Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №522/7978/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7978/26

Провадження № 2-а/522/299/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Мазовецької А.В.

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв?язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, інспектора з паркування КП «Одестранспарксервіс» Сігаєва Павла Олександровича, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Лукасевич Катерина Володимирівна про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 08.05.2026 року на електронну пошту надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв?язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, посадової особи КП «Одестранспарксервіс» інспектора з паркування, який виніс постанову, третя особа: приватний виконавець Лукасевич Катерина Володимирівна про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ОДП №4728056 від 17.02.2026 року по справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 152-1 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.02.2026 року інспектором з паркування винесено постанову серії ОДП №4728056 про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил паркування. На підставі зазначеної постанови 30.04.2026 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП №80882551, а 01.05.2026 року накладено арешт на кошти позивача. За твердженням позивача, про існування оскаржуваної постанови та відкриття виконавчого провадження він дізнався лише 02.05.2026 року через застосунок «Дія», оскільки постанова про адміністративне правопорушення йому належним чином не вручалася. У зв`язку з цим позивач просить поновити строк на звернення до суду. Також позивач вважає зазначену постанову незаконною, посилаючись на те, що місце, де був припаркований його транспортний засіб, не було належним чином обладнане та позначене як майданчик для платного паркування, зокрема була відсутня синя дорожня розмітка. Крім того, позивач зазначає, що транспортний засіб був припаркований біля воріт будинку, в якому він проживає, у спеціально облаштованому мешканцями будинку «кармані», створеному для розміщення транспортних засобів. Враховуючи вищевикладене, просить суд визнати протиправною, скасувати постанову інспектора з паркування та закрити справу у зв?язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Також разом з позовом ОСОБА_1 подана заява про забезпечення адміністративного позову, а саме просив суд:

- забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП №80882551, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Лукасевич Катериною Володимирівною на підставі постанови №ОДП4728056 від 17.02.2026 року до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

-заборонити приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Лукасевич Катерині Володимирівні та іншим особам, які виконують постанову про арешт коштів, вчиняти дії щодо списання, примусового стягнення або іншого звернення стягнення на кошти позивача у межах виконавчого провадження ВП №80882551до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

- зобов?язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Лукасевич Катерину Володимирівну зняти арешт саме з пенсійного рахунку позивача в АТ «Державний ощадний банк України», який використовується для зарахування пенсійних виплат.

12.05.2026 року на електронну пошту суду надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від частини позовних вимог, а саме: в частині вимоги про зняття арешту з пенсійного рахунку, відкритого в АТ «Державний ощадний банк України», накладеного у межах виконавчого провадження №80882551.

Ухвалою суду від 29.05.2026 року адміністративний позов залишено без руху та надано строк позивачу для усунення недоліків.

03.06.2026 року на електронну пошту суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків та надано позовну заяву в новій редакції.

03.06.2026 року на електронну пошту суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову, згідно якої просив суд зупинити стягнення у виконавчому провадженні ВП №80882551, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Лукасевич Катериною Володимирівною на підставі постанови про адміністративне правопорушення №ОДП4728056 від 17.02.2026 року до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.

Ухвалою суду від 05.06.2026 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення на підставі постанови інспектора з паркування КП «Одестранспарксервіс» Сігаєва Павла Олександровича у справі про адміністративне правопорушення серії ОДП4728056 від 17.02.2026 року, що здійснюється у межах виконавчого провадження №80882551, відкритого 30.04.2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Лукасевич Катериною Володимирівною - до набрання законної сили рішенням у справі № 522/7978/26.

Ухвалою суду від 05.06.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін із призначенням судового засідання на 15.06.2026 року.

10.06.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив представника Департаменту транспорту, зв?язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради – Хорунжа В.Г., в якому просять відмовити у задоволенні адміністративного позову, з огляду на наступне. 17.02.2026 року інспектором з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням управління розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Сігаєв Павло Олександрович було виявлено порушення водієм транспортного засобу TOYOTA CORONA, д/н НОМЕР_1 , вимог п. 26 Правил паркування транспортних засобів (надалі - Правила), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2009 року №1342, а саме: невідповідає вимогам дорожньої розмітки або дорожніх знаків, у тому числі несплата вартості послуг користування майданчиком за адресою: м. Одеса, В. Арнаутська, 123. Справу розглянуто та винесено повідомлення по справі про адміністративне правопорушення серії ОДУ 4728056 із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 грн. відповіднодо ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. Інспектором було розміщено на лобовому склі транспортного засобу повідомлення пропритягнення до адміністративної відповідальності. На підставі раніше складеного повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності серії ОДУ №6115680, після встановлення відповідальної особи, тобто власника транспортного засобу було винесено постановусерії ОДП №4728056 від 17.02.2026, а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Копію постанови про адміністративнестягнення за трек-номером R067116690133 (Укрпошта) від 09.03.2026 було направлено на адресу: АДРЕСА_1 . Згідно з інформацією від Укрпошти, поштове відправлення було повернуто відправнику 27.03.2026 року у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.Згідно з ч. 2 ст. 300-1, ст. 308 КУпАП постанову про адміністративне стягнення з відповідною заявою направлено до органів виконавчої службидля примусового виконання. Щодо суті адміністративного правопорушення зазначають, що під час здійснення перевірки інспектором з паркування фактувнесення оплати за користування місцем для платного паркування транспортного засобу TOYOTA CORONA, д/н НОМЕР_1 , було встановлено відсутність оплати за паркування. Фіксація порушення здійснювалася у період з 12:03 до 12:33, про щосвідчать відповідні фотоматеріали. На підтвердження правомірності організації платного паркуваннявідповідачем надається схема розміщення майданчика для платногопаркування транспортних засобів, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська (на ділянці від вул. Бориса Літвака до вул. Старопортофранківській). Відповідно до зазначеної схеми, площа майданчика становить 606,65 кв.м та передбачає розміщення 42 місць для паркування транспортнихзасобів, з яких 5 місць (площею 96,25 кв. м) відведено для безоплатногопаркування транспортних засобів, якими керують або перевозять осіб з інвалідністю. Надана схема підтверджує наявність належним чином облаштованого майданчика для платного паркування та визначає межі й кількість паркувальних місць на вказаній ділянці. Таким чином, вважають, що дії інспектора під час виявленняадміністративного правопорушення та винесення постанови про адміністративне стягнення є цілком правомірними і такими, що відповідають діючому законодавству,а дії позивача такими, що порушують ПДР України та передбачені ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, а позов безпідставним та необґрунтованим.

12.06.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив від ОСОБА_1 , в якому просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Вважає, що суд має перевірити не абстрактну законність діяльності органу паркуваннязагалом, а такі конкретні обставини: чи був мій автомобіль дійсно розміщений саме вмежах належно створеного та позначеного майданчика для платного паркування; чи була наявна належна фотофіксація; чи була постанова оформлена без порушень; чи була вона належно надіслана та вручена; чи набула вона статусу виконавчого документа; чи була правомірно передана на примусове виконання. Відзив не дає належної відповіді на ці питання та не спростовує по суті доводи позову щодо відсутності належного вручення постанови, відсутності безспірного підтвердження складу правопорушення та сумнівності подальшого примусового виконання. Крім того, у наданих додатках до відзиву представником відповідача містяться відомості про інші транспортні засоби, інші номерні знаки, інші ідентифікатори, інші часові межі, а також іншіобставини, що створює обґрунтований сумнів у належності та допустимості цихматеріалів саме у цій справі.Відповідач у відзиві посилається на наявність схеми майданчика дляплатного паркування на ділянці вул. Велика Арнаутська, однак саме по собііснування загальної схеми ділянки не доводить, що автомобіль був розміщений саме вмежах належно облаштованого, позначеного та фактично функціонуючого місцяплатного паркування станом на момент фіксації.Крім того, окремо звертає увагу на розбіжність у визначенні місця: уповідомленнях фігурує адреса вул. Велика Арнаутська, 123 (де відповідно є всінеобхідні для визначення місця паркування розмітки), тоді як фактичнотранспортний засіб знаходився за адресою вул. Велика Арнаутська, 121, що також потребує критичної оцінки судом як обставина, що ставить під сумнів точність фіксації місця події.

15.06.2026 року через підсистему «Електронний суд» клопотання представника відповідача про долучення доказів, а саме: належні додатки до відзиву, та просить вважати помилково подані документи такими, що не стосуються додатків до відзиву у даній справі.

У судове засідання 15.06.2026 року з?явилися позивач ОСОБА_1 та представник відповідача – Хорунжа В.Г. Інші учасники справи у судове засідання не з?явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Протокольною ухвалою суд ухвалив проводити судове засідання за відсутністю співвідповідача ОСОБА_2 та третьої особи; прийняв до справи відзив, відповідь на відзив та приєднав до справи належні додатки до відзиву, які надійшли до суду 15.06.2026 року.

У судовому засіданні учасники справи надали пояснення. Позивач ОСОБА_1 просив позовні задовольнити у повному обсязі, просив витребувати у відповідача оригінал постанови серії ОДП №4728056 від 17.02.2026. Представник відповідача – Хорунжа В.Г. просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, надала для огляду оригінал постанови серії ОДП №4728056 від 17.02.2026. Суд оглянув оригінал зазначеної постанови. Протокольною ухвалою суд оголосив перерву у справі до 23.06.2026 року у зв?язку з оголошенням повітряної тривоги.

У судове засідання 23.06.2026 року учасники справи не з?явилися. Позивачем 22.06.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про відкладення судового засідання. 23.06.2026 року на електронну пошту суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи. Інші учасники справи у судове засідання не з?явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Розгляд справи відкладено на 14.09.2026 року.

05.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 .

У судове засідання 14.09.2026 року учасники справи не з?явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.14.09.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради – Хорунжа В.Г. про розгляд справи без участі представника відповідача. Розгляд справи відкладено на 07.10.2026 року.

У судове засідання 07.10.2026 року учасники справи не з`явилися.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням ч. 1 ст. 205 КАС України, строків розгляду даної категорії справ, за наявності відзиву від відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, сповіщених належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою складання повного тексту рішення є 07.10.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.02.2026 року Інспектором з паркування Сігаєвим Павлом Олександровичем було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ОДП №4728056, згідно з якої 06.02.2026 року 12:03:57 в м. Одеса, на вул. Велика Арнаутська, 123 водій транспортного засобу TOYOTACORONAномерний знак 152870к порушив правила паркування т/з (не сплатив вартість послуг користування майданчиком з платного паркування) за ч. 1 ст. 152-1 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 грн.

Не погодившись із вищезазначеною постановою позивач звернувся до суду з цим позовом.Крім того,зазначає, що фактично дізнався про існування постанови серії ОДП №4728056лише 02.05.2026 року через застосунок «Дія» після винесення постанови приватним виконавцем виконавчого округу Лукасевич К.В. До цього моменту оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення належним чином позивачу не вручалася, жодних рекомендованих листів від Відповідача вона не отримував, а тому вважає, що Постанова не була належним чином надіслана та вручена, вона не набрала законної сили, а отже, її передача на примусове виконання є протиправною.

Також просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити йому строк на оскарження постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як зазначив позивач, 02.05.2026 року йому стало відомо про існування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.152-1 КУпАП, тому суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 1 КУпАП встановлено, що завданням цього кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, інспектора з паркування в даному випадку, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена законодавством.

Приписами ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 1.1 ПДР, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10 жовтня 2001 року передбачено, що вони відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Згідно з п. 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.4 ПДР, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

За правилами п. 1.5 ПДР, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, задавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції. власника дороги або уповноважений ним орган.

Приписами п. 1.9 ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 152-1 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі не оплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.

Приміткою до цієї статті Кодексу визначено, що під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика) .

Пунктом 33.5.38 ПДР передбачено знак, що позначає місце для стоянки. Застосовується знак для позначення місць та майданчиків для стоянки транспортних засобів. Знак з літерою «Р» та символом даху застосовується для критих стоянок. Знак з літерою «Р» та символом автобуса застосовується для критих стоянок з можливістю пересадки на маршрутні транспортні засоби.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005року №14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Порядок та особливості розгляду справи про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлений у ст.ст. 279-1-279-4 КУпАП.

Згідно ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Судом встановлено, що 17.02.2026 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ОДП №4728056, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.152-1 КУпАП за фактом, що транспортний засіб позивача за адресою: м. Одеса, на вул. Велика Арнаутська, 123, був залишений ним на майданчику для платного паркування без оплати паркування.

Згідно ч. 5 ст. 279-1 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 14 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1342 від 03.12.2009 року, відведені майданчики для платного паркування повинні обов`язково бути обладнані паркувальними автоматами, платіжними пристроями та/або інформаційними знаками про способи та порядок оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування.

Оплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, здійснюється у безготівковій формі, зокрема за допомогою засобів мобільного зв`язку. (п. 29 Правил паркування транспортних засобів)

При цьому у разі наявної інформації про способи та порядок оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, відсутність паркувального автомату або платіжного пристрою не є підставою для звільнення позивача від обов`язку оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування.

У силу ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналізуючи вищевикладені правові норми, суд вважає, що достатньою та необхідною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП та ст.ст. 73, 74 КАС України.

Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 52-2 Закону України «Про дорожній рух», при розміщенні транспортних засобів на майданчику для платного паркування особи, які розміщують транспортні засоби на такому майданчику, оплачують вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортного засобу згідно з тарифом, встановленим органом місцевого самоврядування відповідно до порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Інспекторам з паркування забороняється приймати грошові кошти у готівковій формі в рахунок оплати вартості таких послуг та/або в рахунок оплати штрафів, накладених на місці вчинення правопорушення.

За приписами ст. 6 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій відноситься прийняття рішень про розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів та стоянок таксі на вулицях і дорогах населених пунктів, здійснення контролю за дотриманням визначених правилами паркування транспортних засобів вимог щодо розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.12.2024 № 1093 «Про встановлення тарифу на послуги з користування відведеними майданчиками для платного паркування транспортних засобів у м. Одесі» встановлено тариф на послуги з користування відведеними майданчиками для платного паркування транспортних засобів у м. Одесі у розмірі 30 грн/год.

Зазначене рішення є чинним.

Під час здійснення перевірки інспектором з паркування факту внесення оплати за користування місцем для платного паркування транспортного засобу TOYOTA CORONA, д/н НОМЕР_1 , було встановлено відсутність оплати за паркування. Фіксація порушення здійснювалася у період з 12:03 до 12:33, про що свідчать відповідні фотоматеріали.

Відповідно до вимог п.26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2009 року №1342, користувач зобов`язаний поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і Правил дорожнього руху, сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування, а також розмістити на час паркування на майданчиках для паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки.

Представником Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради ОМР надана схема розміщення майданчика для платного паркування транспортних засобів, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська (на ділянці від вул. Бориса Літвака до вул. Старопортофранківської).

Відповідно до зазначеної схеми, площа майданчика становить 606,65 кв. м та передбачає розміщення 42 місць для паркування транспортних засобів, з яких 5 місць (площею 96,25 кв. м) відведено для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують або перевозять осіб з інвалідністю.

Відповідно до пп. «ґ» п.8.4 ПДР, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001року №1306, дорожні знаки (додаток 1) поділяються на 7 груп, зокрема, і на Інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила.

Згідно п. 15 ПДР Зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі. (п. 15.1). За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху). (п. 15.2)Стоянка всіх транспортних засобів у місцях, позначених дорожніми знаками 5.42.1, 5.42.2, 5.43, встановленими з табличкою 7.6.1, дозволяється на проїзній частині вздовж тротуару, а встановленими з однією з табличок 7.6.2-7.6.6 - легкових автомобілів і мотоциклів тільки так, як показано на табличці. (15.6)

Згідно п.п. «и» п. 15.9 ПДР Зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Згідно п.п. «д» п. 15.10 ПДР стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.

Із зазначеної схеми майданчику для паркування транспортних засобів за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська (на ділянці від вул. Бориса Літвака до вул. Старопортофранківської), містить схему організації дорожнього руху, в якій відображено, що платний паркувальний майданчик дійсно розташований за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська (на ділянці від вул. Бориса Літвака до вул. Старопортофранківської), майданчик обладнаний відповідними знаками та табличками 5.44, 5.43, 7.14, та 7.6.1.

Суду не надано беззаперечних доказів щодо фактичного встановлення та наявності таких знаків на ділянці де стояв автомобіль позивача, оскільки їх наявність оспорюється позивачем, а відповідач належним чином це не спростував

Проте, з оглянутих фотоматеріалів та схеми організації дорожнього руху вбачається, що водій ОСОБА_1 здійснив стоянку транспортного засобу TOYOTA CORONA д.н.з. НОМЕР_1 , де забороняється зупинка, а саме транспортний засіб припаркований навпроти воріт багатоквартирного будинку, тобто безпосередньо в місці виїзду, що є порушенням вимог п.п. «и» п. 15.9 та п.п. «д» п. 15.10 ПДР.

Суд встановив, що транспортний засіб TOYOTA CORONA д.н.з. НОМЕР_1 , 06.02.2026 року був припаркований на окремій ділянці в зоні, що розміщена навпроти воріт будинку №121 по вул. Велика Арнаутська у м. Одесі, тобто не в зоні дії знаків 7.6.1, 7.14 та 5.43, а тому посилання інспектора з паркування на порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 152-1 КУпАП є хибними, оскільки дія зазначених знаків в даному випадку не поширюється.

За порушення правил зупинки та стоянки передбачена відповідальність за статтею 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, уповноважена на те особа повинна встановити склад адміністративного правопорушення.

Об`єкт адміністративного правопорушення - це сукупність суспільних відносин, що охороняються правовими нормами, тобто фактично це наявність правової норми яка забороняє здійснювати певні дії та передбачає відповідальність у випадку недотримання вимог цієї норми.

Об`єктивна ж сторона адміністративного правопорушення полягає у дії чи бездіяльності, що заборонені правовими нормами.

Суб`єктом такого правопорушення в даному випадку може бути конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника. Адміністративне правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності.

Притягнути до адміністративної відповідальності можна лише ту особу, яка вчинила дії, що підпадають під ознаки адміністративного правопорушення та яка є або може бути суб`єктом адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В Рішенні у справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (пункт 70).

Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.09.2014 дійшов висновку, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого Протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Разом з тим, частиною 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Таким чином, на переконання суду, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача з метою запобігання порушення його прав та обов`язків, гарантованих Конституцією та законам України, а також забезпечення дотримання принципу презумпції невинуваності буде скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Тому, беручи до уваги той факт, що 06.02.2026 року був припаркований на окремій ділянці в зоні, що розміщена навпроти воріт в`їзду/виїзду будинку № 121 по вул. Велика Арнаутська у м. Одесі, тобто не в зоні дії знаків 7.6.1, 7.14 та 5.43, що нівелює посилання інспектора з паркування у постанові про притягнення до адміністративної відповідальностіза порушення ОСОБА_1 правил паркування транспортного засобу (не сплатив вартість послуг користування майданчиком з платного паркування), суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 152-1 КУпАП, та доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до приписів статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа №543/775/17, провадження №11-1287апп18 про те, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільги за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Оскільки відповідач, під час винесення оскаржуваної постанови діяв від імені органу Національної поліції, тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань – Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 1331,20 грн. на користь позивача ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 19, 63 Конституції України, ст.ст. 2, 14, 19-20, 22, 72-77, 118, 132, 139, 143, 192, ч.3 ст.194, 205, 227-228, ч. 4 ст. 229, 241-246, 250, 286, 293, 294 КАС України, ст.ст. 9, ч. 1 ст. 122, 222, 251, 252, 254, 257, 258, 268, 276, 278, 280, 283, 289 КУпАП, суд,-

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Департаменту транспорту, зв?язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, інспектора з паркування КП «Одестранспарксервіс» Сігаєва Павла Олександровича, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Лукасевич Катерина Володимирівна про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв?язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, інспектора з паркування КП «Одестранспарксервіс» Сігаєва Павла Олександровича, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Лукасевич Катерина Володимирівна про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення– задовольнити.

Скасувати постанову серії ОДП№4728056у справі про адміністративне правопорушення від 17.02.2026 року, винесену інспектором з паркування Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Сігаєвим П.О., відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 600,00 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07.10.2026 року.

Суддя: Домусчі Л.В.