Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №179/1048/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/1048/26

2/179/1080/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Міловської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Міловської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно.

Представник позивачів в позові посилається на те, що громадяни України: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають у спільній сумісній власності квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15.11.1993 р. видане органом приватизації Міловського району.

Загальна площа квартири становить 54,2 кв. м. Квартира під час бойових дій була пошкоджена.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про зареєстроване право власності на вказану квартиру відсутні. Інформаційна довідка № 472538276 від 14.04.2026 р. також не містить необхідних даних.

03 лютого 2026 року позивачі звернулись до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію речових прав на квартиру та отримали рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №83335074 від 17.02.2026 року, причина відмови: Госпрозрахункове підприємство «Бюро технічної інвентаризації Міловської селищної ради» не відновило свою діяльність на підконтрольній органам державної влади України території, архівні матеріали залишилися на тимчасово окупованій території.

Надалі, 25.05.2026 р. представником позивачівбуло направлено адвокатський запит до відповідача про надання відомостей з архіву Госпрозрахункове підприємство «Бюро технічної інвентаризації Міловської селищної ради» щодо права власності на квартиру яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15.11.1993 р. видане органом приватизації Міловського району та належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із зазначенням технічних характеристик об`єкта: загальної та житлової площі.

26.05.2026 р. отримано відповідь, в якій зазначено, що згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», територія Мілівської селищної територіальної громади є тимчасово окупованою з 24.02.2022 року.

Міловська селищна військова адміністрація Старобільського району Луганської області є тимчасовим державним органом, який утворено на підставі Указу Президента України від 23.09.2022 № 665/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Луганській області» на строк протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.

Вся первинна документація ГП «Бюро технічної інвентаризації Міловської селищної ради» залишилася на окупованій території. Надати запитувану інформацію немає можливості.

Позивачі прагнуть зареєструвати своє право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

18 червня 2026 року до суду надійшов відзив, в якому представник відповідача зазначає, що позовна заява не містить жодних обставин, які б свідчили про порушення, невизнання або оспорювання права власності позивачів саме Міловською селищною військовою адміністрацією Старобільського району Луганської області.

Відповідач не претендує на спірне майно, не заявляє щодо нього будь-яких прав, не здійснює повноважень власника стосовно спірної квартири та не приймав жодних рішень щодо належності зазначеного нерухомого майна позивачам.

У зв`язку із цим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

08 липня 2026 року представником позивачів надано відповідь на відзив, згідно якої представник ОСОБА_5 зазначає: відповідач безпідставно ототожнює предмет даного позову із спором щодо законності державної реєстрації права власності, хоча між цими правовідносинами існує суттєва різниця. Архіви Госпрозрахункового підприємства «Бюро технічної інвентаризації Міловської селищної ради» залишилися на тимчасово окупованій території України. Саме Міловська селищна військова адміністрація листом на адвокатський запит повідомила про неможливість надати будь-які архівні документи у зв`язку із їх перебуванням на тимчасово окупованій території. Отже, відповідач фактично підтвердив відсутність можливості адміністративного вирішення питання.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник відповідача – Міловської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області в судове засідання не з`явився, повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином. У відзиві на позовну заяву просила розглядати справу без її участі

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно Свідоцтва про право власності на житло від 15.11.1993 року №132, власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 . (а. с. 20).

Рішенням №83335074 від 17.02.2026 року державний реєстратор Лариса Савчук відмовила у вчиненні реєстраційної дії. Відмова обґрунтована тим, що під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року обов?язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію інформацію(довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстраци прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом.

На запит державного реєстратора за N?218/14-03 від 05.02.2026 року Луганська обласна державна адміністрація надала інформацію, що за інформацією Міловської селищної військової адміністрації до 01.01.2013 державна реєстрація права власності на об?єкти нерухомого майна, що розташовані на території селища Мілове та зберігання інвентарізаційних справ здійснювалось Госпрозрахунковим підприємством "Бюро технічної інвентарізації Міловської селищної ради".Вказане підприємство не відновило свою діяльність на підконтрольній органам державної влади України території, архівні матеріали залишились на тимчасово окупованій території, лист за N?4/01.01-22-811 від 09.02.02026 року.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. № 1952-IV ( далі - Закон №1952-IV) (в редакції, діючої на час виникнення правовідносин).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ч. 3 ст. 3 Закону № 1952-IV, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

В силу ч. 4 ст. 3 Закону № 1952-IV будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.

За правилом абз. 4 ч. 5 ст. 3 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого статтею 31-2 цього Закону, та автоматичної державної реєстрації прав у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 6 Закону № 1952-IV, визначено, що суб`єктами державної реєстрації прав є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

Так, частиною 3 статті 10 Закону № 1952-IV врегульовано, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Пунктом 1 статті 20 Закону № 1952-IV визначено, що заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).

Згідно із статтею 23 Закону № 1952-IV розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках: 1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; 2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

При цьому, ч.1 ст.321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З приписів статті 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Також, нормами статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно із законодавством України. За державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, у тому числі територіальною громадою міста Севастополя, державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

За фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.

Набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, здійснюється відповідно до законодавства України за межами тимчасово окупованої території. У разі неможливості здійснення державним реєстратором повноважень щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на тимчасово окупованій території орган державної реєстрації визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, система державної реєстрації прав, яка проводиться відповідно до Закону, запроваджена в Україні з 01.01.2013 року, до цього часу державна реєстрація права власності та інших речових прав на об`єкти нерухомого майна, які розташовані на земельних ділянках, проводилася реєстраторами БТІ в Реєстрі права власності на нерухоме майно та на паперових носіях (реєстрових книгах та реєстраційних справах), які зберігаються в БТІ. При цьому Закон про державну реєстрацію не розмежовує, чи була проведена реєстрація у Державному реєстрі прав, інших електронних реєстрах або на паперових носіях.

Тобто, до 2013 року державна реєстрація таких об`єктів нерухомого майна вже проводилася, але реєстр був паперовий і зберігався в архіві відповідного БТІ.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 321,392,328 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Міловської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право спільної сумісної власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,2 кв.м., житловою площею 31,7 кв.м.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.А.Ковальчук