Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №761/6818/25 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 761/6818/25

Провадження № 2/201/500/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

01 жовтня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Наумової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Лучковської Я.Д.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 (третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування») про відшкодування шкоди в порядку суброгації,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

16.12.2020р. між ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» та ТОВ «ККНК «ТЕХНОБУД» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 007а21ц. Предметом договору були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Toyota», державний номерний знак « НОМЕР_1 ».

У відповідності до умов договору страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на страхувальника страхове відшкодування.

29.07.2021р. відповідачка ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Skoda», державний номерний знак « НОМЕР_2 » допустила зіткнення з транспортним «Toyota», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». Внаслідок ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

Відповідно до постанови суду, відповідачку визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України адміністративне правопорушення.

З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страховий акт.

На підставі вище зазначеного страхового акту АТ «СК «АРКС» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 19 799,90 грн.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідачки була застрахована ТДВ «Експрес Страхування», то остання відшкодувала АТ «СК «АРКС» страхове відшкодування в розмірі 13 353,28 грн. Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить: 6 446,62 грн.

Предмет позову

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь завдані збитки у розмірі 6 446,62 грн., а також судові витрати.

Заяви учасників процесу по суті справи.

Відповідачка позовні вимоги не визнала. Від представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Козаренко С.В. (діє на підставі ордеру серія АЕ № 1400053 від 08.09.2025р. – а.с. 78), через систему «Електронний суд», 29.09.2026р. надійшли заперечення на позовну заяву (а.с. 73-75), в яких зазначено, що 29.07.2021р., був четвер, ОСОБА_1 , перебуваючи на роботі, під час виконання трудових обов`язків з «Представництвом «Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ», на автомобілі, що належав роботодавцю, «Skoda» державний номерний знак « НОМЕР_3 » допустила зіткнення з транспортним засобом «Toyota» державний номерний знак « НОМЕР_4 ».

Згідно з рішенням Верховного Суду України у справі № 592/7961/18 від 14.01.2025 р., водій, який керує автомобілем у межах трудових обов`язків, не несе особистої відповідальності за шкоду, завдану внаслідок ДТП (ст. 1187 Цивільного кодексу України). Саме роботодавець несе відповідальність за шкоду, завдану ДТП, якщо його працівник був за кермом службового автомобіля.

Той факт що відповідачка перебувала на роботі та в трудових відносинах підтверджується копією трудової книжки, та довідкою від «Представництва «Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ» згідно якою вони визнають факт перебування на момент ДТП у трудових відносинах з Представництвом з 03.07.2020р. до 28.09.2021р.

Отже вимоги про стягнення збитків позивач має пред`являти до «Представництва «Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ» як роботодавця згідно ст. 1172 ЦК України та володільця транспортного засобу.

Просила у задоволенні позовних вимог – відмовити.

Від представника позивача – Бутенко М.О., через систему «Електронний суд», 03.10.2025р. надійшли заперечення (а.с. 94-96), в яких представник зазначила, що сторона відповідача не надає жодних доказів, що саме в момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди виконувала трудові зобов`язання, а саме копію подорожнього листа.

Перевізники, які експлуатують службові легкові автомобілі - власні або орендовані (без водія), зобов`язані при випуску автомобіля з гаража видати водієві оформлений відповідно до вимог даної Інструкції подорожній лист службового легкового автомобіля типової форми N 3. Застосування будь-яких інших форм подорожніх листів для обліку роботи службових легкових автомобілів не допускається.

Представник позивача вважає, що для вирішення спору та встановлення факту виконання трудових зобов`язань відповідачкою на момент вчинення ДТП необхідно залучити «Представництво «Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ» (код ЄДРПОУ 26550057) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог. Адже встановлення вищезазначеного факту буде впливати на подальший розвиток справи та остаточного вирішення відповідальної особи за нанесену шкоду.

Позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі.

Рух справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 18.02.2025р. до Соборного районного суду міста Дніпра передано за підсудністю вищезазначену цивільну справу (а.с. 44-45).

Ухвалою судді Наумової О.С. від 15.04.2025р. відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 53).

06.10.2025р., разом із запереченнями, від представника позивача – Бутенко М.О. надійшло клопотання про залучення третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог «Представництва «Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ».

Відповідно до ч.1 ст. 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

З аналізу змісту поданого клопотання вбачається, що необхідність залучення «Представництва «Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ» позивач обґрунтовує виключно необхідністю перевірки обставин виконання відповідачкою трудових обов`язків на момент ДТП та витребування відповідних доказів.

Проте позивачем не наведено жодних обґрунтувань та доказів того, яким саме чином рішення суду по справі може безпосередньо вплинути на права чи обов`язки зазначеного підприємства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення клопотання про залучення третьої особи, оскільки залучення суб`єктів без наявності матеріально-правового інтересу та впливу на їхні права й обов`язки суперечить завданням цивільного судочинства.

Ухвалою суду від 02.04.2026р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (а.с. 178).

Ухвалою суду від 26.05.2026р. витребувано докази по справі від «Представництва «Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ».

Представник позивача – Бутенко М.О. в позовній заяві просила розгляд справи проводити за відсутності представника позивача (а.с. зворот 3).

Представник відповідачки – адвокат Козаренко С.В. заяві від 01.10.2026р. просила розгляд справи проводити за її відсутності (а.с. 225-226).

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 16.12.2020р. між ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» та ТОВ «ККНК «ТЕХНОБУД» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 007а21ц. Предметом договору були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Toyota», державний номерний знак « НОМЕР_1 » (а.с. 12-23).

Відповідно до п. 27.13 Договору страхування № 007а21ц від 16.12.2020р. при пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в коліторисі збитків, за вирахуванням встановленої Договором франшизи.

ОСОБА_1 , 29.07.2021р. о 07 год. 35 хв. в м. Києві по вул. Андріївська, 19, керуючи транспортним засобом «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_3 , не обрала безпечної швидкості руху, не дотрималася безпечної дистанції, чим порушила вимоги п. 12.1, 13.1 ПДР України, в результаті чого здійснила зіткнення з транспортним засобом – «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_4 , який рухався попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 10.09.2021р. у справі № 758/11617/21, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 27).

ОСОБА_2 29.07.2021р. за фактом ДТП звернулася до ТОВ «ККНК «ТЕХНОБУД» із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу (а.с. 10).

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування та умов Договору страхування № 007а21ц від 16.12.2020р., розмір страхового відшкодування склав 19 799,90 грн., яке АТ «СК «АРКС» було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу згідно заяви страхувальника згідно платіжного доручення № 806274 від 06.08.2021р., що підтверджується копією доручення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 35).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «SKODA», державний номерний знак « НОМЕР_2 » на момент ДТП була застрахована в ТДВ «Експрес Страхування»» згідно з полісом № АР 4494515 (а.с. 36).

Згідно з довідкою «Представництва «Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ» від 29.09.2025 відповідачка ОСОБА_1 працювала в «Представництві «Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ» на посаді спеціаліста по зв`язках з медичною громадськістю з 03.07.2020р. по 28.09.2021р. (а.с. 79). Зазначене також підтверджується копією трудової книжки відповідачки (а.с. 80).

На виконання ухвали суду від 26.05.2026р. «Представництвом «Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ» 22.07.2026р. надано витребувані матеріали, а саме: копію трудового договору, укладеного між представництвом та відповідачкою 03.07.2020р.; копію свідоцтва серії НОМЕР_5 про реєстрацію транспортного засобу марки «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_3 ; копія подорожнього листа автомобіля «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_3 , за липень 2021 року.

З витребуваних ухвалою суду матеріалів вбачається, що транспортний засіб марки «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_3 , належить «Представництву «Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ» та на момент дорожньо-транспортної пригоди 29.07.2021р. відповідачка ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах із зазначеним Представництвом на підставі трудового договору від 03.07.2020р.

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15.

Відповідно до статті 16 ЦК України відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За загальним принципом, відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Предметом позову у цій справі є стягнення з ОСОБА_1 як винуватиці ДТП позивачу, який є страховиком потерпілої особи та виплатило на користь потерпілої особи страхове відшкодування, різниці між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням у розмірі 6 446,62 грн.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).

Позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки (стаття 50 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18, пункт 41).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 (провадження №14-208цс18, пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц (провадження №14-376цс18, пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі №712/8916/17 (провадження №14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі №635/4741/17 (провадження №14-46цс20, пункт 33.2). Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10.постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20(провадження №12-31гс22)).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (зокрема, постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №300/808/19 (провадження №61-11144св22), від 07 грудня 2023 року в справі №363/2300/20 (провадження №61-6922св23), від 13 грудня 2023 року в справі №753/8710/21 (провадження №61-6090св23)).

Чинне процесуальне законодавство не уповноважує суд на власний розсуд визначати (вказувати, заміняти) особу, яка повинна відповідати за позовною вимогою. Обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, є встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову, тоді як визначення відповідачів, предмета та підстав спору є виключним правом позивача. Дії суду щодо зміни статусу учасника справи з третьої особи на відповідача без відповідного клопотання позивача, якому надано виключне право ініціювати залучення до участі у справі співвідповідача, є порушенням принципу диспозитивності та положень ст. 14, 48 ГПК України (постанова Верховного Суду від 17 жовтня 2024 року у справі № 914/2441/15.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

Аналіз змісту глави 82 ЦК України підтверджує, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду".

Виходячи з наведених норм права, шкода, завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі №6-108цс13, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №426/16825/16-ц, та у постановах Верховного Суду: від 23 березня 2020 року у справі №373/1773/18-ц, від 20 листопада 2019 року у справі №501/2298/16-ц, від 05 вересня 2018 року у справі №534/872/16-ц.

Також Верховний Суд у постанові від 14 січня 2025 року у справі № 592/7961/18 зробив висновок, що роботодавець несе відповідальність за шкоду, завдану ДТП, якщо його працівник був за кермом службового автомобіля. Верховний Суд підтвердив, що оскільки водій виконував трудові обов`язки під час ДТП, відповідальність за завдану шкоду покладається на роботодавця як на цивільного відповідача.

Судом встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди відповідачка перебувала у трудових відносинах із «Представництвом «Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ», яке є власником автомобіля «Skoda», державний номерний знак « НОМЕР_2 ».

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації є необґрунтованими та такими, що пред`явлені до неналежного відповідача.

З огляду на те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові, а суд позбавлений процесуальних повноважень на власний розсуд здійснювати заміну неналежного відповідача чи залучати співвідповідача за відсутності відповідного волевиявлення (клопотання) позивача, у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Щодо судового збору.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 (третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування») про відшкодування шкоди в порядку суброгації – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст рішення складений 06 жовтня 2026 року.

Суддя Наумова О.С.