Суд: Покровський районний суд міста Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №212/1500/26
Суддя: Ведяшкіна Ю. В.
Справа № 212/1500/26
2/212/2827/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровського районного суду міста Кривого Рогу у складі:
суддя - Ведяшкіна Ю.В.
секретар судового засідання – Розинько К.А.
у цивільній справі № 212/1500/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по житлово-комунальним послугам,-
в с т а н о в и в :
05.02.2026 року представник позивача звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за період з 01.07.2023 по 31.12.2025 роки, за послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі 13747,86 грн., 3% річних – 394,10 грн., втрат від інфляцій – 1202,11 грн., всього 15344,07 грн., та витрати по сплаті судового збору в розиірі 3328,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що на підставі договору про надання послуг з управління будинком від 01.04.2019 року ТОВ «Житлокомцентр» визначено управителем будинку за адресою: АДРЕСА_2 , з 01.04.2019 року по теперішній час. Відповідач ОСОБА_1 є одноособовим власником квартири АДРЕСА_3 . В період з 01.07.2023 року по 31.12.2025 рік позивач надав послуги з управління багатоквартирного будинку,але відповідач не проводила своєчасну оплату в повному обсязі, в результаті чого утворилась заборгованість станом на 01.01.2026 рік у розмірі 13747,86 грн.
06.04.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
25.06.2026 року представник позивача подала клопотання про стягнення з відповідача судових витрат за фактично надані послуги з правничої допомоги в сумі 4000,00 грн.
В судове засідання представник позивача не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, на позовних вимогах наполягала, просила їх задовольнити у повному обсязі. Також просила стягнути з відповідача витрат за фактично надані адвокатські послуги.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилась, була повідомлена належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, відзив на позов не подала.
У відповідності до ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.
У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника Позивача на проведення заочного розгляду справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: 2-224, виданий 24.03.2023 року, засвідченої приватним нотаріусом Риковою Т.В. , Третя криворізька державна нотаріальна контора, Криворізький районний нотаріальний округ, Дніпропетровська область (а.с.12).
Згідно договору від 01.04.2019 року про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, укладеного між позивачем та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , ТОВ «Житлокомцентр» визначено управителем будинку (а.с. 13-16).
За надані послуги позивач здійснював нарахування оплати згідно до умов зазначеного договору від 01.04.2019 року, яким покладено обов`язок на останнього надавати послугу з управління багатоквартирним будинком, яка полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько- побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.
Згідно з наданим до суду розрахунком заборгованості, сума боргу відповідача за період з 01.07.2023 по 31.12.2025 роки, за послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 складає 13747,86 грн., 3% річних – 394,10 грн., втрат від інфляцій – 1202,11 грн., всього 15344,07 грн (а.с.8-11).
Відповідно довідки директора ТОВ «Житлокомцентр», за адресою: АДРЕСА_1 рахується заборгованість на 01.01.2026 рік за період липень 2023 р. -грудень 2025 р. у розмірі 15344,07 грн., а саме: послуги з управління багатоквартирним будинком - 13747,86 грн., індекс інфляції - 1202,11 грн, 3% річних – 394,10 грн (а.с.7).
Згідно ст.11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється управителем на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Пунктом 1 ст.12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають в себе витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку, витрати на сплату винагороди управителю та інші витрати.
Вимогами ст. 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до Правил користування приміщеннями жилих будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, наймачі, орендарі та власники житлових або нежитлових приміщень в житловому будинку зобов`язані брати участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.
Відповідно до ст. 66 ЖК України закріплено, плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири.
Статтею 179 ЖК України передбачено, що користування будинками державного і громадського житлового фонду, фонду житлово- будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями.
Суд зауважує, що за ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; а індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, (або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Суд при цьому зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 319, ч. 1 ст. 322 ЦК власність зобов`язує, тому власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач не сплачувала кошти за вказану послугу, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01.07.2023 по 31.12.2025 роки у розмірі 13747,86 грн.
Доказів погашення заборгованості та спростування розрахунку заборгованості до суду відповідачем не надано.
Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Беручи до уваги вищевикладене, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов`язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.
Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 18 березня 2018 року по справі № 210/5796/16-ц.
Таким чином, згідно з розрахунку доданого до позову, з яким погоджується суд, з відповідача підлягають стягненню 3% річних у сумі 394,10 грн., втрати від інфляції – 1202,11 грн.
Що стосується судових витрат, то суд зазначає про наступне.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат позивача на правничу допомогу адвокат надала Договір про надання професійної правової допомоги №8 від 28.01.2026 року; Акт прийому-здачі наданих послуг за договором про надання правничої (правової) допомоги №8 від 28.01.2026 року на загальну суму 4000,00 грн.
Суд, розподіляючи витрати, понесені Позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з Відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.
При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за житлово комунальні послуги; сума заборгованості за якими складає - 15344,07 грн. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.
За таких обставин, враховуючи, що Відповідачем у відповідності до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, не подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, заявлені Позивачем витрати підлягають стягненню з Відповідача.
Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з Відповідача на користь Позивача підлягають стягнення витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328,00 грн.
Керуючись ст.ст.13, 43, 141, 211, 247, 280, 322, 526, 540, 543, 625, 901, 903 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по житлово-комунальним послугам - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 13747,86 грн., 3% річних – 394,10 грн., втрат від інфляцій – 1202,11 грн., всього 15344 (п`ятнадцять тисяч триста сорок чотири) гривні 07 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3328,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4000,00 гривень.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр», код ЄДРПОУ 37665038, юридична адреса: 50014, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Руденка, 2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складений 06.10.2026 року.
Суддя: Ю. В. Ведяшкіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua