Суд: Металургійний районний суд міста Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 28 вересня 2026 р.
Справа: №210/7335/25
Суддя: Скотар Р. Є.
МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
Справа № 210/7335/25
Провадження № 2/210/551/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29 вересня 2026 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:
головуючого-судді: Скотар Р.Є.,
за участі секретаря судового засідання: Колос Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу 19 листопада 2026 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13.07.2021 року між ТОВ «ІНСТАФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ID3350599.
У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору.
Таким чином, Відповідач уклала Кредитний договір №ID3350599 від 13.07.2021 р. із ТОВ «ІНСТАФІНАНС» та отримав кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 23000 грн.
03.04.2025 року між ТОВ «ІНФІНАНС» (ЄДРПОУ: 43449827) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ПІНГ ПОНГ» (нове найменування від 01.07.2025 р. - ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС») відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № 570/ФК-25.
Згідно Договору факторингу від 03.04.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №ID3350599 від 13.07.2021 року.
Таким чином, сума боргу відповідача перед Новим кредитором (ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 43 887 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 23 000 грн; заборгованість за відсотками в розмірі 11 227 грн; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями в розмірі 9 660 грн.
Враховуючи викладене, ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №ID3350599 від 13.07.2021 року в загальному розмірі 23 000,00 грн, судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Рух по справі
Ухвалою суду від 25 листопада 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.56).
Ухвалою суду від 10 лютого 2026 року задоволено клопотання представника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» про витребування доказів та витребувано у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ: 14360570), наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме: інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку, відкритого в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ: 14360570); інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) за період 13.07.2021 -20.07.2021р.
Аргументи учасників справи
03 грудня 2026 року відповідачем - ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначає наступне.
В своїй позовній заяві Позивач зазначає, що Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом.
Оскільки ТОВ "ІНСТАФІНАНС" направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного договору № ID3350599 від 13.07.2021року.
Відповідно до п 2.1. Договірні відносини між Сторонами встановлюються за допомогою дистанційних засобів.
Відповідно до п. 2.1.2. код підтвердження у вигляді одноразового алфавітно-цифрового ідентифікатора надсилається Кредитодавцем на Номер телефону Позичальника. Шляхом введення Коду підтвердження у відповідне поле та натискання кнопки «Підтвердити» Позичальник приймає Пропозицію та підписує Договір.
Обґрунтування наявності обставин, на які посилається Позивач, як на підстави позову, повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що повинно відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Позивач не звернувся до суду з заявою про забезпечення доказів перед зверненням з позовною заявою для з`ясування наявності предмету позовної заяви, тобто не з`ясував чи перераховувались фактично кредитні кошти за договором № ID3350599 від 13.07.2021 року від ТОВ "ІНСТАФІНАНС" (ЄДРПОУ: 43449827) ОСОБА_1 .
За умовами Кредитного договору наведеними вище, договір укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом Відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором, отриманою алфавітно-цифровою послідовністю).
Разом з тим Позивач не надав жодного підтвердження того, що ОСОБА_1 , отримав електронний підпис з одноразовим ідентифікатором, алфавітно-цифрову послідовність електронним повідомленням (SMS) на його мобільний телефонний номер.
Також, Позивач не надав жодного підтвердження того, що він використав одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання Кредитного договору.
Договір кредитної лінії, який Позивач долучив до позовної заяви є лише проектом договору, який не підписаний жодною зі сторін, що видно з самого договору.
Крім того договір кредитної лінії не містить номеру договору, дати укладення та підпису обох сторін, а також в наданому до суду договорі вказано, що він оновлений 28.06.2021 року, тоді як позивач зазначає, що даний кредитний договір був укладений 13.07.2021 року.
Даних про те, що Кредитний договір № ID3350599 взагалі існує та був та був підписаний ним до позовної заяви не надано.
Тобто, Кредитний договір № ID3350599 між ТОВ «ІНСТАФІНАНС» (ЄДРПОУ: 43449827) та ОСОБА_1 взагалі не був укладений, один цей факт зводить нанівець всі вимоги Позивача зазначені ним в позовній заяві.
До файлу Кредитний договір Позивач долучає моє фото, але жодних доказів того, що це фото зроблено 13.07.2021 року не надає і не може надати, так як дане фото було зроблено на декілька років раніше.
Крім того, Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 за Кредитним договором № ID3350599 - 23 000 грн. Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Позивач не надав до суду жодних належних доказів виконання Позивачем своїх зобов`язань за Кредитним договором № ID3350599 - якого взагалі не існує з огляду на документи долучені Позивачем до позовної заяви, також відсутні докази надання Кредитодавцем грошових коштів Позичальнику, тобто доказів тих обставин, про які заявляє Позивач у позові, матеріали справи не містять.
Натомість він долучаю разом з Відзивом на позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором відповіді на адвокатські запити від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про те, що 13.07.2021 року на будь-який з його рахунків відкритих у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» сума в 23 000 грн. від ТОВ «ІНСТАФІНАНС» (ЄДРПОУ: 43449827) не зараховувались. Також у період часу з 13.07.2021р. по 31.07.2021р., згідно з відповіддю АТ КБ «ПРИВАТБАНК» кошти в розмірі 23 000 грн. взагалі не зараховувались, не лише від ТОВ «ІНСТАФІНАНС» (ЄДРПОУ: 43449827), а й від будь-кого іншого.
Недоведеність обставин, на існуванні яких наполягає Позивач, є підставою для відмови у позові.
У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків.
