Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №199/11100/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/11100/26

(3/199/2740/26)

ПОСТАНОВА

іменем України

17.09.2026 місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 701921 від 24.06.2026 зазначено, що: «24.06.2026 о 16:10 годині дорога с. Дубовики – с. Василівка водій повторно протягом року керував транспортним засобом без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1-а) Правил дорожнього руху».

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що він був пасажиром автомобіля, яким керував інший водій. Коли автомобіль, в якому він їхав пасажиром, перебував на узбіччі дороги без руху, інший транспортний засіб допустив з ним зіткнення. Працівники поліції, які прибули на місце пригоди, не розібрались в обставинах ДТП та склали у відношенні нього протокол про те, що, начебто, він керував автомобілем, чого в дійсності не було.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази у справі, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Так, частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Зокрема, частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частиною 3 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

З викладеного слідує, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП справа повинна мати докази повторного протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Проте, працівники поліції, всупереч диспозиції ч. 5 ст. 126 КУпАП, не долучили до справи докази повторного вчинення ОСОБА_1 порушень, передбачених частинами другою - четвертою ст. 126 КУпАП.

Такий висновок судді ґрунтується на тому, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 701921 від 24.06.2026 не розкриває даних про те, коли саме ОСОБА_1 раніше вчиняв порушення, передбачені ч. 2-4 ст. 126 КУпАП і чи був він притягнутий за такі порушення до адміністративної відповідальності.

До справи долучено фото-копію довідки, з якої слідує, що ОСОБА_1 , начебто, притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Проте, до вказаної фото-копії довідки слід відноситися критично, оскільки ця довідка не містить відомостей про те, чи була винесена, коли і якою посадовою особою постанова про накладення ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП і якого саме; дату вчинення порушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП; чи не було винесено щодо ОСОБА_1 постанови про закриття справи по цьому факту.

Така інформація є суттєвою, оскільки факт складання у відношенні особи протоколу про адміністративне правопорушення не дорівнює факту встановлення вини такої особи у вчиненні відповідного адміністративного правопорушення, зважаючи на те, що диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП чітко визначає необхідність доведення того факту, що особа раніше протягом року вчинила порушення, передбачені ч. 2-4 ст. 126 КУпАП, а такий висновок можна зробити лише за наслідком існування постанови, винесеної уповноваженою посадовою особою по справі про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів, зміст протоколу визначений ч. 1 ст. 256 КУпАП, згідно якого у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Проте, в цій справі протокол про адміністративне правопорушення, як і інші матеріали справи, не містить відомостей, необхідних для вирішення справи: даних про повторне вчинення протягом року ОСОБА_1 порушень, передбачених ч. 2-4 ст. 126 КУпАП.

За таких обставин слід виходити з приписів ст. 62 Конституції України, згідно якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), виходжу з того, що суддя у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, звертаю увагу і на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гайдашевський проти України» від 06.02.2025, де Суд визнав порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки апеляційний суд за власною ініціативою під час перегляду в апеляційному порядку справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП шукав ключові докази, які шкодять становищу обвинуваченого, і використав їх у своєму вироку, щоб заперечити аргументи, висунуті захистом. Жоден інший учасник адміністративного провадження не був присутній, щоб просити суд провести ці перевірки чи зібрати докази. Шукаючи такі докази за власною ініціативою та засуджуючи заявника на основі доказів, отриманих таким чином, апеляційний суд створив враження плутанини між ролями прокурора та судді та, відповідно, дав підстави для законних сумнівів щодо неупередженості суду за об`єктивною перевіркою.

Викладені обставини свідчать про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, в справі відсутні об`єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Суддя: В.О.Лисенко