Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №185/10209/24 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/10209/24

Провадження № 2/185/1825/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Павлоградский міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря судового засідання Лазько П.О., представника позивача адвоката Мерцалова М.Ю., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Киричка Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відновлення володіння частиною земельної ділянки шляхом перенесення огорожі, суд –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просив суд : зобов`язати відповідача прибрати дерева та зелені насадження від межі між земельними ділянками на відстань від 1м до 5 м в залежності від величини крони (але не менше 1/2 діаметра крони дерева); зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні позивачам земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом перенесення огорожі; стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову позивачі зазначили, що позивачам в рівних частках належить право власності на житловий будинок та земельну ділянку з кадастровим номером 1212400000:02:012:0185 цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані по АДРЕСА_1 . 01.03.2024 ОСОБА_2 звернувся до Павлоградської міської ради з заявою щодо розгляду земельного спору щодо порушення межі земельної ділянки суміжним землевласником що розташована по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 02.05.2024 відбулося засідання узгоджувальної комісії з питань земельних спорів. Комісією було роз`яснено про необхідність проведення робіт із встановлення (відновлення) меж. 30.05.2024 відбулося повторне засідання комісії. На засіданні ОСОБА_2 повідомляв, що під час робіт із встановлення (відновлення) меж із суміжним землевласником ОСОБА_1 було встановлено порушення меж його земельної ділянки, зменшення її площі шляхом перенесення огорожі ОСОБА_1 . Комісія порекомендувала звернутися до будь-якої юридичної особи, що володіє необхідним технічним та технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою або до будь-якої фізичної особи-підприємця, що володіє необхідним технічним та технологічним забезпеченням. Також ОСОБА_1 рекомендовано припинити захоплення частини земельної ділянки шляхом перенесення огорожі. Однак відповідач так і не переніс огорожу. Крім того відповідач висадив росили на межі які досягають висоти 2,5 метри в результаті чого в кімнаті ОСОБА_2 темно і волого.

В ході розгляду справи, після проведення по справі земельно-технічної експертизи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд: зобов`язати відповідача прибрати дерева та зелені насадження від межі між земельними ділянками на відстань від 1м до 5 м в залежності від величини крони (але не менше 1/2 діаметра крони дерева); зобов`язати відповідача перенести огорожу у межі належної йому земельної ділянки відповідно до фактичних координат меж, встановлених судовим земельно-технічним дослідженням:

назва точки координати довжина сторони, м

Х Y

1 5370260,733 5327787,287 0,09

2 5370260,691 5327787,370 29,76

3 5370233,948 5327774,324 0,39

4 5370234,110 5327773,981 0,38

5 5370237,708 5327775,707 3,99

6 5370239,829 5327776,829 2,40

7 5370240,077 5327776,531 5,60

8 5370244,992 5327779,209 11,83

9 5370255,597 5327784,460 5,86

В обґрунтування уточнених вимог позивачі зазначили, що висновком судової земельно-технічної експертизи № 268-25 зазначено, що огорожа ОСОБА_1 зміщена та фактично заходить на їх земельну ділянку. Отже просили усунути їм перешкоди у користуванні своєю земельною ділянкою.

Відповідач надав відзив на позов, зазначив що позов не визнає. Просив не приймати як допустимий доказ рішення Павлоградської міської ради від 09.07.2024 яким затверджено акт узгоджувальної комісії, оскільки вказаний акт носить рекомендаційний характер та ґрунтується на неправдивих поясненнях позивача без підтвердження фіксування порушення земельного законодавства. Вважає, що позивачами не доведене фактичне порушення їх прав як землекористувачів, а обраний спосіб захисту порушених прав як прибирання дерев та зелених насаджень що ростуть на суміжній земельній ділянці, є крайнім заходом. У позивачів є можливість самостійно обрізати коріння та гілки дерев та кущів відповідача якщо вони будуть виступати на його земельну ділянку і якщо таке проникнення буде створювати їм перешкоди у використанні земельної ділянки за призначенням та затемненню кімнат будинку. Щодо перенесення огорожі зазначив, що межі його земельної ділянки є незмінними з часту придбання житлового будинку у 2000 році приватизації земельної ділянки, отже підстави для перенесення огорожі відсутні. Просив у позові відмовити, судові витрати покласти на позивачів.

