Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №761/22443/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

02 жовтня 2026 рокум. Чернігів

Унікальний номер справи № 761/22443/25

Головуючий у першій інстанції – Яременко І. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/950/26

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Онищенко О.І., Шарапової О.Л.

секретар: Зеляк Ю.Г.

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю

”Газорозподільні мережі України”

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова у складі судді Яременко І.В. від 09 лютого 2026 року, місце ухвалення рішення - м. Чернігів, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Газорозподільні мережі України” про захист прав споживача,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з даним позовом до ТОВ ”Газорозподільні мережі України” про захист прав споживача, в якому просив: визнати протиправними дії оператора ГРМ щодо припинення газопостачання в буд. АДРЕСА_1 в період з 12.05.2025 року по 20.05.2025 року; стягнути на користь позивача із відповідача у відшкодування моральної шкоди 15 000 грн. В обґрунтування вимог заявленого позову ОСОБА_1 зазначав, що у період з 12.05.2025 року по 20.05.2025 року, у зв`язку із реконструкцією розподільних газових мереж, було припинено газопостачання співвласникам багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач вказував, що 20.05.2025 року він, як один із співвласників даного будинку, звернувся до оператора газорозподільної мережі, яким є Чернігівська філія ТОВ ”Газорозподільні мережі України”, а також до відповідача із заявою про надання інформації щодо правових підстав припинення надання мешканцям вищезазначеного будинку послуги з газопостачання. Листом від 27.05.2025 року позивача було повідомлено, що оператор ГРМ вправі обмежити/припинити газопостачання на об`єкт побутового споживача, на підставі п.1 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем. Позивач вважає, що в даному випадку відключення побутових споживачів від газопостачання мало протиправний характер, оскільки п.1 глави 7 Кодексу газорозподільних систем містить вичерпний перелік випадків, у яких може бути обмежено/припинено газопостачання, і не передбачає можливості такого обмеження/припинення у зв`язку з реконструкцією розподільних газових мереж. За доводами позивача, відсутні об`єктивні докази, які б підтверджували, що в установленому порядку визнавалось аварійним станом газорозподільної системи або здійснювалась ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру. Позивач стверджував, що внаслідок неправомірних дій оператора ГРМ, він був вимушений протягом дев`яти днів вживати додаткових зусиль для організації свого життя (побуту), зазнавши неабиякий дискомфорт та душевні страждання. За даних обставин, позивач просить стягнути із відповідача на його користь 15 000 грн., в рахунок компенсації моральних витрат.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.06.2025 року справу №761/22443/25 було передано для розгляду за підсудністю до Новозаводського районного суду м. Чернігова.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07.07.2025 року було прийнято до розгляду позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Газорозподільні мережі України” про захист прав споживача та відкрито провадження у справі.

Оскаржуваним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09.02.2026 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Газорозподільні мережі України” про захист прав споживача.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Газорозподільні мережі України” про захист прав споживача, суд першої інстанції, на підставі фактичних, документально підтверджених обставин справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, зазначив у оскаржуваному рішенні Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09.02.2026 року, що встановлені судом обставини свідчать про необґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, оскільки протиправний характер припинення його домоволодіння від газопостачання не вбачається, в той час, як право на відшкодування шкоди (матеріальної та моральної) залежить від умови, що дії винної особи були неправомірними. Оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин неправомірності відключення від системи газопостачання його квартири за адресою: АДРЕСА_2 , суд першої інстанції вказав про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, завданої внаслідок таких дій. Виходячи із наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09.02.2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 09.02.2026 року є незаконним та необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню, із ухваленням нового рішення про задоволення вимог заявленого ним позову у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги вказують, що обґрунтовуючи правомірність припинення газопостачання, відповідач послався на підпункт 8 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, який допускає відключення від газопостачання у випадку аварійного стану або ліквідації наслідків аварії. Проте, у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази (витяги з журналів аварійно-диспетчерської служби, акти про фіксацію аварії тощо), які б підтверджували факт наявності аварійної ситуації. За доводами апелянта, відповідачем не було доведено саме об`єктивну необхідність проведення робіт, які призвели до тривалого відключення споживачів від газопостачання. Матеріали справи не містять жодних розрахунків, технічних обґрунтувань або експертних висновків, які б вказували на те, що стан мереж вимагав негайного втручання саме у такий спосіб, що позбавив мешканців будинку життєво необхідної послуги на дев`ять днів. Доводи апеляційної скарги стверджують, що всупереч вимогам статті 81 ЦПК України, суд прийняв на віру голослівні твердження відповідача про ”необхідність робіт”, чим фактично звільнив відповідача від обов`язку доказування. Апелянт вказує, що суд першої інстанції помилково застосував стандарт ”вірогідність доказів”, наведений у постанові Верховного Суду від 29.01.2021 року у справі №922/51/20, оскільки даний стандарт передбачає співставлення доказів обох сторін, а не підміну доказів, які мав би надати відповідач на підтвердження своєї позиції, суб`єктивними висновками суду (припущеннями). Висновок про те, що ”підставою слугували ремонтні роботи”, без перевірки належного документального підтвердження та об`єктивної доцільності цих робіт вочевидь не заслуговує на увагу та прямо суперечить ч.6 статті 81 ЦПК України, згідно з якою, доказування не може ґрунтуватися припущеннях. Апелянт зауважує, що при ухваленні оскаржуваного рішення від 09.02.2026 року судом першої інстанції було проігноровано його доводи, викладені у клопотанні, поданому 10.10.2025 року, про безпідставність посилання відповідача на постанову НКРЕКП №349 від 26.03.2022 року, оскільки надання доказів у межах судового провадження не є публічним оприлюдненням (поширенням) інформації, у розумінні цієї постанови. Погодившись із відмовою відповідача надати докази, суд першої інстанції фактично сприяв ухиленню відповідача від обов`язку доказування, що призвело до неповного з`ясування обставин справи. Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, апелянт вважає, що необхідно застосувати правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі №275/1052/17, відповідно до якої, встановивши факт порушення прав споживача, суд одночасно має вирішити питання про відшкодування моральної шкоди. Тобто, наявність моральної шкоди у разі порушення прав споживача презюмується, як це власне передбачено ч.2 статті 22 Закону України ”Про захист прав споживачів”.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ТОВ ”Газорозподільні мережі України” просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09.02.2026 року - залишити без змін.

В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не з`явився.

Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ТОВ ”Газорозподільні мережі України” - Пузік А.М. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09.02.2026 року - залишити без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 (а.с.6).

05.05.2025 року на сайті Чернігівської філії ТОВ ”Газорозподільні мережі України” було розміщено повідомлення про те, що у зв`язку з реконструкцією розподільних газових мереж, з 08.00 год. 12.05.2025 року по 17.00 год. 26.05.2025 року буде тимчасово відсутнє газопостачання у частині міста Чернігова. Проведення цих робіт необхідне для безперебійного та безаварійного газопостачання і попередження надзвичайних ситуацій на газопроводах (а.с.5).

20.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся з листом до ТОВ ”Газорозподільні мережі України”, в якому просив проінформувати, за яких правових підстав було припинено надання послуги з газопостачання мешканцям буд. АДРЕСА_1 у період з 12.05.2025 року по 20.05.2025 року (а.с.3).

Листом від 27.05.2025 року Чернігівська філія ТОВ ”Газорозподільні мережі України” повідомила ОСОБА_1 , що у зв`язку із проведенням ремонтних робіт представниками Оператора ГРМ з 12.05.2025 року газопостачання було припинено до частини міста Чернігова. Після проведення ремонтних робіт та забезпечення споживачами доступу працівникам Оператора ГРМ для перевірки всіх квартир на герметичність системи газопостачання, 20.05.2025 року представниками Оператора ГРМ було відновлено газопостачання (а.с.4 - 4, зворот).

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 відносно того, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 09.02.2026 року є незаконним та необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню, із ухваленням нового рішення про повне задоволення заявлених позовних вимог, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 09.02.2026 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

В доводах апеляційної скарги апелянт вказує, що обґрунтовуючи правомірність припинення газопостачання, відповідач послався на підпункт 8 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, який допускає відключення від газопостачання у випадку аварійного стану або ліквідації наслідків аварії. Проте, у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази (витяги з журналів аварійно-диспетчерської служби, акти про фіксацію аварії тощо), які б підтверджували факт наявності аварійної ситуації. За доводами апелянта, відповідачем не було доведено саме об`єктивну необхідність проведення робіт, які призвели до тривалого відключення споживачів від газопостачання. Матеріали справи не містять жодних розрахунків, технічних обґрунтувань або експертних висновків, які б вказували на те, що стан мереж вимагав негайного втручання саме у такий спосіб, що позбавив мешканців будинку життєво необхідної послуги на дев`ять днів. Доводи апеляційної скарги стверджують, що всупереч вимогам статті 81 ЦПК України, суд прийняв на віру голослівні твердження відповідача про ”необхідність робіт”, чим фактично звільнив відповідача від обов`язку доказування. Апелянт вказує, що суд першої інстанції помилково застосував стандарт ”вірогідність доказів”, наведений у постанові Верховного Суду від 29.01.2021 року у справі №922/51/20, оскільки даний стандарт передбачає співставлення доказів обох сторін, а не підміну доказів, які мав би надати відповідач на підтвердження своєї позиції, суб`єктивними висновками суду (припущеннями). Висновок про те, що ”підставою слугували ремонтні роботи”, без перевірки належного документального підтвердження та об`єктивної доцільності цих робіт вочевидь не заслуговує на увагу та прямо суперечить ч.6 статті 81 ЦПК України, згідно з якою, доказування не може ґрунтуватися припущеннях. Апелянт зауважує, що при ухваленні оскаржуваного рішення від 09.02.2026 року судом першої інстанції було проігноровано його доводи, викладені у клопотанні, поданому 10.10.2025 року, про безпідставність посилання відповідача на постанову НКРЕКП №349 від 26.03.2022 року, оскільки надання доказів у межах судового провадження не є публічним оприлюдненням (поширенням) інформації, у розумінні цієї постанови. Погодившись із відмовою відповідача надати докази, суд першої інстанції фактично сприяв ухиленню відповідача від обов`язку доказування, що призвело до неповного з`ясування обставин справи. Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, апелянт вважає, що необхідно застосувати правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі №275/1052/17, відповідно до якої, встановивши факт порушення прав споживача, суд одночасно має вирішити питання про відшкодування моральної шкоди. Тобто, наявність моральної шкоди у разі порушення прав споживача презюмується, як це власне передбачено ч.2 статті 22 Закону України ”Про захист прав споживачів”.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до приписів ч.1 статті 37 Закону України ”Про ринок природного газу”, оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.

Згідно із положеннями ч.2 статті 38 Закону України ”Про ринок природного газу”, з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний, зокрема, вживати заходів із метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи, вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газорозподільної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству.

За правилами пункту 2 глави 2 розділу І Кодексу ГРС, Оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.

За змістом пункту глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГРС, Оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме, комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів.

У разі виникнення аварійної ситуації Оператор ГРМ зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи.

Вимоги безпеки до систем газопостачання для забезпечення споживачів природним газом з надлишковим тиском не більше 1,2 МПа, а також зрідженим вуглеводневим газом з надлишковим тиском не більше 1,6 Мпа визначені Правилами безпеки систем газопостачання, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15.05.2015 року №285 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за №674/27119 (надалі - ПБСГ).

Ігнорування Правил безпеки систем газопостачання є неприпустимим, оскільки газопроводи та споруди на них є об`єктом підвищеного ризику, а виконання ПБСГ є певною гарантією надійності функціонування систем газопостачання, безпеки життя та здоров`я населення.

Відповідно до пункту 7.17 розділу VІІ ПБСГ, всі об`єкти системи газопостачання і газове обладнання перед їх підключенням до діючих газопроводів, а також після ремонту підлягають зовнішньому огляду і опресуванню повітрям. Пуск газу в газопровід без його зовнішнього огляду та контрольного опресування не допускається.

Згідно із положеннями пункту 7.41 розділу VІІ ПБСГ, роботи, пов`язані з розгерметизацією зовнішніх і внутрішніх газопроводів, обладнання (заміна арматури, фільтрів, лічильників тощо), необхідно проводити на відключеній ділянці газопроводу. Після вимикаючих пристроїв у напрямку руху газу необхідно встановити інвентарні заглушки.

Відповідно до пункту 1 глави 7 розділу VІ Кодексу ГРС, Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, зокрема, у випадку визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт (підпункт 8).

З метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, предметом ретельного дослідження та перевірки апеляційного суду були доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги голослівні твердження сторони відповідача щодо необхідності проведення ремонтних робіт, які і передбачали припинення газопостачання споживачів, з метою забезпечення заходів безпеки при проведенні газонебезпечних робіт.

Як встановлено в ході судового розгляду даної справи, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, 05.05.2025 року на сайті Чернігівської філії ТОВ ”Газорозподільні мережі України” було розміщено повідомлення про те, що у зв`язку з реконструкцією розподільних газових мереж, з 08.00 год. 12.05.2025 року по 17.00 год. 26.05.2025 року буде тимчасово відсутнє газопостачання у частині міста Чернігова. Проведення цих робіт необхідне для безперебійного та безаварійного газопостачання і попередження надзвичайних ситуацій на газопроводах (а.с.5).

Відповідні заходи були передбачені у межах затвердженого НКРЕКП Плану розвитку газорозподільної системи Чернігівської філії ТОВ ”Газорозподільні мережі України”. Зокрема, постановою НКРЕКП від 27 грудня 2023 року №2529 ”Про затвердження Планів розвитку газорозподільних систем на 2024-2033 роки газорозподільного підприємства ТОВ ”Газорозподільні мережі України” було затверджено План розвитку газорозподільної системи на 2024-2033 роки Чернігівської філії ТОВ ”Газорозподільні мережі України” та джерела його фінансування, згідно із додатком 19 до зазначеної постанови. З метою проведення капітального ремонту (реконструкції) газорозподільної системи, Чернігівська філія ТОВ ”Газорозподільні мережі України” 02.05.2025 року повідомила заступника міського голови міста Чернігова про заплановане тимчасове припинення розподілу природного газу в частині міста Чернігова, у зв`язку із проведенням відповідних робіт. Додатково, 09.05.2025 року ТОВ ”Газорозподільні мережі України” в особі Чернігівської філії на сайті міста Чернігова: https: //www. 0462.ua/news/3943275/zaminakriticnogo-obladnanna-krok-do-bezpeki-ta-nadijnosti-gazovih-merez інформувало споживачів про проведення масштабних регламентних робіт, у межах яких передбачено капітальний ремонт запірної арматури на газопроводі високого тиску.

Враховуючи наведене вище, вказані обставини підтверджують, що інформація про заплановані роботи та необхідне у зв`язку з їх проведенням тимчасове припинення розподілу природного газу, була повідомлена заздалегідь, ще до фактичного початку виконання робіт.

На підставі зазначених планових заходів, було розроблено спеціальний план проведення газонебезпечних робіт, який конкретизує порядок та умови їх виконання. Спеціальний план містить відомості про дату та час проведення робіт, конкретні об`єкти газорозподільної системи, перелік населених пунктів, вулиць та адрес споживачів, яких стосується тимчасове припинення газопостачання, а також виробничі бригади та структурні підрозділи, відповідальні за виконання робіт на відповідних ділянках газорозподільної мережі.

