Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №203/7024/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/7024/26

Провадження № 3/0203/1066/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Центрального районного суду міста Дніпра Качаленко Г.В., розглянув матеріали справи, що надійшли з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

10.06.2026 року о 03:50 годині водій ОСОБА_1 в м. Дніпро на площі Старомостовій, 5 керував транспортним засобом автомобілем марки «Toyota Yaris» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння за згодою водія проводився із застосуванням газоаналізатора «Drager» ARNK 0488. Результат огляду 0,40 проміле (номер тесту 3589), чим порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху, скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Скористався правничою допомогою, залучив захисника.

Захисник повідомив, що позиція узгоджена, розгляд справи можливий без участі особи, яка притягається до відповідальності.

Захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, — адвокатом Биваліним О.В. до суду подано клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в якому він наголошує на грубому порушенні працівниками поліції вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Інструкція), а також встановленої законом процедури проведення огляду за ст. 266 КУпАП. Зокрема, захисник зазначає, що перед проходженням огляду за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» контрольний забір повітря фактично не проводився, сам прилад тривалий час не включався, а під час підготовки до тестування працівники поліції самостійно вставили мундштук до приладу, торкаючись його своїми руками. Крім того, захисник звертає увагу на порушенні порядку проведення самої процедури продуття, яка здійснювалася неодноразово протягом однієї хвилини з використанням одного й того ж мундштука без його обов`язкової заміни після кожної невдалої спроби, всупереч вимогам п. 3.3 Інструкції (Автоматичне вимірювання). Сторона захисту зазначає, що після отримання результату 0,40 проміле інспектор патрульної поліції не з`ясував думку водія щодо згоди з результатами огляду та не роз`яснив його право на проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я. Натомість правоохоронець почав схиляти ОСОБА_1 до визнання стану сп`яніння. При цьому направлення на огляд до медичного закладу водію фактично не вручалося, і будь-які докази цього в матеріалах справи відсутні. З огляду на долучений до матеріалів справи відеозапис, у водія ОСОБА_1 повністю відсутні зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння — його поведінка є спокійною та послідовною, а вираз обличчя та охайний зовнішній вигляд не свідчать про нетверезий стан. Водночас на відео зафіксовано чітку незгоду водія з результатами огляду на місці та його ініціювання щодо проходження повторного огляду в закладі охорони здоров`я, чого працівники поліції не забезпечили, що прямо суперечить імперативним вимогам ч. 3 ст. 266 КУпАП.

Окремо, захисник посилається на те, що ОСОБА_1 переживав через те, що події відбуваються в комендантську годину, відтак, поліцейські можуть затримати транспортний засіб.

Дослідив матеріали справи, суддя доходить наступного висновку.

Відповідно до п. 2.9.а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналізуючи викладене, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №688779 від 10.06.2026, що є самостійним доказом у справі, зауважень до якого не внесено; рапортом інспектора УПП в Дніпропетровській області від 10.06.2026 року, Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; результатами тесту спеціального технічного приладу «Alkotest Drager 6820», ARNK-0488 тест №3589, матеріалами відеозапису, який є додатком до протоколу серії ЕПР1 №688779 від 10.06.2026, згідно з яким 10.06.2026 року о 03:56 год. водія ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції та у зв`язку з виявленням у нього ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, що фіксує інспектор при спілкуванні з водієм 03:57), йому запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу – газоаналізатора «Drager» або в медичному закладі (03:58-03:59), від проходження якого водій неодноразово відмовляється, питає, навіщо йому огляд; тоді як присутня в салоні транспортного засобу пасажирка спочатку пересідає за кермо автомобіля, а потім пропонує працівникам поліції вирішити питання та попереджена поліцейськими про відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди. Надалі, 3 04:05-04:06 год. водій ОСОБА_1 проходить огляд за допомогою газоаналізатора «Drager», за результатами якого зафіксовано показник алкоголю 0,40 % проміле. Водій відкриває трубочку Драгеру сам (04:05), інспектор вмикає прилад в режим тестування, після чого водій на відстані від приладу здійснює видих, після чого поліцейський роз`яснює, що видих має бути безперервний в середньому темпі, як надування кульки; водій знов переривчасто видихає, попереджається, що це буде розцінено як відмова, знов здійснює видих, після якого фіксується результат. О 04:30 год., водія ознайомлено зі змістом складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, роз`яснено дату, час і місце розгляду справи та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами, при цьому ОСОБА_1 особисто поставив свій підпис у протоколі про адміністративне правопорушення, в акті огляду, будь-яких зауважень щодо порядку його складання чи змісту не висловлює.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи докази в їх сукупності, з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена в повному обсязі, та його дії правильно кваліфіковано.

Відповідно до пунктів 1, 3 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Згідно ч. 4 ст. 8 Закону України «Про національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Статтею 24 вказаного Закону встановлено додаткові повноваження поліції, зокрема забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Практика Європейського Суду з прав людини стала в питанні підвищених вимог до особи, яка керує джерелом підвищеної небезпеки. Так, будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Твердження сторони захисту про необґрунтованість ознак алкогольного сп`яніння, повне його заперечення вживання алкоголю, не спростовують вини ОСОБА_1 , оскільки виявлення таких ознак є повноваженнями поліцейського за його внутрішнім переконанням та слугують підставою для вимоги до водія пройти огляд на стан сп`яніння, задля спростування або доведення перебування водія у стані сп`яніння. Норми чинного КУпАП та відповідної Інструкції щодо проведення огляду водіїв на стан сп`яніння, не вимагають проведення окремого огляду для виявлення ознак та не наділяють правом оскаржувати виявлені поліцейським ознаки, окрім проходження відповідного огляду. Водієм в свою черго виконано пропозицію поліцейського та пройдено огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння, результат, якого позитивний.

На відеозаписі 03:58, 03:59 поліцейські двічі роз`яснюють можливість пройти огляд на місці шляхом продуття приладу Драгер або в лікарні.

Після оголошення результату огляду 0,40 проміле, водій жодних зауважень не висловлює, самостійно, добровільно підписує акт огляду та чек Драгеру (а.с.2,3).

Аналогічно, без жодних зауважень та пояснень ОСОБА_1 підписує протокол про адміністративне правопорушення, після того, як поліцейська зачитає повністю фабулу правопорушення з встановленими результатами огляду. Від дачі пояснень водій категорично відмовляється (04:32). Екземпляри документів отримує.

Крім того, огляд водія відбувається протягом 1 хвилини, саме він здійснює видих таким чином, щоб прилад не зафіксував результат і лише після попереджень інспектора, повноцінно проходить огляд. Отже, підстав для заміни мундштука Драгеру при кожній спробі одного водія пройти огляд протягом хвилини суд не вбачає.

На підставі вище викладеного суд не вбачає ознак незгоди водія з результатами огляду на стан сп`яніння на місці, відразу, при пропозиції пройти огляд його повідомляють двічі про можливість огляду на місці та в лікарні, відтак не встановлено і порушень порядку проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відповідно до ст.266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року.

Згідно пункту 7 Розділу ІІ Інструкції щодо встановлення стану сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Таким чином, допустимий рівень алкоголю в крові водія, визначений національним законодавством України та не може перевищувати 0,2 проміле алкоголю.

Технічними характеристиками приладу «Drager Аlcotest 6820», передбачено такі ключові параметри, що враховують умови експлуатації: Дискретність результатів 0,01 ‰; Діапазон вимірювання: масова концентрація алкоголю у видихуваному повітрі від 0 до 2,5 мг/л (відношення маси етанолу у видихуваному повітрі до об`єму цього повітря, зведеного до температури 34°C та тиску1013 гПа); масова концентрація алкоголю в крові від 0 до 5 ‰ (відношення маси етанолу в крові до об`єму крові за температури 20°C); Висока точність вимірювань. Границі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка (Д): ± 0,02 мг/л у діапазоні від 0 до 0,2 мг/л, відносна похибка (д): ± 10 % у діапазоні понад 0,2 мг/л; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка (Д): ± 0,04 ‰ у діапазоні від 0 до 0,4 ‰; відносна похибка (д): ± 10 % у діапазоні понад 0,4 ‰.

Відтак, навіть з урахуванням абсолютної допустимої похибки, показник 0,40 проміле може зменшитися до 0,36 проміле, що перевищує допустиму норму 0,2 проміле, визначену чинним законодавством.

Отже, враховуючи результат огляду 0,40 проміле, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Із зазначеним результатом він погодився. Будь-яких зауважень чи заперечень щодо процедури проведення або результату огляду ОСОБА_1 не висловлював, така позиція виникла вже під час судового розгляду.

При застосуванні адміністративного стягнення суд виходить із змісту статті 33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що буде достатньою мірою відповідальності для досягнення мети адміністративного стягнення, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, такі іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 130, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 665 гривень 60 коп.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом 10 (десяти) днів з моменту її винесення.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, в разі оскарження - протягом трьох місяців з дня розгляду скарги.

Суддя Г.В. Качаленко