про право приватної власності на домоволодіння від 28 вересня 1989 року видане Лисичанським міськкомхозом на підставі договору купівлі-продажу від 29.11.1982 року , позивач є належним власником будинку за адресою. АДРЕСА_2 .

Технічний паспорт інв. номер 613 на житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 . підтверджує право власності позивача на будинок .

Записами в домовій книзі підтверджується місце проживання позивача та право власності.

Відповідно до виписки з рішення №37/638 від 27.09.2012 року Лисичанської міської ради 6 скликання 37 сесії, позивачу передано у приватну власність земельну ділянку житлової забудови площею 0,1000 га, кадастровий номер 4411800000:10:002:0034 за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 ., відомості відсутні.

Відповідно до паспорту та довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи, позивач є внутрішньо переміщеною особою.

Рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій №78123773 від 31.03.2025 року позивачу було відмовлено в проведенні реєстраційних дій з тих підстав, що обов`язки по зберіганню реєстраційних справ щодо об`єктів нерухомого майна, права на які виникли та зареєстровані до 1 січня 2013 року, були покладені Лисичанською міською радою на комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації». Такі справи до 24.02.2022 оцифровані не були, зберігалися у приміщенні ЛКП «БТІ» у паперовій формі та до моменту окупації 03 липня 2022 року з міста Лисичанська евакуйовані не були, само підприємство не релоковане, діяльності на підконтрольній Україні території не провадить. Таким чином, на сьогоднішній день неможливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 1 січня 2013 року на будь-який об`єкт нерухомого майна, розташований в місті Лисичанськ Луганської області. У зв`язку з чим провести державну реєстрацію права власності не надається можливим.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У статті 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що відповідно до статті 328 цього Кодексу набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, за яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018року у справі № 920/615/16, від 05 вересня 2019року у справі № 907/310/18).

Відповідно до вивчених доказів позивач має право приватної власності на будино за адресою АДРЕСА_2 .

Стаття 392 ЦК України, в якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право.

Таким чином суд підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, відповідно до ст. 392 ЦК України, а рішення спрямоване на захист, існуючого, наявного, права, що виникло у позивача з передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами.

Підтвердження права власності на зруйноване майно необхідно позивачам для отримання матеріального відшкодування від держави.

Указом Президента України . № 64/2022 від 24. лютого 20.22року, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки, і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений та станом на час розгляду справи триває.

Відповідно де Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022року № 309. (у редакції станом на час і розгляду справи), територію Лисичанської міської територіальної громади включено до території активних бойових дій та бойові дії на даній території не завершені, а саму територію віднесено до тимчасово окупованої РФ території України.

Відповідно до ст.349 ЦК право власності на майно припиняється в разі його знищення, але суд при задоволенні позову керується практикою ЄСПЛ та міжнародними нормами.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст..328,392 ЦК, ст.ст. 79-81, 258, 264-265 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності на будинок задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами у АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Курочкіна