Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення вимог фінансового контролю
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №185/11106/26
Суддя: Бабій С. О.
Справа № 185/11106/26
Провадження № 3/185/3227/26
П О С Т А Н О В А
06 жовтня 2026 року м. Павлоград
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бабій С.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли від 6-го відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця України, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Троїцьке, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , депутата Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області VIII скликання, за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП,
В С Т А Н О В И В :
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 371 від 22.01.2026, складеним начальником 6-го відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України підполковником поліції Трофімовим М.М., ОСОБА_1 , будучи депутатом Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області VIII скликання, являючись відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» подав 24.03.2025 завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік на загальну суму 806 172,41 грн, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що не зазначення відомостей про земельні ділянки стало наслідком його неуважності (технічної помилки) при заповненні декларації. Він підтвердив, що є власником зазначених земельних ділянок, однак через неуважність не вніс відомості про них до декларації. Право власності на ділянки було відкрито зареєстроване у державних реєстрах ще з 2022 року. Захисник Заліско В.С. підтримав позицію підзахисного. У клопотанні про звільнення від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення (в порядку ст. 22 КУпАП) захисник зазначив, що ОСОБА_1 не визнає вину, оскільки не мав жодного умислу на приховування вказаного майна, а невідображення ділянок сталося виключно через технічну помилку та ненавмисну неуважність. Право власності на ці ділянки було відкрито зареєстроване у державних реєстрах ще з 2022 року, а у квітні 2026 року (до складання Довідки НАЗК про результати перевірки) він самостійно та добровільно задекларував їх у наступній щорічній декларації (за 2025 рік). Захисник просив у разі встановлення судом формальних ознак складу правопорушення звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням.
Прокурор у своєму висновку підтримав протокол про адміністративне правопорушення, підтвердив наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, та просив притягнути його до адміністративної відповідальності.
Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За частиною 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією — діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині 1 статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно з ч. 4 ст. 172-6 КУпАП адміністративним правопорушенням є подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є депутати місцевих рад.
Рішенням № 1-1/VIII Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 26.11.2020 визнано повноваження депутата Троїцької сільської ради VIII скликання ОСОБА_1 .
Таким чином, ОСОБА_1 є суб`єктом декларування.
Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у відповідних пунктах статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Пунктом 2 частини 1 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що у декларації зазначаються відомості про об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у нього в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
24.03.2025 ОСОБА_1 подав щорічну декларацію за 2024 рік (унікальний ідентифікатор 01aecfaa-4575-4850-9c0a-48e5e264651a).
За результатами повної перевірки декларації, проведеної уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що суб`єкт декларування при поданні декларації не зазначив відомостей про три земельні ділянки, власником яких він є:
кадастровий номер 1223585500:01:002:0455, площа 33 802 м?, вартість 139 421,59 грн (дата набуття права 10.01.2022);
кадастровий номер 1223581300:07:002:0065, площа 76 301 м?, вартість 314 227,34 грн (дата набуття права 06.01.2022);
кадастровий номер 1223581300:02:002:1128, площа 85 600 м?, вартість 352 523,48 грн (дата набуття права 06.01.2022).
Загальна сума недостовірних відомостей становить 806 172,41 грн.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (у редакції, чинній станом на 24.03.2025) встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
Сума 806 172,41 грн перевищує 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (454 200 грн) і становить розмір від 150 до 750 прожиткових мінімумів, що відповідно до ч. 4 ст. 172-6 КУпАП утворює склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» упродовж 30 днів після подання декларації суб`єкт декларування має право подати виправлену декларацію.
До спливу цього строку він не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації. Закінченим адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, слід вважати з дня, наступного за днем, в який спливає 30 днів після останнього визначеного законом дня подання декларації.
З суб`єктивної сторони правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, може бути вчинене тільки у формі прямого чи непрямого умислу. Вчинення цього діяння через необережність або через описку виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до пунктів 3, 4 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.11.2023 № 252/23, суб`єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із цим Порядком шляхом проставлення відповідної відмітки. Після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб`єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації. Перед підписанням декларації суб`єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки.
ОСОБА_1 є суб`єктом декларування з 2017 року, протягом попередніх років неодноразово подавав декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у зв`язку з чим був обізнаний із вимогами Закону України «Про запобігання корупції», порядком заповнення декларації та обсягом відомостей, які підлягають обов`язковому декларуванню.
Перед заповненням декларації за 2024 рік ОСОБА_1 ознайомився з Правилами заповнення декларації та підтвердив таке ознайомлення. Після заповнення всіх розділів декларації він мав можливість перевірити правильність і повноту зазначеної інформації, після чого підтвердив достовірність внесених даних та подав декларацію шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису.
Правом подати виправлену декларацію упродовж 30 днів після подання ОСОБА_1 не скористався. Листа з поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін, до Національного агентства не направляв.
Доказами винуватості ОСОБА_1 є:
протокол про адміністративне правопорушення № 371 від 22.01.2026;
довідка Національного агентства з питань запобігання корупції № 309/26 від 08.05.2026 про результати повної перевірки декларації;
відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП), якими підтверджено право власності ОСОБА_1 на зазначені земельні ділянки;
логи дій суб`єкта декларування у Єдиному державному реєстрі декларацій (період 01.01.2016–18.05.2026), які свідчать про реєстрацію ОСОБА_1 в системі з 22.03.2017 та багаторічне подання декларацій.
Пояснення ОСОБА_1 та доводи захисника про технічну помилку / неуважність, відсутність умислу та добровільне декларування ділянок у декларації за 2025 рік суд оцінює критично. Тривалий статус суб`єкта декларування, обов`язкове ознайомлення з правилами заповнення, підтвердження достовірності відомостей електронним підписом та відсутність спроб виправити декларацію у встановлений 30-денний строк свідчать про наявність умислу. Добровільне зазначення ділянок у наступній декларації не усуває факту подання завідомо недостовірних відомостей у декларації за 2024 рік.
Доводи захисника про малозначність правопорушення (ст. 22 КУпАП) суд відхиляє. Сума недостовірних відомостей (806 172,41 грн) суттєво перевищує 150 прожиткових мінімумів і свідчить про значущість порушення вимог антикорупційного законодавства.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, а саме: подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до абзацу 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Строки накладення адміністративного стягнення на день постановлення судового рішення не закінчились.
Подія адміністративного правопорушення та вина ОСОБА_1 у його вчиненні повністю підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
Вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності, суд керується ст. 23, 33 КУпАП та вважає доцільним застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 38, 172-6, 247, 283, 284 КУпАП, ст. 3, 45, 46 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд
П О С Т А Н О В И В :
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Банківські реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів ГУК у Дніпропетровській області м. Павлограді/м. Павлоград/21081100, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA028999980313060106000004583, код платежу 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл/м.Павл-д/22030101, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA138999980313151206000004583, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: судовий збір по справі 185/11106/26 про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови — не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя С. О. Бабій
Оригінал: reyestr.court.gov.ua