Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №208/15049/25 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/15049/25

провадження № 2/208/1334/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді - Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Якимчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 208/15049/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Малькевич Н.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» подала до Заводського районного суду міста Кам`янського позовну заяву до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначає, що з відповідачем по справі позивач перебував в трудових відносинах з 11.09.2006 року, працюючи з 01.11.2017 року учнем машиніста гірничих виїмкових машин підземним з повним робочим днем в шахті.

19.12.2024 року позивача було звільнено за ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням. 17 грудня 2017 року, виконуючи свої трудові обов`язки з позивачем стався нещасний випадок при наступних обставинах: начальнику дільниці № 4 ОСОБА_2 , машиністу гірничих виїмкових машин ОСОБА_3 та позивачу був виданий наряд на виїмку вугілля комбайном МВ-410, обслуговування механізованого комплексу ДМ у 4 північний «біс». Виконуючи перетяжку секції механізованого комплексу ДМ № 110 між секціями № НОМЕР_1 та 109 межсекційного простору (відстань між секціями 0,2 м.) випав фрагмент породи розміром 0,5 х 0,4 х 0,2 м та вдарив ОСОБА_1 по правій кісті, яка знаходилася на рейці № 4 БСП. Основною причиною нещасного випадку є незадовільний стан виробничих об`єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, територій: наявність у місці перетяжки секцій ДМ у 4 північний «біс» лаві блоку 10 між секціями ДМ № 110 та 109 незакріпленого між секційного простору.

В результаті падіння породи на праву руку позивача, йому була проведена неповна травматична ампутація IV пальця правої кісті на рівні дистального м/ф суглобу. За даним нещасним випадком ПАТ «ШУ «Покровське» було складено акти про нещасний випадок на виробництві (Н-1) та про розслідування нещасного випадку (Н-5), які затверджені 12.01.2018 01.02.2018 позивачу було встановлено 10% втрати працездатності без визначення групи інвалідності з 01.02.2018 року безстроково.

Позивач зазначає, що у зв`язку отриманою травмою порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача: зважаючи, що ампутували палець на правій руці, позивач довгий час був позбавлений можливості самостійно обслуговувати себе, управляти транспортним засобом, терпіти біль. Сторонні постійно звертають увагу на руку позивача з відсутнім пальцем, що приводить його до внутрішнього дискомфорту. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію.

При визначені розміру моральної шкоди позивач виходить з розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 01 січня 2025 року- 8000 гривень та оцінює глибину, характер та тривалість душевних страждань та нервових переживань, істотності недоотриманих благ, втрату 10% професійної керуючись принципом розумності, виваженості та справедливості ступінь моральної шкоди оцінює в 10 місячних розмірів мінімальної заробітної плати: 8000 *10 = 80000 гривень.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди 80000 грн.

Згідно до ч.2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з відомлстями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань - Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське», код ЄДРПОУ 13498562, юридична адреса реєстрації: Донецька область, місто Покровськ, площа Шибенкова, 1 А.

Ухвалою суду від 28.11.2025 року відкрито провадження у справі № 208/15049/26 за правилами спрощеного провадження та призначено судове засідання.

15 грудня 2025 року представник відповідача ПАТ «ШУ «Покровське» через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відзиві зазначено, що комісією з розслідування нещасного випадку встановлено вину позивача в отриманні травми, що зазначено у пункті 6 пункту 10 акта, оскільки під час виконання наряду він проявив особисту необережність та не привів своє робоче місце у безпечний стан. Поряд із позивачем винними у нещасному випадку комісією також визнано інших працівників його зміни.

Відповідач зазначив, що під час прийняття на роботу позивачу було роз`яснено його права та обов`язки, а також під розписку повідомлено про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Позивач пройшов усі необхідні інструктажі, у тому числі з правил техніки безпеки, перед зміною був забезпечений засобами індивідуального захисту.

На думку відповідача, позивач усвідомлював, що необережне поводження з обладнанням для видобутку вугілля може призвести до його травмування та є небезпечним, а тому мав виконувати роботу відповідно до затверджених регламентів ремонту та обслуговування обладнання або взагалі відмовитися від виконання роботи, якщо це створювало небезпеку його життю та здоров`ю.

У зв`язку з цим відповідач просив застосувати до спірних правовідносин частину другу статті 1193 Цивільного кодексу України, оскільки, на його думку, шкоду здоров`ю позивача спричинено внаслідок його грубої необережності.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем не доведено неправомірність поведінки відповідача, внаслідок якої могла бути спричинена моральна шкода, а також наявність вини відповідача у виникненні травми. Зазначив, що висновок МСЕК про відсоток втрати професійної працездатності не є підтвердженням факту спричинення моральної шкоди. Позивачем не надано висновків лікувально-профілактичного закладу, лікарсько-консультаційної чи медико-соціальної експертної комісії, експертної команди або консультаційних висновків спеціаліста щодо наявності у нього стану депресії чи інших негативних проявів психологічного стану, які виникли б унаслідок професійного захворювання.

Також відповідач зазначив, що матеріали справи не містять розрахункових документів, касових чеків, квитанцій чи інших документів, які б свідчили про понесені позивачем витрати, пов`язані з відновленням психологічного стану здоров`я.

Відповідач вважає розмір заявленої моральної шкоди у сумі 80000 грн при 10 % втрати професійної працездатності безпідставним та завищеним. При визначенні розміру відшкодування просив врахувати вкрай тяжкий фінансовий стан відповідача та його внесок в обороноздатність держави. Зазначив, що підприємство відповідача наразі повністю зруйноване та знаходиться в епіцентрі бойових дій у місті Покровську Донецької області, господарська діяльність підприємства не ведеться, більшість працівників пішли на фронт, а транспорт було направлено на потреби Збройних Сил України. На думку відповідача, зазначені обставини є загальновідомими та не потребують доказування.

26 лютого 2026 року від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі.

13 квітня 2026 року від відповідача надійшло клопотання про витребування оригіналу довідки МСЕК від 01 лютого 2018 року.

Ухвалою суду від 10 червня 2026 року клопотання представника відповідача про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у ОСОБА_1 належним чином засвідчену копію довідки МСЕК, належним чином засвідчену копію трудової книжки з усіма її сторінками та належним чином засвідчену копію індивідуальної програми реабілітації інваліда. В іншій частині заявлених вимог відмовлено.

06 липня 2026 року на виконання ухвали суду про витребування доказів позивачем подано заяву про долучення доказів, з якої вбачається, що позивачем надано нотаріально засвідчену копію трудової книжки серії НОМЕР_2 та нотаріально засвідчену копію висновку МСЕК серії АБ № 0048285. Щодо індивідуальної програми реабілітації інваліда зазначено, що надати такий доказ не вбачається можливим, оскільки позивач не є інвалідом.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином.

Позивач подав заяву від 05 січня 2026 року про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судову повістку отримав в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд» 12.09.2026 року о 05.29 годині, що підтверджується довідкою. Заяв та клопотань не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

З акта проведення розслідування нещасного випадку що стався 17.12.2017 року 17:10 хв. за формою Н-5 вбачається що комісія провела у період з 18.12.2017 року по 11.01.2018 року розслідування нещасного випадку що стався у четвертій північний «біс» лаві блоку 4 дільниця № 4 ПАТ «Шахтоуправління Покровське». Висновок комісії п. 6 комісія з розслідування нещасного висновку оглянула місце нещасного випадку ознайомилась з пояснювальними записками осіб які мають відношення до даного нещасного випадку ознайомилась з нормативно-технічною та організаційно-розпорядчої документацію ознайомились з медичним висновком про характер травми дійшла висновку що відповідно до пункту 15 п.п. 2 «Порядку ведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 30.11.2011 року даний нещасний випадок пов`язаний з виробництвом, підлягає обліку на підприємстві та по ньому необхідно скласти Акт про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом за формою Н-1.

Комісія дійшла висновку що особами що допустили порушення нормативних актів з питань охорони праці на виконання яких призвело до даного нещасного випадку є:

ОСОБА_1 машиніст гірничих виїмкових машин дільниці № 4 ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» не приведення свого робочого місця у безпечний стан, порушення пункту 1 глави 5 розділу IV НПАОП 10.0-1.01-10 «Правила безпеки у вугільних шахтах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2010 року під № 398/17693, пункту 1.11 «Інструкції з охорони праці з безпечного виконання робіт і поведінки в шахті машиніста гірничих виїмкових машин, пункту 29 Колективного договору підприємства на 2017–2019 роки, зареєстрованого у Покровській міській раді за № 43 від 04 квітня 2017 року.

ОСОБА_3 машиніст гірничих виїмкових машин дільниці № 4 ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» не приведення свого робочого місця у безпечний стан, порушення пункту 1 глави 5 розділу IV НПАОП 10.0-1.01-10 «Правила безпеки у вугільних шахтах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2010 року під № 398/17693, пункту 1.11 «Інструкції з охорони праці з безпечного виконання робіт і поведінки в шахті машиніста гірничих виїмкових машин, пункту 29 Колективного договору підприємства на 2017–2019 роки, зареєстрованого у Покровській міській раді за № 43 від 04 квітня 2017 року.

ОСОБА_2 начальник дільниці № 4 ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» відсутність належного контролю за безпечним виконанням робіт 17 грудня 2017 року у першу зміну на дільниці № 4, порушення пункту 16 глави 5 розділу IV НПАОП 10.0-1.01-10 «Правила безпеки у вугільних шахтах», пункту 4.10 посадової інструкції начальника дільниці з видобутку вугілля, пункту 2.11 Колективного договору підприємства на 2017-2019 роки.

ОСОБА_4 , гірничий майстер дільниці № 4 ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» відсутність належного контролю за безпечним виконанням робіт 17 грудня 2017 року у першу зміну на дільниці № 4, порушення пункту 16 глави 5 розділу IV НПАОП 10.0-1.01-10 «Правила безпеки у вугільних шахтах», пункту 4.10 посадової інструкції начальника дільниці з видобутку вугілля, пункту 2.11 Колективного договору підприємства на 2017-2019 роки.

Згідно з актом № 1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1, 17 грудня 2017 року о 17 годині 10 хвилин на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», дільниця № 4, північна «біс» лава блоку 10, стався нещасний випадок із ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 6 зазначеного акта, 17 грудня 2017 року о 06 годині 00 хвилин учень машиніста гірничих виїмкових машин дільниці № 4 ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» ОСОБА_1 прибув на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» для роботи у першу зміну відповідно до графіка виходів робітників дільниці № 4 на грудень 2017 року.

В нарядній дільниці № НОМЕР_3 начальник дільниці № 4 ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» ОСОБА_2 видав наряд працівникам дільниці № 4, у тому числі машиністу гірничих виїмкових машин ОСОБА_3 , його наставнику та учню машиніста гірничих виїмкових машин ОСОБА_1 на виїмку вугілля комбайном МВ-410 та обслуговування механізованого комплексу ДМ № 4 на північній «біс» лаві блоку 10. Наряд було видано під особистий підпис виконавців робіт у книзі нарядів дільниці № 4 та у наряд-путівці на введення робіт гірничого майстра дільниці № 4 ОСОБА_4 . Наряд було видано з попереднім проведенням виконавцям робіт інструктажу щодо ознак, які передують раптовим викидам вугілля, породи та газу. Нагляд за безпечним виконанням робіт у першу зміну на дільниці № 4 був покладений на начальника дільниці № 4 Кисельова В.О. та гірничого майстра дільниці № 4 Чеботенка І.В.

Після отримання наряду о 07 годині 10 хвилин працівники дільниці № 4 спустилися в шахту та направилися до місця виконання робіт - північна «біс» лава блоку 10, куди прибули о 07 годині 50 хвилин. О 17 годині 00 хвилин ОСОБА_3 виконував виїмку вугілля комбайном МВ-410, а ОСОБА_1 у цей час знаходився в районі секції механізованого комплексу ДМ № 110 та виконував перетяжку секцій ДМ і задвижку конвеєра лави SZK-228/800. О 17 годині 10 хвилин під час перетяжки секції механізованого комплексу ДМ № 210 між секціями № 110 та № НОМЕР_4 із міжсекційного простору, відстань між секціями якого становила 0,2 м, випав фрагмент породи розміром 0,5 ? 0,4 ? 0,2 м та вдарив ОСОБА_1 по правій кисті, яка знаходилася на рейці БСП. ОСОБА_1 повідомив про нещасний випадок помічника начальника дільниці № 4 Чуракова, який знаходився на нижньому сполученні «Північна» біс лави блоку 10. Після надання допомоги ОСОБА_3 супроводив ОСОБА_1 до підземного медичного пункту. Після надання першої медичної допомоги ОСОБА_1 був супроводжений на поверхню шахти, після чого транспортований до травматологічного відділення Мирноградської центральної міської лікарні.

Згідно із зазначеним актом (п. 7) причинами нещасного випадку визначено:

Основна причина - технічна:

1.незадовільний технічний стан виробничих об`єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, територій - наявність у місці перетяжки секції ДМ «Північна» біс лави блоку 10 між секціями НОМЕР_5 та № 209 незакріпленого міжсекційного простору шириною 0,2 м;

Супутня причина організаційна:

2.невиконання вимог інструкції з охорони праці, а саме неприведення виконавцями робіт свого робочого місця у безпечний стан

3.невиконання посадових обов`язків, відсутність належного контролю за безпечним виконанням робіт 17 грудня 2017 року у першу зміну на дільниці № 4 ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» з боку ІТП дільниці № 4.

Відповідно до пункту 9 акта, згідно з діагнозом за листком непрацездатності у ОСОБА_1 встановлено неповну травматичну ампутацію четвертого пальця правої кисті на рівні дистального міжфалангового суглоба.

Пунктом 10 акта особами, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, в акті зазначено:

ОСОБА_1 - неприведення свого робочого місця у безпечний стан, порушення пункту 1 глави 5 розділу IV НПАОП 10.0-1.01-10 «Правила безпеки у вугільних шахтах», пункту 1.11 Інструкції з охорони праці з безпечного виконання робіт і поведінки в шахті машиніста гірничих виїмкових машин, пункту 29 Колективного договору підприємства на 2017 - 2019 роки, зареєстрованого у Покровській міській раді за № 43 від 04 квітня 2017 року.

ОСОБА_3 - неприведення свого робочого місця у безпечний стан, порушення пункту 1 глави 5 розділу IV НПАОП 10.0-1.01-10 «Правила безпеки у вугільних шахтах», пункту 1.11 Інструкції з охорони праці з безпечного виконання робіт і поведінки в шахті машиніста гірничих виїмкових машин, пункту 29 Колективного договору підприємства на 2017–2019 роки, зареєстрованого у Покровській міській раді за № 43 від 04 квітня 2017 року.

ОСОБА_2 - відсутність належного контролю за безпечним виконанням робіт 17 грудня 2017 року у першу зміну на дільниці № 4, порушення пункту 16 глави 5 розділу IV НПАОП 10.0-1.01-10 «Правила безпеки у вугільних шахтах», пункту 4.10 посадової інструкції начальника дільниці з видобутку вугілля, пункту 2.11 Колективного договору підприємства на 2017–2019 роки.

ОСОБА_4 - відсутність належного контролю та забезпечення виконання робіт 17 грудня 2017 року у першу зміну на дільниці № 4, орушення пункту 16 глави 5 розділу IV НПАОП 10.0-1.01-10 «Правила безпеки у вугільних шахтах», пункту 4.10 посадової інструкції начальника дільниці з видобутку вугілля, пункту 2.11 Колективного договору підприємства на 2017 - 2019 роки.

Згідно з нотаріально засвідченою копією довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії АБ № 0048285, виданої ОСОБА_1 , за результатами огляду 01 лютого 2018 року ступінь втрати професійної працездатності визначено у розмірі 10 % з 01 лютого 2018 року безстроково.

Згідно з нотаріально засвідченою копією трудової книжки, виданої на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_6 , вбачається, що 11 вересня 2006 року позивача прийнято учнем гірничого робітника підземного з повним робочим днем у шахті до ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна» № 1.

У період до 19 грудня 2024 року позивач працював на підприємстві відповідача та був звільнений за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.

З висновку про тяжкість виробничих травм № 7246/15 Мирноградської центральної міської лікарні вбачається, що постраждалий ОСОБА_1 поступив до Мирноградської ЦМЛ травмованим від 17.12.2017 року о 20 годині 50 хвилин з діагнозом – неповна травматична ампутація IV пальця правої кисті на рівні дисталічного м/ф суглобу. Алкотест від 17.12.2017 року о 20 годині 30 хвилин – 0,00 проміле

До правовідносин, які виникли між сторонами суд застосовує наступні норми права.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

За ч. 4 ст. 43, ч. 1 ст. 46 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно із ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

За ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

На підставі ст. 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 роз`яснив право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Враховуючи, що відшкодування працівнику моральної шкоди у випадку, передбаченому ст. 237-1 КЗпП України, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок трудового каліцтва, пов`язаного з виробництвом, та моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням безпосередніх трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, то суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Так відповідно до ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров`я тощо.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

При цьому невиконання роботодавцем обов`язку по забезпеченню безпечних умов праці, що спричинило трудове каліцтво позивача з втратою працездатності, є підставою для відшкодування роботодавцем (його правонаступником) заподіяної працівнику моральної шкоди.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15.06.2020 р. по справі № 212/3137/17-ц.

Доводи відповідача що шкода позивачу була завдана з його вини, суд враховує, разом з тим, з матеріалів справи встанволено, що основною причиною трудового каліцтва є технічна, а саме: незадовільний технічний стан виробничих об`єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, територій - наявність у місці перетяжки секції ДМ «Північна» біс лави блоку 10 між секціями ДМ № 210 та № 209 незакріпленого міжсекційного простору шириною 0,2 м. Отже вказані доводи не можуть бути підставною для відмови у задоволенні позову.

Згідно із п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вказує, що спори щодо відшкодування шкоди повинні вирішуватися на підставі законодавства, яке було чинним на момент виникнення в потерпілого права на її відшкодування. Оскільки право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, тому право на відшкодування моральної шкоди виникає в потерпілого з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 20.11.2019 року по справі № 210/3177/17.

Отже, за встановлених судом обставин позивачу безсумнівно було заподіяно моральну шкоду у зв`язку з його травмуванням 17.12.2017 року, оскільки внаслідок трудового каліцтва - неповної травматичної ампутації IV пальця правої кисті на рівні дисталічного м/ф суглобу у ОСОБА_1 змінились умови життя, він змушений був проходити лікування, відчуваючи фізичний біль та дискомфорт через біль.

Суд при цьому відхиляє заперечення представника відповідача в частині доводів про те, що позивач не навів доказів завдання йому моральної шкоди, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі та спростовуються наведеними висновками суду.

З урахуванням викладеного, доводи представника відповідача про те, що позивачем не надано доказів, якими б підтверджувався факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв`язку з втратою працездатності, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки факт трудового каліцтва позивача з втратою працездатності безумовно свідчить про спричинення йому моральної шкоди.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності та справедливості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 210/5258/16-ц зазначено, що суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, суд враховує глибину його фізичних та моральних страждань внаслідок трудового каліцтва, а також суд бере до уваги при обрахунку розміру моральної шкоди ступінь втрати ним працездатності через трудове каліцтво – 10%, тип такого каліцтва, відповідальність підприємства відповідача у не забезпеченні безпечних умов праці позивача, яка лежить на відповідачі, а також провину в тому числі і позивача, що призвело до нещасного випадку на виробництві 17.12.2026 року.

В цій частині суд взяв до уваги той факт, що позивачу через трудове каліцтво 01.02.2018 року було вперше встановлено 10% стійкої втрати професійної працездатності, безстроково.

Також суд врахував ту обставину, що безпосередні дії самого позивача, в тому числі, призвели до підстав виникнення з ним нещасного випадку на виробництві 17.12.2017 року.

Крім того, суд зважає на загальний стаж роботи позивача на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» на момент нещасного випадку, що становить 11 років 4 місяці, внаслідок чого розмір моральної шкоди позивачу внаслідок отриманого ним трудового каліцтва за даним позовом слід визначити в сумі відшкодування, яке дорівнюватиме саме 60000 грн, що відповідатиме завданій моральній шкоді ОСОБА_1 через незворотність негативних наслідків від вказаного трудового каліцтва на його подальшому житті та відповідатиме принципу справедливості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача в рахунок відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, спричиненої трудовим каліцтвом, у розмірі 60000 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Позивач в порядку п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судових витрат, тому судовий збір підлягає стягненню в дохід держави відповідача (розмір визначено з урахуванням дати подачі позову до суду - 968,96 гривень (подана через Електронний суд 1211,20*0,8). Вимоги в цій частині задоволено частково на суму 60000, тобто на 75% від заявленої суми (80000 гривень), тому розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь держави дорівнює 726,72 гривень.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 13, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (код ЄДРПОУ 13498562) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на відшкодування моральної шкоди грошову суму в розмірі 60000 (шістдесят тисяч) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (код ЄДРПОУ 13498562) на користь держави судовий збір в сумі 726 (сімсот двадцять шість) гривень 72 копійок.

В інших частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське», код ЄДРПОУ 13498562, адреса: Донецька обл., м. Покровськ, площа Шибанкова, буд. № 1 А.

Суддя В.Г. Гречана