На виконання робіт, передбачених спеціальним планом, були оформлені наряди-допуски на виконання газонебезпечних робіт, які містять конкретні відомості про дату, місце, технологічний об`єкт та характер робіт і підтверджують їх безпосередню організацію та виконання.

Наряд-допуск №840 від 15.05.2025 року містить відомості про виконання робіт у м. Чернігові по вул. Незалежності на засувці № 36, а саме заміну засувки Ду 150. Також відомості про заходи щодо підготування об`єкта до виконання робіт з підвищеною небезпекою та послідовність їх виконання, зокрема, але не виключно, закрити засувку в Газовому колодязі №№ 85; 213; 266; 221 (інвентарний №№ 24000247; 24000229; 24000222; 24000265) продути газопровід, виконати демонтаж старої засувки Ду 150, виконати монтажні роботи по установці нової засувки Ду 150, виконати зварні роботи. Наряд-допуск №840 містить конкретне місце виконання робіт, а саме, АДРЕСА_1 , засувка № 36 та конкретний вид робіт - заміна засувки Ду 150.

При цьому, оцінка наявних доказів має здійснюватися з урахуванням технологічної будови та функціонування газорозподільної системи, а не виключно за збігом адреси технологічного об`єкта з адресою споживача.

У подальшому, інформація про виконання відповідних заходів була відображена у звітності, поданій Чернігівською філією ТОВ ”Газорозподільні мережі України” до НКРЕКП.

Вказаними вище документами підтверджується факт проведення відповідачем у спірний хронологічний період ремонтно-відновлювальних робіт, в тому числі, і по АДРЕСА_1 .

Приймаючи до уваги вищезазначене, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованого висновку суду першої інстанції відносно того, що на підставі досліджених судом доказів та виходячи із правового аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, необхідно дійти висновку, що позивачем в ході розгляду даної справи не доведено протиправності дій відповідача з припинення газопостачання до будинку АДРЕСА_1 у хронологічний період з 12.05.2025 року по 20.05.2025 року. Судом першої інстанції, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, з даного приводу зазначено, що підставою припинення газопостачання до будинку АДРЕСА_1 у період з 12.05.2025 року по 20.05.2025 року слугували проведені відповідачем ремонтні роботи, які, відповідно і передбачали припинення газопостачання споживачів, з метою забезпечення заходів безпеки при проведенні газонебезпечних робіт, в той час, як відновлення позивачу газопостачання без дотримання заходів безпеки було неможливим.

Відключення житла громадянина від газопостачання в цілому однозначно необхідно вважати втручанням в приватне життя особи, оскільки відключення позбавляє особу належних умов до існування, призводить до змін у побуті, укладі життя особи, тощо. Відповідно, таке втручання повинно ґрунтуватись на Законі, переслідувати законну мету та бути необхідним у демократичному суспільстві. Між тим, доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом обставин, які свідчать про необґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, оскільки судом не встановлено протиправного характеру дій відповідача в ході припинення газопостачання в буд. АДРЕСА_1 у хронологічний період з 12.05.2025 року по 20.05.2025 року. При цьому, право на відшкодування моральної шкоди залежить від умови, що дії винної особи були неправомірними. Оскільки позивачем не доведено належними та достатніми, у розумінні приписів статей: 77, 80 ЦПК України, доказами обставини неправомірності відключення від системи газопостачання його квартири за адресою: АДРЕСА_2 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, завданої внаслідок таких дій.

Відповідно до приписів ч.1, ч.6 статті 81 ЦПК України, яка регламентує обов`язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевказане, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 09.02.2026 року, ухваленого на підставі норм права, які регламентують спірні правовідносини, та на основі з`ясованих фактичних обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в ході судового розгляду даної справи.

За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 - необхідно залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09.02.2026 року, необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09 лютого 2026 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Дата складення повної постанови - 07.10.2026 року.

Головуючий: Судді: