Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №570/2451/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/2451/26

Номер провадження 2/570/2200/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В., за участю секретаря судового засідання: Ярошик І.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

18.05.2026 року до Рівненського районного суду Рівненської області надійшла цивільна справа за позовом ТОВ «ФК «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Короткий зміст заяв по суті справи.

У позовній заяві представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором №275707 від 28.01.2025 року в розмірі 8 419,20 грн та судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що 28.01.2025 року між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №275707 від 28.01.2025 року за умовами якого відповідачці надано кредит у сумі 6 000,00 грн, строк користування кредитом — 90 днів, відсоткова ставка — 0,72%.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором та надав відповідачці кредит в сумі 6 000,00 грн, що підтверджується листом-підтвердженням директора ТОВ «Профітгід» щодо зарахування від імені ТОВ «Клай Інвест» грошових коштів в сумі 6 000,00 грн, на карту НОМЕР_1 , призначення платежу — видача кредиту №275707.

19.12.2025 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено Договір Факторингу №19122025/1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «Венера Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 року до Договору факторингу№19122025/1, ТОВ «ФК Венера Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку заборгованості станом на 20.02.2026 року у відповідачки наявна заборгованість за кредитним договором №275707 від 28.01.2025 року в розмірі 8 419,20 грн, яка складається з: 6 000,00 грн — заборгованість за тілом кредиту, 2 419,20 грн — заборгованість за відсотками.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

18.06.2026 року від представника позивача надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 15 500,00 грн.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 28.05.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 28.07.2026 року продовжено строк розгляду справи на 30 днів.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 11.09.2026 року продовжено строк розгляду справи на 30 днів.

Клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

28.01.2025 року між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №275707 від 28.01.2025 року за умовами якого відповідачці надано кредит у сумі 6 000,00 грн, строк користування кредитом — 90 днів, відсоткова ставка — 0,72%.

Кредитодавець надав відповідачці кредит в сумі 6 000,00 грн, що підтверджується листом-підтвердженням директора ТОВ «Профітгід» щодо зарахування від імені ТОВ «Клай Інвест» грошових коштів в сумі 6 000,00 грн, на карту НОМЕР_1 , призначення платежу — видача кредиту №275707.

19.12.2025 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено Договір Факторингу №19122025/1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «Венера Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 року до Договору факторингу№19122025/1, ТОВ «ФК Венера Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку заборгованості станом на 20.02.2026 року у відповідачки наявна заборгованість за кредитним договором №275707 від 28.01.2025 року в розмірі 8 419,20 грн, яка складається з: 6 000,00 грн — заборгованість за тілом кредиту, 2 419,20 грн — заборгованість за відсотками.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.

Зобов`язання виникають із підстав, передбачених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів.

Ч.1 ст.509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Ч.1 ст.610 ЦК України, визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно дост.642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У ч.2 ст.517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частин 1, 2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено, що свої зобов`язання перед ОСОБА_1 ТОВ «Клай Інвест» за кредитним договором №275707 від 28.01.2025 року виконало у повному обсязі, надавши відповідачці кредит у сумі 6 000,00 грн.

Натомість, відповідачка свої зобов`язання за вказаним договором ані перед первісним кредитором, ані перед новим кредитором - позивачем не виконала, заборгованість у повному обсязі не погасила, у зв`язку з чим за відповідачкою утворився борг на суму 8 419,20 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) — 6 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами – 2 419,20 грн.

Відступлення ТОВ «Клай Інвест» до ТОВ «ФК «Венера Фінанс» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №275707 від 28.01.2025 року підтверджується наявними у справі доказами.

Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунку, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором № 275707 від 28.01.2025 року у розмірі 8 419,20 грн, яка складається з: 6 000,00 грн — заборгованість за тілом кредиту, 2 419,20 грн — заборгованість за відсотками.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Як вбачається з платіжної інструкції №2303 від 22.04.2026 року, позивач сплатив за подання даного позову 2 662,40 грн. судового збору.

Оскільки позов майнового характеру повністю задоволено, то судовий збір, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача становить 2 662,40 грн.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги слід зазначити наступне.

Згідно положень ч.1 — 4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

18.06.2026 року від представника позивача надійшла заява про стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу в розмірі 15 500,00 грн.

До позовної заяви представником позивача долучено Договір 09/04/2026 про надання правової допомоги, укладений між ТОВ «ФК «Венера Фінанс» та адвокатом Пархомчуком С.В.

До заяви про стягнення витрат долучено Акт про отримання правової допомоги від 08.06.2026 року, де загальна вартість за послуги становить 15 500,00 грн, потрачено адвокатом 5 годин, долучено платіжну інструкцію про оплату послуг адвокатом ТОВ «ФК Венера Фінанс» у розмірі 15 500,00 грн, докази направлення таких документів стороні відповідачки.

При цьому суд бере до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 640/10548/19, в якому наголошується, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд бере до уваги, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст.137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, якщо неспівмірність таких витрат буде доведена стороною, яка заявила таке клопотання (ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

У постанові Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.10.2025 року (справа №761/415/24, провадження №61-6667св25), Верховний Суд висловив свою позицію про те, що за відсутності клопотання іншої сторони суд не може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, у разі часткового задоволення позову суд може застосувати критерії співмірності та пропорційності витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначене узгоджується із висновками Великої плати Верховного Суду, викладеними у постановах: від 14 червня 2023 року у справі № 357/8277/19, провадження № 14-65цс22, від 22 травня 2024 року у справі № 206/4841/20, провадження № 14-55цс22, від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22, провадження № 12-4гс24, від 26 червня 2024 року у справі №686/5757/23, провадження № 14-50цс24, від 02 квітня 2025 року у справі №925/457/23, провадження №12-33гс24.

Верховний Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Таким чином, з огляду на відсутність доказів зі сторони відповідачки, які б стверджували суд у необхідності зменшення розміру відшкодування витрат на надання правничої допомоги позивачу, з огляду на принцип змагальності сторін і необхідність доведення певних обставин саме відповідною стороною процесу, суд вважає обгрунтованими вимоги представника позивача про стягнення з відповідачки судових витрат на надання правничої допомоги у розмірі 15 500,00 грн. На підставі статтей 525, 526, 527, 530, 610, 634, 639, 1048, 1054 ЦК України, керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 247, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором №275707 від 28.01.2025 року в розмірі 8 419,20 грн, яка складається з: 6 000,00 грн — заборгованість за тілом кредиту, 2 419,20 грн — заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Венера Фінанс» судовий збір в розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Венера Фінанс», код ЄДРПОУ 43561872, адреса місцезнаходження: вул.Львівська, буд.23, офіс 703, м.Київ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 виданий 27.02.2025 року, орган, що видав 5610, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Гладишева Х.В.