Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №591/2430/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/2430/26

Провадження № 2/591/872/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в особі представника ОСОБА_2 до Краснопільської селищної ради, вул. Мезенівська, буд. 2 селище Краснопілля Сумської області, код ЄРДПОУ 04390104 про визнання права власності на спадкове майно,

установив:

06.03.2026 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява.

В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та проживала одна. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на майно, а саме однокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Вказаний житловий будинок на праві спільної сумісної власності належав ОСОБА_3 (бабусі позивача) та ОСОБА_4 (чоловіку бабусі позивача) та ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, на момент смерті ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 . Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась, а інших спадкоємців, окрім дружини ОСОБА_3 , не було. В той же час, сама ОСОБА_3 не зверталася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка. З огляду на вищенаведене, представник позивача вважає, що спадщиною після смерті ОСОБА_3 є спірна квартира, частина якої належала останній згідно свідоцтва про право власності на праві спільної сумісної власності, а інша частина в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_4 , у відповідності до ст.1268 ЦК України, яку ОСОБА_3 прийняла, проте не оформила за життя. Окремо представник позивача наголошує на тому, що за життя ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений 04.08.1997 Угроїдською селищною радою Краснопільського району Сумської області, за змістом якого все своє майно, яке на день смерті знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати на день смерті, і на що за законом матиме право, ОСОБА_3 заповіла внуку ОСОБА_1 . Також зазначає представник позивача, що маючи на меті оформити спадщину за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_3 , позивач звернувся до нотаріуса, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з пропуском ним 6-місячного строку з часу відкриття спадщини, а тому змушений позивач був звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 11.03.2026 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 12.06.2026.

За результатом підготовчого судового засідання 12.06.2026 розгляд справи був відкладений та постановлено протокольну ухвалу про витребування доказів від приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Сумської області Степаненко Тетяни Іванівни (40000, м.Суми, вул.Покровська, 15/7, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_4 ) належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Сумської районної нотаріальної контори Сумської області (40020, м.Суми, проспект Перемоги, 6, електронна адреса: info.sumyrn.sm.notary@sumyjust.gov.ua) інформаційну довідку зі Спадкового реєстру про наявність чи відсутність відкритої спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживаючого на дату смерті за адресою: АДРЕСА_2 .

22.06.2026 на виконання судової ухвали від Сумської районної нотаріальної контори Сумської області надійшла витребувана інформація.

06.07.2026 на виконання судової ухвали від приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Сумської області Степаненко Тетяни Іванівни надійшла витребувана інформація.

Позивач та її представник у судове засідання не прибули, представник позивача ОСОБА_2 подала до суду заяву від 07.10.2026, у якій підтримала позовні вимоги та просила суд проводити розгляд справи за відсутності сторони позивача.

Представник відповідача у підготовче засідання також не прибув, у поданій до суду заяві від 01.06.2026 просив розглядати справу за його відсутності, вимоги позивача визнав.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з цим на підставі статті 247 ЦПК України, суд розглядає справу без фіксування судового процесу.

Можливість ухвалення рішення судом за результатами підготовчого засідання у випадку визнання позову відповідачем передбачена частиною третьою статті 200, частиною четвертою статті 206 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд доходить висновку про задоволення позову з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Краснопільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), актовий запис №131.

Родинні відносини позивача з ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 від 24.04.1979, свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 06.11.1984, батьками якого є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та свідоцтвом про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_5 від 24.07.1962. батьками якого зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_5 .

На день смерті ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та проживала одна.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на майно, а саме однокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказаний житловий будинок на праві спільної сумісної власності належав ОСОБА_3 (бабусі позивача) та ОСОБА_4 (чоловіку бабусі позивача), що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 23.01.1996, виданим відділом приватизації Угроїдського цукрокомбінату Краснопільського району Сумської області.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 01.07.2008.

На момент смерті ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями відділу «Центр надання адміністративних послуг» Краснопільської селищної ради від 18.02.2026 року №01245-84/316.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась, інших спадкоємців, окрім дружини ОСОБА_3 , не було, ОСОБА_3 не зверталася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка.

Позивач вважає, що спадщиною після смерті ОСОБА_3 є спірна квартира, частина якої належала останній згідно свідоцтва про право власності на праві спільної сумісної власності, а інша частина в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_4 , у відповідності до ст.1268 ЦК України, яку ОСОБА_3 прийняла, проте не встигла оформити за життя.

За життя ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений 04.08.1997 Угроїдською селищною радою Краснопільського району Сумської області та зареєстрований за №96, за змістом вказаного заповіту все своє майно, яке на день смерті знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати на день смерті, і на що за законом матиме право, ОСОБА_3 заповіла внуку ОСОБА_1 .

Маючи на меті оформити спадщину за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_3 , позивач звернувся до нотаріуса, однак згідно роз`яснення приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Сумської області Степаненко Т.І. від 09.07.2025 за №430/01-16 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з пропуском ним ІНФОРМАЦІЯ_6 строку з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з відповіді, наданої приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області Степаненко Т.І, спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 не заводилася. За даними спадкового реєстру спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 в Сумській районній державній нотаріальній конторі не відкривалася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Аналогічна думка викладена в роз`ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути серед інших і визнання права, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У статті 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що відповідно до статті 328 цього Кодексу набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, за яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018року у справі № 920/615/16, від 05 вересня 2019року у справі № 907/310/18).

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно частин першої, другої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Положеннями статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків та у порядку, встановленому законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У рішеннях Європейського суду з прав людини «Спадея і Скалабріно проти Італії» від 1 вересня 1995 року (справа № 12868/87) та «Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28 липня 1999 року (справа № 22774/93) зазначено, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , має забезпечити «справедливу рівність» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.

Нормами статей 12, 13 ЦПК України закріплено такі принципи цивільного судочинства, як змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, які полягають в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 78 ЦПК України).

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Згідно із частинами 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, дослідивши надані представником позивача докази на предмет їх належності, допустимості та достовірності, з урахуванням позиції відповідача щодо визнання позову, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі положень статей 133, 141 ЦПК України судові витрати суд залишає за позивачем за його заявою.

Керуючись статтями 12, 13, 77, 81, 141, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Краснопільської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Краснопільська селищна рада, вул. Мезенівська, буд. 2 селище Краснопілля Сумської області.

Суддя Ю.О. Зеря