Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №591/14559/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/14559/25

Провадження № 2-др/591/75/26

Додаткове рішення

Іменем України

07 жовтня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Зері Ю.О., розглянувши у порядку частини третьої статті 270 ЦПК України заяву позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_1 в особі представника адвоката Рижова Сергія Євгеновича про ухвалення додаткового рішення у справі №591/14559/25 за первісним позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Рижова Сергія Євгеновича до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 в особі представника адвоката Буланова Олексія Михайловича до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,

установила:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 24 вересня 2026 року у даній справі первісний позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Рижова Сергія Євгеновича до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено; визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Зустрічний позов ОСОБА_2 в особі представника адвоката Буланова Олексія Михайловича до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задоволено; визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на частину житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2449543359101; стягнуто із ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 181900,00 грн грошової компенсації її частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль марки CHEVROLET ORLANDO, 2011 року випуску, в розмірі 1/2 частини його ринкової вартості; стягнуто із ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 574,81 грн витрат по сплаті судового збору.

28.09.2026 позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) ОСОБА_1 в особі представника адвоката Рижова С. Є. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000 грн, а також сплачений судовий збір у сумі 2285 грн.

Від відповідачки за первісним позовом (позивачки за зустрічним позовом) ОСОБА_2 в особі представника – адвоката Буланова О. М. через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, яке обґрунтовано тим, що матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час, виходячи з критерію реальності та розумності.

Відповідно до статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої вказаної статті).

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (частина друга статті 270 ЦПК України).

Частиною третьою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

У відповідності до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та клопотання про зменшення їх розміру, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, у провадженні суду перебував первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, предметом якого є, зокрема, квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Представником відповідачки подано відзив на первісний позов, у якому заперечено проти позовних вимог та обґрунтовано необхідність відступу від рівності часток подружжя з огляду на відчуження позивачем без згоди відповідачки транспортного засобу, придбаного за час шлюбу.

15.01.2026 представником відповідачки адвокатом Булановим О.М. подано зустрічну позовну заяву про стягнення грошової компенсації вартості частини транспортного засобу CHEVROLET ORLANDO та визнання за ОСОБА_2 права власності на частину житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . У подальшому представником подано клопотання про призначення експертизи, клопотання про витребування доказів, заяву про залишення клопотання про призначення експертизи без розгляду та заяву про збільшення розміру позовних вимог у частині грошової компенсації вартості частини транспортного засобу до 181 900,00 грн.

Ухвалою суду від 27.02.2026 зустрічний позов та заяву про збільшення розміру позовних вимог прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у межах справи № 591/14559/25, а клопотання про витребування доказів задоволено. Клопотання про призначення судової експертизи залишено без розгляду протокольною ухвалою суду.

03.03.2026 представником ОСОБА_1 подано відзив на зустрічний позов, у якому зазначено, що позовні вимоги визнає частково: не заперечує проти поділу житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , однак заперечує проти вимог про стягнення грошової компенсації вартості частини транспортного засобу.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 24.09.2026 у справі № 591/14559/25 первісний та зустрічний позови задоволено, вирішено питання судових витрат в частині відшкодування судового збору.

Питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не вирішено.

Представником позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) на підтвердження понесених витрат до суду подані договір №2050-Р/25 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 18.03.2025, у розділі 7 якого визначений порядок оплати послуг адвоката та погашення витрат адвоката; квитанцію до прибуткового касового ордера №21 від 18.03.2025, згідно з якою адвокатом Рижовим С. Є. прийнято від ОСОБА_1 на підставі на підставі договору №2050-Р/25 від 18.03.2025 суму 40000 грн; квитанцію до прибуткового касового ордера № 21 від 25.09.2026, згідно з якою адвокатом Рижовим С. Є. прийнято від ОСОБА_1 на підставі на підставі договору №2050-Р/25 від 18.03.2025 суму 5000 грн; акт приймання-передачі наданих послуг Адвокатом до Договору №2050-Р/25 від 18.03.2025 про надання професійної правничої (правової) допомоги, складений 25.09.2026; розрахунок розміру витрат на професійну правову допомогу від 25.09.2026.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У поданій до суду заяві ОСОБА_2 , заперечуючи розмір заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зазначала, що з урахуванням характеру спору та ступеня складності справи, а також того, що матеріали справи не містять значної кількості документів, на збирання та дослідження яких адвокатом витрачений значний час, розмір витрат у сумі 45000,00 грн є завищеним, а тому просила зменшити їх розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема у рішеннях від 12.10. 2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вказаний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №753/15683/15.

Суд погоджується, що понесені позивачем за первісним позовом витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45000,00 грн не відповідають ступеню складності справи, часу, витраченому адвокатом на виконання робіт за договором про надання правової допомоги, кількості судових засідань, проведених у справі, обсягу наданих доказів на обґрунтування первісного позову та заперечень щодо зустрічного позову, а тому з урахуванням принципів об`єктивності, справедливості та розумності, враховуючи, що у спірних правовідносинах судова практика є сталою, а обсяг документів на підтвердження позовних вимог не є значним, наявні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_2 та зменшення розміру таких витрат до 5000,00 грн.

У задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплаченого судового збору в розмірі 2 285 грн суд вважає за необхідне відмовити, оскільки питання щодо розподілу судового збору вирішено судом під час ухвалення рішення від 24.09.2026.

На підставі наведеного, керуючись статтями 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_1 в особі представника адвоката Рижова Сергія Євгеновича про ухвалення додаткового рішення у справі №591/14559/25 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 5000,00 грн витрат по оплаті професійної правничої допомоги.

В іншому відмовити.

Видати виконавчій лист після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачка за первісним позовом (позивачка за зустрічним позовом): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ю.О. Зеря