Тобто, Позивач жодних належних доказів виконання ним своїх зобов`язань за Кредитним договором № ID3350599, а саме жодних первинних документів, що свідчать про фактичне перерахування з рахунку ТОВ «ІНСТАФІНАНС» грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 не надав, згідно відповідей АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на адвокатські запити кошти в розмірі 23 000 грн. на його рахунки, відкриті в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не зараховувались.
Досудова вимога, яку Позивач долучає до позовної заяви, є неналежним документом та не має жодної правової чинності з наступних підстав: відсутній укладений належним чином кредитний договір; відсутнє перерахування коштів у розмірі 23 000 грн. На його рахунки з 13.07.2021р. По 31.07.2021р.; не була надіслана йому жодним з вказаних у Кредитному договорі способом.
Позивач не надав до позовної заяви жодного документу, який би підтверджував факт надіслання йому даної Досудової вимоги, тобто ця Вимога є документом, який самостійно створений та підписаний самим Позивачем і який не був йому надісланий. Доказів надіслання цієї Досудової вимоги Позивач не надав.
Крім того, досудова вимога ним не могла бути отримана, з огляду на те, що він, як капітан поліції проходить службу в Національній поліції України на посаді старшого інспектора роти №1 батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Донецькій області і бере безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та виконує бойові (спеціальні) завдання на території Донецької області. В зв`язку з чим територію Донецької області з 03.01.2025 по теперішній час не залишав.
Окрім того, що позовна заява не підлягає задоволенню, а отже і витрати на професійну правничу допомогу не можуть бути стягнуті, Позивач не надав всі необхідні докази надання йому професійної правничої допомоги, адже в матеріалах справи міститься Договір про надання правової допомоги від 11.11.2025 року № 41153878, який укладений між ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ», але не з ТОВ «ФК«СОЛВЕНТІС».
Договору про надання правової допомоги ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» до позовної заяви не долучено.
Враховуючи викладене, просить в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором - відмовити та стягнути з позивача на мою користь понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
09 грудня 2025 року представником позивача ТОВ «ФК`СОЛВЕНТІС» - Лановим Євгеном Миколайовичем подано відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначає наступне.
Як вже раніше зазначалося в позовній заяві, що 13.07.2021 між Алізаде Гусейн Аріф та ТОВ «ІНСТАФІНАНС» було підписано кредитний договір № ID3350599.
Відповідно до п. 3.1 договору кредитодавець зобов`язується надати Кредит (Кредити) Позичальнику в межах Ліміту Кредитної лінії, на основі Заяви (Заяв) Позичальника та за умови їх схвалення, і Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю Суму наданого Кредиту та сплатити всі відповідні Договірні компенсації до останнього дня Строку оплати.
Як зазначалось у позовній заяві: Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_2 в сумі 23 000 грн.
ТОВ "ІНСТАФІНАНС" направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного договору № ID3350599 від 13.07.2021року, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Кредитодавця.
Кредитор свої зобов`язання за Договором виконав належним чином надавши Позичальнику у користування кредитні кошти, а Позичальник, в свою чергу, порушив умови Договору, допустив прострочення платежів щодо повернення кредиту та процентів за користування грошовими коштами, у зв`язку з чим Позивач був вимушений звернутися за захистом своїх прав до суду.
Власне кредитний договір № ID3350599 від 13.07.2021 року був укладений шляхом приєднання Відповідача до Договору кредитної лінії (публічної оферти) та Загальних і Спеціальних умов, які розміщені на сайті Кредитодавця.
Договір було укладено з використанням Електронного підпису з одноразовим ідентифікатором (ЕПОІ) , шляхом отримання та введення Відповідачем Коду підтвердження (алфавітно-цифрового ідентифікатора) , надісланого Кредитодавцем на мобільний номер телефону, вказаний Відповідачем при реєстрації.
Умови укладення договору прописані у розділі 2 кредитного договору, де також і визначено, що договір, включаючи його Додаткові угоди, укладений за допомогою дистанційних засобів, має таку ж силу, як і договір, підписаний у паперовому вигляді.
Відповідач також стверджує, що не було надано належних доказів надсилання SMS коду та його отримання і введення Відповідачем.
Відповідно до умов розділу 1 кредитного договору: «Електронна адреса Позичальника: Адреса електронної пошти Позичальника відповідно до Договору, яка використовується лише Позичальником; Номер телефону: будь-який номер телефону, зазначений Позичальником згідно з Договором, який використовується лише Позичальником для зв`язку з Кредитодавцем, включаючи повідомлення, запити, замовлення, доручення та іншу інформацію Позичальника Кредитодавцю;».
Відповідачем було завантажено своє фото з відкритим паспортом та фото паспорта, де вказане зареєстроване місце проживання Відповідача АДРЕСА_1 .
Звертає увагу, що адреса, яка вказана у відзив Відповідача та кредитному договору однакова, а тому це ще раз дає підстави вказати на те, що Відповідачем внесено свої дані і виконано дії задля укладення кредитного договору. При цьому Відповідачем не надано ніяких належних доказів, які б підтримували його позицію щодо неукладення кредитного договору (про шахрайські дії Відповідач не вказує, щодо втрати контролю над телефоном у момент укладення договору також доводів не надає).
Тому враховуючи усе вищевикладене, вважає доводи Відповідача необгрунтованими та такими, що не відповідають закону. Оскільки ЦПК України прямо встановлено, що тягар доказування рівномірно покладений на сторони у справі, то Відповідач також має надати належні та допустимі докази задля доведення своїх заперечень. Проте Відповідачем таких доказів не надано, а тому усі його твердження є безпідставними.
Крім того, зазначає, що згідно пункту 3.11. договору кредитодавець надає кожен Кредит шляхом його переказу на рахунок Позичальника протягом 3-х календарних днів з дня укладення
Договору. Сума коштів вважається наданою в день здійснення банківського переказу Кредитодавцем, від цього дня починається відлік перебігу Строку оплати (Договору).
Якщо Позичальник підписав Договір шляхом введення Коду підтвердження (пункт 2.1.2 Договору) не в день складання Договору (пункт 2.1.1.3 Договору), Кредитодавець створює та надсилає Позичальнику текст Договору з актуальними датами укладення Договору, початку Строку кредитування та Строку оплати. Договір в такому випадку є підписаним в день введення Позичальником Коду підтвердження і повторного підписання Сторонами не потребує.
Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства та умов, встановлених договором, ТОВ «ІНСТАФІНАНС» на виконання умов Кредитного договору № ID3350599 від 13.07.2021року перерахувало Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_2 в сумі 23 000,00 грн.
У позовній заяві заявлено витребування доказів, а саме виписки про рух коштів по картці із АТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Картковий рахунок BIN: НОМЕР_3 ; платіжна система: MASTERCARD; Видана Банком: JSC CB PRIVATBANK; Тип карти: DEBIT. Рівень карти: WORLD. Країна: UKRAINE.
Відповідачем долучено до відзиву відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на адвокатський запит, проте Позивач вважає за необхідне отримати від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» саме виписку по рахунку № НОМЕР_2 з 13.07.2021 р. по 20.07.2021 р.
Вказує, що Досудова вимога була направлена Позивачем на адресу реєстрації Відповідача, яка була вказана ним як у Заяві на кредит, кредитному договорі ( АДРЕСА_1 ) , так і вказана Відповідачем як його адреса у поданому до суду відзиві ( АДРЕСА_1 ), а тому відсутні підстави стверджувати, що дана Досудова вимога не була надіслана ОСОБА_1 .
Враховуючи доводи Відповідача, Позивач також вважає за необхідне наголосити, що Відповідач, змінюючи місце свого фактичного проживання у зв`язку зі службою, був зобов`язаний повідомити Кредитодавця про зміну адреси для листування чи забезпечити отримання кореспонденції за вказаною у Договорі адресою. Відсутність такого повідомлення та неотримання поштової кореспонденції за адресою, яку Відповідач сам вказав як свою, не може бути підставою для відмови у позові. Позивач виконав усі необхідні дії щодо досудового врегулювання.
Вказує, що зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату «гонорару успіху» не є обов`язковими для суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат та покладення таких витрат на іншу сторону справи, оскільки в такому випадку суд застосовуючи відповідні положення процесуального законодавства, зокрема частин четвертої-п`ятої статті 137 ЦПК України, отже оцінювати необхідність, розумність та інші критерії співмірності цих витрат.
Отже, вважає, що відсутні будь-які правові підстави для стягнення з Позивача на користь Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Крім того, зазначає, що 19 листопада 2025 року представником Позивача було направлено клопотання (клопотання про долучення доказів). Даним клопотанням представником Позивача надано роз`яснення щодо доданих до позовної заяви додатків (неправильно доданих), а саме вказано наступне: «Проте помилково завантажено некоректний файл «Договір про надання правничої допомоги», що було помічено Позивачем вже під час перевірки поданого через підсистему Електронний суд ЕСІТС позову, у зв`язку із чим, Позивач просить Суд долучити правильний файл «Договір про надання правничої допомоги» до матеріалів справи.». А також відповідно надано Договір № 43657029 про надання правової допомоги у якості доказів.
Отже, вважає, що Позивач правомірно та на законних підставах заявив витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн, що підтверджується відповідними документами.
Оскільки Відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконав, підстав для звільнення Відповідача від обов`язку з повернення використаних ним кредитних коштів у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу матеріали справи не містять, Позивач приходить до висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі, шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості у загальному розмірі 23 000,00 грн.
Враховуючи викладене просив суд витребувати додаткові докази по справі та задовольнити у повному обсязі позові вимоги позивача у справі.
12 грудня 2025 року відповідачем - ОСОБА_1 подано заперечення на відповідь на відзив, в обґрунтування яких зазначає наступне.
В своїй Відповіді на відзив Позивач повторно зазначає, що Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ "ІНСТАФІНАНС" направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного договору № ID3350599 від 13.07.2021року.
Разом з тим Позивач і досі, ні в Позовній заяві, ні у Відповіді на відзив не надав жодного підтвердження того, що я, ОСОБА_1 , отримав електронний підпис з одноразовим ідентифікатором, алфавітно-цифрову послідовність електронним повідомленням (SMS) на МІЙ мобільний телефонний номер.
Також, Позивач не надав жодного підтвердження того, що я він одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання Кредитного договору.
Договір кредитної лінії, який Позивач долучив до позовної заяви є лише проектом (шаблоном) договору, який не підписаний жодною зі сторін, що видно з самого договору, проект договору не містить ні підпису Позивача, ні мого підпису навіть у вигляді електронних підписів з одноразовими ідентифікаторами (алфавітно-цифрової послідовності). Крім того договір кредитної лінії не містить номеру договору, дати укладення та підпису обох сторін, а також в наданому
до суду договорі вказано, що він оновлений 28.06.2021 року, тоді як позивач зазначає, що даний кредитний договір був укладений 13.07.2021 року - всі ці обставини Позивач у Відповіді на відзив замовчує, не надає жодних пояснень, а продовжує наводити суду положення законодавства про електронну комерцію, тоді коли до Позовної заяви приєднано проект (шаблон) договору, який не підписаний ЖОДНИМ з можливих способів, і який не є укладеним.
Даних про те, що Кредитний договір № ID3350599 взагалі існує та був підписаний ним, ОСОБА_1 ні до позовної заяви, ні до Відповіді на візив Позивачем не надано.
Тобто Кредитний договір № ID3350599 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНСТАФІНАНС" (Торгова марка DINERO™) (ЄДРПОУ: 43449827) та ОСОБА_1 взагалі не укладений, один цей факт зводить нанівець всі вимоги Позивача зазначені ним в позовній заяві.
До файлу Кредитний договір Позивач долучає його фото, але жодних доказів того, що це фото зроблено 13.07.2021 року не надає і не може надати, так як дане фото було зроблено на декілька років раніше.
Навіть після надання ним у Відзиві на позовну заяву вичерпних доказів того, що кошти в сумі 23000 грн., ні від ТОВ «ІНСТАФІНАНС», ні від будь кого іншого, ні 13.07.2021 року, ні в будь-який час з 13.07.2021 року по 31.07.2021 року на жоден з його рахунків відкритих у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не надходили Позивач продовжує вимагати стягнути з нього, ОСОБА_1 за Кредитним договором № ID3350599 - 23 000 грн.
При цьому Позивач не надав до суду жодних належних доказів виконання Позивачем своїх зобов`язань за Кредитним договором № ID3350599 - якого взагалі не існує з огляду на документи долучені Позивачем до позовної заяви, також відсутні докази надання Кредитодавцем грошових коштів Позичальнику, тобто доказів тих обставин, про які заявляє Позивач у позові, матеріали справи не містять.
Недоведеність обставин, на існуванні яких наполягає Позивач, є підставою для відмови у позові.
Тобто Позивач жодних належних доказів виконання ним своїх зобов`язань за Кредитним договором № ID3350599, а саме жодних первинних документів, що свідчать про фактичне перерахування з рахунку ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС» грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 не надав, згідно відповідей АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на адвокатські запити кошти в розмірі 23 000 грн. на його рахунки, відкриті в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не зараховувались.
Досудова вимога, яку Позивач долучає до позовної заяви, є неналежним документом та не має жодної правової чинності з наступних підстав: відсутній укладений належним чином кредитний договір; відсутнє перерахування коштів у розмірі 23 000 грн. на рахунки відповідача з 13.07.2021р. по 31.07.2021р.; не була надіслана йому, ОСОБА_1 жодним з вказаних у Кредитному договорі способом.
Позивач не надав до позовної заяви жодного документу, який би підтверджував факт надіслання йому даної досудової вимоги (опис вкладення, рекомендоване повідомлення тощо), тобто ця Вимога є документом, який самостійно створений та підписаний самим Позивачем і який не був мені надісланий. Доказів надіслання цієї Досудової вимоги Позивач не надав.
Окрім того, що позовна заява не підлягає задоволенню, а отже і витрати на професійну правничу допомогу Позивачу не можуть бути стягнуті.
Позивачем у Відповіді на відзив не наведено ЖОДНИХ обгрунтованих правових підстав, які б унеможливлювали стягнення на мою користь витрат на професійну правничу допомогу.
Позивачем при зверненні до суду з Позовом про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором безпідставно порушені мої права, він звернувся до суду не маючи для цього жодних підстав. Позивач не надав до суду ні разом з позовною заявою, ні разом з відповіддю на відзив ні укладеного кредитного договору, ні доказів перерахування кредитних коштів на його рахунок, але за цих обставин продовжує порушувати його права для захисту яких ОСОБА_1 змушений був звернутись за професійною правничою допомогою.
Враховуючи викладене, просив суд в задоволенні позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФК «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором - відмовити. Стягнути на мою користь понесені витрати на професійну правничу допомогу у
розмірі 10000 грн.
22 грудня 2026 року представником позивача ТОВ «ФК`СОЛВЕНТІС» - Лановим Євгеном Миколайовичем подано додаткові пояснення у справі, в обґрунтування яких зазначає наступне.
Твердження відповідача про те, що долучений до позовної заяви Договір кредитної лінії є лише «проєктом (шаблоном)» та не був укладений, є безпідставними, такими, що ґрунтуються на вибірковому тлумаченні доказів та суперечать матеріалам справи і нормам чинного законодавства.
По-перше, відповідач свідомо ігнорує правову природу договорів, укладених у електронній формі. Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір вважається укладеним з моменту прийняття оферти шляхом вчинення дій, чітко визначених у такій оферті, зокрема шляхом введення одноразового ідентифікатора, натискання відповідної кнопки підтвердження або здійснення інших дій, що свідчать про волевиявлення сторони.
По-друге, Загальні умови Договору кредитної лінії, які відповідач безпідставно називає «шаблоном», прямо передбачають механізм укладення договору дистанційним способом. Саме ці Загальні умови є публічною офертою, а їх прийняття відбувається шляхом: подання відповідачем Заяви через особистий кабінет; отримання та прийняття Спеціальних умов кредиту; підтвердження волевиявлення шляхом введення одноразового ідентифікатора.
Таким чином, відсутність власноручного підпису або візуального зображення електронного підпису у вигляді графічного елемента не свідчить про неукладеність договору, оскільки електронний підпис одноразовим ідентифікатором має таку саму юридичну силу, що прямо передбачено законом.
По-третє, твердження відповідача про відсутність номера та дати договору є фактично неправдивим. До матеріалів справи долучені Спеціальні умови Договору кредитної лінії № ID3350599 від 13.07.2021, які є невід`ємною частиною Договору та містять усі істотні умови, зокрема: суму кредиту, строк, процентну ставку, дату повного погашення, а також ідентифікаційні дані сторін. Саме сукупність Загальних та Спеціальних умов утворює єдиний договір.
По-четверте, посилання відповідача на те, що Загальні умови «оновлені 28.06.2021 року», не має жодного правового значення. Дата оновлення Загальних умов свідчить лише про редакцію публічної оферти, яка діяла на момент укладення договору, і жодним чином не суперечить даті укладення договору 13.07.2021 року, що прямо передбачено самими умовами договору та узгоджується з практикою електронної комерції.
Отже, твердження відповідача про те, що договір є «неукладеним», є надуманими, спрямованими виключно на уникнення виконання грошових зобов`язань, та повністю спростовуються матеріалами справи, умовами договору і вимогами законодавства України.
Звертає увагу суду, що позивачем до позовної заяви було додано докази, якими доведено відступлення ТОВ «ІНСТАФІНАНС» права вимоги до відповідача на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» за Кредитним договором № ID3350599 від 13.07.2021 року, а саме: копія Договору факторингу № 570/ФК-25 від 03 квітня 2025 року; витяг із Додатку № 1 до Договору факторингу № 570/ФК-25 від 03 квітня 2025 року (Реєстр прав вимоги); копії платіжних інструкцій за Договором факторингу № 570/ФК-25 від 03 квітня 2025 року.
Враховуючи, що Додаток № 1 до Договору факторингу (Реєстр прав вимоги) містить у собі інформацію щодо великої кількості боржників, що становить таємницю фінансової послуги, до позовної заяви позивачем було долучено саме витяг з Додаток № 1 до Договору факторингу (Реєстр прав вимоги), який був підписаний Сторонами, з однієї Сторони - Директором ТОВ «ІНСТАФІНАНС», і іншої Сторони - Директором ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС», що не суперечить вимогам п. 2 ст. 95 ЦПК України.
При цьому необхідно зазначити, що зміна суб`єктного складу внаслідок укладення договору факторингу не впливає на зміну зобов`язань боржника та не порушує його права.
Таким чином, матеріали справи містять належні та допустимі докази, що підтверджують факт відступлення права вимоги до Відповідача від ТОВ «ІНСТАФІНАНС» до ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» за Кредитним договором № ID3350599 від 13.07.2021 року, а отже, Позивач має законні підстави для звернення до суду.
На підставі вищевикладеного просив суд долучити до матеріалів справи вказані додаткові пояснення та врахувати їх під час ухвалення остаточного рішення
05 червня 2026 року представником позивача ТОВ «ФК`СОЛВЕНТІС» - Лановим Євгеном Миколайовичем подано додаткові пояснення у справі, в обґрунтування яких зазначає наступне.
Згідно отриманої інформації із відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» суд та сторонни повідомлено, що дійсно на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ).
Поруч з цим надано виписку по рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) за період з 13.07.2021 - 20.07.2021 p., згідно якої 13.07.2021 ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн, 15.07.2021 - 8 100,00 грн та 4 900,00 грн.
Укладений між ТОВ «ІНСТАФІНАНС» та Відповідачем кредитний договір № ID3350599 від 13.07.2021 за своєю правовою природою є договором відновлювальної кредитної лінії, що докорінно відрізняє його від класичного договору позики чи кредиту, за якими вся сума коштів видається позичальнику одноразово.
Відповідно до умов укладеного Договору, сторони погодили відкриття відновлювальної кредитної лінії із визначенням максимального ліміту кредитної лінії.
Правова природа цього правочину передбачає, що укладенням основного договору Первісний кредитор взяв на себе зобов`язання забезпечити Відповідачу постійний доступ до грошових коштів у межах погодженого ліміту, а Відповідач отримав право використовувати ці кошти порційно (траншами) залежно від власних споживчих потреб (при цьому встановлення ліміту не означає одноразового автоматичного надання всієї суми боргу; воно фіксує готовність Кредитодавця фінансувати Позичальника в межах цієї межі протягом усього строку дії Договору. Реальне ж виникнення зобов`язань Відповідача щодо повернення конкретних сум (у нашому випадку тіла кредиту) відбувалося поетапно - а саме у моменти безпосереднього добору коштів).
Реалізуючи своє право на отримання кредитних коштів у межах відновлювальної лінії, Відповідач ініціював добір коштів, у зв`язку з чим між ТОВ «ІНСТАФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено відповідні Додаткові угоди до Спеціальних умов Кредиту.
Укладення цих Додаткових угод відбулося у чіткій відповідності до вимог Закону України «Про електронну комерцію» та умов самого Договору. Відповідач, перебуваючи у своєму Особистому кабінеті в інформаційно-комунікаційній системі Позивача, сформував відповідні запити на отримання коштів. Після ознайомлення з умовами надання кожного конкретного траншу, Відповідач підписав ці Додаткову угода № AM0918588 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № ID3350599 від 15.07.2021 року та Додаткову угода № AM1380692 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № ID3350599 від 15.07.2021 року.
Отже, Первісний кредитор повністю та належним чином виконав свої зобов`язання за Договором та Додатковими угодами: безпосередньо після підписання угод Відповідачем узгоджені суми кредитних коштів були успішно перераховані на картковий рахунок Відповідача, що підтверджується випискою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» по рахунку.
Власне з моменту підписання кредитного договору та безпосереднього зарахування коштів у Відповідача виникло зобов`язання щодо їх повернення.
Тобто наголошуємо, що отримана виписка від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підтверджує, що ОСОБА_1 дійсно уклав кредитний договір № ID3350599 від 13.07.2021 року із ТОВ «ІНСТАФІНАНС» та 13.07.2021 отримав кредитні кошти на свій рахунок. Відповідно 15.07.2026 Відповідач уклав ще дві додаткові угоди, згідно до яких ним було отримано 8 100,00 грн та 4 900,00 грн.
Тобто Позивач просить Суд стягнути лише тіло кредиту (суму, яка видавалася Відповідачу унаслідок укладення кредитного договору та додаткових угод до нього, що дійсно було перераховане на рахунок Відповідача. Враховуючи позицію Відповідача по справі, хочемо наголосити, що його доводи є маніпулятивними, оскільки він не враховує юридичну природу укладеного ним договору.
На підставі вищевикладеного просив суд долучити вказані пояснення до матеріалів справи та врахувати під час ухвалення остаточного рішення.
03 липня 2026 року відповідачем - ОСОБА_1 подано додаткові пояснення у справі, в обґрунтування яких зазначає наступне.
В своїх додаткових поясненнях Позивач вкотре зазначає одне й те ж, що Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ "ІНСТАФІНАНС" направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного договору №
ID3350599 від 13.07.2021 року.
Разом з тим Позивач і досі, ні в Позовній заяві, ні у Відповіді на відзив, ні у своїх додаткових поясненнях так і не надав жодного підтвердження того, що ОСОБА_1 , отримав електронний підпис з одноразовим ідентифікатором, алфавітно-цифрову послідовність електронним повідомленням (SMS) на його мобільний телефонний номер.
Також, Позивач не надав жодного підтвердження того, що відповідач використав одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання Кредитного договору.
Договір кредитної лінії, який Позивач долучив до позовної заяви є лише проектом (шаблоном) договору, який не підписаний жодною зі сторін, що видно з самого договору, проект договору не містить ні підпису Позивача, ні мого підпису навіть у вигляді електронних підписів з одноразовими ідентифікаторами (алфавітно-цифрової послідовності).
Крім того договір кредитної лінії не містить номеру договору, дати укладення та підпису обох сторін, а також в наданому до суду договорі вказано, що він оновлений 28.06.2021 року, тоді як позивач зазначає, що даний кредитний договір був укладений 13.07.2021 року - всі ці обставини Позивач у Відповіді на відзив та додаткових поясненнях, які він надсилає - замовчує, не надає жодних пояснень, а продовжує наводити суду положення законодавства про електронну комерцію, тоді коли до позовної заяви приєднано проєкт (шаблон) договору, який не підписаний жодним з можливих способів, і який не є укладеним.
Даних про те, що кредитний договір № ID3350599 взагалі не існує та був підписаний ОСОБА_1 ні до позовної заяви, ні до Відповіді на візив, ні до жодного з додаткових пояснень Позивачем не надано.
Тобто, по перше, Кредитний договір № ID3350599 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНСТАФІНАНС" (Торгова марка DINERO™) (ЄДРПОУ: 43449827) та ОСОБА_1 взагалі не був укладений, один цей факт зводить нанівець всі вимоги Позивача зазначені ним в позовній заяві.
Надана АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виписка по рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) за період з 13.07.2021 - 20.07.2021 p., надала позивачу можливість провести вибірку найбільш задовільних для їх цілей сум, які рухались по даній картці в той період часу.
Проте, відповіді від 18.06.2026 року та 26.06.2026 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на адвокатські запити від 10.06.2026 та 22.06.2026 року зазначають про те, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не може надати відповіді на питання хто є відправником зазначених переказів.
Тобто на даний час у справі наявні докази того, що Кредитний договір № ID3350599 з огляду на документи долучені позивачем до позовної заяви, також відсутні докази надання Кредитодавцем грошових коштів Позичальнику за Кредитним договором за відсутності підтвердження перерахунку коштів з зазначенням призначення платежу та вказанням відправника. Тобто відсутні докази тих обставин, про які заявляє Позивач.
Недоведеність обставин, на існуванні яких наполягає Позивач, є підставою для відмови у позові.
Тобто, по друге, Позивач жодних належних доказів виконання ним своїх зобов`язань за Кредитним договором № ID3350599, а саме жодних первинних документів, що свідчать про фактичне перерахування з рахунку ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС» грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 НЕ НАДАВ, згідно відповідей АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на адвокатські запити кошти від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНСТАФІНАНС» з зазначенням призначення платежу - відсутні.
На підставі вищевикладеного, просив суд долучити до матеріалів справи додаткові докази та в задоволенні позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФК «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором - відмовити.
28 серпня 2026 року представником позивача ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» - Лановим Євгеном Миколайовичем подано клопотання про долучення доказів, в обґрунтування яких зазначає наступне.
З метою додаткового уточнення та підтвердження відомостей щодо ідентифікації клієнта було здійснено телефонне звернення до Первісного кредитора ТОВ «ІНСТАФІНАНС» з питання наявності відповідної інформації та документів, що стосуються ідентифікації клієнта.
За результатами такого звернення від Первісного кредитора отримано довідку про ідентифікацію клієнта, яку Позивач буде просити долучити до матеріалів справи (з поновленням пропущеного процесуального строку). Зазначена довідка містить відповідні відомості щодо ідентифікації клієнта та додатково підтверджує наявність у первісного кредитора інформації, яка стосується ідентифікації відповідної особи.
Таким чином, з метою повного та належного документального підтвердження відомостей щодо ідентифікації клієнта відповідну інформацію було додатково уточнено безпосередньо у Первісного кредитора, за результатами чого отримано та долучено відповідну довідку до даної заяви.
Отже, враховуючи обставини справи, для повного та всебічного розгляду справи, позивач клопоче перед судом про поновлення процесуального строку для долучення до матеріалів даної судової справи доказів - довідки про ідентифікацію клієнта.
