Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №671/1398/26 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №671/1398/26

Суддя: Федорова Н. О.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 671/1398/26

Провадження № 33/820/766/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Сіренка Максима Юрійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Сіренка Максима Юрійовича на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 09 вересня 2026 року,

в с т а н о в и л а :

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

За постановою суду, 24 червня 2026 року о 18 год 55 хв по вул. Данила Галицького, 85 в селищі Підволочиськ водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MATIZ», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у приміщенні КНП «Волочиська багатопрофільна лікарня» Волочиської міської ради Хмельницького району Хмельницької області у присутності лікаря нарколога та підтверджується його висновком № 17. Результат огляду становив 0,82 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Сіренко М.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Стверджує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, наявним в матеріалах справи.

Вважає, що лікарем закладу охорони здоров`я було порушено процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння, оскільки ним не було проведено лабораторного дослідження біологічного середовища водія на визначення концентрації алкоголю у крові та сечі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Сіренка М.Ю., на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши її доводи, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну правову оцінку, зокрема, даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 701978 від 24 червня 2026 року, з якого вбачається, що 24 червня 2026 року о 20 год 15 хв на вул. Данила Галицького, 85 в селищі Підволочиськ водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MATIZ», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у приміщенні КНП «Волочиська багатопрофільна лікарня» Волочиської міської ради Хмельницького району Хмельницької області у присутності лікаря нарколога та підтверджується його висновком № 17 від 24 червня 2026 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);

- акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким підтверджується, що у ОСОБА_1 спостерігалася ознака алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Огляд проводився за допомогою приладу Алкофор 405, результат тесту – позитивний, 0,82 ‰, через 20 хвилин – 0,74 ‰ (а.с. 30);

- висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 17 КНП «Волочиська багатопрофільна лікарня» Волочиської міської ради Хмельницького району Хмельницької області від 24 червня 2026 року, згідно з яким встановлено, що станом на 19 год 45 хв 24 червня 2026 року ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 3);

- відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції та службового автомобіля, якими підтверджується, що поліцейські зупинили автомобіль «MATIZ», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування із водієм працівники поліції помітили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки. Водій від проходження такого огляду відмовився. У зв`язку із цим, поліцейські запропонували пройти огляд у найближчому закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 погодився, у зв`язку із чим був доставлений працівниками поліції до КНП «Волочиська багатопрофільна лікарня» Волочиської міської ради Хмельницького району Хмельницької області. Прибувши до медичного закладу, стосовно водія було проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Алкофор 405. Результат огляду становив 0,74 ‰, з чим водій погодився. Поліцейські роз`яснили водієві, що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після цього, працівники поліції роз`яснили йому права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Надалі, поліцейські ознайомили ОСОБА_1 із протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 2).

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Доказів, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Враховуючи сукупність наведених доказів, суд першої інстанції, розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обґрунтовано визнав його винним у вчиненні вказаного правопорушення.

Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Сіренко М.Ю. про те, що суд першої інстанції надав доказам неналежну оцінку та прийшов до помилкового висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, є необґрунтованими.

Твердження сторони захисту про те, що лікарем закладу охорони здоров`я було порушено процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, оскільки ним не було проведено лабораторні дослідження біологічного середовища водія на визначення концентрації алкоголю у крові та сечі, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 розділу III Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я, який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством.

Проведення ж лабораторного дослідження відповідно до п. 8 вказаного розділу Інструкції є обов`язковим лише у тому випадку, якщо лікарем наркологом із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) було встановлено позитивний результат реакції на наркотичні та психотропні речовини.

Отже, положення Інструкції не передбачають безумовного проведення лабораторного дослідження крові та сечі кожного водія, якому в закладі охорони здоров`я проводиться огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням належного спеціального технічного засобу.

У даному випадку стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 встановлено за результатами огляду із застосуванням спеціального технічного засобу «АлкоФор 405», що зафіксовано у висновку лікаря № 17 від 24 червня 2026 року. Непроведення лабораторного дослідження крові та сечі за таких обставин не свідчить про порушення встановленої Інструкцією процедури медичного огляду.

Таким чином, твердження сторони захисту про порушення лікарем закладу охорони здоров`я порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння є необґрунтованими.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

З урахуванням наведеного, місцевий суд прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким погоджується апеляційний суд.

Адміністративне стягнення, накладене на нього в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, як того просить апелянт, відсутні.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 09 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Сіренко Максима Юрійовича – без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Федорова Н.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua