Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №127/28509/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №127/28509/26

Суддя: Гриневич В. С.

Cправа № 127/28509/26

Провадження № 2-а/127/294/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 жовтня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді - Гриневича В.С.

секретар судового засідання: Руда І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №127/28509/26 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальйону з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП сержанта поліції Петрука Владислава Руслановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним адміністративним позовом, який мотивовано тим, що 08.08.2026 поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП сержантом поліції Петруком Владиславом Руслановичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7689567.

Згідно з текстом зазначеної постанови, нібито 08.08.2026 о 16:33:11 у с. Махнівка (Комсомольське), траса АД М-21 244 км, водій, керуючи ТЗ в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.49 в с. Махнівка на АД М-21 244 км, рухався зі швидкістю 80 км/год, чим перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 30 км/год. Швидкість вимірювалась приладом TruCam ТС №008365. Подія фіксувалася на портативні відеореєстратори №476609, №476010, чим порушив п. 12.4 ПДР. Порушення швид. режиму в населених пунктах.

Відтак, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Вищевказану постанову позивач вважає незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Як зазначається позивачем, факт порушення вимог Правил дорожнього руху України об`єктивними і беззаперечними доказами не доведений, так як до постанови не додано доказів вчинення правопорушень, що свідчить про фактичну відсутність складу адміністративного правопорушення.

Разом з тим, у порушення норм процесуального закону після зупинки транспортного засобу під час вирішення питання про наявність підстав для накладення адміністративного стягнення поліцейський:

- не оголосив, що розглядається справа про адміністративне правопорушення;

- не роз`яснив права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП;

- не з`ясував наявність або відсутність клопотань;

- не запропонував надати пояснення, чим грубо порушив визначену законом процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності, позбавивши позивача можливості реалізувати свої права, зокрема право на отримання правової допомоги, право надання пояснень, заявлення клопотань, що мало б передувати факту складання постанови.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 31.08.2026 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальйону з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП сержанта поліції Петрука Владислава Руслановича про скасування постанови серії ЕНА №7689567 від 08.08.2026 щодо накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за адміністративне правопорушення. Також відповідачу було запропоновано протягом трьох днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.

На виконання вимог ухвал суду про відкриття провадження у справі представником відповідача було надіслано суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що, на думку відповідача, позовні вимоги є безпідставними. Під час патрулювання 08.08.2026 на автомобільній дорозі М-21 «Виступовичі-Житомир-Мог. Подільський» 244 км в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.49 ПДР України с. Махнівка нарядом патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС008365) було виявлено порушення Правил дорожнього руху. А саме, водій транспортного засобу VOLKSWAGEN TOUREG з номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 80 (вісімдесят) км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 30 (тридцять) км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України.

Після чого було подано сигнал про зупинку транспортного засобу на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Інспектор підійшов до водія, ким виявилась ОСОБА_1 , пояснив суть правопорушення, причини та підставу перевірки документів та попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а ПДР України.

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 122 КУпАП, керуючись ст.ст. 33 та 284 КУпАП поліцейським Петруком В.Р. було прийнято рішення притягти водія до адміністративної відповідальності та в подальшому винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7689567 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

З огляду на наведене представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, однак заявою від 01.10.2026 просила розгляд справи провести у її відсутність, зазначивши, що позовну заяву підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, однак заявою від 05.10.2026 представник відповідача Гаврилюк В.В. просив розглядати справу без його участі та відмовити у задоволенні позову.

Згідно частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 08.08.2026 інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП сержантом поліції Петруком Владиславом Руслановичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕНА №7689567, якою визнано винним ОСОБА_1 в тому, що вона 08.08.2026 о 16 год. 33 хв., керуючи транспортним засобом «Volkswagen Toureg», державний номерний знак НОМЕР_1 , в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.49 в с. Махнівка на АД М-21 244 км, рухалась зі швидкістю 80 км/год, чим перевищила встановлені обмеження швидкості руху на 30 км/год. Швидкість вимірювалася приладом Trucam ТС008365. Подія фіксувалась на портативні відеореєстратори №476609, №476010, чим порушила п. 12.4 ПДР України – Порушення швидкісного режиму в населених пунктах.

Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, вчинених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно зі статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: в тому числі передбачені частиною першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122 КУпАП.

За приписами частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Закон України "Про дорожній рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до статті 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).

Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 08.08.2026 о 16 год. 33 хв., керуючи транспортним засобом «Volkswagen Toureg», державний номерний знак НОМЕР_1 , в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.49 в с. Махнівка на АД М-21 244 км, рухалась зі швидкістю 80 км/год, чим перевищила встановлені обмеження швидкості руху на 30 км/год.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух

Відповідно до п. 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до підпункту 9 частини першої статті 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 вказаного закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Суд звертає увагу на те, що на наявному у матеріалах справи фотознімку та відеозаписі, який здійснений сертифікованим приладом TruCam №ТС008365, зафіксовано, що автомобіль позивача марки «Volkswagen Toureg», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 80 км/год.

Також, з наявного відеозапису, що міститься в матеріалах справи встановлено, що саме позивач, керуючи автомобілем «Volkswagen Toureg», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухалась в населеному пункті зі швидкістю 80 км/год.

З наданого відповідачем фото та відео вбачається, що правопорушення здійснене саме в населеному пункті, оскільки зазначено широту та довготу, що дає можливість пересвідчитись, що дане місце є населеним пунктом.

Щодо використання працівниками патрульної поліції лазерного вимірювача TruCam LTІ 20/20 № ТС008365, суд враховується наступне.

Статтями 283 і 284 КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як постанови про накладення адміністративного стягнення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За правилами визначеними статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд звертає увагу на те, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У 3197-12.

При цьому, чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Більше того, така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.

Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить 1 рік.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/36463, виданого ДП «Укрметртестстандарт», від 02 червня 2026 року та чинного до 02 червня 2027 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 № ТС008365, є придатним до застосування. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах: + 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; + 1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.

Необхідно зазначити, що можливість використання виробу «TruCam LTІ 20/20» виробництва LaserTechnologyInc, США також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку.

Суд зауважує, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Разом з тим, для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Між тим, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов`язковим.

Крім того, слід вказати, що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року №1362 зазначений пристрій TruCam був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки. У разі виключення затвердженого типу засобів вимірювальної техніки із Державного реєстру, заборонялося їх серійне виробництво або ввезення на територію України. Таким чином, оскільки прилад TruCam було введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, відповідно його подальша експлуатація не обмежена нормами чинного законодавства.

Посилання позивача на те, що дії поліцейських були незаконними, оскільки вимірювання швидкості руху було здійснено приладом із функцією фото- та відео фіксації TruCam, який знаходився в руках працівника поліції, а не був встановлений стаціонарно, що суперечить статті 19 Конституції України та ч. 1 ст. 40 Закону України "Про національну поліцію", спростовуються інформацією ДП «Укрметртестстандарт», відповідно до якої лазерний вимірювач ТruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму, вимірювач ТruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі.

Аналогічна позиція викладена в постанові Другого адміністративного апеляційного суду від 28 травня 2024 року по справі №641/1709/24.

Посилання позивача з приводу того, що інспекторами поліції порушено порядок розгляду справи, оскільки не роз`яснено її права в зрозумілому форматі не надано можливості скористатись правовою допомогою, надати пояснення та заявити клопотання, судом оцінюються критично, оскільки, як слідує з оглянутих відеозаписів з нагрудної бодікамери інспекторів поліції позивачу в повній мірі роз`яснено її права та будь-яких перешкод з приводу можливості надання пояснень, подання клопотань та скористатись правовою допомогою інспекторами поліції не здійснено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач діяв у спосіб, передбачений законами України та правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності. В той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.

Варто зауважити, що згідно з п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю та здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки судом встановлено порушення позивачем Правил дорожнього руху України, які зафіксовані лазерним вимірювачем Trucam LTI 20/20 TC 008365. Працівником УПП у Вінницькій області, як уповноваженою особою Національної поліції, було правомірно винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КпАП України. При цьому, сержант поліції Петрук В.Р. з`ясував всі обставини, які підлягають з`ясуванню та діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно - правовими актами. Відтак, постанова серії ЕНА №7689567 від 08 серпня 2026 року винесена в межах повноважень та у спосіб встановлений законом.

Частиною третьою статтею 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Аналіз зазначених норм права та встановлені в судовому засіданні обставини, дають суду підстави для висновку про правомірність винесеної відповідачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а тому її необхідно залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, а також беручи до уваги те, що позовну заяву позивача залишено без задоволення, витрати позивача пов`язані зі сплатою судового збору слід залишити без відшкодування.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 9, 122, 222, 251, 258, 276, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 9, 72-77, 90, 139, 143, 241-243, 246, 250, 271, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Постанову серії ЕНА №7689567 від 08.08.2026, винесену інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП сержантом поліції Петруком Владиславом Руслановичем, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальйону з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП сержанта поліції Петрука Владислава Руслановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 КАС України:

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України в особі поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальйону з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП сержанта поліції Петрука Владислава Руслановича, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернеста, 3.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua