Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №590/436/26 — Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 590/436/26

Провадження № 2/590/525/26

РІШЕННЯ

іменем України

? ? 06 жовтня 2026 року? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?? ? с-ще Ямпіль

Ямпільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?? Деркача І.М.,

за участю секретаря судового засідання? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Демешко Н.П.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Кредит-Капітал"», представник позивача: адвокат АО «АПОЛОГЕТ» Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 , представник відповідача - адвокат Беркута Владислав Леонідович про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Стислий виклад позицій сторін.

До Ямпільського районного суду Сумської області надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Кредит-Капітал"», представник позивача: адвокат АО «АПОЛОГЕТ» Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №4697309 від 01.10.2019 року в сумі 47700,00 гривень, суми судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.10.2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 4697309, згідно з умовами якого відповідач отримав 10000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Укладаючи кредитний договір, відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії, визначені ст.11 та ст.12 ЗУ «Про електрону комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, після чого укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якій, в свою чергу, були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від ТОВ «Мілоан».

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши йому грошові кошти в обсязі та у строки, визначеними умовами кредитного договору.

В подальшому, 20.02.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги 47-МЛ від 20.02.2020 р., згідно з якого ТОВ «ФК "Кредит-Капітал"» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача.

Відповідно до графіку сплати кредитних коштів Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором.

Стислий виклад позиції відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, поданому її представником, позовні вимоги визнала частково у частині тіла кредиту - 10 000,00 грн, процентів за користування кредитом за період з 02.10.2019 по 16.10.2019 - 4 500,00 грн та комісії за надання кредиту - 1 200,00 грн. Проти решти вимог заперечила. Зазначила, що після спливу строку кредитування, право кредитодавця нараховувати проценти за користування кредитом припинилося, а вимог на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач не заявляв. Позивач не надав доказів сплати нею 15.10.2019 та 30.10.2019 комісій по 1 300,00 грн, а отже, пролонгацію кредиту не доведено. Щодо пені, відповідач заявила про застосування спеціальної позовної давності в один рік та вважає, що стягненню підлягає пеня лише за період з 30.11.2019 по 10.12.2019 у розмірі 2 200,00 грн. Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн відповідач вважає неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих послуг і просить зменшити їх до 3 000,00 грн з урахуванням її майнового стану та статусу внутрішньо переміщеної особи.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Ямпільського районного суду Сумської області від 8 травня 2026 року відкрити спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Кредит-Капітал"», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; задоволено клопотання про витребування доказів.

07 липня 2026 року Ямпільським районним судом Сумської області було ухвалено заочне рішення, відповідно до якого позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Кредит-Капітал"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити, а саме стягнути з? ? ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №4697309 від 01.10.2019 в сумі 47700 (сорок сім тисяч сімсот) грн. 00 коп. та суму сплаченого при подачі позову судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

05 серпня 2026 року від представника заявника надійшла заява про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Ямпільського районного суду Сумської області від 07 вересня 2026 року заяву про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення від 07 липня 2026 року скасовано, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 06 жовтня 2026 року.

09.09.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Її представник - адвокат Беркута В.Л. подав клопотання про розгляд справи без його участі та участі відповідача - ОСОБА_1 , просив задовольнити позовну заяву частково, а саме 15700,00 гривень (тіло кредиту - 10000,00 гривень; відсотків за користування кредитом за період з 02.10.2019 по 16.10.2019 включно - 4500,00 гривень; комісії за надання кредиту 1200,00 гривень), в решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши обставини справи, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у їх сукупності, доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 01.10.2019 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») укладено Договір про споживчий кредит № 4697309, за умовами якого ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 10000,00 грн, а відповідач - повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування ним у строки та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору він укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, створеному на веб-сайті ТОВ «Мілоан» miloan.ua. Згідно з п. 6.2 договору відповідь про прийняття пропозиції про укладення договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством SMS-повідомленням на мобільний телефон позичальника. Укладання ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п.6.4 кредитного договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п.6.5 кредитного договору).

Укладаючи Кредитний договір Відповідач та Кредитодавець уклали договір у вигляді електронного документа у відповідності до ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до Довідки про ідентифікацію, виданої ТОВ «МІЛОАН» від 10.09.2025, що підтверджує ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 при укладенні Договору № 4697309 від 01.10.2019 шляхом направлення одноразового ідентифікатора F90487 о 10:40:53 01.10.2019 на номер телефону НОМЕР_1 , що свідчить про волевиявлення Відповідача на укладення Договору та прийняття його умов.

П. 7.1. Кредитного договору № 4697309 від 01.10.2019 року визначає, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника.

З анкети-заяви на кредит № 4697309 від 01.10.2019 вбачається, що відповідач звернулася через сайт miloan.ua із заявою про надання кредиту в розмірі 13 000,00 грн строком на 26 днів. За результатами розгляду заяви 01.10.2019 прийнято рішення про надання кредиту в розмірі 10 000,00 грн строком на 15 днів з комісією за надання кредиту 12 % одноразово та процентною ставкою 3 % за кожен день користування.

Відповідно до п. 1.2-1.5 кредитного договору сума кредиту становить 10 000,00 грн, кредит надається строком на 15 днів з 01.10.2019, термін повернення кредиту та сплати комісії і процентів 16.10.2019. Сукупна вартість кредиту становить 5 700,00 грн, у тому числі комісія за надання кредиту 1 200,00 грн та проценти за користування кредитом 4 500,00 грн, що нараховуються за ставкою 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, тип процентної ставки - фіксована.

Згідно з п. 1.6 кредитного договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Відповідно до п. 2.2.2 договору нарахування процентів здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату фактичного повернення кредиту (включно).

Пунктом 2.2.3 кредитного договору передбачено, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, яка є незмінною протягом усього строку фактичного користування кредитом, включаючи строк, що настає за терміном повернення кредиту, якщо позичальник всупереч умовам договору продовжує користуватися кредитом. Якщо ставка за п. 1.5.2 є нижчою від базової, у разі невиконання позичальником зобов`язань проценти з дня, наступного за днем, визначеним п. 1.4, нараховуються за базовою ставкою протягом 60 днів, після чого нарахування може бути зупинено або припинено товариством в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 2.3.1 кредитного договору позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування кредитом, для чого має, зокрема, сплатити комісію за продовження кредиту та проценти, нараховані за період, на який здійснюється продовження. Розмір комісії за продовження становить: на 3 дні - 4 %, на 7 днів - 7 %, на 15 днів - 13 % від поточного залишку кредиту. Волевиявлення позичальника продовжити строк кредиту підтверджується здійсненням ним відповідного платежу (п. 2.3.2). Датою сплати вважається дата отримання товариством грошових коштів або інформаційного повідомлення платіжної системи за умови подальшого надходження коштів на рахунок товариства (п. 2.6).

Згідно з п. 4.1 кредитного договору в разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів чи інших платежів позичальник, починаючи з дня, наступного за днем спливу терміну, вказаного в п. 1.4 договору, з урахуванням угод про продовження строку користування кредитом, зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 2,00 % від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, але не більше 50 % від загальної суми одержаного кредиту.

Згідно із п.4.1Договору у разі прострочення Позичальником зобов`язань повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору, Позичальник починаючи з дня наступного за днем спливу терміну (дати), вказаного в п.1.4 цього Договору з урахуванням угод про продовження строку користування/повернення кредиту та оновлених графіків розрахунків, що складаються у зв`язку з укладенням цих угод, зобов`язаний сплатити на користь Товариства пеню у розмірі 2.00 відсотків від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного Позичальником за цим Договором. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом. Позичальник відповідає перед Товариством за зобов`язаннями, що випливають з цього Договору, всіма коштами та майном, що йому належать на праві власності (у т.ч. частковій та сумісній), на які відповідно до законодавства може бути звернено стягнення (п.4.2 кредитного договору).

Згідно з графіком розрахунків дата платежу - 16.10.2019, до сплати: кредит 10 000,00 грн, комісія за надання кредиту 1 200,00 грн, проценти 4 500,00 грн, разом 15 700,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки. Згідно з платіжним дорученням № 1676110 від 01.10.2019 ТОВ «Мілоан» перерахувало 10 000,00 грн на картковий рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на картковий рахунок № НОМЕР_3 (MASTERCARD) з призначенням платежу «Кредитні кошти від ТОВ Мілоан згідно договору 4697309», що підтверджує виконання ТОВ «МІЛОАН» своїх зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі.

Крім того, на виконання ухвали Ямпільського районного суду Сумської області від 08 травня 2026 року про витребування доказів, від Акціонерного товариства «Ощадбанк» надійшли письмові докази, що підтверджують відкриття ОСОБА_1 у вказаному банку рахунку № НОМЕР_4 , до якого було емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_5 . Разом з цим, АТ «Ощадбанк» надало підтверджуючий документ щодо зарахування коштів в сумі 10 000,00 грн на вищевказаний банківський рахунок.

З відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 4697309, підписаної генеральним директором ТОВ «Мілоан» (без номера та дати складання), вбачається, що 01.10.2019 видано кредит у сумі 10 000,00 грн та нараховано комісію за надання кредиту в сумі 1 200,00 грн, з 02.10.2019 по 14.01.2020 щоденно нараховувалися проценти по 300,00 грн, усього за 105 днів - 31 500,00 грн. 15.10.2019 та 30.10.2019 відображено сплату та нарахування комісії за управління та обслуговування кредиту по 1 300,00 грн, з 16.11.2019 по 10.12.2019 відображено додаткові щоденні нарахування по 200,00 грн, позначені як «нарахування процентів», усього за 25 днів - 5 000,00 грн.

Згідно з випискою з особового рахунку, складеною ТОВ «ФК "Кредит-Капітал"», станом на 14.04.2026 заборгованість відповідача за кредитним договором становить 47 700,00 грн, з яких: тіло кредиту - 10 000,00 грн, проценти - 31 500,00 грн, комісія - 1 200,00 грн, штрафи/пеня - 5 000,00 грн.

20.02.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 47-МЛ, за умовами якого кредитор передав новому кредиторові за плату права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними в реєстрі боржників. Права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання договору (п. 6.2.3).

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 47-МЛ від 20.02.2020, складеним 10.09.2025, до ТОВ «ФК "Кредит-Капітал"» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4697309 від 01.10.2019 на загальну суму 47 700,00 грн, з яких: тіло кредиту - 10 000,00 грн, проценти - 31 500,00 грн, комісія - 1 200,00 грн, штрафи/пеня - 5 000,00 грн.

23.07.2026 представник відповідача звернувся до ТОВ «ФК "Кредит-Капітал"» та ТОВ «Мілоан» з адвокатськими запитами про надання первинних документів, що підтверджують сплату відповідачем 15.10.2019 та 30.10.2019 комісій по 1 300,00 грн. У відповідях від 29.07.2026 та 30.07.2026 ТОВ «Мілоан» надіслало відомість про щоденні нарахування та погашення, а ТОВ «ФК "Кредит-Капітал"» договір відступлення прав вимоги.

Застосовані норми права та мотиви їх застосування.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно зі статтею 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Згідно з частиною шостою цієї статті відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними відповідно до вимог статті 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону).

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (стаття 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що відповідач 01.10.2019 подала через сайт miloan.ua анкету-заяву на отримання кредиту, за результатами розгляду якої ТОВ «Мілоан» направило їй пропозицію укласти кредитний договір на погоджених умовах. Акцепт пропозиції підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором F90487, направленим 01.10.2019 о 10:40:53 на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який зазначений як номер відповідача в анкеті-заяві та кредитному договорі. Того ж дня ТОВ «Мілоан» перерахувало кредитні кошти в сумі 10 000,00 грн на картковий рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 1676110 від 01.10.2019 та відповіддю АТ «Ощадбанк», наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Крім того, відповідач факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів не заперечує.

Отже, кредитний договір № 4697309 від 01.10.2019 укладено між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію», він прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, та є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків; у цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Отже, відсутність повідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає право виконати його первісному кредиторові.

Пунктом 3.2.6 кредитного договору сторони погодили право ТОВ «Мілоан» відступати права за договором третім особам без згоди позичальника.

Перехід до ТОВ «ФК "Кредит-Капітал"» права вимоги за кредитним договором № 4697309 від 01.10.2019 підтверджується договором відступлення прав вимоги № 47-МЛ від 20.02.2020, актом приймання-передачі реєстру боржників від 20.02.2020, платіжною інструкцією № 17678 від 20.02.2020 про оплату за договором відступлення та витягом з реєстру боржників, у якому зазначено відповідача. Відповідач перехід права вимоги до позивача не оспорює.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

У відзиві представник відповідача зазначив, що відповідач визнає позовні вимоги в частині заборгованості за тілом кредиту в сумі 10 000,00 грн, процентів за користування кредитом за період з 02.10.2019 по 16.10.2019 включно в сумі 4 500,00 грн та комісії за надання кредиту в сумі 1 200,00 грн.

Щодо простроченої заборгованості за сумою відсотків у розмірі 31500,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитом у сумі 31 500,00 грн. Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення їх нараховано за період з 02.10.2019 по 14.01.2020 за ставкою 3 % від залишку кредиту за кожен день, тобто по 300,00 грн щоденно протягом 105 днів.

Відповідач визнає проценти лише за період з 02.10.2019 по 16.10.2019 в сумі 4 500,00 грн. Проти решти вимоги заперечує, оскільки позивач не надав первинних документів, які підтверджували б сплату нею 15.10.2019 та 30.10.2019 комісій по 1300,00 грн, а тому пролонгацію кредиту не доведено. Після спливу строку кредитування право кредитодавця нараховувати проценти за користування кредитом припинилося, а вимог на підставі частини другої статті 625 ЦК України позивач не заявляв.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 кредитного договору кредит надано строком на 15 днів з 01.10.2019, термін повернення кредиту та сплати процентів - 16.10.2019.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Як зазначав Верховний Суд, зокрема в постановах від 01 липня 2020 року у справі № 758/6656/17-ц та від 18 лютого 2021 року у справі № 278/2890/19, принцип змагальності не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою ту обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Згідно з п. 2.3.1 кредитного договору позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування кредитом на таких самих умовах на певну кількість днів, доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів. Для продовження строку позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за продовження кредиту та проценти за період, на який здійснюється продовження, але не більше суми фактично нарахованих процентів на дату пролонгації. Розмір комісії за продовження строку на 15 днів становить 13 % від поточного залишку кредиту.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зазначила, що умови та правила, які не містять підпису позичальника, не можуть розцінюватися як частина укладеного між сторонами договору. Підтвердити, що саме ці умови розумів позичальник і погодився з ними, неможливо, оскільки їх зміст кредитодавець може змінювати в односторонньому порядку.

Згідно з пунктом 2.3.2 договору волевиявлення позичальника продовжити строк кредиту підтверджується здійсненням відповідного платежу. Датою сплати вважається дата отримання товариством коштів або інформаційного повідомлення платіжної системи з посиланням на номер договору чи ідентифікаційний код позичальника (пункт 2.6). Отже, факт пролонгації мав бути підтверджений платіжними документами. Таких документів позивач не надав. Не надали їх позивач і ТОВ «Мілоан» і на адвокатські запити представника відповідача від 23.07.2026.

Надана позивачем відомість про щоденні нарахування та погашення містить лише перелік щоденних операцій без зазначення підстав кожного нарахування, строку кредитування, на який розраховано проценти, та дат, до яких строк продовжувався. Записи від 15.10.2019 та 30.10.2019 позначені як сплата і нарахування «комісії за управління та обслуговування кредиту», а не комісії за продовження строку кредиту. Нарахування по 200,00 грн з 16.11.2019 по 10.12.2019 у відомості позначені як «нарахування процентів», відомість також не містить жодного запису про те, що строк кредитування продовжено та до якої дати.

Такий документ позбавляє суд можливості перевірити правильність та правомірність заявлених до стягнення сум і встановити з нього, що пролонгація дійсно відбулася.

Згідно з пунктом 2.3.1 договору для продовження строку позичальник мав сплатити не лише комісію за продовження, а й проценти за період, на який здійснюється продовження, але не більше суми фактично нарахованих процентів на дату пролонгації. Відомість не містить записів про сплату процентів ні 15.10.2019, ні 30.10.2019. Отже, навіть за даними самого первісного кредитора умови пролонгації, визначені договором, виконано не було.

Оцінивши подані докази, суд доходить висновку, що позивач не довів продовження строку кредитування. Строк кредитування за договором закінчився 16.10.2019.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Після цього кредитор може вимагати лише виконання грошового зобов`язання та відповідальності за прострочення за ст. 625 ЦК України (3% річних та інфляційні втрати, або інший розмір процентів, встановлений договором). Регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України та охоронна норма частини другої статті 625 ЦК України не можуть застосовуватися одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, провадження № 12-46гс19).

Пункт 2.2.3 кредитного договору передбачає нарахування після терміну повернення кредиту саме «процентів за користування кредитом» за тією ж базовою ставкою, тобто плати за правомірне користування кредитом. Як проценти за порушення грошового зобов`язання в розумінні частини другої статті 625 ЦК України сторони цю умову не визначали. Відповідно до пункту 128 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 у разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Після закінчення строку кредитування відносини сторін перейшли в стан прострочення боржника (стаття 612 ЦК України). Подальше утримання позичальником кредитних коштів не є правомірним користуванням кредитом, за яке нараховуються проценти відповідно до статей 1048, 1054 ЦК України. Вимог про стягнення процентів річних та інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України позивач не заявляв, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України).

Отже, правомірними є лише проценти, нараховані в межах строку кредитування з 02.10.2019 по 16.10.2019 включно: 15 днів ? 300,00 грн = 4 500,00 грн, що відповідає графіку розрахунків і визнано відповідачем.

Проценти за період з 17.10.2019 по 14.01.2020 в сумі 27 000,00 грн (90 днів ? 300,00 грн) нараховано після закінчення строку кредитування без правових підстав.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення процентів підлягають частковому задоволенню в сумі 4 500,00 грн, у задоволенні вимоги про стягнення процентів у сумі 27 000,00 грн слід відмовити.

Щодо заборгованості за пенею в сумі 5 000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Згідно з п. 4.1 кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів чи інших платежів позичальник зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 2,00 % від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, але не більше 50 % від загальної суми одержаного кредиту. Пеню нараховують починаючи з дня, наступного за днем спливу терміну, вказаного в п. 1.4 договору, з урахуванням угод про продовження строку користування кредитом. Пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості або до дня досягнення максимально можливого розміру.

Відповідач заявила про застосування позовної давності до вимоги про стягнення пені.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Позовна давність за вимогою про стягнення пені обчислюється окремо за кожен день, за який нараховується пеня. Право на позов про стягнення пені за кожен день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права на стягнення пені за цей день (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12. Відповідно до нього під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року, і саме з цим моментом пов`язується початок продовження позовної давності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20). Карантин відмінено з 30 червня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного стану строки, визначені статтями 257-259 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-IX, який набрав чинності 30 січня 2024 року, пункт 19 викладено в новій редакції, за якою у період дії воєнного стану перебіг позовної давності зупиняється на строк дії такого стану.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24, якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то її спочатку було продовжено: до 30 червня 2023 року на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року на строк дії воєнного стану. З 30 січня 2024 року її перебіг зупинився на строк дії воєнного стану.

Законом України № 4434-IX перебіг позовної давності поновлено з 04 вересня 2025 року.

З урахуванням викладеного позовна давність за вимогою про стягнення пені за кожен день спливала в період з дня, наступного за днем, за який нараховано пеню, по 01 квітня 2020 року включно. Невикористаний станом на 02 квітня 2020 року залишок річного строку продовжив перебіг з 04 вересня 2025 року.

Отже, пеня нарахована починаючи з 16.11.2019 року по 29.11.2019 року перебуває поза межами спеціальної позовної давності в один рік (з 30.11.2019 по 02.04.2020 року 4 місці 4 дні; з 04.09.2025 по 30.04.2026 року - 7 місяців 27 днів). Оскільки, до суду позивач звернувся з позовом 30.04.2026, тому стягненню підлягає пеня за період з 30.11.2019 по 10.12.2019 у розмірі 2200,00 грн, а решта 2800,00 грн за період з 16.11.2019 по 29.11.2019 року включно не підлягає задоволенню через сплив позовної давності про яку сторона відповідача заявляє, що є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

З урахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 4697309 від 01.10.2019 в сумі 17 900,00 грн., а саме: тіло кредиту в сумі 10 000,00 грн, проценти за користування кредитом в розмірі 4 500,00 грн, комісія за надання кредиту в сумі 1 200,00 грн, пеня в розмірі 2200,00 грн. У задоволенні решти вимог на суму 29 800,00 грн, з яких 27000,00 грн проценти та 2800,00 грн пеня, слід відмовити.

Судові витрати.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини другої статті 141 ЦПК України).

Позов задоволено частково, на суму 17 900,00 грн із заявлених 47 700,00 грн, що становить 37,53 % ціни позову. У задоволенні позову відмовлено на суму 29 800,00 грн, що становить 62,47 %.

Судові витрати позивача.

Згідно з платіжною інструкцією №26230 від 23.04.2026 позивач сплатив при поданні позовної заяви судовий збір у сумі 2 662,40 грн. Пропорційно розміру задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 999,20 грн.

Представник позивача просить також стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

01.07.2025 між ТОВ «ФК "Кредит-Капітал"» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката, керуючого партнера Усенка Михайла Ігоровича укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107. Відповідно до умов договору адвокатське об`єднання зобов`язалося здійснювати комплексний супровід судових справ щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами строком на три роки. Вартість правничої допомоги за однією кредитною справою становить 8 000,00 грн.

Відповідно до акта наданих послуг № Д/21986 від 14.04.2026 та детального опису наданих послуг до нього у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4697309 від 01.10.2019 надано такі послуги: усна консультація клієнта (0,5 год), ознайомлення з матеріалами кредитної справи (2 год), погодження правової позиції (0,5 год), складення позовної заяви (3,5 год), подання позовної заяви до суду. Усього 6,5 год на загальну суму 8 000,00 грн.

Пропорційно до розміру задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3002,40 грн.

Судові витрати відповідача.

Згідно з частиною першою статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

На виконання зазначеної норми відповідач повідомляє, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи, становить витрати на професійну правничу допомогу - 8500,00 гривень.

Між ОСОБА_1 та адвокатом Беркутою Владиславом Леонідовичем укладено Договір про надання правової допомоги № б/н від 10.07.2026 року. Згідно з Додатком № 1 до Договору сторони погодили вартість правничої допомоги у фіксованому розмірі 8500,00 гривень. Факт надання та прийняття послуг підтверджується актом приймання-передачі наданої правової допомоги від 08.09.2026 року.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, витрати відповідача на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з позивача пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні якої відмовлено.

З урахуванням наведеного, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5309,95 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з? ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів, 79029) заборгованість за договором про споживчий кредит №4697309 від 01.10.2019 в сумі 17 900 (сімнадцять тисяч дев`ятсот) грн 00 коп., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 10 000 грн 00 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом 4 500 грн 00 коп., заборгованість за комісією за надання кредиту 1 200 грн 00 коп. заборгованість за пенею 2200,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів, 79029) суму сплаченого при подачі позову судового збору у розмірі 999,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3002,40 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів, 79029) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 витрати на правничу допомогу в сумі 5309,95 грн.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Кредит-Капітал"» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів, 79029);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Дата складення повного судового рішення 06 жовтня 2026 року.

Суддя Ямпільського районного суду

Сумської області:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? І.М. Деркач