Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 28 вересня 2026 р.
Справа: №175/15137/26
Суддя: Краснокутська Н. С.
Справа № 175/15137/26
Провадження № 3/175/6117/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
"29" вересня 2026 р. с-ще Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Краснокутська Н.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військове звання –солдат, місце служби – ВЧ НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,
за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення серії А0666 № 10, солдат ОСОБА_1 05.06.2026 самовільно залишив військову частину. Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
На розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, жодних заяв стосовно розгляду справи не подавав.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази приходить до такого висновку.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, бланками отримання пояснень, копією військового квитка, витягом з наказу.
Таким чином, встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Суд під час накладання адміністративного стягнення, передбаченого санкцією статті також, повинен переконатися у тому, чи не закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності. Строки притягнення до адміністративної відповідальності закріплено в ст. 38 КУпАП. Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Як вбачається з справи про адміністративне правопорушення, вказане в протоколі про адміністративне правопорушення діяння було вчинено 05.06.2026 року, на час його виявлення воно не було триваючим. Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП відносно ОСОБА_1 був складений 12.08.2026 року, справа про адміністративне правопорушення розподілена судді 17.09.2026 року і в подальшому була призначена до судового розгляду на 18.09.2026 року, 29.09.2026 року.
Отже, суд проаналізувавши справу про адміністративні правопорушення, доходить висновку про те, що строки притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП закінчилися. Тому суд доходить висновку, що особу не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності та її слід звільнити від відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Щодо встановлення вини під час закриття справи по строкам суд зазначає наступне, а саме: Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа № 686/4557/18) підтверджує правову позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення». Отже, суд доходить висновку про те, що у випадку закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності правопорушника вина встановлюється, тому що закінчення строку не є реабілітуючою обставиною.
Керуючись ст.ст. 38, ч. 3 ст. 172-11, ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, які передбачені ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Тамара ЖУРАВЕЛЬ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua