Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №954/2761/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 954/2761/25 Головуючий в І інстанції: Гончаренко О.В.

Номер провадження: 22-ц/819/1133/26 Доповідач: Базіль Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді (судді-доповідача) Базіль Л.В.,

суддів: Приходько Л.А., Радченка С.В.

секретар Манько К. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником, адвокатом Токаленко Валентиною Михайлівною на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 18.05.2026 року, ухвалене у складі судді Гончаренко О.В., у справі № 954/2761/25 за позовом ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на житловий будинок

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

24.11.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на житловий будинок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його будинок АДРЕСА_1 внаслідок артилерійського обстрілу військовими підрозділами російської федерації було знищено 29.05.2025, факт пошкодження було зафіксовано працівниками поліції, що підтверджується витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.05.2025 року про реєстрацію кримінального провадження № 12025231130000329.

Вказує, що у зв`язку із пошкодженням свого житла має право на компенсацію у відповідності до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», проте не може її отримати, оскільки житловий будинок не внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і у нього відсутній правовстановлюючий документ, підтверджуючий його право власності на житловий будинок, так як будинок видавався йому по свідоцтву про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, серія ХО- XIV виданий 25.04.2001 року. Відповідно до довідки від 27.04.2001 року заборгованість за будинок погашена.

Покликаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок літ. «А» з жилою площею 44,1 кв.м, загальною площею 69,7 кв.м та допоміжною – 25,6 кв.м, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 з господарськими будівлями і спорудами: літ. «Б»- гараж, літ. «В» - сарай, літ. «Г» - літня кухня, літ. «Д» - вхід до підвалу, літ. «Ж» - сарай, літ «З» - сарай, літ. «К» - вбиральна, літ. «Л» - душ, літ. «Г» - підвал,

№ 1-паркан, №-2 – ворота, № 3 – водоколонка.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 18 травня 2026 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведений факт набуття цього будинку, а надані ним докази не відносяться до предмета спору, оскільки в жодному із наданих документів не згадується про зазначений житловий будинок.

Також суд зазначив, що якщо будинок набуто позивачем за результатом розпаювання пайового фонду СТОВ «Дніпро», то у такому випадку відповідачем у справі повинно бути СТОВ «Дніпро», оскільки вирішується питання щодо майна, яке належить або належало товариству.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє представник, адвокат Токаленко В.М., просить долучити до матеріалів справи та дослідити у судовому засіданні довідку Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області

№ 79 від 12.06.2026 року; рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 18.05.2026 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні всіх наявних у справі доказів у їх сукупності, як того вимагають положення ст. ст. 76, 89 ЦПК України, оскільки подані документи у своїй взаємній узгодженості підтверджують не лише факт тривалого проживання позивача у спірному будинку, а й фактичне закріплення за ним спірного житлового будинку, як такого, що перебував у його володінні та користуванні на законних підставах.

Вважає, що суд формально підійшов до оцінки по господарських книг та виписок з них, безпідставно звів їх значення виключно до облікових даних про проживання, не врахувавши, що такі документи у сільській місцевості є офіційною формою первинного обліку домоволодінь і можуть підтверджувати фактичне володіння майном та історію користування ним.

Вказує, що після ухвалення судового рішення позивачем було отримано нові докази, які об`єктивно не могли бути подані раніше через те, що позивач не володіє спеціальними юридичними знаннями, не користувався професійною правничою допомогою та не був обізнаний щодо можливості витребування додаткових доказів. Відповідно до довідки Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області № 79 від 12.06.2026 року за позивачем закріплена присадибна земельна ділянка площею 0,1041 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вважає, що зміст довідки має істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки підтверджує, що земельна ділянка, на якій розташований спірний житловий будинок, офіційно закріплена за позивачем, що виключає будь-які сумніви щодо ідентифікації об`єкта нерухомості та факту його належності до господарства позивача. Просить залучити дану довідку до матеріалів справи та надати їй належну правову оцінку.

Вважає, що у сукупності всі надані позивачем докази формують цілісну картину фактичного володіння позивачем спірним будинком, а відтак і про наявність підстав для визнання за ним права власності на нього.

Позиція відповідача на стадії апеляційного перегляду справи.

Відповідач Новоолександрівська сільська рада Бериславського району Херсонської області відзив на апеляційну скаргу не подала, що у відповідності до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Явка учасників справи в судове засідання.

Токаленко В.М., яка діє від імені ОСОБА_1 , приймаючи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції надала пояснення на підтримання доводів, викладених в апеляційній скарзі та просила скаргу задовольнити.

Інші учасники справи будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи в засідання не з`явилися. Їх неявка відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за відсутності відповідача та позивача.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Обставини справи.

З 29.02.2000 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро» (СТОВ «Дніпро») є зареєстрованим у встановленому законом порядку, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.26-27).

