Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №175/213/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/213/26

Провадження № 2/175/46/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року с-ще. Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді – Бойко О.М.

із секретарем судового засідання – Грицай К.С.

за участі:

представника позивача – Морозової О.С.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення моральної та матеріальної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки,–

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення моральної та матеріальної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки.

В позовних вимогах позивач просить суд:

-Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відшкодування майнової шкоди у загальному розмірі 307610,74 гривень, яка складається з: 280610,74 гривень - вартість матеріальної шкоди спричиненої власнику автомобіля «Kia Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті ДТП, поза межами ліміту страхового відшкодування; 14000,00 гривень - вартість послуг транспортно-товарознавчого дослідження відповідно до висновку експерта транспортно-товарознавчого дослідження №167/25 від 24.10.2025 року та відповідно до висновку експерта транспортно-товарознавчого дослідження №192/25 від 06.11.2025 року, автомобіля «Kia Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 13000,00 гривень, як вартість витрат за евакуацію автомобіля «Кia Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_1 з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця перебування автомобіля).

-Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000,00 гривень, а також судові витрати.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що ОСОБА_3 є законним володільцем та користувачем транспортного засобу автомобіля «Кіа Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 виданого 19.11.2021 ТСЦ 1248.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №434666 встановлено, що 15.08.2025 року о 14 годині 50 хвилин, траса М29 179 км. +925 м. водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Кіа Magentis» державний номерний знак НОМЕР_3 , перед початком та зміною напрямку руху ліворуч не переконався в безпечності свого маневру та допустив зіткнення з автомобілем «Кia Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався в попутному напрямку з лівого боку. Вказаними діями ОСОБА_4 порушив вимоги 10.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до постанови Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2025 року по справі №175/15786/25 суд дійшов висновку про доведеність вини правопорушника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Оскільки саме вчинення відповідачем зазначеного адміністративного правопорушення завдало позивачеві майнової та моральної шкоди, тому з метою захисту порушених прав позивачки, подається дана позовна заява саме до відповідача.

Відповідач ознайомившись із позовною заявою, надав до суду відзив в якому позовні вимоги визнає лише частково та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованості та передчасності.

Стверджує, що позивач обґрунтовує на підставі висновку експерта № 167/25 від 24.10.2025 року, що складений на його замовлення, при цьому власну не згоду з розрахунком МТСБУ у позовній заяві не зазначає. Відтак, сторона відповідача вважає таку позицію не обґрунтовано, а тому судом в основу судового рішення має бути покладено саме ремонтну калькуляцію МТСБУ № 129067 від 18.10.2025 року, яка складає 352 501,57 грн.

Фактично, відповідач готовий відшкодувати лише - 32 001, 16 грн. матеріальної шкоди та 4000,00 грн. моральної шкоди, завданої позивачеві.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував позовні вимоги та просить суд задовольнити позовні вимоги лише частково.

В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши наданні докази, суд встановив, що наявні підстави для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

Судом фактично встановлено, що ОСОБА_3 є законним володільцем та користувачем транспортного засобу автомобіля «Кіа Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 виданого 19.11.2021 ТСЦ 1248.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №434666 встановлено, що 15.08.2025 року о 14 годині 50 хвилин, траса М29 179 км. +925 м. водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Кіа Magentis» державний номерний знак НОМЕР_3 , перед початком та зміною напрямку руху ліворуч не переконався в безпечності свого маневру та допустив зіткнення з автомобілем «Кia Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався в попутному напрямку з лівого боку. Вказаними діями ОСОБА_4 порушив вимоги 10.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до постанови Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2025 року по справі №175/15786/25 суд дійшов висновку про доведеність вини правопорушника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Отже, вина відповідача підтверджена і не спростовується матеріалами справи. Порушення вимог правил безпеки дорожнього руху відповідачем знаходяться в прямому причинному зв`язку з наслідками вчиненої ним дорожньо-транспортної пригоди, оскільки транспортний засіб ОСОБА_3 зазнав значних пошкоджень, що спричинили позивачеві матеріальну шкоду та моральні переживання і страждання.

Оскільки саме вчинення відповідачем зазначеного адміністративного правопорушення завдало позивачеві майнової та моральної шкоди, тому з метою захисту порушених прав позивачки, подається дана позовна заява саме до відповідача.

01.09.2025 року та 28.10.2025 року, з метою встановлення вартості завданого матеріального збитку внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_3 звернулась до судового експерта ОСОБА_6 , який провів огляд пошкодженого «Kia Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_1 на предмет встановлення суми відновлювальних робіт, ринкової вартості та матеріального збитку вказаного пошкодженого транспортного засобу.

Судовим експертом при складанні двох висновків відповідача було запрошено прийняти участь в огляді пошкодженого автомобіля «Kia Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом направлення у мобільному додатку «Вайбер» повідомлення на мобільний номер телефону відповідача НОМЕР_4 із запрошенням на огляд, який відбувся 10.09.2025 року о 09:30 годині за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується повідомленням про отримання вказаного повідомлення від ОСОБА_4 04.09.2025 у мобільному додатку «Вайбер» та який відбувся 25.09.2025 року о 10:00 годині за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується повідомленням про отримання вказаного повідомлення від ОСОБА_7 19.09.2025 у мобільному додатку «Вайбер».

Згідно дослідження судового експерта вбачається:

1) відповідно до висновку експерта транспортно-товарознавчого дослідження №167/25 від 24.10.2025 року:

- Вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Kia Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 1344719,86 грн. (один мільйон триста сорок чотири тисячі сімсот дев`ятнадцять гривень 84 копійки);

- Вартість матеріального збитку, завданого з технічної точки зору власнику пошкодженого автомобіля «Kia Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в цінах на дату 15.08.2025 року, складає 797610,74 грн. (сімсот дев`яносто сім тисяч шістсот десять гривень 74 копійки);

2) Відповідно до висновку експерта транспортно-товарознавчого дослідження №192/25 від 06.11.2025 року:

- Ринкова вартість автомобіля «Kia Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_5 , аварійному стані з урахуванням пошкоджень отриманих після дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 17.08.2025 року складає 267000,00 гривень (двісті шістдесят сім тисяч гривень 00 копійок).

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 2, п. 9 Постанови № 6 Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла. При визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що для відшкодування шкоди потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Пункт 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» наголошується: «Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України)».

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства про вирішення спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за її цільовим призначенням).

Стаття 1192 ЦК України передбачає, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За таких обставин позивач будучи законним власником пошкодженого автомобіля має право на відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок неправомірних та протиправних дій з боку відповідача, які полягають в порушенні правил дорожнього руху.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 , на момент скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди була не застрахована власником транспортного засобу в жодній страховій компанії.

18.08.2025 року представник позивача адвокат Гаркавий Микита Сергійович, подав до Моторно-транспортного страхового бюро України повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за участі автомобіля «КIA MAGENTIS», реєстраційний номер НОМЕР_3 та автомобіля «Kia Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

21.08.2025 року на адресу МТСБУ позивачем було подано заяву на виплату страхового відшкодування за шкоду заподіяну майну.

02.12.2025 від МТСБУ позивач отримала страхове відшкодування за результатами ДТП яке відбулось 15.08.2025 року, в сумі 250000,00 грн., що підтверджується випискою про надходження по карті.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати. пов`язані відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень. зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

У той же час, судовим експертом встановлена вартість відновлювального ремонту автомобіля «Kia Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 1344719,86 грн., при цьому вартість матеріальної шкоди завданої власнику пошкодженого автомобіля «Кіа Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в цінах на дату 15.08.2025 року, склав 797 610,74 грн., а позивач отримала виплати від МТСБУ лише 250 000,00 (двісті п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

Тому, виходячи з зазначеного, відповідач повинен виплатити позивачу в якості відшкодування завданої ним матеріальної шкоди суму у розмірі, поза межами ліміту суми страхового відшкодування, яка в загальному розмірі становить 307610,74 гривень, що складається з наступного:

- 280 610,74 гривень - як вартість матеріального збитку спричиненого власнику автомобіля «Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_1 , поза межами ліміту страхового відшкодування, яка розрахована наступним чином: 797 610,74 гривень, тобто вартість матеріального збитку за висновком експерта станом на 15.08.2025 - 267 000,00 гривень тобто ринкова вартість «Kia Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_5 , аварійному стані з урахуванням пошкоджень отриманих після дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 15.08.2025 року, - 250000,00 гривень сума здійсненого страхового відшкодування від МТСБУ, - 280610,74 гривень.

- 6 000,00 гривень, як вартість послуг транспортно-товарознавчого дослідження автомобіля «Kia Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_5 , що підтверджується актом наданих послуг №149 від 28.10.2025 року, виданої суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_6 .

- 8 000,00 гривень, як вартість послуг транспортно-товарознавчого дослідження автомобіля «Kia Sportage», реєстраційний помер НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією про оплату наданих послуг від 06.11.2025 року, виданої суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_6 .

- 13.000,00 гривень, як вартість витрат за евакуацію автомобіля «Кіа Sportage», реєстраційний помер НОМЕР_1 з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця перебування автомобіля.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями. діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Положеннями ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, то шкода. завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Крім того, позивачеві було заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що вона пережила стрес, який супроводжувався нервовим навантаженням. моральним стражданням, станом постійного стресу, переживанням пов`язаним з відсутністю справного транспортного засобу. Автомобіль був невід`ємною частиною повсякденного життя позивача.

Через протиправні дії відповідача щодо пошкодження автомобіля «Kia Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_1 позивач та її родина тривалий час вимушені обходитися без транспортного засобу, що змушувало докладати додаткових зусиль для організації повсякденного життя та роботи.

Отже, відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У відповідності до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як передбачено ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина с підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, де вказано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушений стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах відшкодування моральної шкоди» від 25.05.2001 року № 5 кожна особа оцінює ступень спричиненої моральної шкоди самостійно, виходячи із глибини своїх душевних страждань та самостійно оцінює суму моральної шкоди.

Враховуючи те, що суб`єктом відповідальності згідно ст. ст. 1167, 1168 ЦК України є відповідач, то саме він зобов`язаний відшкодувати позивачеві моральну шкоду виходячи з характеру скоєного правопорушення, глибини душевних страждань, морального навантаження, які спричинені протиправною поведінкою відповідача.

Проте, суд не може погодитись із розміром стягнення у якості моральної шкоди у сумі 50000,00 грн.

Судом, вбачається за доцільне задовольнити вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн., що буде співмірним та достатнім.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов?язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці. зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, заява №38722/02). Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен

забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст.82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК України, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст.43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що позивач в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, могла би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані до неї докази та посилання на докази, прослухавши ствердження сторін по справі, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Щодо судових витрат слід вказати наступне.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами абз.1 п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається що позивачем сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру у відповідності до вимог ЗУ «Про судовий збір» - 3076,11 грн., а тому ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до абз.3 п.п.5 п.1 ст.3 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем сплачено лише 1211,20 грн., хоча з урахуванням вищевказаної норми ставка судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди складає 3028,00 грн.

Тобто, не доплачена сума судового збору складає 3028,00 – 1211,20 = 1816,80 грн.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Дане положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Реалізується право особи на захист у суді шляхом подачі позову до суду, яка підлягає оплаті судовим збором.

У ст. 1, 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір — це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат та справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Рекомендації R (81) 7 Комітету міністрів державам?членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя від 14.05.1981 року та практику Європейського суду з прав людини, які встановлюють, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

За практикою ЄСПЛ, судовий збір не повинен обмежувати право заявників на доступ до правосуддя та має бути «розумним». Разом з тим, на думку ЄСПЛ, судовий збір є таким собі обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.

У рішеннях у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000р. ЕСПЛ зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тобто, враховуючи той факт, що позивачем по справі не було сплачено у повному розмірі судовий збір, а питання розподілу здійснюється під час ухвалення рішення по справі, а також той факт, що не повна сплата судового збору не повинна позбавляти осіб права на доступ до правосуддя.

Судом задоволена частково вимога про відшкодування моральної шкоди у пропорціональному відношенні в розмірі 10 000,00 грн., що є 1/5 від заявленої позовної вимоги, а тому з відповідача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 242,24 грн. (1/5 частка від сплаченого ОСОБА_3 судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди).

Враховуючи, що позивачем ОСОБА_3 не у повній мірі сплачено судовий збір у розмірі 1816,80 грн., а позовні вимоги про стягнення моральної шкоди були задоволенні частково, то суд вважає за необхідне стягнути недоплачену суму судового збору з позивача на користь Держави.

Отже, на підставі вищезазначеного, та керуючись ст.ст. 2, 4, 76, 80, 81, 89, 263, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення моральної та матеріальної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 , відшкодування майнової шкоди у загальному розмірі 307610,74 гривень, яка складається з: 280610,74 гривень - вартість матеріальної шкоди спричиненої власнику автомобіля «Kia Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті ДТП, поза межами ліміту страхового відшкодування; 14000,00 гривень - вартість послуг транспортно-товарознавчого дослідження відповідно до висновку експерта транспортно-товарознавчого дослідження №167/25 від 24.10.2025 року та відповідно до висновку експерта транспортно-товарознавчого дослідження №192/25 від 06.11.2025 року, автомобіля «Kia Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 13000,00 гривень, як вартість витрат за евакуацію автомобіля «Кia Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_1 з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця перебування автомобіля.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 , відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000,00 гривень.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 , судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3318,35 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 на користь Держави судові витрати у вигляді недоплаченого судового збору у розмірі 1816,80 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду з дня складання повного судового рішення.

Суддя Бойко О.М.