Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №700/439/26 — Кам'янський районний суд Черкаської області

06.10.2026

Справа № 700/439/26

Провадження № 2/696/788/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Білопольської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондарь Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янка в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Лисянського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 32 760,00 грн у зв`язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 лютого 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8212032, який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

24 листопада 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 24112025, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до боржників за реєстром прав вимоги.

Відповідно до реєстру прав вимоги від 24 листопада 2025 року до договору факторингу № 24112025 від 24 листопада 2025 року сума заборгованості відповідача становить 32 760,00 грн, з яких сума основного боргу (тіло кредиту) – 6 800,00 грн, сума по процентам за користування кредитом – 0,00 грн, сума заборгованості по комісії за надання кредиту – 0,00 грн, сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту – 10 960,00 грн, сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) – 15 000,00 грн.

Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача наявну заборгованість і судові витрати.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 15 червня 2026 року цивільну справу передано за територіальною підсудністю до Черкаського районного суду Черкаської області.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 10 липня 2026 року цивільну справу передано за територіальною підсудністю до Кам`янського районного суду Черкаської області.

Ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 11 серпня 2026 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Грибанов Д.В. у пред`явленому позові заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив провести розгляд даної справи без участі представника позивача, не заперечуючи проти ухвалення судом заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, - шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подала до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За згодою сторони позивача суд проводить заочний розгляд справи в порядку, передбаченому гл. 11 розділу III ЦПК України, та ухвалює заочне рішення.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

17 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «МІЛОАН» із заявою на отримання кредиту № 8212032 на суму 8 000,00 грн строком на 360 днів та подала анкету-заяву на кредит № 8212032 (а.с. 43, 45).

Водночас 17 лютого 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 8212032, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, згідно з умовами якого відповідачу надано кошти в розмірі 8 000,00 грн на строк 360 днів, з поверненням кредиту та сплатою процентів за користування кредитом й комісії відповідно до умов цього договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту - 12 лютого 2026 року. Також сторонами визначено графік платежів, який є додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 8212032 від 17 лютого 2025 року (а.с. 36-42).

Водночас 17 лютого 2025 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписала паспорт споживчого кредиту № 8212032 - інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма) та графік платежів до паспорту споживчого кредиту № 8212032 (а.с. 43 (на звороті) - 44).

Згідно з платіжним дорученням № 148135488 від 17 лютого 2025 року ТОВ «МІОЛАН» перерахувало ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , кошти в сумі 8 000,00 грн на номер платіжної картки НОМЕР_2 , за кредитним договором № 8212032 (а.с. 45 (на звороті)).

Разом з тим суду надано відомості про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору № 8212032 від 17 лютого 2025 року: кредит в сумі 8 000,00 грн, дати операцій - з 17 лютого 2025 року по 24 листопада 2025 року (а.с. 46).

24 листопада 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «МІЛОАН» укладено договір факторингу № 24112025, згідно з яким ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі боржників, в тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8212032 від 17 лютого 2025 року (а.с. 47-49).

Як вбачається із платіжно ї інструкції від 25 листопада 2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перерахувало на рахунок ТОВ «МІЛОАН» кошти в сумі 4 135369,17 грн, згідно з договором факторингу № 24112025 від 24 листопада 2025 року (а.с. 49 (на звороті)).

Водночас із акту прийому-передачі реєстру боржників від 24 листопада 2025 року до договору факторингу № 24112025 від 24 листопада 2025 року вбачається, що загальна сума заборгованості від боржників кількістю 3106 складає 49 322884,16 грн (а.с. 49 (на звороті)).

За реєстром прав боржників від 24 листопада 2025 року до договору факторингу № 24112025 від 24 листопада 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 32 760,00 грн, з яких сума заборгованості за основною сумою боргу – 6 800,00 грн, сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) – 10 960,00 грн, сума по неустойці за порушення грошового зобов`язання – 15 000,00 грн (а.с. 50).

Таким чином, дані спірні правовідносини виникли з кредитного договору й договору факторингу; позивач доводить, що має місце порушення позичальником взятих на себе зобов`язань.

Цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, і укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20. Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Як передбачено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Водночас у відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Так, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відносини у сфері факторингу регулюються Законом України «Про факторинг». Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Відтак, враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідач, як позичальник, має заборгованість за кредитним договором, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеним договором факторингу.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що відповідач ОСОБА_1 повністю виконала зобов`язання за кредитним договором як перед позивачем у справі, так і перед попереднім кредитором.

Відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України щодо обов`язку доказування і подання доказів, не спростувала наявну заборгованість.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача кредитної заборгованості за договором про споживчий кредит № 8212032 від 17 лютого 2025 року в частині заборгованості по тілу кредиту в сумі 6 800,00 грн, заборгованості по комісії за обслуговування кредиту в сумі 10 960,00 грн, а всього на суму 17 760,00 грн, підлягають задоволенню.

Разом з тим позивач просить також стягнути з відповідача заборгованість за неустойкою (штрафом, пенею) в сумі 15 000,00 грн.

Суд зауважує, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.

Оскільки спірний кредитний договір № 8212032 від 17 лютого 2025 року був укладений в період дії в Україні воєнного стану, то нарахована позивачем неустойка не може бути стягнута з ОСОБА_1 , так як відповідач нормою закону звільнена від обов`язку такої сплати. Нарахована неустойка підлягає списанню позивачем, відтак позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

З урахуванням наведеного, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог, - 1 443,35 грн (17 760,00 х 2 662,40 / 32 760,00).

На підставі ст.ст. 512, 514, 626, 627, 615, 625, 634, 1054, 1077 ЦК України, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 89, 141, 263-265, 279, 280-282, 289, 352 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про споживчий кредит № 8212032 від 17 лютого 2025 року в розмірі 17 760 (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят) грн, що складається із суми заборгованості за основною сумою боргу – 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн, суми заборгованості по комісії за обслуговування кредиту – 10 960 (десять тисяч дев`ятсот шістдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1 443 (одну тисячу чотириста сорок три) грн 35 (тридцять п`ять) коп у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

У решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари Броварського району Київської області, 07400; код в ЄДРПОУ: 35625014; IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_4 виданий Кам`янським РВ УМВС України в Черкаській області 12 жовтня 1995 року; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Н.А. Білопольська