Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №180/779/22 — Марганецький міський суд Дніпропетровської області

Справа180/779/22

1-кп/180/26/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Марганець кримінальне провадження, внесене 06.04.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041330000118, за яким

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Борисівка Нікопольського району Дніпропетровської області, громадянин України, із середньою освітою, неодружений, непрацюючий, військовослужбовець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, за участю:

прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

06.04.2022 в період з 03:00 до 04:00 години (більш точного часу в ході судового розгляду не встановлено) ОСОБА_3 , з метою вчинення протиправних дій проти особистості, а саме відносно потерпілої ОСОБА_6 , незаконно проник до приміщення літньої кухні, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де мешкала потерпіла ОСОБА_6 (за фактом незаконного проникнення до житла особи судом прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі ст.49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності).

06.04.2022 в період з 03:00 до 04:00 години, знаходячись в приміщенні літньої кухні за адресою: АДРЕСА_3 , під час конфлікту з ОСОБА_6 , ОСОБА_3 в присутності дитини, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження (за фактом спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 судом прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі ст.49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності).

ОСОБА_6 , скориставшись тим, що ОСОБА_3 відволікся, побігла до кімнати та взяла свій мобільний телефон марки «Samsung» моделі Galaxy A30 2019 3 32 Gb Black, з метою покликати на допомогу. Помітивши телефон, у ОСОБА_3 виник умисел, направлений на відкрите викрадення зазначеного мобільного телефону, якій належить потерпілій.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 06.04.2022 в період з 03:00 до 04:00 години, знаходячись у приміщенні літньої кухні, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , усвідомлюючи, що діє в умовах воєнного стану, введеного Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року, яким затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в присутності дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно, з метою позбавлення ОСОБА_6 можливості покликати на допомогу, шляхом ривка з рук відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Samsung» моделі Galaxy A30 2019 3 32 Gb Black, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 911 від 06.04.2022 становить 2065,00 грн.

Після чого ОСОБА_3 покинув місце події, в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій збиток на вищевказану суму.

Органом досудового розслідування та прокурором дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.4 ст.186 КК України - як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину за пред`явленим обвинуваченням не визнав і розповів, що телефон у потерпілої не крав. В той день ОСОБА_6 вживала алкоголь у подруги, а він був випивший - не п`яний. Коли від подруги йшли додому, ОСОБА_6 двічі по дорозі виронила телефон з гаманцем. Спитала, чи є у нього кишені, то він поклав їх собі в кишеню. Тієї ж ночі, коли вони були вдома у потерпілої, ще випили, вийшли в коридор курити, їй хтось зателефонував, потім вона покликала його, бо у неї почалася рвота, та відділа телефон йому. Він виніс ОСОБА_6 воду, а вона почала скандалити, ображати його. Дитина почула і проснулась, побігла до його батьків. Він не бив ОСОБА_6 - вона йшла за ним і впала. Коли допомагав їй піднятись, вимазався в крові. Телефон та гаманець ОСОБА_6 залишились у нього - він просто про них забув. Після цього він поїхав до друга, де й пробув до вечора, потім поїхав до бабусі, яка сказала, що його шукає поліція. Він був грязний, почав роздягатись, щоб покупатись, тоді й виявив, що у нього залишились телефон і гаманець ОСОБА_6 . Вказані речі він залишив на задньому сидінні автомобіля дядьки.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 надала такі показання. Ввечері 05.04.2022 року вона повернулась додому, погодувала собаку, ввімкнула світло та зайшла у врем`янку. У них була ОСОБА_11 - сестра ОСОБА_3, яка дружить з її старшою донькою ОСОБА_12 . Займались плетінням з бісеру. Потім ОСОБА_11 пішла додому. Вони вимкнули світло і дивились з дитиною телевізор, потім заснули. Прокинулась від того, що ОСОБА_3 затулив їй рот, взяв за волосся і стяг з кроваті, сказав «тихо-тихо». Відвів у іншу кімнату - в кухню, притулив до груби, взяв на припічку ніж з фіолетовою ручкою і сказав, що якщо вона не закриє рот, він в неї його всадить. Потім всадив ніж в грубу. Ніж зламався. Вона почала викручуватись та ОСОБА_3 вдарив її по обличчю, витяг з колодки самий великий ніж і почав погрожувати, примушував до близкості, бив. Вона відмовлялась робити те, що він хоче, викрутилась, розбудила дитину. Дитина підбігла до нього, спитала що він робить. Він її відштовхнув на кровать і сказав мовчати. Потім вивів її в коридор, зірвав з неї ланцюжок, цілував. Вихопив в неї з рук телефон. Її донька вилізла через вікно і побігла до сусідів, ОСОБА_3 побіг за нею, тяг за волосся. Вона побігла, стукала сусідам у вікна. ОСОБА_3 її догнав та почав бити кулаками, а вона закривала руками обличчя і зуби. ОСОБА_3 побачив кров, злякався і втік. Вона забігла в будинок ОСОБА_3, сказала його матері, щоб та дала їй телефон. Побачила ОСОБА_3 , побігла до ваної, а він слідом за нею, і у ванній кімнаті ще її декілька разів вдарив.

Поліцію викликав ОСОБА_14 . Протягом всього часу досудового розслідування мати та бабуся ОСОБА_3 їй дзвонять, погрожують, а ОСОБА_3 надсилав їй смс з різними вимогами. Телефон і гаманець їй віддали працівники поліції.

На запитання потерпіла відповіла, що не знає, для чого ОСОБА_3 до неї прийшов в ніч на 06 квітня 2022 року. Телефон вихопив, щоб не дати їй дзвонити. В неї була проколота рука, грудь і подряпини на животі.

В судових дебатах участь не прийняла, надала заяву, в якій просила покарати ОСОБА_3 згідно законодавства України.

В ході з`ясування обставин кримінального правопорушення, судом досліджені наступні письмові докази та процесуальні документи:

протокол огляду місця події від 06.04.2022 року, згідно якого проведено огляд території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , зокрема, в приміщенні врем`янки на кухні виявлено волосся та два фрагменти зламаного ножа на поверхні печі, майку з плямами крові, в коридорі на підвіконні два кухонні ножі, оглянуто коробку від викраденого мобільного телефону, видану потерпілою та вилучено два ножі, майку, пучок волосся, два фрагменти кухонного ножа (т.1 а.с.119-124);

заява свідка ОСОБА_16 від 07.04.2022 року, що він надає слідчому для огляду та вилучення мобільний телефон, банківську картку та гаманець, які у його автомобілі залишив ОСОБА_3 (т.1 а.с.125)

протокол огляду речей від 07.04.2022 року, а саме мобільного телефону «Samsung» моделі «Galaxy A30 2019 3 32 Gb Black», гаманця та пластикової картки банку, які виданні свідком ОСОБА_16 (т.1 а.с.126-128);

протокол огляду речей від 07.04.2022 року - мобільного телефону «Samsung» моделі «Galaxy A30» з сім-карткою з абонентським номером НОМЕР_1 , відповідно до якого оглянуто телефон, з якого здійснювалися вихідні телефоні дзвінки в період часу з 21 години 16 хвилин 05.04.2022 року до 04 години 31 хвилини 06.04.2022 року, зокрема, вихідний дзвінок о 04 годині 30 хвилин абоненту «ОСОБА_11», вихідний дзвінок о 04 годині 31 хвилина абоненту «ОСОБА_32» (т.1 а.с.129-132);

висновок експерта судово-товарознавчої експертизи № 911 від 06.04.2022 року, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону «Samsung» моделі «Galaxy A30 2019 3 32 Gb Black» станом на 6.04.2022 року складає 2065,00 грн. (т.1 а.с.84-88);

протокол проведення слідчого експерименту від 30.05.2022 року (з відеозаписом) за участю підозрюваного ОСОБА_3 , згідно якого ОСОБА_3 розповів про обставини події 5-6 квітня 2022 року, та зазначив, що відпочивали з ОСОБА_6 та його родичами, пішли до додому до ОСОБА_6 , де вона словесно образила його, у відповідь він наніс потерпілій тілесні ушкодження: наніс два удари долонею правої руки в ліву сторону обличчя, після чого потерпіла пішла в іншу кімнату за мобільним телефоном, схопив потерпілу за волосся, яка хотіла розбудити дитину. ОСОБА_6 сказала доньці, щоб вона побігла та покликала на допомогу. Дитина вилізла через вікно з будинку, в цей час він витягнув за волосся потерпілу до іншої кімнати, взяв ніж та відрізав волосся. В руках потерпілої був гаманець та мобільний телефон, він їх вихопив та вибіг з будинку, побіг додому до матері. Потерпіла побігла за ним, прохала віддати мобільний телефон, але він не віддавав. Потерпіла забігла до ванної кімнати будинку його матері, обличчя її було у крові, він зайшов також та вдарив потерпілу по обличчю, долонями обох рук 3-4 рази. Після чого зібрався та вибіг (т.1 а.с.76-81, 82);

висновок експерта № 93-Е-Д2 від 01.06.2022 року, згідно якого, враховуючи локалізацію, характер і механізм утворення виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, можливе їх утворення за обставин та при механізмі, вказаному підозрюваним ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту. Механізм утворення виявлених тілесних ушкоджень у вигляді саден лівої бічної поверхні шиї (згідно наданим медичним документам), під час проведення слідчого експерименту підозрюваним ОСОБА_3 не відображений (т.1 а.с.74-75);

висновок експерта № 88-Е від 25.05.2022 року відповідно до якого при судово-медичному обстеженні і згідно наданій медичній документації у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку, синець лівої скроневої області голови; згідно наданій медичній документації у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден лівої бічної поверхні шиї. Давність утворення виявлених тілесних ушкоджень незадовго до звертання за медичною допомогою та може відповідати подіям, що мали місце 06.04.2022 року. Виявлені тілесні ушкодження на голові розглядаються у сукупності, як єдина закрита черепно-мозкова травма і відноситься до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 діб, але не більше як три тижні (21 день). (т.1 а.с.135-136);

протокол проведення слідчого експерименту від 24.05.2022 року (з відеозаписом) за участю потерпілої ОСОБА_6 , згідно якого потерпіла розповіла про обставини події 5-6 квітня 2022 року, зазначила де та в які частини її тіла ОСОБА_3 завдавав їй удари рукою, та що і за яких обставин викрав у неї, а саме, що коли ОСОБА_3 вибіг виключати рубільнік, потерпіла прибігла до кімнати, взяла до рук мобільний телефон. Але в цей час прибіг ОСОБА_3 , вихопив у неї з рук телефон і знов вибіг, а вона відчинила вікно та почала кричати на допомогу. (т.1 а.с.139-147).

Також, судом були допитані свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ,

Свідок ОСОБА_17 надав показання, що встав на роботу десь о третій годині ночі, зразу почув крик, кричала ОСОБА_23 . Побіг через город. Що там відбувалось - не бачив. Коли прибіг - все стихло, двері всі на розпашку. Викликав поліцію. Коли приїхала поліція, прийшла ОСОБА_23 в халаті, розтрьопана, її трусило. Він був понятим при огляді будинку. Бачив ножі, які лежали на незвичних місцях, клок відрізаного волосся на кухні. Тоня поліції розповідала, що телефон пропав.

Свідок ОСОБА_16 суду розповів, що ОСОБА_3 є племінником його сім`ї. В день після конфлікту ОСОБА_3 і ОСОБА_6 бабуся – ОСОБА_33 зателефонувала його дружині і сказала, що ОСОБА_3 прийшов, а до цього він ховався в посадці, бо родичі потерпілої обіцяли його вбити. Він відвіз ОСОБА_3 у поліцію. По дорозі ОСОБА_3 розповідав, що потерпіла принижувала його. Коли ОСОБА_3 вийшов з машини, в ній, на задньому сидінні залишилися телефон і гаманець, їх він віддав поліції.

Свідок ОСОБА_19 розповіла, що ОСОБА_3 є її племінником. Тоню знає заочно, ні разу не спілкувались. По словам племінника у них була любов. Після конфлікту з ОСОБА_25 , ОСОБА_26 не бачила 2 дні. Потім прийшов до бабусі, плакав, попросив відвезти до поліції, жалкував, що зробив.

Свідок ОСОБА_22 надала показання, що є матір`ю обвинуваченого. ОСОБА_27 знає, вона проживала по сусідству з чоловіком та дітьми, приходила до ОСОБА_3 , коли її чоловік поїхав на заробітки. ОСОБА_3 з нею дружив. На світанку ОСОБА_6 прийшла до них додому, ніс був розбитий, то вона пішла у ванну кімнату вмиватись. Все інше неправда.

Свідок ОСОБА_20 , яка є сестрою ОСОБА_3 , повідомила суду, що товаришувала з донькою потерпілої - ОСОБА_12 . Тоню не бачила з розбитим носом. ОСОБА_12 розповідала їй, що ОСОБА_23 з ОСОБА_28 дрались. Сама вона не бачила того.

Допитаний свідок ОСОБА_21 суду розповів, що вранці ОСОБА_6 прийшла до них п`яна, ніяка, кров з носа бігла, пішла у ванну вмиватись, а він вишов на вулицю.

Допитана судом свідок ОСОБА_18 повідомила, що ОСОБА_3 , який є її онуком, постійно жив у неї, з 2013 року. ОСОБА_27 була у неї вдома 3 рази з ОСОБА_3 , потім їздили разом влаштовуватись на кондитерську фабрику. Вони сусіди. Які між ними були стосунки - не знає.

Також, судом по моделі Барнахус була допитана неповнолітня свідок ОСОБА_8 , яка розповіла, що проснулась від того, що мама її будить, кричить, а сусід бігає по хаті з ножем. Мама вечь час її закривала від сусіда та хотіла подзвонити комусь, розблокувала, бо телефон засвітився, а він вирвав в неї телефон, вимнув і кудись сховав - вона не бачила. Він маму уволок, а вона вилізла у вікно і побігла до сусідів, стукала у вікна. Це було в 2022 році, у них вдома по АДРЕСА_3 . Було темно, коли вона вибігала. Сусіда бачила багато разів - це ОСОБА_3 . Він тримав маму і стояв біля кроваті, штрикав її ножем, сліди залишились на руках, ногах і животі. Коли вона побігла і озиралась, бачила, як ОСОБА_31 два рази вдарив маму в обличчя.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, заслухавши показання обвинуваченого, потерпілої, свідків, думку прокурора і захисника, суд приходить до висновку, що пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 умисно, відкрито заволодів, шляхом ривка з рук потерпілої ОСОБА_6 , мобільним телефоном марки «Samsung» моделі Galaxy A30 2019 3 32 Gb Black.

Вина ОСОБА_3 у відкритому викраденні чужого майна доводиться:

- показаннями потерпілої ОСОБА_6 , наданими в ході слідчого експерименту за її участі та в суді;

- показаннями обвинуваченого ОСОБА_3 , наданими в ході слідчого експерименту;

- показаннями свідка ОСОБА_8 .

Суд вважає показання потерпілої ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_8 логічними, послідовними і такими, що підтверджуються матеріалами кримінального провадження та показанням інших свідків, експертів, речовими доказами.

Разом з тим, показання обвинуваченого ОСОБА_3 змінювались. Він пояснив це тим, що у нього була домовленість з потерпілою не говорити правду, аби зберегти її сім`ю.

Однак, до даного твердження суд ставиться критично, оскільки після того як ОСОБА_3 , за його словами, пішов від ОСОБА_6 вранці 06.04.2022 року, він був у друга до вечора, на работу не пішов, потім попив чаю та пішов до своєї бабусі на Закам`янку. Прийшов десь о першій годині ночі і від неї почув, що його шукає поліція. Він переночував у бабусі і вранці поїхав до поліції, при цьому до дому не заїжджали, тому що дядька їхав на роботу.

Таким чином, враховуючи показання ОСОБА_3 , часу домовитись з потерпілою у нього не було.

Невизнання вини обвинуваченим та зміну показань суд розцінює як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення.

Суд не погоджується з доводами захисники, що обов`язовими суб`єктивними ознаками грабежу є корисливий мотив та корислива мета, та таких у ОСОБА_3 не було.

Так, Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в своїй Постанові від 01.06.2026 року у справі № 369/1189/22 зробила висновок, що для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном, корисливий мотив не є обов`язковим. Ключовим є доведення прямого умислу на протиправне і безповоротне заволодіння чужим майном з метою отримати можливість розпорядитися ним на власний розсуд. Мотиви, які спонукали особу до таких дій, на їх кваліфікацію не впливають, але можуть бути враховані при призначенні покарання і застосуванні інших норм кримінального закону.

Обґрунтовуючи даний висновок суд зазначає, що законодавець не зазначив мотив, який спонукає особу до заволодіння чужим майном, як ознаку кримінального правопорушення, передбаченого статтею 186 КК, або інших кримінальних правопорушень проти власності.

Визначальною ознакою викрадення або іншої форми заволодіння майном у злочинах проти власності є бажання винної особи встановити безповоротне фактичне володіння чужим майном, яке дає можливість розпорядитися ним на власний розсуд. Мотиви, якими керувалася особа, ставлячи собі таку мету, а також спосіб розпорядження майном після встановлення над ним контролю, не мають значення для кваліфікації діяння.

Хоча корисливий мотив, якщо розуміти його як бажання збагатитися за рахунок чужого майна, визначає мету заволодіння чужим майном у більшості випадків, це не виключає можливості інших спонукань до таких дій, таких як помста або бажання завдати шкоди потерпілому, або будь-які інші, навіть «шляхетні», на думку того хто вчиняє посягання, мотиви, наприклад, допомога нужденним.

Об`єднана палата нагадує, що встановлення кримінальної відповідальності за заволодіння чужим майном, у тому числі його викрадення, є одним зі способів захисту права власності, передбаченого статтею 41 Конституції.

Тому Суд не вбачає підстав вважати, що метою законодавця при визначенні відповідальності за викрадення або інше заволодіння було поставити захист майнових прав особи в залежність від того, наскільки «корисливим», «шляхетним» або «емоційним» був мотив особи, яка позбавила її майна без законних на те підстав.

Таким чином, Об`єднана палата вважає, що для кваліфікації діяння як викрадення або заволодіння чужим майном визначальним є не корисливий мотив, тобто бажання «збагатитися», а намір особи поводитися з чужим майном як зі своїм власним. Тому для кваліфікації діяння за відповідними положеннями кримінального закону достатнім є встановлення прямого умислу на протиправне і безповоротне заволодіння чужим майном. Мотив, який призвів до формуванння такого умислу, а також спосіб розпорядження викраденим майном, для кваліфікації діяння значення не мають.

ОСОБА_3 умисно та протиправно позбавив потерпілу ОСОБА_6 її власного майна - мобільного телефону шляхом відкритого заволодіння, та в подальшому розпоряджався ним, тобто поводився з викраденим майном як зі своїм власним.

Крім того, відсутність корисливого мотиву в діях ОСОБА_3 нічим не підтверджена. Те, що ОСОБА_3 забрав у потерпілої мобільний телефон саме з метою позбавлення її можливості покликати на допомогу, не виключає і корисливого мотиву.

В ході ж судового розгляду ОСОБА_3 повідомив, що потерпіла сама дала йому телефон, оскільки у неї не було куди його покласти, а він забув повернути їй телефон. При цьому обвинувачений не пояснив, чому він не повернув ОСОБА_6 телефон, а через день залишив його на задньому сидінні автомобіля свідка ОСОБА_16 .

Крім того, книга вихідних дзвінків мобільного телефону ОСОБА_6 містить записи про вихідні телефонні дзвінки, зокрема вихідні дзвінки 06.04.2022 року о 05:42 год. та о 05:51 год., що свідчить про користування телефоном після викрадення (т.1 а.с.129-132).

Враховуючи викладене вище, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.

Незаконне проникнення ОСОБА_3 до житла потерпілої та застосування насильства до неї утворювали окремий склад кримінального правопорушення, оскільки не поєднані з грабежем, і були кваліфіковані за ч.1 ст.162 КК України та за ч.2 ст.125 КК України.

Ухвалою суду від 14.07.2026 року ОСОБА_3 звільнений від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.162 та ч.2 ст.125 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Санкція ч.4 ст.186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Положеннями ч.2 ст.65 КК України визначено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, скоєне обвинуваченим ОСОБА_3 є тяжким злочином.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_3 , є вчинення кримінального правопорушення в присутності дитини.

Вивченням особи ОСОБА_3 встановлено, що він в силу ст.89 КК України вважається таким, що не має судимості, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має постійне місце проживання та місце реєстрації, не працює, неодружений, сім`ї не має, військовослужбовець, самовільно залишив частину, на утриманні неповнолітніх дітей, осіб з інвалідністю не має.

Зважаючи на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, його обставини, враховуючи вимоги кримінального закону і передбачені цим законом санкції, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч.4 ст.186 КК України.

Зважаючи на те, що існує велика імовірність ухилення ОСОБА_3 від призначеного судом покарання у виді позбавлення волі, суд вважає за необхідне застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - до набрання вироком законної сили.

Слід врахувати, що ОСОБА_3 перебував під вартою з 11.04.2022 року по 05.03.2024 року та зарахувати цей строк в строк відбуття покарання із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі

Також, слід врахувати, що ОСОБА_3 перебував під цілодобовим домашнім арештом у період з 06.03.2024 року по 03.05.2024 із розрахунку, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Кримінальним правопорушенням потерпілій ОСОБА_6 завдано матеріальну шкоду на суму 2065,00 грн., яку в ході досудового розслідування відшкодовано шляхом повернення викраденого.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України процесуальні витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 911 від 06.04.2022 року в розмірі 150,00 грн. підлягають стягненню із обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обраховувати з дня проголошення вироку.

Зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання термін попереднього ув`язнення за період часу перебування під вартою з 11.04.2022 року по 05.03.2024 року включно із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання перебування під цілодобовим домашнім арештом у період з 06.03.2024 року по 03.05.2024 року із розрахунку, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - до набрання вироком законої сили.

Взяти під варту ОСОБА_3 в залі суду негайно після проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави вартість проведення судової товарознавчої екпертизи № 911 від 06.04.2022 року в розмірі 150,00 грн.

Речові докази:

- нігтьові зрізи з обох рук ОСОБА_3 , осади та витяжка на ниточках марлі, зразки крові потерпілої ОСОБА_6 , зразки крові ОСОБА_3 , жіноча майка, два ватних диска зі змивами рук ОСОБА_3 , які передано до камери схову ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, згідно квитанції № 0325, - знищити після набрання вироком законої сили;

- мобільний телефон марки «Samsung» моделі Galaxy A30 2019 3 32 Gb Black, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_6 , - залишити їй за належністю.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровсього апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1