Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №202/2089/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/2089/26

Провадження № 2-др/202/68/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді – Бєсєди Г.В.

за участю секретаря – Гриб А.О.

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – Хитрової Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду міста Дніпра цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Індустріального районного суду міста Дніпра перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра від 17 вересня 2026 року позов ОСОБА_2 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів задоволено. Зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» припинити нарахування ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за картковими рахунками № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , які відкриті та обслуговуються на підставі договору SAMDNWPC00036513381 від 07.08.2017 року, в акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ - 14360570) щомісячних платежів, пені, відсотків за користування кредитним лімітом, що утворився в результаті списання коштів внаслідок проведення операції (транзакції) 28.12.2025; скасувати нараховану заборгованість, в сумі 147 918,66 грн. за картковим рахунком № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , які відкриті та обслуговуються на підставі договору SAMDNWFC00036513381 від 07.08.2017, в акціонерному товаристві комерційний банк "Приватбанк", скасувати пеню, відсотки та інші невиконані періодичні зобов`язання, які нараховані на заборгованість в сумі 147 918, 66 грн. Стягнуто з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь держави судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 3 328 грн.

Представник ОСОБА_2 – адвокат Євдокимова Ю.В. звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн та судового збору в сумі 665, 60 грн.

В судовому засіданні заяву підтримав та просив задовольнити.

Представник акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заперечував щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн та судового збору в сумі 665, 60 грн. Надали письмові заперечення в яких зазначали, що в договорі відсутня конкретизація предмету спору, відповідач та номер справи, а також є суперечливі умови щодо винагороди. Зазначали, що позивачем не надано доказів на підтвердження понесення нею заявленої суми понесених витрат на правничу допомогу. Також наголошували, що заявлені вимоги неспівмірні із складністю справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказаний позивачем розмір витрат є об`єктивно завищеним, необґрунтованим та недоведеним.

Також зазначав, що покладення на відповідача витрат зі сплати судового збору за процесуальні дії позивача, у задоволенні яких судом було відмовлено як у безпідставних, суперечить принципам розумності, справедливості та нормам ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України. Враховуючи зазначене, вбачається, що відсутні підстави для стягнення з АТ КБ «Приватбанк» витрат правничої допомоги та судового збору на користь позивача в повному обсязі.

Згідно з вимогами ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Судом у справі не було вирішено питання щодо стягнення судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас згідно з частиною четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав копії наступних документів: договір про надання правничої допомоги від 03.02.2026; акт про прийняття-передачі наданих послуг від 18.09.2026, квитанція до прибуткового касового ордера № 53 від 18.09.2026, за яким вартість виконаних робіт адвокатом склала 20 000 грн.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

Одночасно такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

З огляду на наведені вище принципи розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи ціну позову та поведінку сторін під час розгляду справи, час, який представник позивача брав участь у судових засіданнях, приймаючи до уваги складність справи, суд вважає, що відшкодування позивачем понесених відповідачем витрат на правову допомогу у сумі 10 000 грн. відповідає вищевказаним критеріям розумності, співмірності.

Згідно з матеріалами справи та заявою позивача, сума судового збору в розмірі 665,60 грн була сплачена позивачем за подання заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 16.03.2026 у задоволенні заяви про забезпечення позову представника позивача ОСОБА_2 – адвоката Євдокимової Ю.В. у справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів відмовлено.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір за заяву про забезпечення позову в сумі 665,60 грн покладається на позивача.

Керуючись ст. 141 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Бєсєда