Представник позивачів надав відповідь на відзив, зазначив що рішення Павлоградської міської ради від 09.07.2024 яким затверджено акт узгоджувальної комісії є дійсним для прийняття відповідного рішення. Зелені насадження, що ростуть за адресою відповідача створюють незручності для ефективного використання земельної ділянки позивачами. Відповідачем порушені норми відстані від межі до стовбура дерева висота якого понад 3 м повинна становити не менше 4 м, а для дерева середньої висоти до 3 м не менше 2 м. Гілки дерев відповідача затінюють клумби позивачів, засмічують територію. Крім того під час робіт з встановлення (відновлення) межі було встановлено зменшення площі земельної ділянки позивачів шляхом перенесення огорожі відповідачем. Просив позов задовольнити.

Ухвалою від 17.01.2025 по справі за клопотанням представника позивачів призначено земельно-технічну експертизу.

04.07.2025 до суду надійшов висновок експерта № 268-25 від 30.06.2025.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 уточнений позов підтримав пояснив, що відповідач повисаджував біля межі дерева туї та троянди високі, які розрослися та затемнюють вікно. Щодо перенесення паркану він намагався добровільно домовитись з сусідом, але він категорично відмовляє. Просив уточнений позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник позивача в судовому засіданні уточнений позов підтримав посилаючись на доводи викладені у позовній та в уточненій позовній заявах.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав пояснив, що відстань від забору до дерев біля 3 метрів, 2 дерева та кущі на від стані 1 метр. Щодо перенесення огорожі пояснив, що будинок придбав у 2000 році і площу земельної ділянки відповідача не зменшував. Після приватизації відбулося зміщення дільниць, з`ясувалося що на місці не правильна прив`язка. Пропонував позивачам варіанти вирішення однак вони не погодилися. Просив відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача позов в тому числі і уточнений не визнав посилаючись на доводи викладені у відзиві на позов. Просив відмовити у задоволенні позову.

Вислухав сторони, експерта Шапку А.В., дослідив матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Так, судом встановлено, що позивачам на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 від 08.10.2020, належить кожному по 1/2 частці земельної ділянки з кадастровим номером 1212400000:02:012:0185, площею 0,0554 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того позивачам на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом належить по 1/2 частці кожному, житлового будинку за тією ж адресою.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, державна реєстрація земельної ділянки за позивачами відбулася 15.10.2020.

Відповідачу на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер 1212400000:02:012:0165, площею 0,054 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадібна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Дата державної реєстрації земельної ділянки 23.01.2013.

Сторони по справі є суміжними власниками земельних ділянок.

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Павлоградської міської ради з заявою щодо порушення його межі суміжним землевласником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 . На засіданні узгоджувальної комісії з питань земельних спорів від 30.05.2024 комісія прийшла до висновку що земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 знаходяться в приватній власності. Під час проведення робіт з встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, по АДРЕСА_1 встановлено зменшення її площі шляхом перенесення огорожі суміжним землевласником земельної ділянки по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 .

Комісією було рекомендовано землевласнику земельної ділянки по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 звернутися до будь-якої юридичної особи що володіє необхідним технічним та технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою або до будь-якої фізичної особи-підприємця, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якого працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою.

Рішенням Павлоградської міської ради від 09.07.2024 № 1652-52/VIII затверджено акт засідання узгоджувальної комісії з питань земельних спорів від 30.05.2024.

20.11.2024 року складено Акт № 16 узгоджувальної комісії з питань земельних спорів за зверненням ОСОБА_1 . Комісія прийшла до висновку що відомості про земельні ділянки розташовані по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , внесені з похибками до Державного земельного кадастру.

Комісією було рекомендовано землевласникам ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру про ці земельні ділянки. Крім того рекомендовано спід час використання суміжних ділянок дотримуватися правил добросусідства, передбачених ст.ст. 103-109 ЗК України.

Рішенням Павлоградської міської ради від 17.12.2024 № 1892-58/VIII затверджено акт засідання узгоджувальної комісії з питань земельних спорів від 20.11.2024.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема: припинення дії, яка порушує право, і відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно з п. г ч. 1 ст. 91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

У відповідності зі ст. 152 цього ж Кодексу, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позивачі зазначають, що відповідач висадив біля межі дерева та кущі чим створює певні незручності для ефективного використання ними земельної ділянки, у зв`язку з чим просили зобов`язати відповідача прибрати дерева та зелені насадження від межі.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

До суду позивачами не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач висадив біля межі дерева та кущі чим порушує права позивачів, у зв`язку з чим вказана позовна вимога не підлягає задоволенню у зв`язку з недоведеністю.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача перенести огорожу у межі належної йому земельної ділянки відповідно до координат судової земельно-технічної експертизи суд прийшов до наступного.

Земельні ділянки позивачів та відповідача межують між собою, а отже, позивачі та відповідач є суміжними землевласниками.

Висновком експерта від 30.06.2025 № 268-25, виготовленого експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи встановлено:

1. Фактична конфігурація, площа та проміри земельної ділянки, що знаходиться у власності гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_2 кадастровий номер 1212400000:02:012:0185, розташованої за адресою АДРЕСА_1 не відповідають конфігурації, площі та промірам даної земельної ділянки згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробленому ТОВ «Агрозем-Сервіс» у 2014 році та даним ДЗК. Фактична площа земельної ділянки становить 0,0536 га.

2. Фактична конфігурація, площа та проміри земельної ділянки, що знаходиться у власності гр. ОСОБА_1 кадастровий номер 1212400000:02:012:0165, розташованої за адресою АДРЕСА_2 не відповідають конфігурації, площі та промірам даної земельної ділянки згідно технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку виготовлену ДП «ЦДЗК» ДРФ Павлоградський міськрайонний виробничий відділ у 2012 році та даним ДЗК. Фактична площа земельної ділянки становить 0,0549 га.

? 3. Кадастрові межі земельних ділянок кадастрові номери 1212400000:02:012:0185 та 1212400000:02:012:0165 не мають спільної межі. Кадастрові межі земельних ділянок кадастрові номери 1212400000:02:012:0185 та 1212400000:02:012:0165 не відповідають фактичним межам цих земельних ділянок, відбулось зміщення обох земельних ділянок. Земельна ділянка кадастровий номер 1212400000:02:012:0185 ( АДРЕСА_1 ) та земельна ділянка по фактичному користуванню за адресою АДРЕСА_2 накладаються, площа накладання становить 0,0012 га

Експертом детально описано у висновку та відображено на таблиці Контур S2 (штриховка синім кольором додатку В) площею 0,0012 га – це частина земельної ділянки кадастровий номер 1212400000:02:012:0185, яка перебуває у власності гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_2 та знаходиться за межами фактичної огорожі. Координати наведено у таблиці :

назва точки координати довжина сторони, м

Х Y

1 5370260,733 5327787,287 0,09

2 5370260,691 5327787,370 29,76

3 5370233,948 5327774,324 0,39

4 5370234,110 5327773,981 0,38

5 5370237,708 5327775,707 3,99

6 5370239,829 5327776,829 2,40

7 5370240,077 5327776,531 5,60

8 5370244,992 5327779,209 11,83

9 5370255,597 5327784,460 5,86

Контур S2 площею 0,0012 га це також накладення земельної ділянки кадастровий номер 1212400000:02:012:0185 (по АДРЕСА_1 ) та земельної ділянки по фактичному користуванню за адресою : АДРЕСА_2 , площа накладання становить – 0,012 га.

За клопотанням сторони відповідачів судом була допитана щодо висновку земельно-технічної експертизи експерт ОСОБА_4 яка в судовому засіданні пояснила, що в результаті проведення експертизи, що включало і виїзд на місце розташування земельних ділянок нею було встановлено, що між землевласниками є спільна фактична межі. Однак згідно кадастрових даних межі земельних ділянок не відповідають фактичним. Більш того, згідно кадастрових даних вказані земельні ділянки не мають спільної межі. Також було встановлено, що має місце накладення по фактичному користуванню. А саме є накладення по земельній ділянці 1212400000:02:012:0185. Кадастрові межі земельної ділянки 1212400000:02:012:0165 зміщені і виходять на землі загального користування, все це зафіксовано та зображено у додатках до висновку. Хто допустив порушення не є предметом її компетенції.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з частинами першою та другою статті 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Статтею 90 ЗК України визначено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів «г» та «е» частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частини третьої статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема, у визначені законом способи, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, спорювання або чинення перешкод у користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Згідно зі статтею 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і впорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, висновком експерта підтверджено фактичне накладення земельних ділянок позивачів та відповідача площею 0,012 га, таким чином вимоги власників земельної ділянки 1212400000:02:012:0185 (вул. Привітна, 8) щодо усунення перешкод в користуванні своєю земельною ділянкою шляхом зобов`язання відповідача перенести огорожу у межі належної йому земельної ділянки відповідно до координат визначених судовою земельно-технічною експертизою підлягають задоволенню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу адвоката на загальну суму 15 000 грн.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: звіт про надання правової допомоги згідно договору від 16.8.2024 про надання правової допомоги кожному з позивачів на суму 7 500 грн. з описом виконаних робіт, довідку про отримання коштів по договору від 16.08.2024 на суму 7 500 грн від кожного з позивачів.

При розв`язанні вищенаведеного питання, суд враховує позицію ЄСПЛ, висловлену, зокрема, у рішеннях: від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), де зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині четвертій статті 137 ЦПК України так і у частинах третій - п`ятій статті 141 ЦПК України.

Зокрема, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Аналізуючи норми статей 137, 141 ЦПК України, суд дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 № 910/15621/19, від 07.09.2022 у справі № 912/1616/21та постанові Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 908/2702/21.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах третій - п`ятій статті 141 ЦПК України.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена представником позивача вартість та обсяг виконаної роботи у розмірі 15 000 грн. є завищеною та належним чином не обґрунтованою, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.

Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, з урахуванням викладеного, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивачів 4000,00 грн. кожному, витрати на професійну правничу допомогу, а отже вимоги представника позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331, 20 грн. на користь кожного з позивачів та вартість експертизи відповідно до рахунку № 91 від 10.02.2025 в розмірі 15 266,88 грн. кожному позивачу (загальна вартість експертизи 30 533,76 грн.)

Керуючись ст. ст. 4, 10, 11-13, 81, 95, 263-265 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відновлення володіння частиною земельної ділянки шляхом перенесення огорожі – задовольнити частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_2 , ОСОБА_2 у користуванні належною їм земельною ділянкою кадастровий номер 1212400000:02:012:0185, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 перенести огорожу відповідно до фактичних координат меж, встановлених висновком експерта № 268-25 від 30.06.2025, а саме:

назва точки координати довжина сторони, м

Х Y

1 5370260,733 5327787,287 0,09

2 5370260,691 5327787,370 29,76

3 5370233,948 5327774,324 0,39

4 5370234,110 5327773,981 0,38

5 5370237,708 5327775,707 3,99

6 5370239,829 5327776,829 2,40

7 5370240,077 5327776,531 5,60

8 5370244,992 5327779,209 11,83

9 5370255,597 5327784,460 5,86

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 : витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривню 20 копійок; витрати за проведення експертизи в розмірі 15 266 (п`ятнадцять тисяч двісті шістдесят шість) гривень 88 копійок; витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок, а всього 20 598 (двадцять тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) гривень 08 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 : витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривню 20 копійок; витрати за проведення експертизи в розмірі 15 266 (п`ятнадцять тисяч двісті шістдесят шість) гривень 88 копійок; витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок, а всього 20 598 (двадцять тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) гривень 08 копійок.

В іншій частині відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи

Позивачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації : АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації : АДРЕСА_3 .

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса : АДРЕСА_2 .

Суддя С. Г. Юдіна