Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №127/29693/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/29693/26

Провадження 2-а/127/314/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Соушко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

У позові позивач просить скасувати постанову № R689749 від 14.08.2026, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . У застосунку «Резерв+» позивач виявив відомості про порушення правил військового обліку із зазначенням причини звернення до Національної поліції – «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК» та датою звернення 23.07.2026.

Позивач зазначив, що повістки про виклик для проходження медичного огляду та направлення на військово-лікарську комісію він не отримував, а запиту через електронний кабінет на формування такого направлення не подавав. На його переконання, відповідачем не доведено належного доведення до нього направлення на проходження ВЛК та, відповідно, виникнення обов`язку прибути для проходження медичного огляду у визначений час.

Також позивач зазначив, що 11.08.2026 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста подав заяву, передбачену ст. 279-9 КУпАП, однак вважає, що факт подання такої заяви сам по собі не звільняв відповідача від обов`язку перевірити фактичні обставини справи та встановити наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчену копію повного тексту постанови № R689749 від 14.08.2026 разом із матеріалами адміністративної справи, на підставі яких її винесено.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 11.09.2026 подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , а в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутні дійсні відомості про проходження ним військово-лікарської комісії. 20.07.2026 на ім`я ОСОБА_1 було сформовано в електронній формі направлення № 8362095 на проходження військово-лікарської комісії, яке, за твердженням відповідача, направлено до його особистого електронного кабінету. У зв`язку з неприбуттям ОСОБА_1 для проходження ВЛК 23.07.2026 було сформовано електронне звернення до органу Національної поліції щодо його доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Крім того, відповідач посилався на те, що 11.08.2026 ОСОБА_1 через електронний кабінет подав заяву, в якій не оспорював допущене порушення та погодився на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Врахувавши зазначену заяву та відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, 14.08.2026 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 винесено постанову № R689749 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

ОСОБА_1 21.09.2026 подав письмові пояснення на відзив, у яких підтримав позовні вимоги та заперечив доводи відповідача. Позивач зазначив, що надана відповідачем копія направлення № 8362095 від 20.07.2026 підтверджує лише факт його формування, однак не підтверджує доставлення такого направлення до електронного кабінету позивача. На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 надав скріншоти із застосунку «Резерв+», зокрема розділів «Направлення на ВЛК» та «Сповіщення», та зазначив, що у період з 17.07.2026 по 23.07.2026 повідомлення про формування та доставлення направлення на ВЛК йому не надходило.

Щодо поданої 11.08.2026 заяви позивач пояснив, що звернувся через застосунок «Резерв+» у зв`язку з наявністю відомостей про розшук та необхідністю їх усунення, однак вважав, що під час розгляду справи відповідач має перевірити наявність доказів фактичного вчинення адміністративного правопорушення. Позивач наголошує, що саме по собі визнання порушення у такій заяві не може замінювати доказів події та складу адміністративного правопорушення.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник відповідача не з`явилися.

Позивач у поданих 21.09.2026 письмових поясненнях просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до військово-облікового документа, сформованого 12.08.2026 засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , має категорію обліку «військовозобов`язаний», перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . У документі міститься інформація про звернення ТЦК та СП до Національної поліції з причини «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК», дата звернення – 23.07.2026. Відомості щодо постанови ВЛК та дати проходження ВЛК у документі відсутні.

З наданих позивачем скріншотів із застосунку «Резерв+» встановлено, що у розділі «Штрафи онлайн» щодо ОСОБА_1 відображено справу за порушенням «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК». У розділі «Деталі справи» містяться відомості про заяву від 11.08.2026 та постанову № R689749 від 14.08.2026 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Також позивачем надано скріншоти, відповідно до яких 11.08.2026 під час звернення засобами застосунку «Резерв+» він зазначив, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів міститься запис про порушення правил військового обліку у зв`язку з непроходженням ВЛК, однак він не був визнаний обмежено придатним до військової служби, направлення на проходження ВЛК не формував та не отримував, у зв`язку з чим просив закрити провадження у справі та виключити відповідний запис з Реєстру.

До письмових пояснень від 21.09.2026 ОСОБА_1 додано скріншот розділу застосунку «Резерв+» «Отримати направлення на ВЛК», у якому наявна можливість розпочати процедуру оформлення направлення на військово-лікарську комісію.

Крім того, позивачем надано скріншоти розділу «Сповіщення» застосунку «Резерв+» за період з 17.07.2026 по 23.07.2026. Із них встановлено, що у вказаний період у застосунку відображалися повідомлення щодо отримання даних з Реєстру, направлення запитів до Реєстру, розгляду запитів на виправлення даних, а 23.07.2026 – повідомлення про звернення ТЦК та СП до Національної поліції для доставлення особи з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення та повідомлення про наявність рішення у справі. Повідомлення про формування або доставлення ОСОБА_1 направлення на проходження ВЛК серед наданих позивачем скріншотів відсутнє. Саме на відсутність доказів отримання направлення позивач посилається у письмових поясненнях.

На виконання ухвали суду відповідачем разом із відзивом надано матеріали, на підставі яких ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності.

З облікової картки військовозобов`язаного встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідачем надано направлення № 8362095 від 20.07.2026, сформоване ІНФОРМАЦІЯ_6 на ім`я ОСОБА_1 для визначення придатності до військової служби. Відповідно до направлення військово-лікарська комісія мала проводитися на базі КНП «Вінницька міська клінічна лікарня № 1» за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 92, дата початку медичного огляду – 21.07.2026. Направлення сформовано 20.07.2026 та містить QR-код для перевірки його чинності. У відзиві відповідач зазначає, що зазначене направлення було сформовано в електронній формі та направлено до особистого електронного кабінету ОСОБА_1 .

Із наданих відповідачем відомостей щодо виявлених порушень встановлено, що 23.07.2026 стосовно ОСОБА_1 зафіксовано порушення, пов`язане з непроходженням (відмовою від проходження) ВЛК, та сформовано електронне звернення до органу Національної поліції щодо його доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 11.08.2026, поданої начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста, позивач повідомив, що ним допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме – не пройдено (відмова від проходження) ВЛК. У заяві зазначено, що факт вчинення адміністративного правопорушення ним визнано та надано згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності. Заяву підписано кваліфікованим електронним підписом 11.08.2026.

Факт подання ОСОБА_1 такої заяви та її врахування під час розгляду справи відповідач також наводить у відзиві.

Відповідно до постанови № R689749 від 14.08.2026 встановлено, що ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , зазначив, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. У постанові також зазначено дату надходження заяви ОСОБА_1 – 11.08.2026 та спосіб її подання – через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Таким чином, фактичними обставинами, які мають визначальне значення для вирішення спору, є наявність сформованого 20.07.2026 направлення № 8362095 на проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії, питання доведення такого направлення до позивача, подання ним 11.08.2026 заяви в порядку ст. 279-9 КУпАП та достатність сукупності наявних у відповідача доказів для висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Суд, вирішуючи спір, виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено, що вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Отже, диспозиція ст. 210-1 КУпАП є бланкетною, а тому для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити, вимоги якої саме норми законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію нею порушено.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи, зокрема, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, передбачені ст. 210-1 КУпАП. Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати такі справи та накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані, зокрема, прибувати за викликом відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проходження медичного огляду та проходити медичний огляд згідно з рішеннями відповідних комісій та військово-лікарської комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», у редакції Закону України від 12.02.2025 № 4235-IX, встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності Законом № 3621-IX, крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю, зобов`язані були до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, визначає, зокрема, порядок проведення медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 69 Порядку № 560 особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби, за винятком осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю, направляються на військово-лікарську комісію.

Згідно з п. 74 Порядку № 560 військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у тому числі тим, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до п. 74-1 цього Порядку.

Таке направлення повинно містити реєстраційний номер та дату направлення, прізвище, власне ім`я та по батькові особи, дату її народження, мету та дату початку медичного огляду, назву закладу охорони здоров`я та його поштову адресу. За бажанням військовозобов`язаних та резервістів такі направлення надсилаються в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Відповідно до п. 74-1 Порядку № 560 для формування направлення на військово-лікарську комісію в електронній формі за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на таке направлення кваліфікований електронний підпис у день його формування, крім направлення, передбаченого п. 74-3 цього Порядку.

Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздруковане. У такому разі його паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код, роздруковане направлення реєструється у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію та видається резервісту або військовозобов`язаному під особистий підпис.

Пунктом 74-3 Порядку № 560 передбачено окремий порядок формування направлення у разі, коли військовозобов`язаний або резервіст самостійно виявив бажання пройти медичний огляд та подав відповідний запит засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

За наявності підстав для проходження медичного огляду таке направлення формується в електронній формі протягом одного календарного дня з дня подання відповідного запиту та надсилається до електронного кабінету. Направлення, сформоване саме на запит військовозобов`язаного або резервіста, вважається отриманим ним у день надсилання такого направлення до електронного кабінету.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган або посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених ст. 210 і 210-1 КУпАП, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

Згідно з ч. 8 ст. 258 КУпАП у такому випадку уповноважена посадова особа після отримання відповідної заяви виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП.

Відповідно до ст. 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 або 210-1 КУпАП, особа не пізніше дня розгляду справи може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку, із заявою, в якій зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Така заява може бути подана особисто у письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

ІНФОРМАЦІЯ_7 протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язаний перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог ст. 247, 280, 283 КУпАП винести постанову у справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, подання особою заяви в порядку ст. 279-9 КУпАП є підставою для застосування передбаченої цією статтею спрощеної процедури розгляду справи без участі особи, однак не усуває обов`язку уповноваженої посадової особи перевірити фактичні дані щодо вчинення адміністративного правопорушення та з`ясувати обставини, передбачені ст. 280 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на наведене при вирішенні цієї справи суду належить встановити, чи були передбачені законодавством підстави для направлення ОСОБА_1 на проходження військово-лікарської комісії, чи було направлення № 8362095 від 20.07.2026 доведене до його відома у спосіб, передбачений законодавством, а також чи підтверджують наявні у відповідача докази факт невиконання ОСОБА_1 відповідного обов`язку та наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Оцінюючи встановлені обставини у сукупності з наведеними нормами права, суд виходить з такого.

Суд не погоджується з доводами позивача в тій частині, що відсутність у нього статусу особи, яка раніше була визнана обмежено придатною до військової служби, сама по собі виключала можливість направлення його на проходження військово-лікарської комісії.

Як зазначено вище, п. 69 Порядку № 560 передбачає направлення на військово-лікарську комісію не лише осіб, які були визнані обмежено придатними та не пройшли повторний медичний огляд, а й осіб, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення військово-лікарської комісії.

Водночас предметом судового контролю у цій справі є правомірність конкретної постанови № R689749 від 14.08.2026 та доведеність саме того правопорушення, за яке ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності.

Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що висновок про порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію обґрунтовано тим, що він «не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК», при цьому безпосередньо у постанові міститься посилання на п. 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист».

Разом із тим зазначена норма встановлювала спеціальний обов`язок щодо повторного проходження медичного огляду громадянами, які до набрання чинності Законом № 3621-IX були визнані обмежено придатними до військової служби.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 до набрання чинності вказаним Законом був визнаний обмежено придатним до військової служби.

Отже, відповідачем не доведено наявності фактичних обставин, які давали б підстави вважати, що на позивача поширювався саме той обов`язок, порушення якого зазначено в оскаржуваній постанові.

При цьому наявність інших передбачених законодавством підстав для направлення військовозобов`язаного на військово-лікарську комісію не дає підстав суду самостійно змінювати фактичне та нормативне обґрунтування адміністративного правопорушення, викладене суб`єктом владних повноважень у постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Окремо суд оцінює доводи сторін щодо направлення № 8362095 від 20.07.2026.

Матеріалами справи підтверджено факт формування ІНФОРМАЦІЯ_8 направлення № 8362095 від 20.07.2026 на ім`я ОСОБА_1 для проходження військово-лікарської комісії з датою початку медичного огляду 21.07.2026.

Однак сам факт формування такого документа не є тотожним факту доведення його змісту до відома військовозобов`язаного.

Відповідач у відзиві зазначає, що направлення № 8362095 було направлено до особистого електронного кабінету ОСОБА_1 . Разом із тим матеріали, надані відповідачем на виконання ухвали суду, не містять відомостей про дату та час надсилання цього направлення до електронного кабінету позивача, підтвердження його доставки до такого кабінету чи іншого доказу, з якого можливо було б установити отримання ОСОБА_1 інформації про необхідність розпочати проходження медичного огляду 21.07.2026.

Не містять матеріали справи і доказів вручення ОСОБА_1 роздрукованого направлення під особистий підпис.

Суд також враховує, що передбачене п. 74-3 Порядку № 560 правило, за яким електронне направлення вважається отриманим у день його надсилання до електронного кабінету, стосується направлення, сформованого на запит самого військовозобов`язаного або резервіста.

Доказів того, що ОСОБА_1 до 20.07.2026 подавав через електронний кабінет запит на формування направлення для проходження ВЛК, відповідачем не надано.

Більше того, надані позивачем скріншоти розділу «Сповіщення» застосунку «Резерв+» не містять повідомлення про формування чи надсилання йому такого направлення, а у розділі щодо направлення на ВЛК відображено можливість його отримати.

За таких обставин суд доходить висновку, що наявними у справі доказами підтверджено формування направлення № 8362095 від 20.07.2026, однак не підтверджено його отримання ОСОБА_1 або належного доведення до його відома до визначеної у направленні дати початку медичного огляду.

Щодо заяви ОСОБА_1 від 11.08.2026, поданої в порядку ст. 279-9 КУпАП, суд враховує таке.

Дійсно, у заяві позивач зазначив, що ним допущено порушення у вигляді непроходження ВЛК, визнав факт вчинення адміністративного правопорушення та погодився на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Проте законодавець не пов`язує подання такої заяви з автоматичним встановленням вини особи. Навпаки, ст. 279-9 КУпАП прямо покладає на керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки обов`язок після отримання заяви перевірити викладені у ній фактичні дані та винести постанову з дотриманням вимог ст. 247, 280 та 283 КУпАП.

Верховний Суд у постанові від 20.05.2020 у справі № 524/5741/16-а зазначив, що сам факт визнання особою вини не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів та не звільняє відповідача від обов`язку довести правомірність свого рішення.

У цій справі додаткового значення набуває те, що того ж дня, 11.08.2026, позивач, звертаючись через застосунок «Резерв+» у розділі «Виправити дані», прямо повідомив про незгоду з відомостями щодо вчинення ним правопорушення, зазначив, що направлення на проходження ВЛК не отримував і самостійно його не формував.

Таким чином, на час винесення постанови 14.08.2026 відповідач мав у своєму розпорядженні не лише формалізовану заяву, подану за ст. 279-9 КУпАП, а й відомості, якими ОСОБА_1 фактично заперечував обставини, покладені в основу притягнення його до адміністративної відповідальності.

За таких обставин саме по собі подання заяви про неоспорення порушення не усувало необхідності перевірити, чи дійсно позивачу було належним чином доведено направлення на ВЛК та чи мав він реальну можливість виконати відповідний обов`язок.

Однак із постанови № R689749 встановлено лише загальне посилання на відомості та реєстрову інформацію Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Конкретних відомостей про спосіб і дату доведення до ОСОБА_1 направлення № 8362095, його отримання позивачем або відмову від його отримання постанова не містить.

Відсутні такі докази і в матеріалах справи, поданих відповідачем до суду.

Отже, відповідачем доведено факт формування направлення на проходження ВЛК та факт подання ОСОБА_1 заяви від 11.08.2026, однак не доведено сукупності обставин, необхідних для висновку про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення конкретного покладеного на нього законодавством обов`язку, належного доведення до його відома необхідності пройти медичний огляд у визначений строк та винного невиконання такого обов`язку.

За таких обставин суд доходить висновку, що наявними у справі належними та допустимими доказами не підтверджено наявності в діях ОСОБА_1 усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно, відповідач не виконав покладений на нього ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок довести правомірність постанови № R689749 від 14.08.2026.

Щодо доводів позивача про порушення його права на правничу допомогу суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 до відповідача до винесення оскаржуваної постанови із заявою про необхідність скористатися правничою допомогою чи відкладення розгляду справи з цією метою.

Крім того, заява від 11.08.2026 була подана позивачем у порядку ст. 279-9 КУпАП із наданням згоди на розгляд справи та притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Тому самі по собі наведені позивачем доводи не дають підстав для висновку про порушення відповідачем його права на правничу допомогу.

Водночас це не впливає на встановлений судом висновок про недоведеність відповідачем складу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи встановлену судом недоведеність наявності у діях ОСОБА_1 усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд доходить висновку про наявність підстав для скасування постанови № R689749 від 14.08.2026 та закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

При цьому направлення справи на новий розгляд до відповідача за встановлених обставин не забезпечило б ефективного захисту прав позивача, оскільки недолік оскаржуваної постанови полягає не лише у повноті перевірки матеріалів під час її винесення, а насамперед у відсутності належних та достатніх доказів складу правопорушення, за яке ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.

При зверненні до суду ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 532,48 грн, що підтверджується квитанцією від 21.08.2026.

У зв`язку із задоволенням позову вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. 2, 72, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, ст. 9, 210-1, 235, 247, 251, 258, 279-9, 280, 283 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову № R689749 від 14 серпня 2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532 грн 48 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя В.В. Горбатюк