Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №199/8832/23 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №199/8832/23

Суддя: Бойко О. М.

Справа № 199/8832/23

Провадження № 2/175/2524/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року с-ще. Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бойко О.М.

із секретарем судового засідання Грицай К.С.,

за участі:

представника відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто»» до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходилась цивільна справа №199/8832/23 (провадження №2/175/2085/23) за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто»» до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням суду від 26 червня 2024 року було ухвалено:

«… Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто»» до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто»» (код ЄДРПОУ: 43492595) заборгованість за договором №210128-33520-2 від 28.01.2021 року станом на 16.10.2023 року у розмірі 23 188,00 грн., яка складається з 4 000,00 грн. – заборгованість за кредитом; 2 388,00 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитом; 16 800,00 грн. – заборгованість за нарахованими процентами за прострочення кредиту.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто»» (код ЄДРПОУ: 43492595) судовий збір у розмірі 2684,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн., що загалом складає 11684,00 грн. …».

23.09.2024 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява відповідача ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення суду.

Ухвалою суд від 18 жовтня 2024 року було Заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2024 року по цивільній справі №199/8832/23 (провадження №2/175/2085/23) за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто»» до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором – скасовано та призначено справу до розгляду.

В позовних вимогах позивач просить стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто»» (код ЄДРПОУ: 43492595) заборгованість за договором №210128-33520-2 від 28.01.2021 року станом на 16.10.2023 року у розмірі 23 188,00 грн., яка складається з 4 000,00 грн. – заборгованість за кредитом; 2 388,00 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитом; 16 800,00 грн. – заборгованість за нарахованими процентами за прострочення кредиту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного договору №210128-33520-2 від 28.01.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація»» (торгова марка «MONETKA») та ОСОБА_2 , відповідач отримав кредит у розмірі 4 000 грн., строком на 30 днів, шляхом переказу на її платіжну картку емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування та 3,5% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту.

Кредитний договір не відноситься до споживчого кредитування, був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.ua або https://monetka.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту.

Відповідач підписав Кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.ua або https://monetka.com.uа.

Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов Кредитного договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість за договором №210128-33520-2 від 28.01.2021 року станом на 16.10.2023 року у розмірі 23 188,00 грн., яка складається з 4 000,00 грн. – заборгованість за кредитом; 2 388,00 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитом; 16 800,00 грн. – заборгованість за нарахованими процентами за прострочення кредиту.

01.07.2021р. між ТОВ «Фінанс Інновація»» та ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто»», укладено Договір відступлення права вимоги №01/07/2021-Р/М від 01.07.2021 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №210128-33520-2 від 28.01.2021 року перейшло до ТОВ «ФК «РІАЛЬТО».

У судовому засіданні позивач не з`явився. Надав клопотання в якому свої позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечує та просить суд відмовити в їх задоволенні. Вказує, що до суду не було надано достатніх доказів того, що відповідач отримала кошти. Стверджує, що надані посилання на докази позивачем не відповідають вимогам про первинні бухгалтерські документи. Вказала, що відсотки нараховані неправомірно поза строком кредитування, а також, що витрати на професійну правничу допомогу не співмірні із позовними вимогами.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Частина 1 статті 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що що відповідно до укладеного договору №210128-33520-2 від 28.01.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація»» (торгова марка «MONETKA») та ОСОБА_2 , відповідач отримав кредит у розмірі 4 000 грн., строком на 30 днів, шляхом переказу на її платіжну картку емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування та 3,5% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту.

Кредитний договір не відноситься до споживчого кредитування, був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.ua або https://monetka.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту.

Відповідач підписав Кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.ua або https://monetka.com.uа.

Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов Кредитного договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість за договором №210128-33520-2 від 28.01.2021 року станом на 16.10.2023 року у розмірі 23 188,00 грн., яка складається з 4 000,00 грн. – заборгованість за кредитом; 2 388,00 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитом; 16 800,00 грн. – заборгованість за нарахованими процентами за прострочення кредиту.

01.07.2021р. між ТОВ «Фінанс Інновація»» та ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто»», укладено Договір відступлення права вимоги №01/07/2021-Р/М від 01.07.2021 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №210128-33520-2 від 28.01.2021 року перейшло до ТОВ «ФК «РІАЛЬТО».

При укладанні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини 1 статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Таким чином, суд дійшов висновку, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто, належними та допустимими доказами підтверджено укладання договору, а тому вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими.

Згідно з пунктами 1.1. - 1.4. умов договору, товариство надає позичальникові грошові кошти (кредит) в розмірі 4000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом не пізніше строку, визначеного в пункті 1.3 цього Договору.

Процентна ставка за користування кредитом – 1,99 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом у межах строку, визначеного в пункті 1.3 цього Договору.

Строк надання кредиту та строк дії договору становить 30 днів, але в будь-якому випадку строк користування грошовими коштами. Строк надання кредиту може бути продовжений в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно пункту 2.4.1. договору позичальник зобов`язаний у встановлений Договором строк повернути Кредит та сплатити проценти за його користування.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з приписами пункту 62 розділу IV Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 (зі змінами) виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки з особових рахунків клієнтів є належним доказом заборгованості Боржника.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, надані банком виписки за картковим рахунком позичальника, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.

На підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, суд установив, що позивач свої зобов?язання за кредитним договором виконав, надав відповідачу кредит в обумовленій сумі, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача, тому дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних до позичальника про стягнення заборгованості по тілу кредиту та відсотків. Також вищевказане кореспондується з позицією Верховного Суду, яка записана у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року по справі №200/5647/18, провадження №61-9618св19, виписка по картковому рахунку, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача.

Проте, суд не може погодитись із сумою заборгованості по відсотках у розмірі 2388,00 грн. + 16800,80 грн. = 19188 грн.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 зробила правовий висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічні правові висновки підтверджені постановами у справах №296/10217/15-ц від 07.07.2020р., №912/1120/16 від 04.02.2020р., №910/18943/20 від 27.07.2021р. та іншими, де розмежовані поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» та вказано, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Отже, враховуючи вищенаведені правові висновки Верховного Суду стосовно правильного застосування положень ст.ст.625, 1048 ЦК України, позивач вправі був нараховувати договірні відсотки лише у період дії строку кредиту, тобто з 28.01.2021 по 27.02.2021 (30 днів, відповідно до пункту 30 кредитного договору). Починаючи з 28.02.2021 позивач не вправі був нараховувати договірні відсотки, а надалі відносини між сторонами трансформуються з договірних в охоронні, де застосовуються положення ст.625 ЦК України.

З огляду на вищевикладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути відсотки, нараховані за період з 28.01.2021 по 27.02.2021, які суд розраховує таким чином, беручи до уваги розмір процентної ставки 1,99% на день: 4000 гривень х 30 днів х 1,99 % : 100 = 2388,00 грн.

Відповідач, не виконуючи умови договору шляхом не сплати коштів у встановлений строк, порушила вимоги ст. 530 ЦК України.

Відповідачем не було спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості.

Таким чином судом встановлено, що відповідач належним чином свої обов`язки за кредитним договором не виконував, внаслідок чого допустив виникнення заборгованості, яка станом на 16.10.2023 року складає 6388,00 грн.

Підстав для звільнення ОСОБА_2 від виконання зобов`язань за кредитним договором судом не встановлено.

Враховуючи те, що відповідач, будучи ознайомленим з умовами кредитування, уклавши кредитний договір не виконує його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту та процентів за користування ним, хоча взяв на себе зобов`язання їх виконувати та вчасно погашати заборгованість, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Із положень ст.137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Однак, суду не доведено у повній мірі обґрунтованість розміру судових витрат на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн. Суд вважає, що спів мірною та справедливою сумою стягнення є 3000,00 грн.

Питання судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, стягнувши судовий збір з відповідача в розмірі 2 684,40 грн. та 3 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

На підставі ст. ст. 526, 530, 549, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 141, 258, 259, 265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто»» до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто»» (код ЄДРПОУ: 43492595) заборгованість у розмірі 6388,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто»» (код ЄДРПОУ: 43492595) судовий збір у розмірі 2684,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., що загалом складає 5684,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Бойко О.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua