Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №187/2127/25 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/2127/25

2/0187/785/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2026 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Соловйова І.М.,

за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П.,

за участі представників сторін – представниці позивачки адвокатки Петренко І.Ф., представника відповідача адвоката Редька С.М.

розглянувши в селищі Петриківка у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

третя особа Моторне ( транспортне) страхове бюро України

про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

09.12.2025 до суду звернулась ОСОБА_1 (далі позивач) до ОСОБА_2 (далі відповідач), третя особа Моторне ( транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ), з позовом, яким просила суд стягнути із відповідача матеріальну шкоду в розмірі 147 983,58 грн і моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн, а всього 247 983,58 грн і судові витрати.

Також позивачка просить стягнути на її користь судові витрати.

Позовна заява подана представником адвокаткою Петренко Іриною Феліксівною (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2009 від 21.04.2009).

1. Стислий виклад позовних вимог та позицій сторін

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.06.2025 відповідач перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем, скоїв наїзд на припаркований автомобіль позивачки. Внаслідок наїзду її автомобіль зазнав суттєвих механічних пошкоджень. Постановою суду відповідача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була. Позивачка звернулася до МТСБУ, яке здійснило на її користь регламентну виплату з фонду захисту потерпілих у межах законодавчого ліміту 250 000,00 грн. Згідно з висновком експерта автотоварознавчого дослідження розмір матеріального збитку, завданого позивачці, становить 390 983,58 грн. Позивачка просила стягнути з відповідача невідшкодований залишок майнової шкоди в сумі 140 983,58 грн, витрати на проведення експертизи в сумі 7 000,00 грн та моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.

Відповідач інтереси якого представляє його представник – адвокат Редько Сергій Миколайович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2469 від 19.03.2012), проти задоволення позову заперечували. Вказував, що огляд автомобіля проводився без участі відповідача, вартість запчастин у висновку експерта є завищеною, у експерта під час складання висновку автотоварознавчого дослідження були відсутні на це повноваження, оскільки його свідоцтво діяло до 21.12.2024, а потім з 04.12.2025. У разі задоволення позову зобов`язати позивачку передати відповідачу пошкоджені деталі.

Представник третьої особи (МТСБУ) надав письмові пояснення, в яких підтвердив факт проведення регламентної виплати позивачці в сумі 250 000,00 грн, вказуючи про виконання зобов`язань МТСБУ у повному обсязі та підтверджуючи, що решту збитків повинен відшкодувати винуватець ДТП.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Справа з урахуванням положень ст. 33 ЦПК України була передана головуючому судді Іщенко І.М.

18.12.2025 ухвалою суду було відкрито провадження по справі і призначено підготовче засідання із викликом сторін.

26.12.2025 від третьої особи (представник Чепіков Олексій Олександрович) надійшли пояснення.

20.04.2026 відповідач подав відзив.

Ухвалою суду від 09.06.2026 у задоволенні клопотань представника відповідача адвоката Редько С.М. про письмовий допит позивача та третьої сторони, призначення авто товарознавчої експертизи, витребування доказів - відмовлено. Підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У зв`язку з відставкою головуючого судді, на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2026 зазначена справа передана на розгляд судді Соловйову І.М.

Ухвалою суду від 01.07.2026 справу прийнято до провадження та призначено судове засідання.

03.08.2026 представник відповідача подав клопотання про розгляд справи спочатку зі стадії підготовчого засідання в задоволенні якого було відмовлено.

Третя особа надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

У судовому засіданні позивач підтримав позов, а відповідач просив відмовити в його задоволенні.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що позивачка є власником автомобіля Mercedes-Benz Sprinter, державний номерний знак НОМЕР_1 .

27.06.2025 о 00:00 год. у с. Лобойківка сталася ДТП з вини відповідача, який керуючи автомобілем ГАЗ-24, державний номерний знак НОМЕР_2 , скоїв зіткнення з автомобілем позивачки.

Вказані обставини та вина відповідача підтверджуються постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 04.08.2025 у справі № 187/1113/25 про притягнення відповідача за ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, яка набрала законної сили 15.08.2026.

Цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була.

Згідно з висновком експерта автотоварознавчого дослідження № 198С25-1 від 24.11.2025, ринкова вартість автомобіля Mercedes-Benz Sprinter до ДТП становила 886 824,80 грн, вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу складників (матеріальний збиток) становить 390 983,58 грн. За проведення експертизи позивачкою сплачено 7 000,00 грн.

МТСБУ виплатило позивачці регламентне відшкодування в межах граничного ліміту у розмірі 250 000,00 грн (платіжне доручення від 08.10.2025).

4. Мотиви та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 82 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено цю постанову, лише щодо того, чи мали місце відповідні дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з частиною другою статті 22 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) до реальних збитків належать втрати у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, здійснені або необхідні для відновлення порушеного права. Упущеною вигодою є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Частина друга статті 1187 ЦК України покладає обов`язок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, на особу, яка володіє відповідним транспортним засобом на належній правовій підставі.

За пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України в разі взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки шкоду, завдану одній особі з вини іншої, відшкодовує винна особа.

Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків визначається з урахуванням реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або вартості робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України від 21.05.2024 № 3720-IX «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено здійснення Моторним (транспортним) страховим бюро України (далі МТСБУ) регламентної виплати з фонду захисту потерпілих у разі заподіяння шкоди в Україні транспортним засобом, щодо якого на дату ДТП не було чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Водночас ця підстава не охоплює шкоду незастрахованому транспортному засобу потерпілої особи та майну, що перебувало в ньому.

Обставини ДТП та вина відповідача підтверджуються постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 4 серпня 2025 року у справі № 187/1113/25, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 та статтею 124 КУпАП. Зазначена постанова набрала законної сили 15.08.2025.

Заперечення відповідача проти позову не усувають обов`язковості встановлених цією постановою обставин у межах, визначених частиною шостою статті 82 ЦПК України. Водночас розмір шкоди та обсяг її відшкодування суд визначає на підставі доказів, досліджених у цій справі.

МТСБУ здійснило регламентну виплату в розмірі 250 000,00 грн. Визначений розмір майнової шкоди становить 390 983,58 грн, а її невідшкодована частина - 140 983,58 грн (390 983,58 грн - 250 000,00 грн).

Відповідно до статей 22, 1194 ЦК України та з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 4.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, а саме обов`язок з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та сплаченою регламентною виплатою покладається на безпосереднього винуватця ДТП, суд дійшов висновку, що невідшкодована частина майнової шкоди підлягає стягненню з відповідача.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо недопустимості висновку експерта № 198С25-1. Саме по собі неповідомлення відповідача про огляд колісного транспортного засобу (далі КТЗ), за наявності інших належних доказів зафіксованих пошкоджень, не є достатньою підставою для відхилення цього висновку. Відповідач не надав альтернативного розрахунку розміру шкоди чи доказів, які спростовували б визначений обсяг пошкоджень. Висновок експерта суд оцінює в сукупності з іншими доказами у справі.

Вимогу відповідача про передачу йому пошкоджених деталей суд також відхиляє. Вартість відновлювального ремонту є меншою за ринкову вартість КТЗ до ДТП, тому автомобіль не є фізично знищеним. Оскільки відшкодуванню підлягає вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу, підстав для передачі відповідачу пошкоджених деталей за наведених обставин суд не встановив.

Щодо доводів про відсутність у експерта Пилипенка О.С. повноважень на проведення автотоварознавчого дослідження станом на 24.11.2025 суд зазначає таке.

У картці атестованого судового експерта № 1062 у Реєстрі атестованих судових експертів Міністерства юстиції України містяться записи про строк дії свідоцтва до 21.12.2024 та його дію з 4.12.2025. Водночас у долученому до висновку свідоцтві № 1062 міститься відмітка про його безстроковість із посиланням на наказ Міністерства юстиції України від 10.10.2024 № 3565/5.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 цього наказу свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, видані до набрання чинності Законом України від 10.10.2024 № 4017-IX, є дійсними та вважаються безстроковими, якщо в установленому порядку не прийнято рішення про їх анулювання.

Отже, зазначення в Реєстрі попереднього строку дії свідоцтва саме по собі не спростовує його чинності на дату проведення дослідження. За відсутності відомостей про анулювання свідоцтва або позбавлення ОСОБА_3 відповідної кваліфікації суд відхиляє наведені заперечення відповідача та визнає висновок експерта № 198С25-1 належним і допустимим доказом.

Таким чином, вимога про стягнення невідшкодованої частини майнової шкоди в розмірі 140 983,58 грн є обґрунтованою. Питання відшкодування 7 000,00 грн витрат на проведення експертизи вирішується в частині розподілу судових витрат.

Щодо стягнення моральної шкоди.

Позивачем заявлено вимогу про компенсацію моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що її сім`я проживає у сільській місцевості. Основним джерелом її існування є прибутки, отримані внаслідок господарської діяльності. Вони обробляють належні їм земельні паї, вирощують сільськогосподарські культури. Транспортний засіб для них є невід`ємною частиною у виробничому процесі та незамінною у пересуванні та перевезенні продукції. Наслідки ДТП негативно вплинули на фінансовий стан її родини. Вони змушені витрачати значні кошти на відновлювальний ремонт транспортного засобу, при існуванні дефіциту запасних частин для автомобіля. Вони змушені були для цього позичати гроші у рідних та знайомих, що також впливало на її психологічний стан. Зазначені події відобразилися на її психологічному та фізичному стані. Вона втратила спокій, постійна напруга призвела її до нервових зривів, підвищився тиск, вона стала страждати на безсоння та перебуває до цього часу у депресивному стані. Крім цього, їй доставляє пригнічення, той факт, що відповідач ніяким чином не намагався надати їй допомогу, усунути негативні наслідки своїх дій. Його ставлення до скоєного свідчить про те, що людина байдужа та не переймається тим, що за його вини вона понесла збитки, залишилась без транспортного засобу, який є необхідним у сільській місцевості, що через ці події, погіршився стан її здоров`я.

Право особи на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, свобод та законних інтересів, має конституційно-правову природу і гарантується статтями 32, 56, 62, 152 Конституції України, а також статтями 15, 16, 23 ЦК України.

Згідно з ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд виходить з того, що будь-яке порушення прав людини, незаконне втручання в її повсякденне життя чи пошкодження майна об`єктивно викликає у звичайної особи моральні страждання (душевний біль, розчарування, тривогу), які не потребують скрупульозного доказування, оскільки є очевидними наслідками порушення права.

Загальні засади деліктної відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ч. 1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої така шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. При цьому в деліктних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.

У цій справі факт протиправної поведінки відповідача, наявність його вини у скоєнні ДТП та причинно-наслідковий зв`язок між його діями і пошкодженням автомобіля позивача повністю доведені, зокрема відповідним судовим рішенням, про яке зазначено вище, яка є преюдиційним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 сформулювала правовий висновок, згідно з яким відповідальність за заподіяну потерпілому моральну шкоду, яка не охоплюється страховим відшкодуванням і полягає у його моральних стражданнях та інших немайнових втратах через спричинене з вини страхувальника ДТП, має бути співмірно компенсована останнім (тобто безпосереднім винуватцем).

Аналізуючи надані докази та доводи сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 15 000,00 грн, виходячи з такого.

Внаслідок ДТП від 27.06.2025 було пошкоджено припаркований автомобіль позивачки. Під час ДТП сама позивачка в автомобілі не перебувала, фізичного болю, тілесних ушкоджень, каліцтва чи розладу здоров`я безпосередньо від механічного удару транспортних засобів вона не зазнала. Неправомірні дії відповідача спричинили позивачці переживання та душевний дискомфорт, пов`язані саме із втратою функціональності майна та необхідністю вживати заходів для оцінки збитків.

Відповідач у запереченнях обґрунтовано вказав, що наведені позивачкою медичні документи зафіксували наявність у неї хронічних судинних, неврологічних та офтальмологічних захворювань (глаукома обох очей, астигматизм, дисциркуляторна енцефалопатія 2 ст. на тлі гіпертонічної хвороби 2 ст., мікроангіопатія).

За правовим висновком Верховного Суду (постанова ККС ВС від 07.04.2020 у справі № 572/3209/17) наявність у потерпілої особи хронічних захворювань та їх природний перебіг чи емоційні реакції, які не перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з травмами чи подією ДТП, не можуть бути підставою для збільшення розміру моральної шкоди. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази (зокрема висновки медичних експертиз), які б підтверджували, що зазначені хронічні діагнози виникли або істотно загострилися саме як прямий наслідок пошкодження майна 27.06.2025.

Суд виходить із того, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи, відповідати принципу пропорційності.

Заявлена позивачкою сума відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн у зв`язку з пошкодженням майна, за відсутності шкоди життю чи здоров`ю, є явно завищеною та неспівмірною з характером немайнових втрат.

Суд враховує, що у володінні позивачки наявний ще один автомобіль.

Ураховуючи глибину та тривалість моральних страждань позивачки, факт вчинення ДТП відповідачем, його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також істотність вимушених змін у побутовому житті позивачки через неможливість повноцінного використання автомобіля, суд вважає, що відшкодування моральної шкоди в розмірі 15 000,00 грн відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості. Ця сума є достатньою для компенсації немайнових втрат позивачки.

Отже, вимога про відшкодування моральної шкоди є частково обґрунтованою та підлягає задоволенню в розмірі 15 000,00 грн. У задоволенні решти цієї вимоги на суму 85 000,00 грн, слід відмовити у зв`язку з її необґрунтованістю.

З огляду на викладене, позовні вимоги є правомірними та частково обґрунтованими, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

При поданні позову позивачка сплатила судовий збір у розмірі 2 691,20 грн. Ціна позову становить 240 983,58 грн. При цьому 7 000,00 грн відносяться до процесуальних витрат – витрат на проведення експертизи.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Виходячи із зазначеної ціни позову, розмір судового збору, що підлягав сплаті, становить 2 409,84 грн. Саме ця сума підлягає розподілу між сторонами; надміру сплачена сума судового збору не покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено на суму 155 983,58 грн, що становить приблизно 65 відсотка ціни позову, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 566,40 грн.

Витрати позивачки на проведення оцінки матеріального збитку в розмірі 7 000,00 грн підтверджуються квитанцією до платіжної інструкції від 20.10.2025. Їх понесення було необхідним для визначення розміру заподіяної шкоди та належної підготовки справи до розгляду.

У постанові від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що проведення експертизи до подання позову за замовленням сторони не виключає відшкодування відповідних витрат, якщо вони пов`язані з розглядом справи.

Ураховуючи, що необхідність проведення оцінки була зумовлена пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, вину відповідача у вчиненні якої встановлено в судовому порядку, суд вважає за необхідне покласти зазначені витрати на відповідача в повному обсязі, застосувавши частину дев`яту статті 141 ЦПК України.

Представниця позивачки заявила про намір подати докази розміру витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення. Тому питання про розподіл цих витрат цим рішенням не вирішується.

Інших судових витрат учасники справи до відшкодування не заявляли.

Керуючись статтями 4, 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 140 983,58 грн та моральну шкоду в розмірі 15 000,00 грн, а всього 155 983,58 грн (сто п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят три гривні 58 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 8 566,40 грн (вісім тисяч п`ятсот шістдесят шість гривень 40 копійок), з яких:

-1 566,40 грн витрати зі сплати судового збору;

-7 000,00 грн витрати на проведення експертного дослідження.

Всього стягнути за цим рішенням суду з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 164 549,98 грн (сто шістдесят чотири тисячі п`ятсот сорок дев`ять гривень 98 копійок).

В іншій частині позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору – Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; код ЄДРПОУ 21647131.

Повне судове рішення складено та підписано 06.10.2026.

Суддя І.М. Соловйов