Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №689/1219/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 689/1219/26

Провадження № 33/820/770/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.

за участю секретаря судового засідання Романової А.В.

особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Пєлєшенко Д.Р.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Хмельницькому апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Пєлєшенко Діани Русланівни на постанову судді Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 15 вересня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 09.07.2026 р. о 23:28 год. на а/д Ярмолинці-Городок 1 км, керував транспортним засобом Chevrolet, реєстраційний номер НОМЕР_1 , і, за наявності ознак наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи та мови) відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, чим порушив п. 2.5 ПДР.

Постановою судді Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 15 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної ОСОБА_2 – адвокат Пєлєшенко Д.Р. просить скасувати постанову судді Ярмолинецькогорайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2026 року і закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Вважає вказану постанову незаконною, так як вона винесена з істотним порушенням вимог закону, а тому є такою, що підлягає скасуванню.

Захисник зазначає, що жодних об?єктивних ознак наркотичного сп?яніння у водія ОСОБА_1 не вбачалось, що підтверджується відеозаписом.

ОСОБА_3 ніколи не вживав наркотичні засоби, його зовнішній вигляд, як вбачається з відеозапису події - охайний, мовна здатність не порушена, жива міміка, стійка хода, балакучий, тощо.

Крім того, поліцейські безпідставно здійснили зупинку транспортного засобу ChevroletLacetti, д.н.з. НОМЕР_2 , надалі без повідомлення причини зупинки, зазначивши про пошкодження Т3 і ДТП, та після повідомлення, що ОСОБА_1 в такому стані автомобіль придбав, без жодних на те підстав запитали чи водій вживав алкогольні напої.

Після того, ОСОБА_1 відповідаючи, нахилився до поліцейського, щоб останній зміг відчути відсутнє алкогольне сп?яніння і коли стан алкогольного сп?яніння не підтвердився, поліцейський вирішив, ще безпідставно «посвітити ліхтариком в очі», і надалі висунути необґрунтовану вимогу про проходження огляду на стан наркотичного сп?яніння.

Коли особі-водію було запропоновано пройти огляд (02:13 відео), йому не було зазначено жодної підстави для такого проведення, не було повідомлено ознак у зв?язку з чим він на такий огляд направляється, не було повідомлено про наслідки відмови, тощо.

Протягом усієї фіксації події вбачається об?єктивна незрозумілість ОСОБА_1 потреби направлення його на огляд щодо стану наркотичного сп?яніння; ним та свідками які були на місці події повідомлялось, що водій абсолютно нічого не вживає і цілий день перебуває за кермом, а відмова обумовлювалась відсутністю такого стану, наявністю дитини в авто, та різних ситуацій які, на жаль, трапляються коли поліцейські доставляють осіб чоловічої статті. Поліцейськими неодноразово не було дотримано Інструкції, адже водія чітко не поставили до відома згідно події, та не повідомили об?єктивні ознаки виявленого на їх думку стану. Сам по собі втомлений вигляд водія, спокійне поводження та адекватна поведінки не можуть бути розцінені як ознаки наркотичного сп?яніння.

Крім того, ОСОБА_1 пропонував працівникам поліції проїхати в медичний заклад на власному авто, за кермом якого перебувала б його дружина. Проте такі спроби виконати вимогу поліцейських, останніми до уваги взяті не були, та відповідно не реалізовані.

Також, звертає увагу, що водій протягом 2-х год. з часу зупинки його працівниками поліції пройшов огляд у КНП «ХОЗЗНП» ХОРз метою підтвердження поліцейським відсутності стану сп?яніння, де за висновками лікаря було постановлено стан тверезості (як і алкогольного сп?яніння, так і наркотичного).Такий огляд був проведений не наступного дня, як зазначено у постанові суду, а о 01:20 та 01:27 відповідно.

Також працівники поліції не ознайомили ОСОБА_1 зі складеним протоколом, поліцейський повідомив тільки за якою статтею складено протокол про адмінправопорушення, і серію та номер протоколу, без ознайомлення зі змістом, без повідомлення суті, і без надання повно можливості особі надати пояснення.

Поліцейський не дав можливості ознайомитись зі змістом складеного протоколу, зазначивши тільки вказівку про його підпис і неодноразові вимоги щодо пояснення, та проте не надав можливості у письмовому вигляді надати пояснення щодо складених матеріалів, що є процедурним порушенням.

Відеозапис події 09-10.07.2026, свідчить про відсторонення ОСОБА_1 тільки у словесному порядку, та жодним чином не підтверджується надалі відеофіксацію щодо допущення до керування особою, яка уповноважена на таке керування, і не повідомлено поліцейськими про порядок допущення надалі до керування ТЗ іншим водієм.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Пєлєшенко Д.Р. підтримали доводи поданої апеляційної скарги, просили скасувати постанову судді Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 15 вересня 2026 року та закрити провадження у справі, з наведених в апеляційній скарзі підстав.

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні наполягав, що не вживає наркотичних речовин та алкоголю, був тверезий, не хотів їхати з поліцейськими, оскільки боявся, що його відвезуть до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та мобілізують.

Керівництво Хмельницької обласної прокуратури було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, прокурор у судове засідання не з`явився, що відповідно до вимог ст.250, частини 6 статті 294 КУпАП не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, оскільки участь прокурора у розгляді справ цієї категорії не є обов`язковою, а є правом прокурора, згідно вимог статей 7, 250 КУпАП.

Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та його захисника, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягаєзадоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду

Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту статей 245, 280 КУпАП вбачається, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд, з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

Відтак, у ході апеляційного розгляду встановлено, що зміст оскаржуваної постанови судді Ярмолинецького районного судуХмельницької області від 15 вересня 2026 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, відповідає вимогам статей 283-284 КУпАП, справу суддею першої інстанції розглянуто відповідно до вимог статті 280 КУпАП.

Суддею суду першої інстанції у ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 09.07.2026 р. о 23:28 год. на а/д Ярмолинці-Городок 1 км, керував транспортним засобом Chevrolet, реєстраційний номер НОМЕР_1 , і, за наявності ознак наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи та мови) відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, чим порушив п. 2.5 ПДР.

При визнанні ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції взяв до уваги наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №715253 від 10.07.2026 р. (а/с 1) та долучені до нього матеріалами, зокрема, відеозапис, на якому чітко видно, як на багаторазові пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 відмовляється під різними приводами, або пропонує альтернативу, яка не відповідає вимогам Інструкції №1452/735від 09.11.2015 р., або наполягає на огляді на місці зупинки транспортного засобу на стан алкогольного, а не наркотичного сп`яніння (а/с 3).

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вважаю, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі.

Доводи захисника, що працівниками поліції було безпідставно висунуто ОСОБА_1 вимогу пройти огляд на стан сп`яніння, зважаючи на те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки сп?яніння, тому проходження медичного огляду пропонувалося працівниками поліції без ознак сп?яніння, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

За змістом статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОН України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі Інструкція № 1452/735), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.Визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції№ 1452/735ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість .

Також відповідно до п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядку № 1103), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, щодо вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Наведені вимоги закону свідчать, що повноваження поліцейського уповноваженого підрозділу НПУ самостійно виявляти та оцінювати наявність ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, є виключними, ніхто інший не має повноважень оцінювати наявність у водія тих чи інших ознак сп`яніння. У зв`язку з чим, якщо у поліцейського виникають підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння, то поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. При цьому закон не вимагає, щоб ці ознаки сп`яніння були зафіксовані на відео, підтверджені свідками або проводились будь-які заходи щодо визначення вказаних ознак.

Разом з тим, як вбачається з відеозапису та підтверджено доводами апеляційної скарги поліцейський ОСОБА_1 світив в очі ліхтариком та зазначив, що звужені зіниці не реагують на світло, а також сповільненість мови, після чого висунув вимогу про проходження огляду на стан наркотичного сп?яніння, тобто у поліцейського виникли підстави вважати, щодо водій перебуває у стані наркотичного сп`яніння.

Таким чином, з відеозаписів вбачається, що працівники поліції, які уповноваженні виявляти та оцінювати наявність ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , маючи достатньо підстав вважати, що останній має ознаки наркотичного сп`яніння, неодноразово пропонували йому пройти огляд у медичному закладі, на що ОСОБА_1 категорично відмовився.

На підставі наведеного та за результатами дослідження відеозапису з бодікамер поліцейських доходжу висновку, що доводи захисника про безпідставність вимоги поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння не заслуговують на увагу. Встановити наявність ознак сп`яніння з відеозапису об`єктивно неможливо. Однак такі ознаки були встановлені працівником поліції та зафіксовані в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно з апеляційною скаргою, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 09 липня 2026 року не оскаржується, однак захисником з поміж іншого зазначається, що працівниками поліції було безпідставно зупинено транспортний засіб «ChevroletLacetti» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .

Вважаю такідоводи апеляційноїскаргибезпідставними, оскільки предметом доказування є фактичні дані щодо відмови особи від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. З огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього рухуУкраїни, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки.

Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння, на виконання вимог п.2.5 Правил Дорожнього руху України.

Водночас, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

У випадку незгоди особи з причинами зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 мав можливість, відповідно до п.п.д)п.2.14 ПДР України оскаржити дії поліцейського у встановленому законом порядку.

Разом з тим, з наявних в матеріалах справи відеозаписів, вбачається, що транспортнийзасіб під керування ОСОБА_1 було зупинено на підставі пункту 3 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» — якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, що було озвучено працівниками поліції ОСОБА_1 .

В свою чергу ОСОБА_1 зазначив, що транспортний засіб з наявними ушкодженнями вже купувався.

В подальшому, згідно з відеозаписами,під час спілкування з водієм працівниками поліції було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, працівники поліції декілька разів пропонували ОСОБА_1 пройти оглядна стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. Після чогопрацівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що у разі відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на нього буде складений протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП та роз`яснили йому правата обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268КУпАП, що підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом.

Відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння та відмовилась від проходження огляду на стан сп`яніння.

Апеляційний суд визнає відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення, що разом з протоколом про адміністративне правопорушення є достатнім для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Не заслуговують на увагу також доводи апеляційної скарги захисника щодо самостійного проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння в КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради, де за висновками лікаря було постановлено стан тверезості (як і алкогольного сп?яніння, так і наркотичного), оскільки цей огляд був проведений з порушенням визначеного порядку, передбаченого ч.4ст.266 КУпАПта п.17 Розділу ІІІ Інструкції, де зазначено, що огляд на стан сп`яніння, складання висновку за результатами огляду та повідомлення його змісту оглянутій особі, проводиться в присутності поліцейського, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан алкогольного сп`яніння, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП вважається недійсним (ч.5ст.266 КУпАП).

Крім того, самостійне проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 не є доказом відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки протокол про вчинення адміністративного правопорушення стосовно останнього складено у зв`язкуз відмовою особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто за порушення водієм вимог п. 2.5 Правил, а не за вчинення адміністративного правопорушення, яке полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Щодо твердження захисника, що працівник поліції не дав можливості ознайомитись зі змістом складеного протоколу, зазначивши тільки вказівку про його підпис і неодноразові вимоги щодо пояснення, проте не надав можливості у письмовому вигляді надати пояснення щодо складених матеріалів, що є процедурним порушенням, такі доводи є необґрунтованими.

З наявного в матеріалах справи відеозаписів вбачається, що працівниками поліції було повідомлено ОСОБА_1 про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №715253 від 10.07.2026, а саме за порушення п.2.5 ПДР України – відмова особи, яка керує т.з від проходження огляду на стан сп`яніння, роз`яснено ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбаченні ст. 63 Конституції України, та ст. 268 КУпАП, при цьому ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи документа про відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, не свідчать про порушення поліцейськими порядку огляду водія на стан сп`яніння, не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння та не можуть бути підставами для скасування постанови судді і закриття провадження у справі.

Відповідно до п. п. 67, 68 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 9901/159/19 водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного (наркотичного) сп`яніння. Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан сп`яніння на вимогу працівників поліції є його обов`язком.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пункт 2.5 яких зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Окрім цього, відповідне втручання у права водія транспортного засобі у світлі практики Європейського суду з прав людини є таким, що передбачене законом, має легітимну мету, є пропорційним (необхідним і достатнім) у демократичному суспільстві.

Таким чином, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Не кожний формальний недолік процедури направлення водія або проходження водієм огляду на стан сп`яніння або оформлення адміністративних матеріалів є істотним, або звужує процесуальні гарантії особи, або ж спричиняє порушення права особи на захист, тому підлягає з`ясуванню, чи конкретний дефект процедури міг порушити чи нівелювати право особи на захист або спотворити її результати.

Отже, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 1 статті 130 КУпАП, та у межах строку, передбаченого статтею 38 КУпАП.

З урахуванням наведеного, доходжу висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Пєлєшенко Д.Р.,оскільки відсутні підстави для скасування постанови судді та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 285,294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Пєлєшенко Д.Р. залишити без задоволення.

Постанову судді Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 15 вересня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя