Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №187/2115/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №187/2115/26

Суддя: Караул О. А.

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/2115/26

2-о/0187/53/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2026 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючої судді Караула О.А., за участю секретаря судового засідання Джунь І.Ю., розглянувши в у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами окремого провадження цивільну справу за ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України у Дніпропетровській області,-

В С Т А Н О В И В:

22.09.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернувся заявник ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючих документів, а саме: Архівної довідки від 17.06.2026 року N? Ф-05, про те, що в книгах обліку трудового стажу і заробітку колгоспника «Колгосп ім. Фрунзе» (КСП «Надія») є дані про стаж роботи та заробіток « ОСОБА_2 , 1966 г.», який працював з 1983 по 1984 рік.

Обґрунтовуючи вимоги, заявник зазначив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 28.08.2026 № 046950006385 йому відмовлено у призначенні пенсії, зокрема через розбіжність у написанні прізвища в архівній довідці від 17.06.2026 № Ф-05.

У довідці прізвище заявника зазначено як « ОСОБА_3 », тоді як у паспорті — « ОСОБА_3 ». Водночас довідка та трудова книжка містять узгоджені відомості про його ім`я, по батькові, рік народження і роботу в колгоспі ім. Фрунзе (КСП «Надія») у 1983–1984 роках.

Належність архівної довідки заявнику підтверджують паспорт, свідоцтво про народження та трудова книжка, у яких збігаються його ім`я, по батькові, дата й місце народження та відомості про трудову діяльність.

Оскільки ця розбіжність перешкоджає зарахуванню відповідного періоду до страхового стажу та призначенню пенсії, заявник звернувся до суду для встановлення факту належності йому архівної довідки.

Ухвалою суду від 23.09.2026 було відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати в порядку окремого провадження; в судове засідання викликати заявника та заінтересованих осіб.

Заявник в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином; однак надав письмову заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримав.

Представник заінтересованої особи до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направив до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника, заперечення стосовно задоволення заяви відсутні.

Всебічно та повно дослідивши надані докази у справі, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства(ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, що відображає п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно роз`яснень п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж. Також зазначено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Як убачається з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 28.08.2026 № 046950006385, заявнику відмовлено у призначенні пенсії, зокрема через розбіжність у написанні його прізвища в архівній довідці від 17.06.2026 № Ф-05, виданій архівною установою «Трудовий архів» Солонянської селищної ради Дніпропетровської області: у довідці прізвище зазначено російською мовою як « ОСОБА_3 », тоді як у паспорті — « ОСОБА_4 ». Унаслідок цієї розбіжності період роботи заявника в колгоспі ім. Фрунзе не зараховано до його трудового стажу.

Архівною довідкою від 17.06.2026 № Ф-05, виданою архівною установою «Трудовий архів» Солонянської селищної ради Дніпропетровської області, підтверджено, що в документах архівного фонду «Колгосп ім. Фрунзе» (КСП «Надія»), у книзі обліку трудового стажу і заробітку колгоспників, значиться « ОСОБА_2 », який працював у 1983–1984 роках із зазначенням 165 відпрацьованих днів у 1983 році та 203 відпрацьованих днів у 1984 році.

У трудовій книжці колгоспника, виданій « ОСОБА_2 », 1966 року народження, містяться записи про роботу заявника у 1983 році різноробочим із зазначенням 165 відпрацьованих днів та у 1984 році шофером із зазначенням 203 відпрацьованих днів у колгоспі ім. Фрунзе Березнуватівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області.

Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 23.04.1996 Петриківським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, заявник зазначений російською мовою як « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Грушівка Солонянського району Дніпропетровської області.

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 26.08.1966, убачається, що « ОСОБА_2 » народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Грушівка Солонянського району Дніпропетровської області. Дані заявника також підтверджуються копією РНОКПП.

У трудовій книжці серії НОМЕР_3 , заповненій 04.11.1987, прізвище, ім`я та по батькові заявника зазначено російською мовою як « ОСОБА_2 », дата народження — ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, у поданих документах наявні варіанти написання прізвища « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_3 », однак ім`я, по батькові, дата і місце народження, а також відомості про роботу в одному господарстві у 1983–1984 роках узгоджуються між собою.

Метою звернення є усунення перешкоди для розгляду питання про зарахування відповідного періоду до страхового стажу та реалізації права заявника на пенсійне забезпечення.

Вирішуючи питання про достатність доказів, наданих заявником на підтвердження поданої ним вимоги, суд звертає увагу на те, що на сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Оцінивши письмові докази у сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що збіг імені, по батькові, дати та місця народження, а також відомостей про роботу в колгоспі ім. Фрунзе (КСП «Надія») у 1983–1984 роках переважає формальну розбіжність у написанні прізвища та підтверджує належність архівної довідки від 17.06.2026 № Ф-05 саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Усунути таку розбіжність у позасудовому порядку заявник не має можливості, що підтверджується відмовою органу Пенсійного фонду та наданим роз`ясненням про необхідність звернення до суду.

З огляду на те, що заявлена вимога стосується встановлення факту належності заявнику архівної довідки, а досліджені докази у своїй сукупності достовірно підтверджують належність цього документа ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для повного задоволення заяви.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Судові витрати суд залишає за заявником.

Керуючись статтями 2, 4, 13, 76-81, 95, 259,263-265, 293, 294,315,319 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, задовольнити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючих документів, а саме: Архівної довідки від 17.06.2026 року N? Ф-05, про те, що в книгах обліку трудового стажу і заробітку колгоспника «Колгосп ім. Фрунзе» (КСП «Надія») є дані про стаж роботи та заробіток « ОСОБА_2 , 1966 г.», який працював з 1983 по 1984 рік.

Судові витрати залишити за заявником.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Реквізити учасників справи:

Заявник – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області: 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ НАБЕРЕЖНА ПЕРЕМОГИ, будинок 26 ЄДРПОУ: 21910427.

Суддя О.А. Караул

Оригінал: reyestr.court.gov.ua