Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №686/2975/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/2975/26

Провадження № 33/820/593/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Вітюк І.В., за участю секретаря Цугеля А.В. розглянула апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 липня 2026 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 липня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Клинове Городоцького району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, військовослужбовця,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 гривень судового збору.

За постановою суду, ОСОБА_1 о 01 годині 18 хвилин 15 січня 2026 року по вул. Героїв АТО, 14 у м. Хмельницькому керував транспортним засобом марки та моделі «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці) та, в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги аргументує незаконністю постанови, оскільки її висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не забезпечив повного та всебічного дослідження обставин справи, не надав належної оцінки всім наявним доказам, у тому числі тим, що свідчать на користь ОСОБА_1 , чим не дотримався вимог статей 245, 252 та 280 КУпАП.

Вказує, що матеріали справи не містять достатніх і допустимих доказів його вини. Твердження поліцейських про запах алкоголю, порушення координації та інші ознаки сп`яніння самі по собі не підтверджують факт його перебування у стані алкогольного сп`яніння. У протоколі зазначено як керування автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння, так і відмову від проходження огляду. Водночас наявність лише ознак сп`яніння не є самостійною підставою відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, тому, на його думку, з протоколу не зрозуміло, яке саме правопорушення ставиться у провину, що порушує його право на захист.

Крім того, на думку апелянта, працівники поліції не дотрималися вимог ст.266 КУпАП та Інструкції під час проведення огляду, що призвело до порушення процедури огляду на стан сп`яніння.

Також звертає увагу на недоведеність факту керування ним транспортним засобом. На відеозаписі не зафіксовано чіткого моменту руху автомобіля, а тому не доведено одну з основних обставин правопорушення — факт керування транспортним засобом.

Зазначає, що поліція повинна мати законні підстави для зупинки транспортного засобу, а відповідне порушення ПДР має бути належним чином зафіксоване. За відсутності таких доказів законність подальших процесуальних дій є сумнівною, а отримані в їх результаті докази не можуть вважатися належними та допустимими.

Крім того зазначає, що відеозаписи є неналежними доказами, наявний відеозапис не дає можливості повністю встановити послідовність подій і законність оформлення матеріалів. Поліцейські не забезпечили безперервність відеозапису та дотримання вимог Наказу МВС.

В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Свіжий О.В. в черговий раз не з`явилися. Про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. За таких обставин, враховуючи, що апеляційний розгляд систематично відкладався за клопотаннями правопорушника та його захисника (перше судове засідання призначено на 20 серпня 2026 року), апеляційний суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд у їх відсутність.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень та запобігання таким правопорушенням.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону судом дотримані в повному обсязі.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.

Фактичні обставини огляду, підстави та процедура його проведення, повністю узгоджуються з вимогами закону.

Дані відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції достатньо повно відображають обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються із ними і не викликають жодних сумнівів у їх відповідності фактичним обставинам справи. Так, відеозапис містить необхідну інформацію щодо обставин, які підлягають встановленню, зокрема, фактичні дані, які вказують на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з правопорушником працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, або в закладі охорони здоров`я, від якого ОСОБА_1 відмовився.

Доводи апелянта про неповне дослідження судом першої інстанції обставин справи та неналежну оцінку доказів є необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, суд, відповідно до положень ст.ст.280, 283 КУпАП, в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідив всі долучені докази, які проаналізував і дав їм належну оцінку у їх сукупності, та навів у постанові переконливі і достатні мотиви прийнятого рішення.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про незрозумілість інкримінованого йому правопорушення. Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 інкриміновано порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, а саме відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я. Зазначення в протоколі виявлених ознак сп`яніння (що є обов`язковим) не свідчить про те, що особі ставилося у вину керування транспортним засобом у стані сп`яніння.

Безпідставними є і посилання на порушення порядку проведення огляду. Огляд фактично не проводився через відмову ОСОБА_1 від його проходження. Як підтверджується відеозаписами, працівники поліції пропонували йому пройти огляд як на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», так і в закладі охорони здоров`я, однак він відмовився.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис, який міститься в матеріалах провадження, не є безперервним, а відтак є недопустимим доказом.

Даний відеозапис сумнівів у апеляційного суду щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації, фабрикації чи присутності на відео інших осіб, крім тих, які приймали участь у оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . Дійсно, на оптичному диску із записом події є декілька відеофайлів, однак вони вилучені з нагрудних камер працівників поліції під час фіксації правопорушення, які є безперервними. Отже, це не може бути один безперервний відео файл, як помилково вважає сторона захисту, а тому наявний відеозапис події є належним та допустимим доказом у справі.

Відеозапис узгоджується з іншими доказами у справі та містить фіксацію обставин зупинки, спілкування з водієм і його відмову від проходження огляду. Саме по собі ненадання безперервного запису кожної секунди події не свідчить про недопустимість таких доказів.

Доводи захисту про порушення працівниками поліції вимог Інструкції, яке полягає у незаконній зупинці транспортного засобу, що потягло безпідставне проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння у водія, не приймаються судом до уваги в силу наступного.

Апеляційний суд неодноразово зазначав, що законність підстави зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією ст.130 КУпАП і дії працівників поліції щодо законності таких підстав можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема в адміністративному, із наданням суду відповідних доказів на підтвердження таких обставин (постанови у справах № 688/1959/20, №686/8878/20, №672/1223/23, № 686/28677/23).

Предметом розгляду апеляційного суду у даній справі є оцінка дій працівників поліції при проведенні огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 .

Саме встановлення порушень під час проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є наслідком визнання його недійсним.

Сторона захисту у поданій апеляційній скарзі не пояснила, яким чином правомірність дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд, з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

При цьому, сторона захисту не була позбавлена можливості в установленому законом порядку, зокрема в адміністративному, оскаржити дії працівника поліції на предмет незаконної зупинки транспортного засобу та надати суду докази, які б підтвердили протиправність таких дій, чого не зробила.

В свою чергу апеляційний суд позбавлений можливості збирати докази на підтвердження чи спростування наведених стороною захисту обставин чи впливати на сторону захисту при виборі моделі захисту.

Твердження апелянта про порушення працівниками поліції порядку та процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння апеляційний суд до уваги не приймає та вважає, що останніми дотримано вимоги закону під час проведення такого огляду.

Отже, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується сукупністю зібраних і перевірених апеляційним судом доказів, які є належними та достатніми для такого висновку.

Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

Адміністративне стягнення на правопорушника накладено у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру скоєного, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП України.

За таких обставин, враховуючи підвищену суспільну небезпечність правопорушень, пов`язаних з керуванням транспортними засобами у стані сп`яніння та відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння, апеляційний суд вважає, що накладене адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.

Таким чином, при апеляційному розгляді справи істотних порушень норм процесуального права не виявлено, підстав для скасування чи зміни постанови місцевого суду не встановлено.

З огляду на викладене, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду І.В. Вітюк