Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №139/631/26 — Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/631/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 жовтня 2026 року селище Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

в складі головуючої судді Коломійцевої В.І.,

за участі секретаря судових засідань Кагляк С.А.,

розглянувши в селищі Муровані Курилівці у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Солоненка Б.М. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 листопада 2019 року між сторонами було зареєстровано шлюб. У шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сторін народився син ОСОБА_3 . Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 05 листопада 2021 року шлюб між сторонами було розірвано. Після розірвання шлюбу і дотепер дитина проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні. На підставі судового наказу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 13 вересня 2021 року з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на утримання їхнього спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Батько дитини ОСОБА_2 разом із позивачкою та сином однією сім`єю не проживає, проживає окремо та, крім сплати аліментів, іншої матеріальної допомоги чи додаткових коштів на утримання дитини не надає. Водночас, у зв`язку із наявними у дитини захворюваннями, витрати, пов`язані з її лікуванням, фактично несе виключно позивачка. Відповідач участі у додаткових витратах на лікування сина не бере та витрати на його лікування не компенсує. ОСОБА_3 часто хворіє та потребує відповідного лікування. За час перебування дитини на лікуванні, а саме в період із червня 2024 року по червень 2026 року, позивачкою ОСОБА_1 придбавалися лікарські засоби, оплачувалися медичні послуги, а також здійснювалися інші витрати, безпосередньо пов`язані з лікуванням дитини, на загальну суму 50 651 грн 81 коп. При цьому відповідач участі в оплаті зазначених витрат не брав. Відповідач є працездатною особою. Відомості про те, чи має він офіційне місце роботи, офіційний дохід та його розмір, позивачці не відомі. Також позивачці не відомо, чи перебувають на утриманні відповідача інші особи та чи здійснює він сплату аліментів на утримання інших дітей або інших осіб.

З огляду на викладене, позивачка просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь 1/2 частину понесених витрат на лікування їхнього спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що становить 25 325 грн 91 коп.

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду від 08 вересня 2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін. Перше судове засідання призначено на 07 жовтня 2026 року.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, до початку судового засідання представник позивача подав заяву в якій просив справу розглядати за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 . Позовні вимоги підтримує в заявленому обсязі, просить задовольнити. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує (а.с.51-52).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду (а.с.50). Відзиву на позов та будь-яких інших заяв, клопотань до суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин, враховуючи належне повідомлення відповідача, його неявку в судове засідання, неподання ним відзиву на позовну заяву та відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до статей 280–282 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що сторони з 20 листопада 2019 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 05 листопада 2021 року розірвано (а.с. 15).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 11) сторони мають спільну малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дитина зареєстрована та проживає разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наданими позивачем витягами з реєстру територіальної громади та довідкою старости Снітківського старостинського округу № 10-17/18/100 від 02 червня 2026 року (а.с. 10, 13, 14).

Батько дитини - відповідач ОСОБА_2 зареєстрований та проживає окремо від дитини (а.с. 46).

Згідно з копією судового наказу з відповідача стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів (а.с. 19).

Судом встановлено, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має проблеми зі здоров`ям, у зв`язку з чим потребував обстеження, консультацій лікарів, лікування та інших медичних заходів.

З матеріалів справи вбачається, що 18 червня 2024 року дитина пройшла первинну консультацію дитячого невролога, за результатами якої надано рекомендації щодо занять із логопедом-дефектологом.

На виконання зазначених рекомендацій у період з 17 вересня 2024 року по 24 березня 2026 року дитині проведено індивідуальні заняття з логопедом-дефектологом, вартість яких відповідно до акта № ОУ-000158 здачі-приймання робіт (надання послуг) становить 28 565 грн (а.с. 24–27).

Крім того, дитина проходила консультації лікаря-хірурга з приводу водянки правого яєчка. За медичними рекомендаціями 21 березня 2026 року дитині проведено оперативне лікування з приводу гідроцеле, а також післяопераційний супровід. Вартість зазначених послуг згідно з актом виконаних робіт № 27/26-ПП від 05 травня 2026 року становить 18 300 грн (а.с. 28–32).

24 травня 2026 року дитина повторно оглянута лікарем-хірургом, вартість консультації становила 700 грн (а.с. 33–35).

У травні 2026 року дитина також проходила обстеження у зв`язку з мононуклеозоподібним синдромом, зокрема первинну консультацію лікаря, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини та легень, а також інші призначені медичні обстеження. Вартість зазначених медичних послуг становить 3 086 грн 81 коп. (а.с. 36–42).

Таким чином, загальний розмір документально підтверджених додаткових витрат, понесених позивачем на лікування, обстеження та інші заходи, пов`язані зі станом здоров`я дитини, становить 50 651 грн 81 коп.

Відповідно до ч.1 ст.141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Згідно з ч.2 ст.51 Конституції України та статтею 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі ст. 7 Сімейного кодексу України сімейні відносини регулюються з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законодавства України.

Частиною 1 ст. 185 Сімейного кодексу України передбачено, що той із батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той із батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, зокрема розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо.

Визначення наявності особливих обставин, які зумовлюють необхідність несення додаткових витрат на дитину, здійснюється судом з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

У пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що відповідно до статті 185 Сімейного кодексу України до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можуть бути притягнуті лише батьки. У цих випадках йдеться про фактично понесені або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Додаткові витрати на утримання дитини мають бути викликані особливими обставинами. У зв`язку з такими обставинами, зокрема хворобою, каліцтвом дитини тощо, можуть виникати значні додаткові витрати, розмір яких визначається залежно від фактично понесених або передбачуваних витрат.

Участь у додаткових витратах на дитину є обов`язком батьків незалежно від сплати ними аліментів. Обставини, що мають істотне значення, враховуються при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.

Відповідно до ч.2 ст.185 Сімейного кодексу України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що звичайні витрати на утримання дитини покриваються за рахунок коштів, які батьки зобов`язані надавати на її утримання. Водночас за наявності особливих обставин, передбачених статтею 185 Сімейного кодексу України, виникає обов`язок батьків брати участь у додаткових витратах, необхідних для забезпечення відповідних потреб дитини.

До таких особливих обставин закон, зокрема, відносить хворобу та каліцтво дитини, у зв`язку з якими виникає необхідність у додаткових витратах на її обстеження, лікування, медичний догляд та інші необхідні заходи.

Відповідно до ч.1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, які спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути медичні документи, висновки лікарів, довідки медичних закладів, рецепти, акти виконаних робіт (наданих послуг), рахунки, квитанції, фіскальні чеки та інші належні й допустимі докази, які підтверджують стан здоров`я дитини, необхідність відповідного лікування та розмір понесених витрат.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен бути обґрунтований відповідними документами, які дають можливість встановити їх фактичний розмір та зв`язок із особливими обставинами, що зумовили їх виникнення.

Вказаний правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 320/383/19 (провадження № 61-18284св19) та від 09 вересня 2019 року у справі № 344/5315/18 (провадження № 61-6722св19).

Оцінюючи надані позивачем докази, суд встановив, що понесені нею витрати пов`язані зі станом здоров`я дитини та необхідністю проведення відповідних медичних обстежень, лікування, оперативного втручання, післяопераційного супроводу, а також занять із логопедом-дефектологом, рекомендованих за результатами консультації дитячого невролога.

Понесені позивачем додаткові витрати підтверджуються наданими до суду медичними документами, актами виконаних робіт (наданих послуг), квитанціями та фіскальними чеками.

Суд вважає, що зазначені витрати є обґрунтованими та безпосередньо пов`язаними з особливими обставинами, зумовленими станом здоров`я дитини. Доказів необґрунтованого завищення вартості зазначених послуг або понесення витрат, які не були необхідними для обстеження, лікування чи забезпечення відповідних потреб дитини, матеріали справи не містять.

При визначенні розміру участі відповідача у додаткових витратах на дитину суд враховує характер та обсяг понесених витрат, їх документальне підтвердження, обставини, за яких вони виникли, а також обставини щодо сторін, встановлені судом.

Доказів добровільного відшкодування відповідачем частини понесених позивачем додаткових витрат на дитину матеріали справи не містять.

Також матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача тяжких захворювань чи інших обставин, які об`єктивно перешкоджають йому брати участь у додаткових витратах на утримання дитини.

З огляду на встановлені обставини суд вважає обґрунтованим визначити участь відповідача у додаткових витратах на дитину у розмірі 1/2 фактично понесених та документально підтверджених витрат.

Загальний розмір документально підтверджених додаткових витрат, понесених позивачем, становить 50 651 грн 81 коп. Відтак частка відповідача у таких витратах у розмірі 1/2 становить 25 325 грн 91 коп.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача додаткових витрат на утримання дитини у розмірі 25 325 грн 91 коп є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи положення статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за звернення до суду, судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 141, 180, 185 Сімейного кодексу України, статтями 81, 141, 258–259, 263–266, 268, 280-283, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 половину фактично понесених витрат на лікування дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що становить 25 325 (двадцять п`ять тисяч триста двадцять п`ять) гривень 91 копійку.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: