Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №207/2252/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

Суд: Південний районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 10 вересня 2026 р.

Справа: №207/2252/26

Суддя: Погребняк Т. Ю.

№ 207/2252/26

№ 2/207/2385/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Погребняк Т.Ю.,

при секретарі Мишалов О.О.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія «Омега фінанс” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

15 травня 2026 року позивач – ТОВ “ФК «Омега фінанс» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №335514 від 18.01.2022 року в розмірі 10 410,00 грн. Позивач також просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати, пов`язані з розглядом справи в суді: судовий збір в сумі 2 662 грн. 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 18.01.2022 року між ТОВ «Ізі кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №335514, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 8000,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним в порядку та строки, визначені договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі надавши відповідачеві кредитні кошти.

26.03.2025 року ТОВ «Ізі кредит» та ТОВ «ФК «Омега фінанс» укладено Договір факторингу №Ф-25/2, на підставі якого ТОВ «ФК «Омега фінанс» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до відповідача за кредитним договором №335514.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку із чим виникла заборгованість у розмірі 10 410,00 грн., з яких: 7 841,6 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 2 568,4 грн. – заборгованість за відсотками. Термін повернення кредиту настав, але вказана заборгованість за кредитним договором відповідачем не сплачена, тому позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом..

В наданій суду письмовій заяві представник позивача, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, просить розглянути справу без участі представника, також зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

У зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилвся, будучи належним чином повідомлена про місце, час та дату розгляду справи, у відповідності до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7, ч. 11 ст. 128, ч. 9 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання, про поважні причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надходило, відзиву на позовну заяву до суду не надходило, тому суд вважає за можливе, згідно зі ст. 280 ЦПК України, розглянути позовні вимоги за її відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене і прийняття судом ухвали про заочний розгляд справи, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, взявши до уваги позицію представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 18.01.2022 року між ТОВ «Ізі кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №335514, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 8000,00 грн. Пунктом 3.1 кредитного договору визначено, що сума кредиту надається позичальнику в готівковій формі у національній валюті України не пізніше наступного робочого дня з дати підписання цього договору. Згідно п.3.2 кредитного договору №335514 від 18.01.2022 року кредит надається на умовах терміновості, повернення та платності.

26.03.2025 року ТОВ «Ізі кредит» та ТОВ «ФК «Омега фінанс» укладено Договір факторингу №Ф-25/2, на підставі якого ТОВ «ФК «Омега фінанс» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до відповідача за кредитним договором №335514.

Заборгованість відповідача станом на 26.03.2025 року складає 10 410,00 грн., з яких: 7 841,6 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 2 568,4 грн. – заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості (арк.с.16). Зазначений розрахунок є обгрунтованим, відповідачем не спростовано, контррозрахунок не надано.

Згідно положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частинами 1 та 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 626 , 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити в повному обсязі позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія «Омега фінанс” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, суд керуючись ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім у справі судові витрати.

Керуючись ст.ст. 514,516, 526, 610, 625, 626, 628, 1046, 1048-1050 ЦК України, ст. ст. 3, 10-13, 76-81, 89, 141, 229, 258-259, 263-265, 273, 280-284 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія «Омега фінанс” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія «Омега фінанс” (ЄДРПОУ 42436323, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперне Поле буд.12 офіс 1007,) заборгованість за кредитним договором №335514 від 18.01.2022 року в сумі 10 410 (десять тисяч чотириста десять), з яких: 7 841,6 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 2 568,4 грн. – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія «Омега фінанс” судовий збір в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві ) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Погребняк Т.Ю.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua