Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №295/5810/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/5810/26

Категорія 38

2/295/3671/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Єригіної І.М.,

при секретарі судового засідання Барашивець Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування вимог зазначив, що 10.12.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 77175534, відповідно до якого відповідач отримав позику в розмірі 11386,00 грн, строком на 30 днів, зі сплатою відсотків за користування позикою в розмірі 1,99% (базова процентна ставка/фіксована) в день.

04.01.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу №025-040122, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «Сіроко Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Сіроко Фінанс» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, зокрема до відповідача за договором позики № 77175534 від 10.12.2021.

05.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №05/12/25-01, відповідно до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передає ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» приймає належні ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, зокрема до відповідача за договором позики № 77175534 від 10.12.2021. Взяті на себе зобов`язання відповідач належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за договором позики в розмірі 28606,18 грн, з яких: 11386,00 грн заборгованість за сумою позики; 17220,18 грн заборгованість за відсотками за користування позикою.

Тому позивач просить стягнути з відповідача 28606,18 грн. заборгованості за договором кредиту 77175534 від 10.12.2021, 2662,40 грн. сплаченого судового збору та 4500,00 грн. витрат за надання правничої допомоги.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Від відповідача відзив на позов до суду не надходив, копія належним чином завіреної ухвали про призначення справи до розгляду, разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача та на електронну адресу відповідача. В судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, в тому числі шляхом розміщення оголошення про його виклик до суду через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.12.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 77175534, за умовами якого відповідач отримав позику в розмірі 11386,00 грн. строком на 30 днів, тобто з 10.12.2021 по 09.01.2022 зі сплатою відсотків за користування позикою в розмірі 1,99% на день (базова процентна ставка) та 0,4975% в день (знижена процентна ставка, яка застосовується відповідно до умов Програми лояльності). Зазначений договір містить додаток №1 (графік платежів). Вказані кредитний договір та додаток №1 до нього (графік платежів) підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало повністю та надало йому кредит в сумі 11386,00 грн шляхом зарахування коштів на платіжну картку відповідача, що також підтверджується інформацією, наданою АТ «Універсал банк».

Зокрема, з інформації банку вбачається, що банківська картка № НОМЕР_1 емітована та видана на ім`я відповідача та в період з 10.12.2021 на зазначену картку зараховано кошти в загальній сумі 11386,00 грн.

04.01.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір факторингу №025-040122, відповідно до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» набуло права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимог №10/06/22 від 10.06.2022 до договору факторингу №025-040122 від 04.01.2022 ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №77175534 від 10.12.2021.

05.12.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №05/12/25-01, відповідно до умов якого ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру прав вимог №30/01/26, ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №77175534 від 10.12.2021.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З огляду на зазначені норми Закону, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Указаний висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 року №127/33824/19.

На підставі частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом на підставі зазначеної вище ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Не кожний правочин укладений в електронній формі вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, які підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, суд вважає, що між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем був укладений Договір надання коштів у кредит №77175534 від 10.12.2021 в електронній формі.

Сторони договору узгодили розмір позики, строки та умови повернення коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. 526, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне) виконання.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, позивач ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором кредиту №77175534 від 10.12.2021.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, взяті на себе зобов`язання за договором позики відповідач не виконав, у зв`язку з чим станом на 16.02.2026 утворилась заборгованість за договором позики в розмірі 28606,18 грн, з яких: 11386,00 грн заборгованість за сумою позики; 17220,18 грн заборгованість за відсотками за користування позикою.

Відповідно до умов договору позики №77175534 відповідач отримав позику в розмірі 11386,00 грн, строком на 30 днів, тобто з 10.12.2021 по 09.01.2022, зі сплатою відсотків за користування позикою в розмірі 1,99% на день (базова процентна ставка).

Згідно ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 5.2 договору Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Водночас матеріали справи не містять доказів звернення відповідча із заявою про продовження строку користування кредитом, укладення між первісним кредитором та відповідачем відповідної додаткової угоди чи вчинення відповідачем іншого окремого волевиявлення, спрямованого на пролонгацію договору після закінчення погодженого тридцятиденного строку позики.

Разом із тим пунктом 6.5 Правил надання грошових коштів у позику передбачено, що в разі неповернення позики в повному розмірі або несвоєчасного повернення позики та процентів товариство має право нараховувати проценти в розмірі, визначеному договором, за кожний день понадстрокового користування позикою до дня її повернення, але не більше ніж за 90 календарних днів.

Відповідно до частини першої статті 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Зазначена норма розміщена законодавцем в Главі 16 «Правочини» Розділі 1 «Загальні положення про правочини».

З наведених вище умов кредитного договору та Правил надання грошових коштів у позику вбачається, що пункт 6.5 Правил одночасно містить конструкцію, характерну для положень статті 212 ЦК України, якою врегульовано умовні правочини, у цьому випадку - правочин під відкладальною умовою. Такою умовою є порушення позичальником кредитного зобов`язання, а саме неповернення кредиту та процентів після закінчення погодженого умовами договору тридцятиденного строку кредитування, що визначено підставою для продовження нарахування процентів за користування кредитом, але не більше ніж протягом 90 календарних днів.

Однак за наведеними вище висновками Великої Палати Верховного Суду сплата процентів, передбачених договором, за користування кредитними коштами може випливати лише з правомірного їх користування, а відповідальність за неправомірне користування кредитними коштами знаходиться у сфері охоронних відносин, зокрема, статті 625 ЦК України.

Пов`язавши продовження строку кредитування та нарахування процентів за користування кредитом із порушенням позичальником кредитного зобов`язання, первісний кредитор і позичальник фактично визначили договірні проценти як плату за неправомірне користування кредитними коштами, що не відповідає наведеним висновкам Великої Палати Верховного Суду.

У цій частині суд доходить висновку, що невиконання позичальником умов щодо повернення кредиту та сплати процентів у передбачений договором тридцятиденний строк, не може бути одночасно правомірним та неправомірним та мати наслідком продовження строку кредитування, оскільки в даному випадку строк виконання зобов`язання вже настав.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 червня 2023 року у справі № 908/2187/21.

Оскільки договором позики №77175534 від 10.12.2021 визначений строк його дії, який становить 30 днів, саме протягом цього строку позивач мав право нараховувати відповідачу передбачені цим договором відсотки тривалістю 30 днів.

Таким чином, виходячи із суми позики у розмірі 11386,00 грн., узгодженої процентної ставки у розмірі 1,99% за день та строку кредитування (строку договору) тривалістю 30 днів, заборгованість відповідача ОСОБА_1 по відсоткам за договором позики №77175534 від 10.12.2021 становить 6 797,44 грн. (11386,00 грн. х 1,99%):100% х 30 днів).

Пунктом 9.7. Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» встановлено, якщо під час дії програми лояльності, позичальником буде допущено порушення умов, то нараховані проценти підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою.

Відповідно до п. 6 договору позики та п. 7 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника. Позичальник має право подовжити строк користування Позикою необмежену кількість разів. При кожному подовженні строку користування Позикою, змінюється кінцева дата Строку Позики та кінцева дата строку (терміну) дії Договору позики на відповідну кількість календарних днів. Після кожного оформлення Пролонгації, на електронну адресу Позичальника, яку Позичальник зазначив як контактну при реєстрації на Сайті, Товариство відправляє повідомлення з інформацією про оформлену Позичальником Пролонгацію. Таке повідомлення містить інформацію, зокрема, щодо нового Строку Позики, кінцевої дати Строку позики, розміру Заборгованості до повернення Позичальником.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, встановлено, що відповідач в рахунок погашення заборгованості за договором позики №77175534 від 10.12.2021 не здійснив жодних платежів.

Відповідно до п. 7.2 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», для пролонгації необхідна сплата всіх фактично нарахованих відсотків протягом дисконтного періоду, що здійснено не було.

Таким чином, строк дії кредитного договору (строк кредитування) закінчився 09.01.2022 та доказів, що відбулася пролонгація договору після 09.01.2022, зокрема позивачем не надано звернення відповідача в електронній формі та направлення Товариством повідомлення з інформацією про оформлену Позичальником Пролонгацію, як це передбачено п. 7 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», а тому суд дійшов висновку, що кінцевим терміном повернення позики є 09.01.2022, отже нарахування відсотків за користування позикою поза межами строку її надання, тобто після 09.01.2022, є неправомірним.

Враховуючи те, що відповідач не виконав передбачені кредитним договором і законом зобов`язання, ні перед первісним кредитором, ні перед новим кредитором позивачем, внаслідок чого утворилася заборгованість, то суу дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача заборгованості за договором позики в загальному розмірі 18 183,44 грн, з яких: 11386,00 грн заборгованість за основною сумою позики; 6797,44 грн. (11386 х 1.99% х 30) заборгованість за відсотками за користування позикою.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

ТОВ «Деал Фінанс Груп» просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 4500,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна» укладено договір про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, З акту №8-ДІЛ від 16.02.2026 року про приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року, вбачається, що адвокатом надано Позивачу професійну правничу допомогу, зокрема за вивчення/збір документації та складання позовної зави до Відповідача - вартість зазначених послуг складає 4 500,00 грн., яка була сплачена ТОВ «Деал Фінанс Груп», платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 579942739.1 від 05.03.2026 року призначення платежу оплата за договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2099 від 03.04.2018 року.

Частиною 3 ст. 141 ЦПК України визначено критерії, які враховує суд при розподілі судових витрат, зокрема, суд має оцінити обгрунтованість таких витрат та пропорційність їх до предмету спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Верховний Суд у постанові від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц вказав, що при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зроблено правовий висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Справа, яка розглядається судом, відноситься до категорії малозначних. Позовна заява є типовою, її текст майже повністю дублюється у інших позовних заявах позивача, які перебувають на розгляді в суді, її підготовка, а також вивчення документів та надання консультацій у такій справі не передбачає значних витрат зусиль та часу.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням пропорційного зменшення у зв`язку з частковим задоволенням позову, а також характеру правовідносин, ціни позову, обсягу та реальності наданих адвокатом послуг, необхідності вчинення процесуальних дій, принципів обґрунтованості, співмірності судових витрат та розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про необхідність їх стягнення у розмірі 2000 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідача витрати з оплати судового збору пропорційно до задоволених вимог, тобто 1 692,35 грн. (28606,18/18 183,44*2662,40).

На підставі викладеного, керуючись ст. 509, 526, 530, 611, 612, 625, 629, 639,1054 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 279ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» суму заборгованості в розмірі 18183,44 грн., з яких: 11386,00 грн заборгованість за основною сумою позики; 6797,44 грн. заборгованість за відсотками за користування позикою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» судовий збір у розмірі 1692,35 грн., сплаченого відповідно платіжної інструкції № 579942948.1 від 01.4.2026 р, та 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» код ЄДРПОУ: 44280974, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33,оф. 40/3.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНКОПП: НОМЕР_2 .

Суддя І.М. Єригіна