Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №187/2120/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 187/2120/26

3/0187/751/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

07 жовтня 2026 року

Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Караул О.А., розглянувши матеріали, що надійшли від Ради адвокатів Дніпропетровської області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , голови правління Садівничого товариства «РЕМОНТНИК» (код ЄДРПОУ 23643321), місце роботи: 51810, Дніпропетровська область, Дніпровський район, Петриківська територіальна громада, с. Шульгівка, за ч. 5 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, —

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 0315 від 08 вересня 2026 року ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді голови правління Садівничого товариства «РЕМОНТНИК», 11 серпня 2026 року за місцем роботи товариства неправомірно відмовив адвокату Сидорчуку Івану Сергійовичу, який діяв в інтересах члена товариства ОСОБА_2 , у наданні інформації та копій документів на адвокатський запит № 04/08-26-1 від 04 серпня 2026 року.

Як зазначено у протоколі, адвокатським запитом було витребувано інформацію та належним чином засвідчені копії документів за 23 пунктами щодо скликання і проведення загальних зборів, обрання голови правління та інших органів товариства, кворуму і результатів голосування, а також щодо кошторисів, звітів правління, актів ревізійної комісії, бухгалтерського обліку, приймання та витрачання коштів, фінансової і податкової звітності та договорів товариства.

Згідно з викладеною у протоколі фабулою ОСОБА_1 листом № 49 від 11 серпня 2026 року відмовив у наданні всієї запитаної інформації та копій документів, пославшись на те, що товариство не є розпорядником публічної інформації та суб`єктом владних повноважень, а запитувана документація містить інформацію з обмеженим доступом і конфіденційні відомості про фізичних осіб.

Дії ОСОБА_1 у протоколі кваліфіковано за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП як неправомірну відмову в наданні інформації та копій документів у відповідь на адвокатський запит.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Водночас він подав до суду письмове клопотання, у якому заперечив наявність у його діях складу адміністративного правопорушення та просив врахувати викладені ним доводи. З огляду на належне повідомлення особи, наявність письмової позиції та відсутність клопотання про відкладення розгляду з причин, які унеможливлюють участь у засіданні, суд відповідно до ст. 268 КУпАП розглянув справу за його відсутності.

Основні заперечення ОСОБА_1 зводяться до того, що Садівниче товариство «РЕМОНТНИК» не є розпорядником публічної інформації або суб`єктом владних повноважень; запитувані документи стосуються внутрішньої організаційної, фінансової та господарської діяльності об`єднання; вони містять персональні дані членів товариства, відомості про їхні платежі, підписи, банківські та інші конфіденційні реквізити; згоди відповідних фізичних осіб на поширення таких даних адвокатом не надано. Також указано на значний обсяг запиту та відсутність підстав для передачі адвокату всієї документації товариства.

Судом встановлено, що адвокатський запит № 04/08-26-1 від 04.08.2026 був належно оформлений, направлений Садівничому товариству «РЕМОНТНИК», отриманий та розглянутий його головою правління ОСОБА_1 , який листом № 49 від 11.08.2026 відмовив у наданні інформації й копій документів за всіма 23 пунктами запиту.

За ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит — це письмове звернення адвоката, зокрема до підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та підпорядкування або громадського об`єднання, про надання інформації та копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордера або доручення органу, уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги; вимагати подання інших документів забороняється.

Частиною 2 ст. 24 цього Закону передбачено, що органи та посадові особи, керівники підприємств, установ, організацій і громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів із дня його отримання надати адвокату відповідну інформацію та копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, у яких вона міститься. Якщо запит стосується значного обсягу інформації або потребує її пошуку серед значної кількості даних, строк розгляду може бути продовжено до двадцяти робочих днів із обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвоката письмово повідомляють не пізніше п`яти робочих днів із дня отримання запиту. За ч. 3 цієї статті неправомірна відмова, несвоєчасне або неповне надання інформації чи надання недостовірної інформації тягнуть установлену законом відповідальність, крім випадків відмови щодо інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. За ч. 2 цієї статті конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Разом із тим обмеженню доступу підлягає саме захищена інформація, а не автоматично весь документ, у якому вона міститься; відкриті відомості мають оцінюватися окремо від персональних даних та інших захищених реквізитів.

Вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю взаємно узгоджених доказів: протоколом про адміністративне правопорушення № 0315 від 08.09.2026; заявою адвоката Сидорчука І.С.; ордером на надання правничої допомоги; адвокатським запитом № 04/08-26-1 від 04.08.2026 із доданими посвідченими копіями ордера і свідоцтва; доказами направлення та отримання запиту; листом № 49 від 11.08.2026, яким ОСОБА_1 відмовив у наданні інформації за всіма пунктами; даними Єдиного державного реєстру про його статус керівника; письмовим клопотанням, у якому не заперечено факту отримання запиту й надання повної відмови. Відповідь № 49 також підтверджує, що запит було розглянуто по суті саме ОСОБА_1 .

Суд вважає, що наданню підлягали документи та відомості про діяльність юридичної особи, щодо яких товариством не доведено наявності належно встановленого режиму обмеженого доступу, який би не суперечив чинному законодавству: протокол зборів про обрання голови, рішення про скликання зборів, порядок денний і наявні докази повідомлення членів; рішення та протокол рахункової комісії; загальна кількість членів і присутніх, відомості про кворум та підсумки голосування; протоколи про обрання органів управління; протоколи загальних зборів і засідань правління; рішення про розміри внесків; кошториси та рішення про їх затвердження; звіти правління; акти ревізійної комісії; інформація про встановлений товариством порядок приймання внесків та документи, якими підтверджується їх оприбуткування; фінансова і податкова звітність товариства. Саме по собі віднесення цих документів до внутрішньої організаційної, фінансової чи господарської документації не надає їм статусу конфіденційної інформації. Такі відомості характеризують управління та фінансово-господарську діяльність юридичної особи і не є автоматично інформацією про приватне життя членів товариства; за наявності в документах окремих персональних чи інших захищених реквізитів товариство мало вилучити або знеособити їх та надати відкриту частину документів.

Частковому наданню після вилучення захищених відомостей підлягали: реєстр членів товариства — без адрес, контактів, ідентифікаційних та інших зайвих персональних даних; список учасників зборів і довіреності — без підписів, паспортних даних, адрес та інших приватних реквізитів, але з відомостями, достатніми для перевірки кількості учасників і повноважень представників; документи, подані державному реєстратору, — без РНОКПП, паспортних даних, адрес і зразків підписів; бухгалтерські регістри, касова книга, касові ордери та первинні документи — без персональних і банківських реквізитів фізичних осіб; реєстри внесків — у частині відомостей про клієнтку та у знеособленому або узагальненому вигляді щодо інших членів; відомості про рахунки і банківські виписки — із приховуванням даних платників, одержувачів та рахунків третіх осіб; документи щодо бухгалтера, штатного розпису і заробітної плати — без індивідуальних нарахувань, податкових, банківських та інших персональних даних працівників; договори товариства — без особистих адрес, РНОКПП, банківських реквізитів, підписів та інших захищених даних контрагентів. У разі відсутності окремого документа товариство мало прямо повідомити про це, а не відмовляти з мотивів конфіденційності.

Посилання ОСОБА_1 на прийняття рішення про відмову шляхом голосування членів товариства не спростовує його статусу суб`єкта правопорушення. Наданий суду статут Садівничого товариства «РЕМОНТНИК» не відносить розгляд адвокатських запитів, підготовку відповідей на них або вирішення питання про надання запитуваної інформації до повноважень загальних зборів, правління чи іншого колегіального органу та не передбачає прийняття такої відповіді шляхом голосування членів товариства. Натомість обов`язок надати відповідь законом покладено безпосередньо на керівника юридичної особи, а лист № 49 від 11.08.2026 складено й підписано ОСОБА_1 саме як головою правління, уповноваженим діяти від імені товариства. При цьому ОСОБА_1 не був позбавлений можливості не виконувати рішення, яке не ґрунтувалося на положеннях статуту та закону, наслідком якого стала неправомірна відмова, а натомість як керівник товариства мав забезпечити надання відповіді в порядку та межах, установлених законом. Отже, внутрішнє обговорення або голосування, не передбачене статутом як спосіб реалізації цього повноваження, не змінює визначеного законом суб`єкта обов`язку та не усуває особистої відповідальності ОСОБА_1 за зміст і правомірність наданої ним відповіді.

Частина 5 ст. 212-3 КУпАП установлює відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації чи надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За статтями 251, 252 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини справи; суд оцінює їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин у сукупності.

Отже, законною могла бути лише конкретна й мотивована відмова щодо окремих персональних або інших захищених відомостей. Натомість лист № 49 містить єдине загальне посилання на конфіденційність усієї організаційної, управлінської та фінансової документації, не розмежовує правовий режим 23 пунктів, не містить рішення про продовження строку, не повідомляє про відсутність будь-яких документів і не пропонує надати їх відкриту частину. Такий спосіб реагування є неправомірною повною відмовою у розумінні ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , як голова правління та посадова особа, уповноважена діяти від імені товариства, отримав належно оформлений адвокатський запит, усвідомлював його зміст і, підписавши лист № 49, неправомірно відмовив у наданні не лише захищених відомостей, а й відкритої інформації та документів про діяльність товариства. У його діях наявні всі елементи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП ураховує характер учиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність установлених обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, а також необхідність забезпечення превентивної мети адміністративного стягнення. Суд вважає достатнім накладення штрафу в мінімальному розмірі санкції ч. 5 ст. 212-3 КУпАП — двадцять п`ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 гривень.

Підстав для застосування ст. 22 КУпАП і звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю суд не вбачає. Станом на час розгляду справи у суду відсутні відомості про те, що запитувану інформацію та документи адвокату надано в повному або ж у допустимому частковому чи знеособленому вигляді, наслідки порушення не усунуто, а гарантоване законом право адвоката на одержання інформації для надання правничої допомоги залишається нереалізованим. За таких обставин правопорушення не може бути визнане малозначним, а усне зауваження не відповідатиме меті адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2026 року, що становить 665 гривень 60 копійок.

Керуючись статтями 22, 23, 33, 40-1, ч. 5 ст. 212-3, 221, 251, 252, 268, 280, 283–285, 287–289, 294, 307, 308 КУпАП, суд —

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень 00 копійок, на користь держави (реквізити: отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/ТГсПетриків/21081100, р/р UA988999980313050106000004519, ЄДРПОУ 37988155, Банк отримувач: Казначейство України (ел.адм.податк.), код класифікації доходів бюджету 21081100 "00" Без деталізації за відомчою ознакою).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1ст.307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом (ч.3ст.307 КУпАП).

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави (реквізити отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Киів 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу - судовий збір по справі про адміністративне правопорушення).

Строк пред`явлення виконавчого документа становить три місяці з наступного дня після набрання постанови про накладення адміністративного стягнення законної сили

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя: О. А. Караул