Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №680/224/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 680/224/26

Провадження № 22-ц/820/1801/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Костенка А.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 13 травня 2026 року (суддя Польова В.Є.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

в с т а н о в и в:

У березні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ТОВ «Факторинг Партнерс» зазначило, що 06 квітня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір № 101103203, відповідно до якого позикодавець надав позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти в кредит у розмірі 14000 грн. на строк 345 днів, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві кредит та сплатити проценти за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.

29 грудня 2025 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Факторинг Партнерс» був укладений договір №29-12/2025/Т за умовами якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором №101103203 від 06 квітня 2025 року.

Посилаючись на зазначене, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою умов кредитного договору, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №101103203 від 06 квітня 2025 року в розмірі 40112,17 грн., яка складається з: 11760,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 7422,36 грн.; заборгованість за процентами після відступлення права вимоги - 5446,61 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами - 7000,00 грн.; заборгованість за комісіями - 8483,20 грн.

Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 13 травня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором № 101103203 від 06 квітня 2025 року в розмірі 26028,97 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» 1730,56 сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Суд керувався тим, що сторони уклали в електронній формі кредитний договір. ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за укладеним кредитним договором, а тому з неї на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» як нового кредитора слід стягнути заборгованість за тілом в розмірі 11760,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 7422,36 грн.; заборгованість за нарахованими процентами нарахованих позивачем- 5446,61 грн.; та комісією за надання кредиту в розмірі - 1400,00 грн.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 7083,2 грн., задоволенню не підлягає, оскільки позивач не надав доказів реального надання і переліку конкретних послуг фактично наданих споживачу, необхідності їх надання в розумінні статей 8, 11 Закону України «Про споживче кредитування», тому нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 7083,2 грн. є безпідставним та порушує ч. 1 та ч. 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відмовляючи у стягненні пені за кредитним договором №101103203- в розмірі 7000 грн., суд виходив з того що, за приписами пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, неправильне застосування норми матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором, оскільки позивач не надав належних, допустимих і достовірних доказів фактичного перерахування кредитних коштів відповідачу та виникнення заявленої до стягнення заборгованості. Зокрема, у матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи, виписки з рахунку, платіжні документи чи інші докази, які б підтверджували зарахування 14 000 грн. на рахунок відповідача, а наданий позивачем односторонній розрахунок заборгованості не дає можливості встановити фактичний розмір боргу, періоди його виникнення та здійснені відповідачем платежі.

Крім того, суд не надав належної оцінки обставинам щодо укладення електронного кредитного договору, оскільки в матеріалах справи відсутні докази його підписання відповідачем електронним підписом чи одноразовим ідентифікатором, а наявна лише роздруківка договору без відповідного підтвердження волевиявлення відповідача та хронології його дій в інформаційно-телекомунікаційній системі. За таких обставин висновок суду про укладення між сторонами кредитного договору та виникнення відповідних зобов`язань є недостатньо обґрунтованим.

Також суд неправильно застосував положення статті 1048 ЦК України та не врахував вимоги законодавства про захист прав споживачів, оскільки заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами не є співмірною сумі кредиту, суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, тому розмір процентів підлягає зменшенню.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Факторинг Партнерс» вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності рішення суду першої інстанції частині відмови у стягненні пені та комісії за обслуговування кредиту за кредитним договором та №101103203, тому в цій частині рішення суду апеляційним судом не переглядається.

Судом встановлено, що 06 квітня 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено Договір про надання споживчого кредиту № 101103203 (індивідуальна частина) шляхом підписання кредитного договору відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором. Факт ідентифікації особи позичальника та надання йому відповідного одноразового ідентифікатора «654455» шляхом надсилання на номер телефону НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «Мілоан», яка міститься в матеріалах справи (а.с.17).

Відповідно до п.п. 1.2-1.4 договору, кредит в розмірі 14000 грн. у валюті Українська гривня, надається строком на 345 днів з 06.04.2025 року з терміном повернення кредитних коштів, сплати комісії за надання кредиту та процентів за його користування - 17.03.2026 рік.

Відповідно до п.п. 1.5.1 Договору за надання кредиту сплачується комісія у розмірі 1400,00 гривень, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

За пунктом 1.5.3 проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 110,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 220,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду визначеного графіком платежів. Нараховані згідно п. 1.5.3. та 1.5.4. договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 22631,70 грн. (п.1.5.3. договору).

Згідно п.1.6 Договору тип процентної ставки фіксована.

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_2 . (п. 2.1 Договору).

Кредитодавець має право відступати, передавати та будь яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь який час протягом строку дії цього Договору без згоди позичальника (пункт 3.2.6 Договору).

Згідно п. 6 цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний через сайт або відповідний мобільний додаток.

Пунктом 7.1. Кредитного договору визначає, що цей Договір (з додатками №1, №2, №3), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо зі спливом 3-го дня з моменту укладення цього Договору кредитні кошти не будуть відправлені Товариством та/або не будуть отримані Позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього Договору може бути припинена достроково з відповідним відображенням в Особистому кабінеті.

Як вбачається з довідки про ідентифікацію, відповідачем прийнято умови договору шляхом використання одноразового ідентифікатора «654455» за номером телефону позичальника НОМЕР_1 (а.с. 17).

Позичальник підтвердив, що ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних позичальником умов кредитування.

На виконання умов кредитного договору 06 квітня 2025 року ТОВ «Мілоан» перерахувало відповідачу на його банківську картку № НОМЕР_3 кошти в сумі 14000 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» (а.с.18).

29 грудня 2025 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №29-12/2025/Т відповідно до умов якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до Боржників за рядом кредитних договорів, в тому числі до ОСОБА_1 за договором кредиту № 101103203 (а.с. 25-27).

29 грудня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» підписано акт приймання-передачі реєстру боржників від 26 квітня 2024 року до Договору відступлення прав вимоги №29-12/2025/Т від 29 грудня 2025 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №29-12/2025/Т від 29 грудня 2025 року ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги за кредитним договором кредиту № 101103203, яка складається з: 11760 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 7422,36 грн. - заборгованість по процентам, 7000 грн. - заборгованість по комісії та 8483,20 грн. - заборгованість за неустойкою.

30 грудня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено додаткову угоду №1 до договору факторингу №29-112/2025/Т від 29 грудня 2025 року у зв`язку із виявленням технічної помилки.

Згідно із розрахунком заборгованість за кредитним договором №101103203 від 06 квітня 2025 року станом на 23 березня 2026 року становить 40112,17 грн з яких: заборгованість по тілу кредиту - 11760,00 грн.; заборгованість за відсотками - 12868,97 грн.; заборгованість за комісією 8483,20 грн.; заборгованість за пенею/штрафами - 7000,00 грн. (а.с.24).

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон №675-VIII) слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Із положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

У справі, що переглядається, встановлено, що відповідачка на веб-сайті кредитодавця створила анкету-заяву на кредит на умовах, які вважала зручними для себе. У анкеті-заяві вона зазначила свої персональні дані, зокрема, паспортні дані, ідентифікаційний номер, дату народження, номер мобільного телефону, електронну пошту, місце роботи, місце реєстрації та проживання тощо. В подальшому, у зв`язку з погодженням анкети-заяви між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Підписанням договору відповідачка підтвердила, що перед укладенням договору вона ознайомилася та погодилася з усіма умовами та зобов`язалася неухильно дотримуватися умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів. Отже, зазначене свідчить про те, що алгоритм дій щодо укладення договору з ТОВ «Мілоан» виключає підстави вважати, що без їх погодження ОСОБА_1 могла отримати кредитні кошти. При цьому, будь-які докази протиправності дій третіх осіб стосовно ОСОБА_1 , які стосуються підписання кредитного договору у матеріалах справи відсутні.

Отже ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін тощо.

Доводи апелянта про ненадання позивачем до суду первинних бухгалтерських документів на підтвердження заборгованості, а саме виписки по рахунку, не заслуговують на увагу, скільки ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» не є банківськими установами, а мають статус фінансових установ, які здійснюють господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем доведено факт укладення 06 квітня 2025 року кредитного договору № 101103203 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , а відтак доводи апеляційної скарги у цій частині є необґрунтованими.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про ненадання доказів перерахування коштів за кредитним договором відповідачці, оскільки вони є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, які належно оцінені судом першої інстанції. А саме, довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» №20398 від 13.02.2026, згідно якого вбачається, що ТОВ «Мілоан» перераховано кошти на рахунок ОСОБА_1 згідно договору № 101103203 (а.с.18).

На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок з зазначенням щоденних нарахувань процентів та погашення по кредитному договору. Відповідачем не надано доказів на спростування розміру заборгованості по кредитному договору.

29 грудня 2025 року року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №29-12/2025/Т відповідно до умов якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до Боржників за рядом кредитних договорів, в тому числі до ОСОБА_1 за договором кредиту № 101103203.

29 грудня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ТОВ «Факторинг Партнерс» підписано акт приймання-передачі реєстру боржників від 26 квітня 2024 року до Договору відступлення прав вимоги №29-12/2025/Т від 29 грудня 2025 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №29-12/2025/Т від 29 грудня 2025 року ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги за кредитним договором кредиту № 101103203.

З огляду на викладене, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права вимоги до ОСОБА_1 .

Надані копії договорів та витяги з реєстру боржників містять усі необхідні реквізити, зокрема підписи та печатки сторін і в повному обсязі підтверджують факт переходу до позивача права вимоги до ОСОБА_1 за укладеним ним з ТОВ «Мілоан» кредитним договором.

Посилання апелянта, що нарахований позивачем розмір процентів за кредитним договором є непропорційно великою сумою компенсації та не відповідає засадам справедливості, добросовісності та суперечить вимогам статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо неприпустимості встановлення у договорі несправедливих умов, суд не бере до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

З огляду на положення ч.5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» включення у договори із споживачем умов, які є несправедливими, є підставою для визнання таких умов недійсними.

Однак, відповідачем не надано доказів на підтвердження визнання кредитного договору в судовому порядку недійсним, в цілому або в частині. При цьому колегія суддів зазначає, що відповідачем при розгляді справи в суді першої інстанції не заявлялося зустрічних вимог про визнання кредитного договору недійсним, в частині визначення розміру процентів за користування кредитними коштами у зв`язку з їх невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».

Отже, в силу вказаної вище презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) правомірність положень цього договору презюмується.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні суду.

Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка наявним у матеріалах справи доказам, доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,апеляційний суд-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 13 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 жовтня 2026 року

Судді: Т.О.Янчук

Л.М. Грох

А.М. Костенко