25 квітня 2001 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія XO – XIV № 007180, відповідно до якого загальна вартість пайового фонду підприємства на 31.03.2001 р. становить 7769491 грн, частка ОСОБА_1 визначена в розмірі одинадцять тисяч триста сорок вісім грн або 0,1460%. На свідоцтві має місце запис видано 6000 грн (шість тисяч грн) протокол № 2 від 25 квітня 2001 р. (а.с.38).

Із довідки СТОВ «Дніпро» від 27 квітня 2001 року слідує, що згідно рішення загальних зборів пайовиків від 25 квітня 2001 року, протокол № 2 в рахунок майнових паїв погашена заборгованість за будинки, зокрема, ОСОБА_1 – 6000,00 грн (а.с.39).

Відповідно до довідки Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області № 116 від 29.08.2025 року ОСОБА_1 з 1993 року є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно записів з по господарських книг: книга

№ 2, особовий рахунок № НОМЕР_1 за 1991-1995 р.р.; книга № 2, особовий рахунок № НОМЕР_2 за 1996-2000 р.р.; книга № 3, особовий рахунок № НОМЕР_3 за 2001-2005 р.р.; книга № 9, особовий рахунок № НОМЕР_4 за 2006-2010 р.р.; книг № 9, особовий рахунок № НОМЕР_5 за 2011-2015 р.р.; книга № 7, особовий рахунок № НОМЕР_5 за 2016-2020 р.р.; книга № 7, особовий рахунок № НОМЕР_5 за 2021-2025 роки (а.с.28).

В матеріалах справи наявні фотокопії сторінок господарських книг (а.с.29-35), відповідно до даних яких ОСОБА_1 зазначений як голова сім`ї домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА

№ 698303 від 17.11.2006 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки 0,1041 га, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області з цільовим призначенням – будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських будівель (а.с.41).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження №12025231130000329 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, 31.05.2025 року на підставі повідомлення старости с. Михайлівка ОСОБА_2 до ЄРДР внесено відомості про те, що 29.05.2025 року близько 07:05 години в результаті ворожого скиду невідомого вибухового предмета з дрону військовими рф чи незаконними збройними формуваннями л/днр, було зруйновано житлові будинки за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с.25).

24.11.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , оскільки в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформація про реєстрацію права власності на вказаний будинок відсутня, документ про право власності на житловий будинок він надати не може, оскільки будинок видавався по майновому сертифікату СТОВ «Дніпро».

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права.

Вбачається, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на житловий будинок з двох підстав: за недоведеністю позовних вимог, оскільки стороною позивача не надано жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про набуття ним права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на законних підставах; та позивачем не залучено як співвідповідача СТОВ «Дніпро», оскільки вирішується питання щодо майна, яке належить або належало товариству.

Проте, колегія суддів апеляційного суду не може в повній мірі погодитися з такими висновками суду з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За положеннями ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси.

Цивільно процесуальним Кодексом саме на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі

№ 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача. Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.

Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50)).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 555/1289/14-ц, від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19).

Встановлення належності відповідачів є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (див. постанову Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі № 932/163/21).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (частина перша, друга статті 264 ЦПК України).

Отже, вимогами процесуального закону визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов`язок суду.

У цій справі, позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 , заборгованість за яким була погашена позивачем за рахунок майнового паю, отриманого в СТОВ «Дніпро», яке за доводами позивача і провело відповідне зарахування та видавало позивачу майновий сертифікат. Проте, до СТОВ «Дніпро» позовні вимоги пред`явлені не були і позивач не ставив питання про його залучення, що свідчить про неналежний суб`єктний склад цивільних процесуальних правовідносин і є самостійною підставою для відмови у позові.

Таким чином, оскільки вимоги до належного відповідача не заявлені, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові.

Разом з тим, вдавшись до оцінки обґрунтованості позову ОСОБА_1 , тобто вирішення питання по суті спору, суд першої інстанції не врахував, що обґрунтованість позову має з`ясовуватися за належного суб`єктного складу відповідачів, а відтак передчасно дійшов висновків про те, що стороною позивача не надано жодних належних і допустимих доказів, які були б підставою для задоволення позову і свідчили б про набуття ним права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на законних підстав.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, мотивувальну частину оскарженого судового рішення належить змінити, виклавши її в редакції цієї постанови, в решті рішення суду залишити без змін.

Заявлене у апеляційній скарзі клопотання про долучення до матеріалів справи нового доказу, довідки Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 12.06.2026 року не може бути задоволено з таких підстав.

Вбачається, що довідка про виділення позивачу присадибної земельної ділянки площею 0,1041 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 датована 12.06.2026 року, рішення суду першої інстанції, яке переглядається апеляційним судом ухвалене 18 травня 2026 року, тоді як суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції.

Повний текст постанови складено 07.10.2026 р.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник, адвокат Токаленко Валентина Михайлівна задовольнити частково.

Рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 18.05.2026 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Головуюча Л.В. Базіль

Судді: Л.А. Приходько

С.В. Радченко