На обґрунтування причин поважності пропуску процесуального строку на подання долучених до даного клопотання доказів, повідомляє, що на момент звернення до Суду позовної заяви у даній справі, такі докази були відсутні у Позивача, і були отримані останнім вже після відкриття провадження по справі.
Врахуючи, що дана довідка про ідентифікацію клієнта має значення для правильного вирішення спору, просить Суд поновити ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» процесуальний строк для долучення доказів до матеріалів справи, які врахувати під час ухвалення рішення.
Враховуючи викладене просив суд дане клопотання з доданими документами прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи № 210/7335/25.
25 вересня 2026 року відповідачем - ОСОБА_1 подано додаткові пояснення у справі, в обґрунтування яких зазначає наступне.
Зазначає, що у своєму клопотанні про долучення доказів від 27.08.2026 року позивач просить суд долучити створену конкретно під дапну справу довідку від ТОВ «ІНСТАФІНАНС» від 27.08.2026 року, якою Позивач бажає підтвердити створення ТОВ «ІНСТАФІНАНС» унікального ідентифікатора. В клопотанні Позивач зазначає, що дана довідка була створена ТОВ «ІНСТАФІНАНС» у відповідь на телефоне звернення ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС».
Яким чином ТОВ «ІНСТАФІНАНС» за телефоном встановило справжність повноважень особи, яка до них звернулась з даним запитом та як вони зрозуміли, що мають право розголосити їй персональну інформацію клієнта та інформацію, яка містить таємницю фінансової послуги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» суду не пояснила, як і те, чому Позивач не звернувся до ТОВ «ІНСТАФІНАНС» за такою довідкою перед подачею позову до суду, якщо вважає її необхідним доказом для підтвердження правомірності позовних вимог.
Також Позивач не надає підтвердження використання та підписання договору, якого, як стає зрозуміло з матеріалів справи, не існує і який не був укладено.
Крім того, Позивач при зверненні до суду з позовною заявою від 19 листопада 2025 року зазначав, що ним були подані всі докази на підтвердження своєї позиції, які він вважає необхідними та достатніми.
Тому відповідач заперечую проти долучення судом даної довідки як доказу у справі з огляду на те, що вона не містить жодного доказового характеру та булла створена спеціально під дану справу в порушення норм ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії».
Враховуючи викладене просиь суд в задоволенні клопотання ТОВ ФК «СОЛВЕНТІС» про долучення доказів - відмовити та в задоволенні позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФК «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором - відмовити у повному обсязі.
В судовому засіданні 11.08.2026 року сторони присутні не були, про місце і час судового розгляду повідомлені належним чином, клопотань про відкладення не надходило.
Представник відповідача у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у своїх додаткових поясненнях від 03.07.2026 року просив розглядати справу за його відсутності та за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 13.07.2021 року між ТОВ «ІНСТАФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № ID3350599 (а.с.31-33).
Згідно з Договором, сума кредиту становить 10 000,00 грн; Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні лояльних умов кредитування складає 14 859,00 грн, в тому числі основна сума кредиту 10000,00 грн, проценти за користування кредитом 4859,00 грн.
Процентна ставка за користування кредитом відповідно до кредитного договору складає 1,75 % в день.
З вказаними умовами кредитного договору ОСОБА_1 ознайомився та погодився шляхом підписання договору одноразовим ідентифікатором, що підтверджується довідкою про ідентифікацію, відповідно до якої ОСОБА_1 підписав вказаний договір унікальним ідентифікатором Т6TW1J 13.07.2021 року о 20:54, який було направлено відповідачу на мобільний номер телефон НОМЕР_6 (а.с.153).
Вказані умови кредиту також вказані у паспорті споживчого кредиту з яким ОСОБА_1 ознайомився 13 липня 2021 року (а.с.41-42).
Крім того між ТОВ «ІНСТАФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №АМ0918588 від 15.07.2021 року до кредитного договору № ID3350599 відповідно до умов якої відповідачу додатково надавались кредитні кошти у розмірі 8100,00 грн, після чого загальна сума кредиту становила 18 100,00 грн; Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні лояльних умов кредитування складає 26 928,00 грн, в тому числі основна сума кредиту 18100,00 грн, проценти за користування кредитом 8 828,00 грн (а.с.34).
Процентна ставка за користування кредитом відповідно до кредитного договору складає 1,75 % в день.
З вказаними умовами додаткової угоди до кредитного договору ОСОБА_1 ознайомився та погодився шляхом підписання договору одноразовим ідентифікатором, що підтверджується довідкою про ідентифікацію, відповідно до якої ОСОБА_1 підписав вказаний договір унікальним ідентифікатором C4QZD2 15.07.2021 року о 09:17, який було направлено відповідачу на мобільний номер телефон НОМЕР_6 (а.с.153).
Крім того між ТОВ «ІНСТАФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №АМ1380692 від 15.07.2021 року до кредитного договору № ID3350599 відповідно до умов якої відповідачу додатково надавались кредитні кошти у розмірі 4900,00 грн, після чого загальна сума кредиту становила 23000,00 грн; Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні лояльних умов кредитування складає 34 227,00 грн, в тому числі основна сума кредиту 23000,00 грн, проценти за користування кредитом 11 227,00 грн (а.с.35-40).
Процентна ставка за користування кредитом відповідно до кредитного договору складає 1,75 % в день.
З вказаними умовами додаткової угоди до кредитного договору ОСОБА_1 ознайомився та погодився шляхом підписання договору одноразовим ідентифікатором, що підтверджується довідкою про ідентифікацію, відповідно до якої ОСОБА_1 підписав вказаний договір унікальним ідентифікатором Z9QUQ2 15.07.2021 року о 13:04, який було направлено відповідачу на мобільний номер телефон НОМЕР_6 (а.с.153).
Згідно листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 10.02.2026 та виписки за картковим рахунком відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_7 13.07.2021 року зараховані кошти у розмірі 10 000,00 грн та два перекази 15.07.2021 року у розмірі 8 100,00 грн та 4 900,00 грн (а.с.114-116).
03.04.2025 року між ТОВ «ІНСТАФІНАНС» (ЄДРПОУ: 43449827) та ТОВ «ФК «ПІНГ ПОНГ» (ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС») укладена Договір факторингу № 570/ФК-25 (а.с.23-28).
Відповідно до Платіжної інструкції №570 від 03.04.2025, на рахунок ТОВ «ІНСТАФІНАНС» здійснено переказ грошових коштів у розмірі 6 699 815,47 грн за Договором факторингу № 570/ФК-25 від 03.04.2025 року (а.с.45).
Згідно Договору факторингу № 570/ФК-25 від 03.04.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №ID3350599 від 13.07.2021 року.
Згідно з Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № 570/ФК-25 від 03.04.2025 року, сума боргу відповідача перед ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» за кредитним договором №ID3350599 від 13.07.2021 року та додаткових угод до нього становить 43 887,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 23000 грн; заборгованість за відсотками в розмірі 11 227,00 грн; заборгованість за комісією в розмірі 9660,00 грн (а.с.17).
Мотивувальна частина
Позиція суду та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений в електронній формі.
А тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.ч. 1-4, 6-8, 11-13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Останні встановлені ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, відповідно до яких істотними умовами кредитного договору, щодо яких сторони повинні дійти згоди в належній формі виступають: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.
Так, судом встановлено, що укладений між ТОВ «ІНСТАФІНАНС» та ОСОБА_1 кредитний договір №ID3350599 від 13.07.2021 підписаний електронним підписом відповідача, на умовах, визначених у вказаному договорі ОСОБА_1 надавались кредитні кошти, зі сплатою відсотків за користування та іншими складовими та зі встановленими строками їх повернення.
Щодо доводів представника відповідача про те, що відповідач не отримував кошти за кредитним договором та не укладав договір з банком.
Суд не бере до уваги доводи відповідача ОСОБА_1 в частині того, що ним не укладались договори з ТОВ «ІНСТАФІНАНС», а також ним не отримувались кошти за кредитним договором, оскільки відповідачем вказані доводи належними доказами не підтверджено, а матеріали справи спростовують вказані доводи, а саме позивачем надано до суду довідку про ідентифікацію від 27.08.2026 року відповідно до якої ОСОБА_1 було підписано кредитний договір та додаткові угоди до нього унікальними (одноразовими) ідентифікаторами, які були направлені на його мобільний номер телефону.
Крім того, доводи позивача про відсутність доказів отримання ним доказів повністю спростовуються наявними матеріалами справи, а саме згідно листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 10.02.2026 та виписки за картковим рахунком відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_7 13.07.2021 року зараховані кошти у розмірі 10 000,00 грн та два перекази 15.07.2021 року у розмірі 8 100,00 грн та 4 900,00 грн.
Згідно із ч. 2. ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитних заборгованостей по Договору та додатковим угодам.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Оскільки ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» є правонаступником всіх прав та зобов`язань ТОВ «ІНСТАФІНАНС», відповідач взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту не виконав, в строки, передбачені Кредитним договором, кредитні кошти не повернув, чим порушив вимоги Договору та додаткових угод, тому суд вважає необхідним позов задовольнити і стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» заборгованість за Кредитним договором №ID3350599 від 13.07.2021 року в загальному розмірі 23 000,00 грн.
Щодо судових витрат
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвоката враховується як пов`язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення у контексті обсягу заперечень, наданих протилежною стороною (постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі 755/9215/15-ц).
Позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 гривень.
На виконання вказаних вимог закону позивачем надано: Акт від 13.11.2025 про підтвердження факту надання правничої допомоги (а.с.15); Детальний опис робіт, виконаних адвокатом від 13.11.2025 (а.с.18); Договір №43657029 про надання правової допомоги від 01.07.2025 (а.с.9 зворот-10); Додаткову угоду №ID3350599 від 13.11.2025 до Договору №43657029 про надання правової допомоги від 01.07.2025 року (а.с.29).
Відповідач ОСОБА_1 не згодний з таким розміром витрат на правничу допомогу.
На думку суду, заявлені до відшкодування витрати на правову допомогу, не є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та не відповідають критеріям розумності та пропорційності.
Суд враховує, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, справа є малозначною, та не викликає особливої складності.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у зв`язку із задоволенням позовних вимог, враховуючи заперечення відповідача, витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню із відповідача на користь позивача в розмірі 3000 (три тисячі) гривень, що відповідає обсягу наданих адвокатом послуг згідно з представлених доказів виконаних робіт.
Щодо судового збору
Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 263-265, 279, 280, 281, 282, 289, 354 ЦПК України, ст.ст. 258, 509, 525, 526, 546, 551, 625, 627, 629, 1054 ЦК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_8 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) заборгованість за тілом кредиту за Кредитним договором № ID3350599 від 13.07.2021 року та додатковим угодам до кредитного договору в розмірі 23000,00 грн (двадцять три тисячі гривень).
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_8 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_8 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) судовий збір у розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 05 жовтня 2026 року.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_8 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346);
- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Суддя: Р. Є. Скотар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua