Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №749/80/26 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

23 вересня 2026 рокум. Чернігів

Унікальний номер справи № 749/80/26

Головуючий у першій інстанції – Кравчук М. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/986/26

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Онищенко О.І., Шарапової О.Л.

секретар: Зеляк Ю.Г.

учасники справи:

заявник: ОСОБА_1

заінтересована особа: Міністерство оборони України

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Сновського районного суду Чернігівської області у складі судді Кравчук М.В. від 27 січня 2026 року, місце ухвалення рішення - м. Сновськ, у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Міністерство оборони України,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із даною заявою, зазначивши заінтересованою особою Міністерство оборони України, у якій просила: встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця Збройних Сил України в/ч № НОМЕР_1 , солдата, який загинув в зоні ведення бойових дій в районі населеного пункту Красногорівка Покровського району Донецької області під час виконання обов`язків військової служби із забезпечення здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України (Батьківщини), захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України. ОСОБА_1 просила допустити рішення суду до негайного виконання. В обґрунтування вимог поданої заяви ОСОБА_1 посилалася на те, що на виконання вимог Указу Президента України ”Про загальну мобілізацію” від 24.02.2022 року її сина - ОСОБА_2 28.07.2022 року було призвано і направлено для проходження військової служби під час мобілізації. Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №223 від 15.10.2022 року, солдата ОСОБА_2 , солдата резерву запасної роти військової частини НОМЕР_1 , призначеного на посаду гранатометника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що з 15.10.2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 2 820 гривень на місяць, шпк ”солдат”, ВОС-103061A. 17.03.2023 року надійшло сповіщення сім`ї №12, в якому повідомлено ОСОБА_1 , що її син, солдат ОСОБА_2 , 1976 р.н., під час виконання службових обов`язків 25.02.2023 року зник безвісті внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу біля н.п. Красногорівка Покровського району Донецької області. За фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 , було призначено проведення службового розслідування, що підтверджується витягом із наказу ”Про призначення службового розслідування по факту зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 ” за №953 від 01.03.2023 року. В ході службового розслідування було встановлено, що під час виконання бойового завдання, командир бойової машини - командир 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 25.02.2023 року близько 18 год. 00 хв., перебуваючи на позиціях 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , поблизу АДРЕСА_1 під час штурмових дій з метою відбиття вогневої позиції ”Добрий” отримав поранення, не сумісні з життям. Із пояснень військовослужбовців: стрільця-снайпера 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 та стрільця-санітара 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 13 год. 20 хв., під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Красногорівка Покровського району Донецької області особовому складу 1 механізованої роти 3 механізованого батальйону внаслідок штурмових дій з метою відбиття вогневої позиції ”Добрий”, вдалося вибити противника вогневим ураженням з даної позиції та закріпитися на ній. 25.02.2023 року близько 18 год. 00 хв. противник розпочав мінометно-артилерійський обстріл по позиції ВОП ”Добрий”, один із ворожих боєприпасів розірвався неподалік командира бойової машини - командира 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , внаслідок чого він отримав поранення, не сумісні з життям, та загинув. Військовослужбовці 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 задля збереження життя і здоров`я, були вимушені відступити на раніше займані позиції. Евакуювати тіло солдата ОСОБА_2 через інтенсивність мінометно-артилерійських обстрілів не вдалося. У доповіді по факту загибелі військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 №39/205 від 01.03.2023 року міститься інформація про те, що з 15 год. 20 хв. по 19 год. 15 хв. ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Красногорівка, внаслідок штурмових дій з метою відбиття вогневої позиції ”Добрий”, загинув солдат ОСОБА_2 . Виходячи із матеріалів проведеного службового розслідування, у діях військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 порушення нормативно-правових актів - відсутні. У діях солдата ОСОБА_2 вини не вбачається. У поданій заяві ОСОБА_1 стверджувала, що факт смерті її сина - ОСОБА_2 підтверджується матеріалами службового розслідування, зокрема, актом службового розслідування, письмовими поясненнями свідків: стрільця санітара ОСОБА_4 та стрільця-снайпера ОСОБА_3 , доповіддю від 01.03.2023 року №39/205, актом про настання смерті від 04.03.2023 року. Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України за №1123 від 26.05.2023 року, виданою командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_5 , підтверджується, що солдат ОСОБА_2 дійсно в період з 24.09.2022 року по 25.02.2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в н.п. Красногорівка Донецької області. За доводами заяви ОСОБА_1 , наявні підстави для встановлення факту смерті солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , військовослужбовця Збройних Сил України, військової частини № НОМЕР_4 , який загинув під час під час виконання обов`язків військової служби в зоні ведення бойових дій по відсічі збройної агресії рф, в районі н.п. Красногорівка Донецької області, під час виконання обов`язків військової служби із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил держави-агресора. Заявник ОСОБА_1 вказувала, що вона позбавлена можливості в іншому, ніж у судовому порядку, встановити факт смерті сина ОСОБА_2 . Встановлення даного факту необхідно ОСОБА_1 для отримання свідоцтва про смерть та для можливості скористатися своїми сімейними, цивільними і соціальними правами.

Рішенням Сновського районного суду Чернігівської області від 27.01.2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті - задоволено повністю. Встановлено факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця Збройних Сил України військової частини НОМЕР_1 , солдата, який загинув в зоні ведення бойових дій в районі населеного пункту Красногорівка Покровського району Донецької області під час виконання обов`язків військової служби із забезпечення здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України (Батьківщини), захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України. Судом допущено негайне виконання рішення суду.

В апеляційній скарзі Міністерство оборони України просить скасувати рішення Сновського районного суду Чернігівської області від 27.01.2026 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті. В апеляційній скарзі міститься клопотання апелянта про залучення до участі в даній справі в якості заінтересованої особи - військової частини НОМЕР_1 . Доводи апеляційної скарги Міністерства оборони України вказують, що рішення суду перщої інстанції ухвалено із порушенням норм матеріального права та із недотриманням норм процесуального права. В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що як на правові підстави звернення до суду із заявою, ОСОБА_1 посилається на п. 8 частини першої статті 315 ЦПК України, а саме, встановлення факту смерті особи в певний час, в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Натомість, на підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 надано суду сповіщення сім`ї та копію службового розслідування, проведеного за фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 . Доводи апеляційної скарги стверджують, що вказані докази у своїй сукупності достовірно не свідчать про смерть ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , а лише дають підстави для обґрунтованого припущення смерті за обставин, які підтверджені цими доказами. Апелянт також звертає увагу, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті надійшла до Сновського районного суду Чернігівської області 26.01.2026 року, тобто, за один день до винесення судом першої інстанції рішення про її задоволення, що позбавило апелянта можливості надати суду пояснення та заявити клопотання про залучення до участі у справі військової частини НОМЕР_1 , як заінтересованої особи.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення, а рішення Сновського районного суду Чернігівської області від 27.01.2026 року - залишити без змін.

Апеляційний суд вважає, що клопотання Міністерства оборони України про залучення до участі у даній справі в якості заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 , задоволенню не підлягає, оскільки ухвалене 27.01.2026 року Сновським районним судом Чернігівської області рішення у даній справі, жодним чином не впливає на права та інтереси військової частини НОМЕР_1 . При цьому, копії матеріалів службового розслідування по факту зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 , наявні у матеріалах даної цивільної справи.

В судове засідання апеляційного суду учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явились.

Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_5 від 12.05.1976 року, заявник ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.11).

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №223 від 15.10.2022 року, солдата ОСОБА_2 , солдата резерву запасної роти військової частини НОМЕР_1 , призначеного на посаду гранатометника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що з 15.10.2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 2 820 гривень на місяць, шпк ”солдат”, ВОС - 103061 A (а.с.34).

Сповіщенням сім`ї №12 від 17.03.2023 року, надісланим на адресу ОСОБА_1 , її сповіщено про те, що її син - солдат ОСОБА_2 , 1976 р.н., під час виконання службових обов`язків 25.02.2023 року зник безвісти внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу біля н.п. Красногорівка Покровського району Донецької області (а.с.17).

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №953 від 01.03.2023 року, з метою встановлення причин та обставин зникнення безвісти ОСОБА_2 , а також встановлення ступеня вини посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , чиї дії чи бездіяльність стали причиною події, призначено службове розслідування (а.с.22-23).

Як вбачається із матеріалів службового розслідування, згідно пояснень військовослужбовців: стрільця-снайпера 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 та стрільця-санітара 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 , стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 13 год. 20 хв. під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Красногорівка Покровського району Донецької області, особовому складу 1 механізованої роти 3 механізованого батальйону внаслідок штурмових дій з метою відбиття вогневої позиції ”Добрий”, вдалося вибити противника вогневим ураженням з даної позиції та закріпитися на ній. 25.02.2023 року, близько 18 год. 00 хв. противник розпочав мінометно-артилерійський обстріл по позиції ВОП ”Добрий”, один із ворожих боєприпасів розірвався неподалік командира бойової машини - командира 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , внаслідок чого він отримав поранення, не сумісні з життям, та загинув. Військовослужбовці 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 задля збереження життя та здоров`я були вимушені відступити на раніше займані позиції. Евакуювати тіло солдата ОСОБА_2 через інтенсивність мінометно-артилерійських обстрілів не вдалося (а.с.19-42).

Факт загибелі командира бойової машини командира 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 засвідчує акт про настання смерті від 04.03.2023 року, який було оформлено в ході розслідування і додано до матеріалів даної справи (а.с.37).

В журналі бойових дій НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , р/з №127, розпочатому 09.02.2022 року, на 9 аркуші міститься уточнююча інформація за 25.02.2023 року, а саме, в пункті 2 зазначено, що з 15:20 до 19:15 25.02.2023 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Красногорівка внаслідок штурмових дій з метою відбиття вогневої позиції ”Добрий”, пропав зв`язок із військовослужбовцями, в тому числі, і солдатом ОСОБА_2 (а.с.31).

У доповіді по факту загибелі військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 №39/205 від 01.03.2023 року, міститься інформація про те, що з 15 год. 20 хв. по 19 год. 15 хв. ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Красногорівка внаслідок штурмових дій з метою відбиття вогневої позиції ”Добрий” загинув солдат ОСОБА_2 (а.с.24-28).

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №826 від 15.03.2023 року, службове розслідування причин та обставин зникнення безвісти ОСОБА_2 завершено. До отримання рішення суду про встановлення факту смерті, або лікарського свідоцтва про смерть, вважати командира бойової машини - командира 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 таким, що зник безвісти 25.02.2023 року близько 18 год. 00 хв. поблизу н.п. Красногорівка Донецької області, під час виконання бойового завдання (а.с.38-41).

Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 27.01.2026 року, задовольняючи вимоги заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, суд першої інстанції, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, надавши оцінку, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, на підставі норм права, які регулюють дані правовідносини, дійшов висновку, що факт смерті ОСОБА_2 в зоні ведення бойових дій в районі населеного пункту Красногорівка Покровського району Донецької області під час виконання обов`язків військової служби із забезпечення здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України (Батьківщини), захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, підтверджується наданими стороною заявника доказами. За даних обставин, враховуючи те, що встановлення даного факту необхідно заявнику ОСОБА_1 для отримання свідоцтва про смерть її сина, що в результаті дасть можливість скористатися своїми сімейними, цивільними і соціальними правами, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявні всі підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги Міністерства оборони України відносно того, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 27.01.2026 року ухвалено судом із порушенням норм матеріального права та без додержання норм процесуального права, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 27.01.2026 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що як на правові підстави звернення до суду із заявою, ОСОБА_1 посилається на п. 8 частини першої статті 315 ЦПК України, а саме, встановлення факту смерті особи в певний час, в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Натомість, на підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 надано суду сповіщення сім`ї та копію службового розслідування, проведеного за фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 . Доводи апеляційної скарги стверджують, що вказані докази у своїй сукупності достовірно не свідчать про смерть ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , а лише дають підстави для обґрунтованого припущення смерті за обставин, які підтверджені цими доказами.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із приписами ч.1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою (п.3 ч.2 статті 293 ЦПК України).

Відповідний порядок застосовується, зокрема, якщо встановлення такого факту не пов`язується із подальшим вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Поняття ”юридичного спору” має тлумачитися широко, виходячи із підходу Європейського Суду з прав людини до тлумачення поняття ”спір про право” (п.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський Суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, поняття ”спору про право” має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України ”Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” від 31.03.1995 року, звертає увагу судів на необхідність відрізняти оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це встановлення судовим рішення припущення про смерть даної особи, тобто, констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто, доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації відповідним органом факту смерті.

Згідно із ч.3, ч.4 статті 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 статті 17 Закону України ”Про державну реєстрацію актів цивільного стану”, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Водночас, пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за №719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України ”Про державну реєстрацію актів цивільного стану” та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до ч.1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із п.5 ч.2 статті 293 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження.

Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямовано на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

Приписи чинного ЦПК України містять чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:

- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);

- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Вказані процедури є відмінними між собою та мають певні особливості.

Щодо встановлення факту смерті на підставі п.8 ч.1 статті 315 ЦПК України, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 8 частини статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

У заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт (ч.1, ч.2 статті 318 ЦПК України).

Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.

При цьому, слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 10 червня 2021 року у справі №591/1461/19, від 28 лютого 2024 року у справі №506/358/22.

Отже, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі п.8 ч.1 статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто, доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної влади факту смерті.

Як вбачається із матеріалів службового розслідування, згідно пояснень військовослужбовців: стрільця-снайпера 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 та стрільця-санітара 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 , стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 13 год. 20 хв. під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Красногорівка Покровського району Донецької області, особовому складу 1 механізованої роти 3 механізованого батальйону внаслідок штурмових дій з метою відбиття вогневої позиції ”Добрий”, вдалося вибити противника вогневим ураженням з даної позиції та закріпитися на ній. 25.02.2023 року, близько 18 год. 00 хв. противник розпочав мінометно-артилерійський обстріл по позиції ВОП ”Добрий”, один із ворожих боєприпасів розірвався неподалік командира бойової машини - командира 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , внаслідок чого він отримав поранення, не сумісні з життям, та загинув. Військовослужбовці 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 задля збереження життя та здоров`я були вимушені відступити на раніше займані позиції. Евакуювати тіло солдата ОСОБА_2 через інтенсивність мінометно-артилерійських обстрілів не вдалося (а.с.19-42).

Факт загибелі командира бойової машини командира 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 засвідчує акт про настання смерті від 04.03.2023 року, який було оформлено в ході розслідування і додано до матеріалів даної справи (а.с.37).

В журналі бойових дій НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , р/з №127, розпочатому 09.02.2022 року, на 9 аркуші міститься уточнююча інформація за 25.02.2023 року, а саме, в пункті 2 зазначено, що з 15:20 до 19:15 25.02.2023 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Красногорівка внаслідок штурмових дій з метою відбиття вогневої позиції ”Добрий”, пропав зв`язок із військовослужбовцями, в тому числі, і солдатом ОСОБА_2 (а.с.31).

У доповіді по факту загибелі військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 №39/205 від 01.03.2023 року, міститься інформація про те, що з 15 год. 20 хв. по 19 год. 15 хв. ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Красногорівка внаслідок штурмових дій з метою відбиття вогневої позиції ”Добрий” загинув солдат ОСОБА_2 (а.с.24-28).

Приймаючи до уваги наведене вище, наданими заявником ОСОБА_1 доказами незаперечно підтверджено обставини, які вірогідно свідчать про смерть ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця Збройних Сил України військової частини НОМЕР_1 , солдата, який загинув в зоні ведення бойових дій в районі населеного пункту Красногорівка Покровського району Донецької області під час виконання обов`язків військової служби із забезпечення здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України (Батьківщини), захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

Факт неможливості реєстрації органом державної влади факту смерті ОСОБА_2 пов`язаний з тим, що, як вбачається із матеріалів службового розслідування, евакуювати тіло солдата ОСОБА_2 через інтенсивність мінометно-артилерійських обстрілів, не вдалося. При цьому, згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України ”Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф” від 28.02.2025 року №376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 року за №380/43786, місце загибелі ОСОБА_2 - н.п. Красногорівка Покровського району Донецької області було територією активних бойових дій з 24.02.2022 року по 11.11.2024 року, а з 12.11.2024 року по цей час є тимчасово окупованою територією, що свідчить про неможливість реєстрації органом державної влади факту смерті ОСОБА_2 .

Проаналізувавши наявні докази у справі у їх сукупності та норми права, які регулюють дані правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті ОСОБА_2 підлягає задоволенню, і доводи апеляційної скарги Міністерства оборони України правильності даних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Доводи апеляційної скарги вказують, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті надійшла до Сновського районного суду Чернігівської області 26.01.2026 року, тобто, за один день до винесення судом першої інстанції рішення про її задоволення, що позбавило апелянта можливості надати суду пояснення та заявити клопотання про залучення до участі у справі військової частини НОМЕР_1 , як заінтересованої особи.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що у контексті приписів ч.2 статті 376 ЦПК України, вказана вище обставина, на яку посилається апелянт, не може бути підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 27.01.2026 року, оскільки це не призвело до неправильного вирішення справи.

Крім того, як було зазначено вище, апеляційний суд вважає, що клопотання Міністерства оборони України про залучення до участі у даній справі в якості заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 , задоволенню не підлягає, оскільки ухвалене 27.01.2026 року Сновським районним судом Чернігівської області рішення у даній справі, жодним чином не впливає на права та інтереси військової частини НОМЕР_1 . При цьому, копії матеріалів службового розслідування по факту зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 , наявні у матеріалах даної цивільної справи.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 27.01.2026 року. Оскільки вказані доводи апеляційної скарги не спростовують обгрунтованого висновку суду першої інстанції про задоволення вимог заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, який узгоджується із фактичними, документально підтвердженими обставинами справи та нормами права, які регламентують дані правовідносини.

За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу Міністерства оборони України - необхідно залишити без задоволення, а рішення Сновського районного суду Чернігівської області від 27.01.2026 року - необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.

Рішення Сновського районного суду Чернігівської області від 27 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий: Судді: