Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №373/2883/26 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/2883/26

Провадження № 2-о/373/62/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Залеської А.О.

за участі секретаря судових засідань Руденко О.М.,

розглянувши в судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 ,

про встановлення факту перебування малолітньої дитини на утриманні,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просила встановити факт, що її малолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає однією сім`єю з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на його повному матеріальному утриманні та вихованні.

Вимоги вмотивовані тим, що син заявниці ОСОБА_2 , народжений у шлюбі, однак фактично не знає свого біологічного батька, оскільки шлюб з ним вона розірвала 19.10.2015 р. на підставі рішення суду, коли дитині було трохи більше одного року. Згодом біологічного батька малолітнього ОСОБА_2 за її позовом позбавлено батьківських прав на підставі рішення суду від 16.04.2019. Виконавче провадження щодо стягнення аліментів не відкривалося, оскільки заявниця на стягнення аліментів не подавала, добровільної участі в утриманні дитини біологічний батько не приймає та зовсім не спілкується з сином. У травні 2024 році ОСОБА_1 почала сімейні відносини з чоловіком ОСОБА_3 , з яким 15.11.2024 вони зареєстрували шлюб. Загалом вже понад два роки ОСОБА_1 , її старший син ОСОБА_4 , 2008 р.н., малолітній син ОСОБА_2 , 2014 р.н. та чоловік заявниці ОСОБА_3 проживають однією сім`єю в м. Києві в орендованій квартирі, ведуть спільне господарство та мають взаємні права та обов`язки. Між ними склались гармонійні відносини, які гуртуються на повазі один до одного, турботі та любові. ОСОБА_3 від початку їх спільного проживання фактично здійснює утримання та виховання пасинка – меншої дитини ОСОБА_2 , забезпечує його усім необхідним, зокрема: продуктами, одягом, взуттям, шкільними приладдями, проводить з ним дозвілля та взагалі відноситься до нього як батько, адже власних дітей у нього немає. На даний час вона перебуває у стані вагітності та очікує на двійню, орієнтовний термін народження: кінець жовтня – початок листопада 2026 року. Чоловік заявниці ОСОБА_3 проходить військову службу за призовом по мобілізації з вересня 2022 року, є учасником бойових дій. Факт перебування на його утриманні, як військовослужбовця, трьох і більше дітей матиме юридичне значення для реалізації чоловіком та усіма членами їхньої сім`ї прав та гарантій згідно закону. Зокрема, син ОСОБА_2 як член сім`ї військовослужбовця та учасника бойових дій, зможе користуватися відповідними пільгами при здобутті освіти, оздоровленні, відпочинку та багатьма іншими. Вітчим дитини ОСОБА_3 повністю підтримує встановлення відповідного факту.

02.10.2026 в судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримала та додатково суду пояснила, що вона має двох дітей, яких довгий час виховувала сама: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (студент) та сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (учень 7-го класу). Сімейне життя з їхніми батьками у неї не склалось, менший син навіть не знає свого біологічного батька, а той після розірвання шлюбу жодного разу не проявив інтересу до дитини. У 2023 році вона врешті зустріла надійного, мужнього, близького їй по духу чоловіка ОСОБА_3 , якого покохала та створила з ним сім`ю. Цей чоловік фактично замінив меншому сину батька. Відносини між її сином та чоловіком дуже близькі, довірливі, теплі та дружні. Весь тягар по утриманню сім`ї взяв на себе ОСОБА_3 . Чоловік військовослужбовець за призовом під час мобілізації (доброволець) з початку повномасштабного вторгнення, учасник бойових дій. Тому справедливим буде, якщо малолітній ОСОБА_6 , як член сім`ї військовослужбовця буде мати соціальні пільги та гарантії, передбачені законом. Іншим способом, окрім як судовим рішенням, підтвердити факт проживання однією сім`єю її малолітнього сина та чоловіка, а також перебування сина на його утриманні не представляється можливим.

Заінтересована особа – чоловік заявниці ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, підтвердив, що із теперішньою дружиною ОСОБА_1 вони перебувають у сімейних відносинах з 2024 року. Її сина ОСОБА_7 він прийняв як свого та з радістю віддає йому свою любов, турботу і увагу, оскільки його рідний син загинув за рік до знайомства із ОСОБА_1 . Все необхідне він купує сину дружини (пасинку), знає його смаки та захоплення, проводить з ним вільний час по мірі можливості, з радістю готовий і надалі піклуватись про нього, ростити та утримувати його нарівні зі своїми дітьми, народження яких вони чекають у кінці жовтня.

Письмовими доказами підтверджуються наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області народився ОСОБА_2 , батьком якого є ОСОБА_8 , а матір`ю ОСОБА_1 , про що свідчить копія свідоцтва про народження (повторне) серії НОМЕР_1 від 02.05.2022 (а.с.17).

Свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_2 від 14.01.2022 підтверджується, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 змінила прізвище та іменується ОСОБА_1 (а.с.7).

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян у актовий запис про народження ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10 червня 2020 року внесено зміни та змінено прізвище дитини з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 », а також змінено прізвище матері з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 ». Ці зміни стали підставою видачі повторного свідоцтва про народження дитини (а.с.23-25).

19.10.2015 рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області у справі №373/2569/15-ц позов ОСОБА_9 ( на даний час ОСОБА_1 ) задоволено та розірвано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , зареєстрований 20.09.2013, - розірвано. (а.с.18-19).

16.04.2019 рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області (справа №373/353/19) позов ОСОБА_9 (на даний час ОСОБА_1 ) до ОСОБА_8 , третя особа: Орган опіки та піклування Переяслав-Хмельницької РДА задоволено: позбавлено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили 17.05.2019 (а.с.20-22).

Лист начальника Переяславського ВДВС у Бориспільському районі Київської області №51620 від 22.07.2026 свідчить, що у відділі відсутнє виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_13 на утримання дитини ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.56).

Згідно даних автоматизованої системи (Д3) Переяславським міськрайонним судом Київської області не приймалось рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_8 на утримання сина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1

З наданої суду копії Договору оренди квартири від 13.05.2024, укладеного між ОСОБА_15 (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) вбачається, що заявниця орендує квартиру АДРЕСА_1 . Площа квартири 72,5 кв.м., кількість кімнат – 3 (а.с.11-16).

Згідно Свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_3 , виданого Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві 15.11.2024 зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , актовий запис №2179. Прізвище чоловіка та дружини після державної реєстрації шлюбу не змінено: він - « ОСОБА_16 »; вона– « ОСОБА_12 » (а.с.42).

Актом обстеження житлово-побутових умов сім`ї від 29.06.2026, проведеним представниками ЖБК «Суднобудівельник-22»: ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , підтверджується, що за адресою: АДРЕСА_2 , проживає сім`я: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За результатами обстеження встановлено, що сім`я проживає спільно, умови проживання належні, діти повністю всім забезпечені. Дитина Мілан називає ОСОБА_3 батьком, сприймає його як члена своєї сім`ї, а останній фактично виконує батьківські функції по вихованню та утриманню дитини (а.с.43).

Сімейні відносини ОСОБА_3 та дитини ОСОБА_2 , який являється учнем 7-Б класу школи І-ІІІ ступенів №321 Деснянського району м. Києва, підтверджується також характеристикою його класного керівника ОСОБА_20 та її письмовими поясненнями .

Скріншоти переписки між заявницею ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_3 , який в телефонній книзі у неї підписаний «Мій Всесвіт», а також численні сімейні фотографії свідчать про те, що чоловік ОСОБА_1 забезпечує сім`ю не лише матеріально, піклується про поліпшення житлових умов, але й бере активну участь у вихованні дитини, турбується про його розвиток та здоров`я, проводить з ним вільний час. Дитина на фото виглядає задоволеною та щасливою поряд з відчитом (ас.47-55).

Чоловік заявниці– ОСОБА_3 з 14.09.2022 перебуває на військовій службі у Збройних Силах України за призовом під час мобілізації та на теперішній час проходить службу у військовій частині НОМЕР_4 , являється учасником бойових дій, про що свідчать довідки командирів, що видавались за час проходження служби, посвідчення військовослужбовця, посвідчення НОМЕР_5 (а.с.26-33,63).

Копія Обмінної карти Медичного центру «Мати та дитина» відносно вагітної та довідка цього Центру №29 від 25.08.2026 свідчать, що у ОСОБА_1 , 1984 р.н., перебуває на обліку Центі з 02.05.2026, вагітність 27-28 тижнів, двійня біхоріальна біамніотична. Передбачуваний строк пологів – 28.11.2026 (34-41,65).

Свідок ОСОБА_21 (сусідка) показала суду, що знає ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_3 вже більше двох років. Вони проживають в квартирі по сусідству (м. Києві у квартирі АДРЕСА_1 .) разом з малолітнім сином ОСОБА_6 . Старший син заявниці студент, тому здебільшого перебуває в гуртожитку. Вона двічі бачила ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 на батьківських зборах у школі, так як її син навчається разом з ОСОБА_6 . Дитина сприймає вітчима як свого батька, пишається ним як захисником України, з радістю усіх однокласників повідомив, що скоро батько ОСОБА_22 прийде у відпустку. Також вона неодноразово бачила вітчима з дитиною біля будинку на дитячому майданчику спостерігала як вони грають м`ячом на спортивній площадці та бачила, як ходять разом в магазин та повертаються з великими пакунками. Хлопчик неодноразово хвалився подарунками, які йому купує вітчим

Свідок ОСОБА_23 (консьєржка) показала суду, що знає ОСОБА_1 вже три роки, яка спочатку проживала в квартирі АДРЕСА_1 разом з двома дітьми: наразі повнолітнім сином ОСОБА_24 та з ОСОБА_6 , якому на вигляд приблизно 11-12 років. Вже близько двох років з ними постійно проживає ОСОБА_3 . Вона знає, що він є чоловіком ОСОБА_1 , а отже вітчимом для дітей заявниці, проте, за цей чоловік поводить себе як справжній батько, турботливий, уважний до дитини ОСОБА_6 . Між ними спостерігаються дуже теплі відносини: то вони біля школи не велосипеді катаються, то грають у футбол (Мілан на воротах), то разом кудись йдуть, сміються, щось обговорюють. Такого хорошого батька, яким фактично є ОСОБА_3 , не часто можна помітити серед рідних батьків. Певний час, приблизно пів року чоловік заявниці - ОСОБА_3 був вдома, оскільки перебував на лікуванні та відновленні після поранення. Тоді вона чи не щодня бачила його з дитиною, навіть частіше ніж з дружиною, хлопчик дуже щасливий поряд з ним.

Суд також вислухав думку дитини: 12-річного ОСОБА_2 , який розповів суду, що ніколи не спілкувався з рідним батьком та бачив його лише один раз ще малим. Вони з мамою та старшим братом ОСОБА_24 проживали у м. Переяславі втрьох, а потім (як він був у четвертому класі) вони переїхали до м. Києва, бо мамі так ближче на роботу і робота краща. Приблизно два роки як мама одружилася з ОСОБА_25 , він був на їхньому весіллі. Оскільки у нього ніколи не було батька, він не може поки що називати маминого чоловіка батьком, якось незвично, але і дядею він його теж не називає, бо вважає, що так називають чужу людину, а ОСОБА_22 свій. Тому він називає його по імені, як свого друга – просто ОСОБА_22 . Він дуже радий, що у їхній сім`ї з`явився цей чоловік. Він військовослужбовець та коли приїздить додому, то вони кожного дня чимось займаються: ходять в магазин, в кіно, грають в різні ігри, в шахи і у футбол також. Він сумує, коли довго не бачиться з ОСОБА_22 . Він купив йому: комп`ютер, куртку, планшет, навушники, кросівки, рюкзак і багато чого ще, але більше всього він хоче, щоб вітчим завжди був поряд, бо з ним спокійно і весело.

Вирішуючи дану справу, суд керується наступним.

В силу 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ст. 59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні батьки, усиновлювачів, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності в особи неоспорюваних прав (ч.7 ст.19, ч.1 ст.293 ЦПК України).

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, який не є вичерпним. Зокрема: суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; та інші факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Юридичні факти у цивільному законодавстві – це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин.

Однак не всі життєві обставини є юридичними фактами в контексті цивільного законодавства. Життєві факти (обставини) стають юридичними фактами внаслідок визнання їх такими державою і закріплення в законі.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення.

Верховний Суд у постанові від 27.09.2023 у справі № 201/5972/22 зазначив, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років законодавець відносить до тих сімейних обставин, які надають військовослужбовцю право на звільнення з військової служби під час дії воєнного стану (абз. 4 п.3 ч.12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»)

Дану норму Закону слід розуміти, у першу чергу, як захист державою інтересів сім`ї та дітей, а тому цілком логічно, що мати свого малолітнього сина ОСОБА_1 , яка чекає на народження ще двох дітей від теперішнього чоловіка ОСОБА_3 , звернулась до суду в інтересах дитини від попереднього шлюбу із заявою про встановлення факту сімейних відносин між її малолітнім сином - ОСОБА_2 , 2014 р.н. та чоловіком ОСОБА_3 , який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, постійно перебуває в зоні ризику та, як свідчать встановлені в суді обставини, фактично утримує свого пасинка, оскільки рідний батько дитини позбавлений на нього батьківських прав і жодної участі в його утриманні не приймає.

Отже факт, який просить встановити заявниця в інтересах своєї дитини має для неї юридичне значення, від нього залежить виникнення, зміна особистих та майнових прав малолітнього ОСОБА_2 , 2014 р.н., як члена сім`ї військовослужбовця, що перебуває на його утриманні. В інший спосіб підтвердити відповідний факт заявниця не може, оскільки у її сина є біологічний батько, вписаний у свідоцтво про народження, який самоусунувся від виховання та утримання дитини, та якого дитина навіть не знає.

Відповідно до ч.3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 19 цієї Конвенції визначено, що держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини у тому числі від відсутності піклування чи недбалого поводження. Такі заходи захисту, за необхідності, включають ефективні процедури для розроблення соціальних програм з метою надання необхідної підтримки дитині й особам, які турбуються про неї, а також здійснення інших форм запобігання, виявлення, повідомлення, передачі на розгляд, розслідування, лікування та інших заходів у зв`язку з випадками жорстокого поводження з дитиною, а також, у випадку необхідності, для порушення початку судової процедури.

Відповідно до положень ст. 3 Сімейного кодексу України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї; створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство ; держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини (ст. 5 СК України).

Згідно з частиною 2 ст. 51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 260 Сімейного кодексу України, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.

В силу статті 268 СК України мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Судом встановлено, що біологічний батько дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 позбавлений батьківських прав та не виконує обов`язку по його утриманню. Фактично батьківські обов`язки виконує чоловік заявниці - ОСОБА_3 , з яким проживає дитина однією сім`єю. ОСОБА_1 не працює та очікує на народження ще двох дітей (вагітна двійнею). За таких обставин малолітній син заявниці повністю утримуються ОСОБА_3 , який проходить військову службу, а тому цей факт для дитини, як члена сім`ї військовослужбовця має юридичне значення для реалізації прав та гарантій, визначених Законом.

Враховуючи, що сім`я заявниці проживає в орендованій квартирі, вона з дітьми та чоловіком мають різне місце реєстрації, а також, що біологічний батько дитини хоч і позбавлений батьківських прав відносно сина заявниці, однак законодавчо не звільнений від обов`язку утримувати дитину, який він насправді не виконує, іншим способом, окрім судового рішення, підтвердити факт перебування малолітньої дитини на утриманні та виховані вітчима ОСОБА_3 неможливо, оскільки чинним законодавством не передбачено отримання документа, який би посвідчував зазначений юридичний факт.

Спору щодо участі ОСОБА_3 у вихованні та утриманні малолітнього сина дружини – свого пасинка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 76-82, 263-265, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , про встановлення факту перебування малолітньої дитини на утриманні, – задовольнити.

Встановити факт, що дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає однією сім`єю з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та перебуває на його матеріальному утриманні та вихованні.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована: АДРЕСА_3 , фактично проживає: АДРЕСА_2 ;

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований: АДРЕСА_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_7 .

Суддя А.О. Залеська